Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам
13 Липня 2020
Дослідження PISA орієнтоване на визначення того, наскільки 15-річні підлітки (у цьому віці підлітки майже всіх країн закінчують обов’язковий цикл навчання в школі) можуть застосовувати набуті компетентності в життєвих ситуаціях, тобто наскільки учень зможе використати знання й уміння, отримані в школі, у нестандартних ситуаціях.
Наступний моніторинг PISA відбудеться 2021 року, й у фокусі буде саме математична грамотність.
Математичний зміст завдань PISA можна розділити на чотири категорії:
На кожну з цих категорій припадають приблизно по 25% всіх можливих балів за завдання з математики.
Конкретизуємо теми, знання з яких знадобилися учням для розв’язування задач під час моніторингу PISA:
Варто зазначити, що в чинних програмах із математики немає теми “Наближені обчислення”.
З розділами математики, такими як “Комбінаторика”, “Статистика” та “Теорія ймовірностей”, учні знайомляться лише наприкінці 9 класу (в четвертій чверті). А моніторинг PISA може відбуватися раніше, ніж ці теми будуть вивчені учнями.
В основній школі не передбачається ґрунтовне вивчення стереометричних фігур, крім прямокутного паралелепіпеда.
1. Під час навчання математики в 5–8-х класах доцільно систематично пропонувати учням для розв’язування прості комбінаторні задачі та завдання, що стосуються аналізу статистичних даних. На гуртках чи варіативних курсах – розглядати основні поняття статистики й теорії ймовірностей.
2. Значне місце в моніторингу PISA відводиться завданням на відсотки, оскільки відповідні компетентності активно використовуються в повсякденному житті. У цьому контексті тема “Відсотки. Задачі на відсотки” має стати наскрізною змістовою лінією основної та старшої шкіл. Відомості про відсотки варто розглядати не лише в 5–6-х класах, а й постійно актуалізувати в 7–9-х та 10–11 класах (для підготовки до ЗНО).
3. Активно впроваджувати фузіонізм у навчанні геометрії (поєднувати вивчення планіметричних і стереометричних фігур). Такий підхід забезпечує формування умінь аналізувати задачу з різних сторін, знаходити на об’ємних фігурах відомі співвідношення між плоскими (наприклад, теорема Піфагора в прямокутному паралелепіпеді).
Доцільно розвивати просторове мислення учнів і розв’язувати різні прикладні стереометричні задачі, що зводяться до планіметричних. Зазвичай у дослідженнях PISA пропонують задачі, у яких від об’ємних фігур учні мають перейти до плоских.
4. Варто розвивати вміння учнів створювати моделі до задач – постійно пропонувати прикладні задачі, розв’язування яких передбачає різноманітне моделювання (створення рівнянь, графіків, схем, малюнків, графів тощо).
Аналіз оприлюднених завдань і звіти дають підстави для систематизації пропонованих прикладних задач на три типи життєвих ситуацій:
Задачі перших двох різновидів останнім часом представлені в шкільних підручниках. Цьому сприяло те, що у 2017 році навчальні програми з математики були оновлені, додано наскрізні лінії ключових компетентностей, що стали засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Передбачається, що формування саме таких компетентностей допомагає розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях і набувати досвід використовувати набуті математичні компетентності на практиці.
Третій різновид задач не популярний у чинних підручниках, оскільки вони займають великий обсяг і досить швидко застарівають. Але такі задачі вчителі легко можуть складати самостійно на основі реальних життєвих ситуацій, що висвітлені в газетах, журналах чи інтернеті. Варто залучати й учнів до створення та розв’язування задач на основі опрацювання інформації з медіа.
Дарина Васильєва, старший науковий співробітник відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України, вчитель математики ліцею “Престиж”
Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos
Обговорення