Напишіть нам

Всі теми

3 Липня 2020

Які плани в нового очільника МОН щодо школи – Шкарлет представив план

Скандально призначений очільник МОН Сергій Шкарлет презентував плани міністерства на другу половину 2020 року.

Плани він презентував на засіданні комітету Верховної Ради з питань освіти науки та інновацій 1 липня, пише УП.Життя.

Отже, у сфері шкільної, інклюзивної та позашкільної освіти МОН планує:

  • Затвердження державного стандарту базової середньої освіти, тобто створення умов для переходу в 2022 до реалізації реформи НУШ на рівні базової середньої освіти, 5-9 класи.
  • Організація та проведення в 2020-2021 – року математики в Україні.
  • Затвердження професійного стандарту за професією вчитель закладу загальної середньої освіти, керівник закладу загальної середньої освіти, директор навчально-виховного закладу практичний психолог та інші.
  • Подальша реалізація проєкту “Спроможна школа для кращих результатів”.
  • Забезпечення шкіл електронно-освітніми ресурсами, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням під час пандемії, а також сучасними меблями та обладнанням для природничо-технічних кабінетів, а також STEAM-лабораторій.
  • Запуск національної освітньої електронної платформи.
  • Затвердження нового порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної та середньої освіти.
  • Затвердження порядку проживання та утримання учнів в пансіонних закладах освіти.
  • Розроблення нової редакції закону “Про позашкільну освіту” – розширення можливостей дітей.
  • Забезпечення участі України в міжнародному порівняльному дослідженні природничо-математичної освіти TIMSS-2023.
  • Забезпечення участі України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA 2021.

Представлені Шкарлетом цілі відповідають оперативному плану МОН на 2020 рік, розробленому раніше.

Також він назвав ключові завдання МОН під час пандемії:

  • Проведення Зовнішнього незалежного оцінювання.
  • Організація дистанційного навчання в закладах середньої, професійної та вищої освіти.
  • Організація вступної кампанії до закладів освіти в 2020 році.
  • Розроблення рекомендацій для роботи закладів освіти 2020-2021 навчальному році в умовах пандемії.
  • Розроблення моделей виходу закладів освіти з карантинних обмежень.
  • Розроблення протоколів та рекомендацій щодо організації роботи закладів загальної та середньої освіти в умовах профілактики та розповсюдження коронавірусу.

Зазначимо, що після призначення Шкарлета уряд звільнив чотирьох заступників міністра освіти і науки.

Читайте також “Подумати про 10-річку і скасувати ЗНО для заочників – розбір позиції кандидата в міністри Шкарлета”

Нагадаємо, 25 червня уряд призначив колишнього регіонала і плагіатора Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язки міністра освіти і науки. Для цього Кабмін спеціально додав ще одну ставку заступника міністра в штатний розпис міністерства.

Перед тим, 18 червня, кандидатуру Шкарлета на пост очільника МОН не підтримав профільний парламентський комітет. Після цього його призначення міністром навіть не розглянути в залі засідань Верховної Ради.

Шкарлета неодноразово звинувачували у плагіаті. Наприклад, 18 червня під парламентом зібрався пікет науковців та освітян проти призначення Шкарлета. На ньому, зокрема, був присутній Антон Сененко, якого потім допитав працівник СБУ.

“Проблема в тому, що у роботах цього пана віднайшли купу плагіату. Вже вийшло 5 частин дослідження його “неймовірного” наукового доробку і всюди – фейспалм”, – писав кандидат фізико-математичних наук Сененко. Переглянути дослідження можна тут.

Згодом українські вчені звернулись до президента, прем’єра та СБУ, де висловились різко проти переслідувань науковців та призначення Шкарлета.

Також Український католицький університет наполягає на перевірці наукових робіт Шкарлета на плагіат.

30 червня під Кабміном та офісом президента зібрався ще один пікет проти призначення Шкарлета.

Прем’єр вважає звинувачення Шкарлета у плагіаті голослівними, проте уряд провидить перевірку.

Фото: автор – eric1513, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber


Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.