Всі теми

Подумати про 10-річку і скасувати ЗНО для заочників – розбір позиції кандидата в міністри Шкарлета

UPD: Кабмнін призначив Сергія Шкарлета т.в.о. міністра освіти і науки.

Вчора, 18 червня, на засіданні Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій була сесія запитань-відповідей до кандидата на посаду міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. Врешті, комітет не підтримав цього кандидата, проте сьогодні з’явилась інформація, що уряд планує зробити Сергія Шкарлета викновачем обов’язків міністра, призначивши його заступником міністра.

“Нова українська школа” прослухала відповіді Шкарлета про загальну середню освіту та ЗНО і зробила їхній розбір.

Відповіді викладені дослівно, зі збереженням лексики.

Запитання від депутатів: Яка ваша позиція щодо викладання в школах для національних меншин?

Відповідь Сергія Шкарлета: Це важливе питання, оскільки з 2020, з 2023 року, російськомовна меншина не має права слухати і приймати освітні послуги на російській мові. З одного боку, є рішення Венеціанської комісії. Є частина думок, тому що Венеціанська комісія є основополагаючою інституцією, яка формує цілу низку проєктів.

Запитання від депутатів: Чи будуть у нас угорські, російські, румунські школи?

Відповідь Сергія Шкарлета: Вони ж є. Це питання складне, і воно не може бути розглянуто в розрізі навіть Верховної Ради.

Коментар “Нової української школи”: Теза про те, що з 2023 року російськомовна національна меншина не матиме права отримувати освітні послуги рідною мовою, – помилкова.

Згідно з законом “Про повну загальну середню освіту” (стаття 5), “особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою”. Тобто, учні з російськомовної національної меншини можуть здобувати початкову освіту російською мовою поряд із державною.

Також: “Особи, які належать до інших національних меншин України (мови яких не є офіційними мовами Європейського Союзу, – ред.), здобувають у державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу”. Це означає, що з 5 до 11(12) класу 20% навчального часу в російськомовних учнів можуть викладитись їхньою рідною мовою.

Закон регламентує, що для навчання мовою національної меншини потрібно відкрити відповідний клас.

Окрім того: “Особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства”. Отже, представники російськомовної національної меншини можуть вивчати російську як предмет протягом усього навчання в школі.

Ці правила діють із набранням чинності закону “Про повну загальну середню освіту” у березні 2020 року. Тобто вже.

Запитання від депутатів: Ви є прихильником повернення 10-річної школи?

Відповідь Сергія Шкарлета: Коли Верховна Рада і комітет висунули і проголосували за закон “Про повну загальну середню освіту”, де є 12 років, ну, невже треба бути несповна розуму, щоби вийти і сказати: “Давайте все ламати і будем робить терміново 10 років?”. Я прибічник того, щоби взяти провідних європейських […] (не чути слово – ред.), кількість годин, які вивчаються, і все ж таки дослідити кількість годин, які вивчаються в рамках повної загальної середньої освіти на всіх […] (не чути слово – ред.) і подивитись. Не в роках справа, а справа в насиченості освітньої програми.

Коментар “Нової української школи”: Коли в 2017 році законом “Про освіту” запроваджували 12-річне здобуття повної загальної середньої освіти в Україні, представники МОН, депутати ВР та залучені експерти з громадськості орієнтувалися на західні стандарти. Тобто вже вивчали досвід провідних європейських країн, про потребу чого говорить Сергій Шкарлет. Дослідження показало, що 11-річка збереглася лише в пострадянських країнах – наприклад, у Білорусі і Росії. Переважно, учні з інших європейських країн здобувають повну загальну середню освіту 12 і більше років.

Графік з Національного звіту дослідження PISA

12 років навчання в Україні – це можливість дати учням більше часу на засвоєння навчального матеріалу (адже щорічно вчителі, батьки й учні скаржаться на перевантаженість навчальних програм) і, водночас, запровадити профільну школу. Тобто, останні три роки навчання будуть відводитися на те, щоб учні змогли обирати профіль навчання і поглиблено вивчати окремі предмети. За 11-річки, а тим паче за 10-річки, це неможливо, адже в учнів не буде достатньо часу, щоб опанувати базову програму, а потім ще й дисципліни за своїм профілем.

