З якого віку доречно впроваджувати інтеграцію предметів: поради від Інни Дьоміної

Інтегроване навчання підійде дітям і дорослим від 2 до 102 років. Утім, у різний вік інтеграція відбуватиметься на різних рівнях, адже, наприклад, інтеграція у профільній середній та початковій освіті матиме різну мету. Саме тому під час впровадження інтегрованого навчання варто зосередити увагу на декількох чинниках:

• вік дитини;
• знання, які вона вже здобула;
• провідна діяльність, притаманна для певного віку.

Про це в четвертому випуску четвертого сезону подкасту “Дофамін для освіти” розповіла науковиця, викладачка й директорка школи “Домініон” Інна Дьоміна. Прослухати епізод можна за посиланням. Текстова версія подкасту доступна тут.

За словами Інни, умовно можна виділити такі періоди залежно від ставлення дітей до навчання:

• до 7 років – навчання у формі гри;
• від 7 до 12 років – повноцінне навчання, адже учні цього віку найбільш зацікавлені й готові все поглинати;
• від 12 років – у підлітковому віці навчання здебільшого нікого не цікавить;
• від 16 до 25 років (умовно) – у людини може прокинутися справжнє бажання до навчання.

Педагогиня розповіла, що дітей дошкільного та молодшого шкільного віку важливо зацікавити наукою. Однак у цей період педагогам не обов’язково акцентувати на тому, що це інтегроване навчання. Краще розповісти, що:

• світ дуже цікавий;
• наука – це не магія, адже кожен може самостійно проводити досліди;
• дитині все вдасться й вона навчиться працювати з усім, що її цікавить.

“Це мотивує дітей, адже вони хочуть повторити дослід удома. Батьки, які почують такі бажання дітей, із радістю придбають найпростіші предмети, речовини й допоможуть дітям зробити ще раз цей дослід. Тобто емоційне задоволення під час навчання дуже важливе. Дитина, яка перейде в середню школу, пам’ятатиме захоплення наукою, яке було в неї в початковій”, – пояснила фахівчиня.

Вона також розповіла, що, на жаль, сьогодні в програмі “Я досліджую світ” для 3–4-х класів природничий компонент недосконалий, тому вчителі переважно намагаються взяти більше тем з інших предметів, наприклад, географії. Інна Дьоміна наголосила, що, звісно, усе залежить від вчителя/-ки початкової школи, адже є й ті, кому подобаються природничі науки. Утім, на її думку, не зовсім правильно орієнтуватися лише на це.

“Важливо, щоби були готові матеріали для вчителів. Це не відбирає в них можливості творити й додавати до змісту, але він має бути готовий та упакований у такий спосіб, щоб учителі могли використовувати його, а час вивільнявся на творчість”, – додала педагогиня.

Як розповіла Інна Дьоміна, для 5–6-х класів є різні модельні програми та інтегровані курси, однак, жоден із них не відповідає вимогам інтегрованого навчання (здебільшого це окремі розділи природничих наук і деякі теми, які розкривають міждисциплінарні зв’язки). Утім, на її думку, такого підходу може бути достатньо, оскільки для дітей це перший досвід знайомства з природничими дисциплінами, а їм має бути передусім цікаво.

Тож, за словами фахівчині, завдання вчителів, які викладають у 5–6-х класах:

• не відбити бажання вивчати природничі науки;
• сформувати початкове уявлення про те, чим займається кожна дисципліна та певний науковий напрям;
• ознайомити, чим займаються науковці, що таке науковий підхід та методи.

“Тобто інтеграція у 5–6 класі важлива, бо має виконати функцію захоплення наукою та підготовку до повного занурення в природничі дисципліни. Коли ж переходимо в 7 клас, де є окремі фізика, хімія та біологія, не можна забирати в дітей можливість зануритися окремо в ці предмети”, – пояснила експертка.

Інна Дьоміна також рекомендує не забирати в учнів можливість глибоко вивчати на якісному рівні окремі природничі дисципліни із 7 до 9 класу. Адже в іншому випадку в дитини можуть виникнути освітні втрати саме з природничих дисциплін. А коли вона прийде в старшу школу, через поверхневе вивчення в середній не матиме мотивації вивчати поглиблено ці предмети. Тому експертка радить у цих класах запровадити наприкінці навчального року якусь годину чи місяць інтегрованого навчання, паралельно з окремим вивченням природничих предметів.

“Бо не маючи окремих знань із хімії, фізики, біології, одразу давати дітям інтегровані курси, це помилка. […] Тобто дитина має зрозуміти силу кожної з наук, наскільки їй цікаво рухатися в цьому напрямі, а потім вирішувати, якими науками їй цікавіше займатися – природничими чи суспільно-гуманітарними. Тоді в профільній середній освіті вона осмислено обере якийсь напрям і профіль”, – додала вона.

Інна Дьоміна також розповіла, що в програмах профільної середньої освіти (10-11(12) класи), освітні експерти радили МОН організувати навчання, аби в ньому було 50 % практики та 50 % теорії.

Утім, за її словами, у цьому питанні важливо підтримати вчителів, адже багато педагогів не мають практики викладання інтегрованих курсів, а тому відчувають невпевненість.

“Було б дуже круто, аби великі компанії, які мають у своєму складі, наприклад, лабораторії, підтримували вчителів державної школи й організовували для них спільні практики, а школи забезпечували певним обладнанням”, – пояснила експертка.

На її думку, буремний підлітковий період школярів можна “врятувати практикою”. Адже учням цікаво приходити на такі заняття, зокрема, ті, де вони використовують якісь підручні засоби. Утім багато випускників шкіл, за словами Інни Дьоміної, не готові бути в Україні науковцями, тому що не бачать перспективи.

“І це оприявнює ще одну проблему – нам бракує потужної й систематичної популяризації науки”, – резюмувала педагогиня.

Читайте також: “Створюємо інтегровані онлайн-уроки в інклюзивних класах: поради та ідеї для роботи з дітьми з ООП”.

Титульне фото: freepic.com