Навички майбутнього: що потрібно буде вміти, аби мати гарну роботу в 2025 році

Чим стрімкіше змінюється світ завдяки технологіям, тим більше посилюється увага до теми потрібних навичок, які також зазнають відчутних змін завдяки “зсувам” на ринку праці й у бізнес-процесах, появі нових професій і відмиранню неактуальних.

І якщо розмови про навички і навчання часто-густо стають модою, то в цьому світі є свій “синдикат високої моди” – Світовий економічний форум (СЕФ) у Давосі. Нагадаю, ще це не тільки й не стільки подія, скільки мозковий центр, який регулярно випускає “колекції” аналітичних звітів.

Цього разу на подіумі – звіт “Про майбутнє роботи”. Його презентація супроводжується, як правило, кількома слайдами про топ-10 навичок на наступні 5 років. Але ця інфографіка – лише частина масиву даних і експертних висновків щодо стану справ на ринку праці: динаміка зайнятості в розрізі десятків індустрій, доступ роботодавців до носіїв кваліфікацій – і шансів останніх на працевлаштування.

Те, що винесено в картинку із топ-10, – це не так про конкретну спеціалізацію чи навички, як про комбінацію базових елементів людської діяльності: розв’язання проблем, управління собою, взаємодія з іншими та використання технологій.

weforum.org

Із цих чотирьох тканин можна викроїти будь-яку кваліфікацію чи спеціалізацію, які необхідні для того, щоби відповісти на нові економічні й соціальні виклики емоцій.

За версією експертів СЕФ, центр ваги компетентностей команди варто зсувати в бік спроможності розв’язувати проблеми. Навичок відповідного типу в переліку top-10 skills рівно половина: Аналітичне мислення та інноваційність (№1), Розв’язання складних проблем (№3), Критичне мислення та аналіз (№4), Креативність, оригінальність та ініціативність (№ 5), Логічна аргументація, розв’язання проблем та формування ідей (№10).

По два базових елементи в цьогорічному списку мають сфери управління собою і використання технологій. Так, це наче меседж про те, що психологічний ресурс особистості й технології мають бути врівноважені.

В управлінні собою під номером 2 – “Активне навчанням та стратегії навчання” та під номером 9 – “Витривалість, стресостійкість та гнучкість”.

У команді технологій грають “Використання технологій, моніторинг та контроль” (№7) та “Створення технологій та програмування” (№8).

І, нарешті, взаємодія з іншими представлена такою якістю як “Лідерство та соціальний вплив” (№6).

Отже, якщо порівнювати з переліками попередніх років, то переміщення нижче навички розв’язування складних проблем, яка незмінно очолювала чарт, не має збивати з пантелику. Здатність розв’язувати проблеми найближчим часом лише зросте в ціні.

Зі свого боку, креативність розширилася такими категоріями як оригінальність, ініціативність та інноваційність, остання з яких опинилися на вершечку списку. Адже неможливо отримати результат без вміння виходити за рамки, поєднувати між собою найнесподіваніші речі (що і є ознаками креативності).

Привертає увагу й те, що в цьогорічному списку немає такої якості як емоційний інтелект (який був №6 у top-10 skills 2020), а також переговорних навичок і сервісної орієнтації, які були в попередніх списках. Можливо, укладачі рейтингу дають зрозуміти, що ці навички абсорбовані в розв’язанні проблем (без переговорів і емпатії тут складно здобути результат) та соціальному впливі. Утім, певний егоцентризм у комбінації актуальних навичок таки є. Не виключений і варіант, що це сигнал про те, що в кризу бізнес стає суворішим. Принаймні в риториці.

ВИСНОВКИ

Які висновки можна зробити з цієї інформації?

1. Якщо повернутися до порівняння Світового економічного форуму із Синдикатом високої моди, “скрижалі” із десятьма навичками – це своєрідний витвір “від кутюр”. Аби перевірити, як він просочується в повсякденність, варто взяти для порівняння інші джерела. Наприклад, дані компанії Burning Glasses, яка проаналізувала орієнтовно 56 мільйонів описів вакансій та прибизно 120 мільйонів резюме.

Вони побачили три блоки навичок: людиноцентричні, цифрові та бізнес-орієнтовані, у кожному з яких виділили певні навички. Враховувалися як частотність згадування, так і зарплатня, яку роботодавці готові платити за певну комплектацію скілів.

Тож ідеальний кандидат:

• комунікабельний, уміє співпрацювати, критично і креативно мислить, здатен самостійно аналізувати ситуацію (людиноцентричні навички);
• вміє аналізувати дані, знає бодай одну мову програмування і як розробляти комп’ютерні програми, опанував основи кібербезпеки (цифрові навички);
• спроможний оперувати бізнес-процесами, управляти проєктами, знається на цифровому дизайні й комунікації даних (бізнес-орієнтовані навички).

2. Людство є відкритою самоорганізованою системою, яка обмінюється енергією та інформацією із середовищем. І нам необхідно вміти взаємодіяти із цієї складністю й розвивати свій потенціал. Інші люди складають величезну частину нашого довкілля, і нам треба будувати з ними конструктивні зв’язки.

Водночас, наша цивілізація будується на використанні технологій, тож необхідно вправно опановувати ті з них, які в певний момент є визначальними для економіки.

Ми живемо в історичному часопросторі з циклами криз і відроджень, супутніми проблемами. Тож нікуди не подітися від того, що ці проблеми ми будемо розв’язувати, а історичний процес скеровувати в певному напрямку, адже в природі немає відповіді на те, якими мають бути наступний рівень і нова мета людства. Тож як би не аранжувалися назви й переліки навичок, у будь-якому разі вони будуть крутися навколо вже згаданих базових елементів.

Що точно можна стверджувати – нам необхідно постійно вдосконалюватися і ставати кращої версією себе. Адже, повторюся, у природі немає відповідей, як підтримувати рівновагу в тій складній системі, яку ми самі ж створили.

3. Необхідно порівнювати себе лише із собою вчорашнім. Так, ми нікуди не дінемося від нашої соціальної природи й підсвідомого порівняння себе з іншими, від потреби бути прийнятим і сприйнятим своїм племенем і бажання в чомусь бути першими. Однак, саме власна ціль, наші унікальні досвід і вміння роблять нас справді потрібними й бажаними.

4. І, нарешті: текст згаданого звіту дає підказку, що робити на системному рівні: “Розвиток та посилення людських навичок та здатностей завдяки освіті, навчання та змістовна робота є ключовими рушіями економічного успіху, індивідуального добробуту та згуртованості в суспільстві”.

Тобто, не просто розвиток, але й посилення, або зміцнення, навичок. І не самих тільки навичок, але і здатностей чи спроможностей. Не лише через освіту й навчання (ці поняття тут не зливаються в одне), але й через meaningful work. Тобто – змістовну, або ж наповнену значенням роботу.

Лише в такій комбінації це призводить до економічного успіху, індивідуального добробуту й соціальної рівноваги.

Микола Скиба, експерт напряму “Освіта” Українського Інституту Майбутнього

Титульне фото: автор – SergeyNivens, Depositphotos