Запитання від депутатів: Чи плануєте змінювати систему ЗНО?

Відповідь Сергія Шкарлета: Коли Іван Олександрович (Вакарчук, – ред.) запустив ЗНО, до мене потім, коли я став ректором державного вузу, у мене відпали абсолютно всі проблеми з ходаками, які приходили і казали, що десь щось – у тому числі це були і працівники певних владних органів.

Для мене ЗНО як для керівника, як для ректора – це дуже позитивна річ. Для всіх інших розцінюю ЗНО як інструмент рівних можливостей – сільських і міських дітей, багатих та бідних і всіх інших, які поступають по знаннях.

На початку ЗНО впроваджувалось, з 2006 року впроваджувалось, у рамках того, що ліцензійних державних місць було в державних набагато менше, ніж бажаючих вступити. Тоді дійсно воно було як інструментом протидії корупції. Сьогодні ми маємо лише на бакалаврат 540 тисяч місць, при вступі навіть якщо по всім ЗНО 367 тисяч. Цей корупційний ризик набагато зменшений, зокрема на певні окремі спеціальності. Міжнародна економіка, юриспруденція – він існує.

Але ЗНО сьогодні в тому випадку, який він є, є інструментом вступу, але не може бути лише ЗНО інструментом вступу. Якщо ви оціните сьогодні, так це получається, що роль школи, вона взагалі знівельована – 10% шкільного атестату. У нас виявляється те, що за три предмети ЗНО ми сьогодні доводимо і знівелюємо школу.

ЗНО повинно залишитися в будь-якому випадку, можлива трансформація ЗНО. Далі. Можлива трансформація ЗНО, наприклад, в частині заочної форми. Заочники ніколи, якщо людина працює… Можна поставити його, наприклад, це знову ж таки предмет дискусії, ЗНО може не бути для заочника, якщо ми його ніколи не переведемо на стаціонар і ніколи не дамо права участі в бюджетному конкурсі.

Запитання від депутатів:  Але видамо такий самий диплом? У ньому не вказується форма навчання.

Відповідь Сергія Шкарлета: Ми ж вправі змінити, навіть якщо не показує. В старих діпломах зазначалося вечірня або заочна форма навчання, це можна показати. Абсолютно.

Коментар “Нової української школи”: ЗНО і справді є насамперед антикорупційним інструментом під час вступу у виші. Неважливо, з якої ти школи, на яку спеціальність чи фору навчання (денну чи заочну) ти вступаєш, у тебе є гарантія, що на результат не впливає суб’єктивне оцінювання чи зв’язки батьків.

Саме тому його проводять не окремі школи, а незалежна установа – Український центр оцінювання якості освіти. Школа – це інституція, яка надає знання і навички, УЦОЯО – вимірює, наскільки це якісно. Посилення впливу шкільних оцінок на вступ дорівнює визнанню, що школа сама вимірює, наскільки вона якісно навчає учнів. Враховуючи освітянську звичку до рейтингів, годі очікувати, що це буде чесним змаганням.

На жаль, ми не можемо розраховувати на доброчесність кожної з 16-ти тисяч українських шкіл. Тим паче, що приклад посилення впливу шкільних оцінок на вступ уже був: коли Дмитро Табачник, будучи міністром освіти і науки, посилив вагу атестату для вступу у виші, у березні–травні 2010 року продаж класних журналів збільшився на 23–30%, порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Враховуючи, що закупівля класних журналів зазвичай відбувається перед, а не в кінці навчального року, – цей факт може бути вісником спроб переписати шкільний документ.

Можна дискутувати про те, чи потрібно та як змінювати формат завдань для ЗНО (наприклад, чимало освітян переконані, що із запровадженням компетентнісного навчання завдання ЗНО мають змінитись у відповідний спосіб). Проте ЗНО, завдяки однаковим завданням для всіх і зменшенню впливу школи і вишів на вступ, подолало корупцію. І це беззаперечно.

Вікторія Топол, головна редакторка “Нової української школи”

Титульне фото: автор – gorod.cn.ua, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення