Як навчати підлітків і не стати ворогом

Підлітковий вік – це завжди швидкі зміни, за якими важко встигнути і самим дітям, і дорослим. Ці зміни дуже впливають на розвиток майбутньої зрілої особистості.

У школі підлітки перебувають значну частину свого часу, тому саме вчителі часто – це ті авторитетні дорослі, які допомагають підлітку зрозуміти себе, світ навкруги та якісно пройти випробування.

Навчати підлітків – це серйозний виклик. У підлітковому віці діти надзвичайно цікаві тим, що ще вдень вони з радістю можуть переглядати мультфільми, а ввечері вже цікавляться наслідками вживання алкоголю, куріння та інших нібито ознак дорослого життя. Саме тому вчителям часто-густо доводиться змінювати види та форми занять, аби досягнути бажаних освітніх цілей.

Окрім того, іноді вчорашні “наставники” стають “ворогами”, домашні завдання саботуються часом не через нерозуміння, а через протест проти правил, встановлених учителем. Окремі завдання здаються учням надто “легкими”, щоб витрачати на них свій “дорогоцінний” час: “блогерам не потрібна математика (фізика, хімія….)”, “моє справжнє життя поза школою, тут потрібно просто перечекати”, “навіщо мені це знати, якщо я можу легко загуглити і про все дізнатися”, “якби не було школи, то я б займався значно цікавішими справами”… Таких прикладів може бути дуже багато.

Тож як за таких надскладних умов навчати учнів-підлітків?

У мене, на жаль, немає чарівної палички з готовим вирішенням проблем, але є певні напрацювання та поради, які можуть стати у пригоді вчителям. Потрібно розуміти, що результати не будуть миттєвими, можливо, навіть тривалий час не будуть очевидними, але послідовні кроки зроблять своє.

Щонайперше, всім, хто працює з підлітками, потрібно ознайомитися з особливостями підліткового періоду з погляду фізіології та психології, щоб розуміти, які виникатимуть причинно-наслідкові зв’язки між фізичними змінами і змінами в поведінці підлітків.

У сучасних дітей підлітковий період може початися з 10 років і тривати до 15-17 років. Ви можете помітити у своїх учнів підвищений інтерес до однолітків, а саме до їхніх моделей поведінки та цінностей. Також посилюється прагнення бути “своїм” у групі, і кумирами стають не дорослі, а “герої”, які навчаються в одному класі, школі чи є просто в близькому оточенні. Ба більше, думки популярних блогерів на Youtube чи в соціальних мережах можуть бути значно авторитетнішими за ваші.

Маючи безліч питань до фізіологічних змін у своєму організмі, діти неабияк прагнуть до незалежності, якомога більше наближаючись до “дорослості”. Варто розуміти, що для підліткового віку характерні страх глузувань, учні або значно знижують, або дещо переоцінюють свої можливості, можуть виникати незадоволеність собою і підвищена конфліктність. Нерідко зустрінете учнів, котрі нібито “занурені в себе”, наче “на іншій планеті”.

Незважаючи на активний розвиток багатьох психічних функцій (свідомість, мислення, уява, емоції, почуття), у дітей спостерігається зниження працездатності через стомленість, сонливість чи перезбудження. Ще більше можна прочитати у пораднику для батьків “Мій маленький монстрик, або що відбувається з моєю дитиною”.

Розуміючи, які процеси відбуваються з учнями, вам буде легше організувати спільну діяльність. Кожен учитель в арсеналі має свої лайфхаки, але є загальні поради, які будуть корисними багатьом:

1. Будуйте довірливі стосунки зі своїми учнями:

  • будьте відкритими, щирими, говоріть про свої почуття, навіть якщо вони негативні – не бійтеся говорити, що від поганої поведінки в класі і зірваних уроків вам прикро, що ви вкладаєте велику кількість часу і натхнення, щоб розробити цікавий урок і очікуєте на відгук з боку учнів, підкреслюйте, що вам не байдуже;
  • ніколи не порівнюйте учнів один з одним, аналізуйте індивідуальну освітню траєкторію руху, акцентуйте увагу на особистих маленьких та великих перемогах кожної дитини;
  • за можливості, поділіться реальними історіями зі свого життя в середній школі, наведіть приклади перемог та поразок, показавши, що між вами насправді більше спільного, ніж здається на перший погляд.

2. Спробуйте перейти від авторитарного стилю взаємостосунків до стратегії партнерства. Пояснюйте учням, що у школі ви маєте єдину освітню мету, що ваша спільна діяльність або бездіяльність значно впливатиме на розвиток життєвого сценарію дитини в майбутньому. Від того, які знання та навички протягом цієї освітньої подорожі вдасться накопичити учневі, залежить його успіх у різних сферах життя суспільства.

3. Сформулюйте чіткі правила, які діятимуть на уроці, та узгодьте їх з учнями, підкреслюючи, як саме впливатиме недотримання правил на навчальний процес. Наприклад, на уроці дозволяється використовувати гаджети лише з навчальною метою. Якщо учні порушать це правило, відволікаючись на соціальні мережі та ігри, то не встигнуть виконати всі поставлені завдання. Як наслідок, дітям доведеться витрачати свій особистий час після заняття на обов’язкові вправи, які підлягають оцінюванню, і не матимуть змоги консультуватися з вчителем.

Учням важливо показувати зв’язок між ефективністю роботи та досягнутими результатами. Навіть невеличкі досягнення вкрай важливі.

Як навчати підлітків і не стати ворогом

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

4. Зробіть навчальну систему максимально прозорою та чіткою, щоб учні розуміли процедуру написання контрольних та заліків, знали заздалегідь про дедлайни і можливі перескладання, важливість виконання домашніх завдань, різні джерела для навчання та іншу необхідну інформацію.

5. Підтримуйте корисні ініціативи учнів, не відкидайте їхні думки, заохочуйте ще більше проявляти свою індивідуальність у навчанні. Це можна зробити завдяки добірці цікавих освітніх методик та пулу тем проектів, які учні зможуть обрати за бажанням. Нічого страшного, якщо дитина захоче зробити не хронологічну таблицю, а комікс чи лінію часу, модель не з пластиліну, а з харчових продуктів. Адже головне – результат, а шляхів досягнення може бути кілька.

6. Приймайте їхню “дорослість”, але підкреслюйте не лише розширення можливостей, а й велику відповідальність. Теми сексу, алкоголю, наркотиків чи іншого не варто “консервувати”. Набагато ефективніше запросити профільних спеціалістів, які допоможуть вичерпати питання у дружньому колі обговорення.

7. Будьте з батьками в “одному човні”. Які б стосунки з батьками у вас не складалися, усе ж таки в роботі з підлітками батьки учнів можуть бути найкращими соратниками. Трикутник взаємодії “батьки-учні-вчителі”, коли йдеться про підлітків, актуальний, як ніколи.

Всередині кожної дитини живе насамперед дитина, хоча іноді в це важко віриться, і наше завдання допомогти їй пройти цей дуже важкий період якомога ефективніше.

Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” та співавторка одного з проектів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи, співзасновниця та керівниця навчального процесу Загальноосвітньої школи Claris Verbis

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення