Що чекає на НМТ найближчим часом, і чи забезпечує він і досі рівні можливості для вступу?

Поки Міністерство освіти і науки готує аналіз результатів вступної кампанії цього року, уряд готує до розгляду у парламенті законопроєкт, який може запровадити зміни до НМТ.

Голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак стверджує, що ці зміни не торкнуться умов проведення іспитів (принаймні поки що), а будуть стосуватися змістовної частини НМТ.

Нагадаємо, дискусія точиться між двома моделями НМТ:

• 3 обовʼязкові дисципліни + 1 предмет на вибір (така модель працює зараз),
• українська мова, історія України + 1 предмет на вибір (без обовʼязкової математики).

Остаточне рішення буде прийнято в середу, 21 жовтня, на засіданні комітету. І, схоже, це не останній наступ на Національний мультипредметний тест.

Система оцінювання, яка забезпечує рівний доступ до вищої освіти і виключає корупцію з цього процесу, є небажаною для тих, хто хотів би використовувати вступ дітей до вишів у власних корисних інтересах. Так було від початку запровадження нової системи оцінювання.

Тож спроби скасувати ЗНО або обмежити його не припинялися ніколи. У 2010 році міністр освіти Дмитро Табачника пропонував розширити можливості вступу через університетські іспити для окремих категорій і надати переваги випускникам підготовчих курсів. Експерти розцінювали це як послаблення рівності доступу. Сам Табачник публічно заперечував намір скасувати ЗНО.

Через 2 роки парламентарі внесли до Верховної Ради законопроєкт №1187, який передбачав посилення ролі університетів у відборі вступників. Окремий проєкт №2060а Григорія та Ігоря Калетників передбачав додаткові вступні випробування, які давали б додаткові інструменти приймальним комісіям вишів ухвалювати рішення про те, кого зараховувати на навчання, а кого - ні. Це спричинило громадську кампанію на захист ЗНО.

У 2020 році приводом для скасування ЗНО намагалися зробити епідемію коронавіруса. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомляв тоді про підготовку у владних структурах відповідного рішення. Зрештою ЗНО для вступу зберегли.

А у 2022 році ЗНО намагалися скасувати через війну. Проте його вдалося зберегти, переформатувавши на НМТ. І тепер боротьба триває вже за збереження цього іспиту.

Слід зазначити, що кожного разу Незалежне оцінювання рятували громади, громадяни і громадські об’єднання, які побачили в ЗНО/НМТ справедливу систему оцінювання (хоча і не ідеальну), яка наділяє рівними можливостями для вступу у найпрестижніші університети країни будь-яку дитину, незалежно від місця проживання і соціального статусу.

Чи встане громада на захист НМТ тепер, через стільки років? Чи дійсно НМТ забезпечує рівний доступ до вищої освіти зараз, в умовах війни?

Дослідження “Суспільна довіра та досвід складання НМТ в умовах повномасштабної війни: теперішнє та майбутнє вступного іспиту”, яке презентував Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute) у межах Багаторічної програми стійкості (MYRP Ukraine), намагається дати відповіді на ці питання.

Суспільство: вірю-не вірю, бо знаю-не знаю

Хоча впровадження НМТ розглядалося як тимчасове рішення для безпечного та відносно рівного доступу до вищої освіти, навколо цієї альтернативи вже кілька років триває суспільна дискусія, як щодо його здатності забезпечувати рівні умови вступу, мінімізувати корупційні ризики, справедливо оцінювати знання вступників, так і щодо перспективи подальшого розвитку системи вступних випробувань після завершення війни. У 2025 році структура НМТ передбачала чотири предметні блоки: три обов’язкові (українська мова, математика, історія України) та четвертий за вибором вступника. Тест відбувається у комп’ютеризованому форматі в Україні та за кордоном.

Вищезгадане дослідження мало з’ясувати рівень довіри до НМТ, оцінити вплив на навчальний процес і практики підготовки з погляду вчителів(-ок) та різні аспекти міграційних настроїв вступників. Перший етап передбачає національне репрезентативне опитування дорослого населення України, яке дозволяє оцінити загальний рівень підтримки НМТ, довіру до нього, ставлення до рівності умов вступу, корупційних ризиків, можливого повернення до ЗНО та спеціальних умов вступу для абітурієнтів із територій активних бойових дій. Другий етап складається з онлайн опитувань безпосередніх учасників вступної кампанії – одинадцятикласників, студентів першого курсу та педагогів – і дає змогу глибше проаналізувати досвід проходження НМТ, особливості підготовки до нього, вплив війни на освітні траєкторії та міграційні наміри.

В цілому, дослідники з’ясували, що половина дорослого населення, яке було опитане, підтримує НМТ і вважає його ключовим інструментом вступу до закладів вищої освіти. При тому що майже 20% опитаних взагалі не знали, що таке НМТ. Але якщо поглянути на кількість обізнаних у темі респондентів, то підтримка в цій групі сягає 65%. Тож, чим більше люди знають, що це таке, тим більше вони підтримують НМТ як якісний інструмент вступу. І тому показник довіри можна змінювати, інформуючи широкі верстви про цей інструмент.

Водночас понад 70% опитаних цінують НМТ за забезпечення рівних умов (72%), зниження корупційних ризиків (70%) та ефективний відбір абітурієнтів (71%).

“Оскільки ці показники майже рівнозначні між собою, вони говорять, що суспільний запит на справедливість є дуже відчутним. Людям важливо розуміти, що тестування в тому форматі, в якому воно існує сьогодні, спроможне забезпечувати прозорість, незалежність і зменшення того корупційного шлейфу, з яким стикалися, на жаль, дуже довго вступники раніше, - пояснює одна з авторок дослідження Дар’я Бевзюк. - Але хотіла б зауважити про потенційний підводний камінь: якщо будуть ухвалені зміни, що стосуватимуться саме цих трьох критеріїв, і якщо, тим паче, вони будуть підважені, то, очевидно, можемо очікувати, що рівень суспільної довіри до такого тестування буде, на жаль, знижуватися”.

Поляризаційним виявилося питання щодо пільг для вступників із прифронтових регіонів - 48% “за”, 47% “проти”. В цілому, суспільство надає перевагу фінансовим інструментам підтримки, а не зміні правил іспиту, що може сприйматися як порушення справедливості.

“Тобто, половина населення не підтримує ідею будь-яких практик для підтримки цієї категорії учнівства. Найбільшу підтримку мають заходи, які пов’язані з фінансовими інструментами (надання окремих грантів, зарезервовані бюджетні місця). І вже значно нижчі — ті, які пов’язані зі зниженням порогових балів, з окремими іспитами, з додатковими балами при вступі. Тобто, зі змінами правил гри”, - пояснює пані Дар’я.

Тому, підсумовують дослідники, в разі розробки інструментів підтримки таких учнів важливо зважати на суспільне ставлення.

Вступники: виклик - не процедура, а навантаження

Щоб оцінити досвід учасників та ефективність НМТ як інструменту вступу, дослідники опитали учнів, вчителів та першокурсників із 20 шкіл і 20 університетів України. Хоча це, на відміну від першого опитування, не національно-репрезентативна вибірка, але вона добре показує, як відрізняється досвід різних груп.

“Ми запитали першокурсників, чи зрозумілі були правила, чи виникали труднощі, проблеми і чи стикалися вони з порушеннями. І отримали загалом позитивні відповіді: майже всі (97%) зрозуміли правила, близько дев’яти з десяти не мали технічних проблем. Більшість також не були свідками порушень. Але сил на весь тест вистачило лише 18% вступників. Менше ніж кожному п’ятому, - каже інша дослідниця Антоніна Новак. - Головний виклик НМТ - не процедура, а навантаження. Організація зрозуміла і надійна, а от витримати чотири предмети постійно вдається меншості”.

Коли дослідники запитали окремо, чи вистачило часу або сил, то з’ясувалося, що 76% часу вистачило, але 31% з них впритул, а майже чверті часу бракувало. З внутрішнім ресурсом ситуація складніша: 82% відчули втому або падіння концентрації, а 39% кажуть, що сил вистачило лише на першу половину тесту.

“Також ми подивилися, як першокурсники оцінюють, чи бал відображає їхні знання. Серед тих, кому часу бракувало, лише 14% вважають, що бал відобразив їхні знання. Серед тих, кому вистачило, - 49%. Різниця в 3,5 рази! — каже пані Антоніна. — Ми перевірили цей зв’язок також у статистичній моделі, врахували задоволеність балом, в тому числі і те, чи відповідав тест тому, що вчили у школі. Зв’язок зберігся. Тобто, справа не лише в тому, що людина не задоволена результатом. Отже, час на тест - це питання не лише комфорту, він може бути пов’язаний й з тим, чи вважає людина, що бал показав її знання”.

Болюче питання, яке постійно дискутується у суспільстві: НМТ має передбачати складання всіх предмети в один день чи в різні. За різні дні - 57% одинадцятикласників. Але коли розподілили відповіді учнів на прифронтовій і не прифронтовій області, а всередині - на міста, села та селища, то з’ясувалося, що у містах не прифронтових областей за різні дні виступають 65% , майже 2/3. А в селах і селищах прифронтових областей перевага зникає - 45% за один день і 41% - за різні.

“Ми пов’язуємо це насамперед із дорогою. Для учня з прифронтового села другий день тестування - це ще одна поїздка до пункту. Тож, зміну формату варто узгоджувати з доступністю пунктів тестування. Два дні можуть зменшити навантаження, але тільки тоді, коли до пункту реально можна дістатися”, - каже пані Антоніна.

Тож, дослідження показало, що НМТ успішно виконує роль “містка” для вступу (76% вступили і до бажаного університету, і на бажану спеціальність). Проте головним викликом є високе навантаження через чотири предмети в один день.

Вчителі: НМТ — гідна альтернатива

Опитування показало, що існує розрив між очікуваннями вчителів, які віддають перевагу ЗНО за його ґрунтовність, та практичною зручністю НМТ.

Вчителям поставили два окремі питання: як вони оцінюють НМТ сам по собі, без порівнянь, і друге, що краще вимірювало знання, НМТ чи ЗНО.

75% оцінюють НМТ як добрий інструмент, але в прямому порівнянні 71% обирає ЗНО на противагу НМТ.

“Щоб зрозуміти чому так, ми проаналізували відкриті відповіді вчителів. У НМТ цінують зручність, швидкий результат і те, що його можна провести під час війни. А порівняно зі ЗНО бракує, насамперед, окремого дня на предмет. Це тема більшості відповідей”, - пояснюють дослідники.

Тож, 93% вчителів кажуть, що НМТ відповідає програмі їхнього предмета. І водночас 53% зазначають, є важливі теми, яких тест не перевіряє. Відповідність програмі вчителі і першокурсники оцінюють по-різному: 93% педагогів відмічають відповідність, а серед учнів таких тільки 59%.

“Загалом цей розрив закономірний. Учитель дивиться на програму, випускник на свій досвід навчання. Але цікаво: на питання, що, на думку опитаного педагога, сказала більшість його колег щодо НМТ, майже кожен четвертий вважає, що колеги назвали переважно вміння складати тести. Для вступного інструмента - це сигнал, на який варто зважати”, - каже пані Антоніна.

До речі, 83% вчителів помічають, що учні менше мотивовані вчити предмети, яких немає на НМТ. Третина вчителів каже, що змінила свої підходи до викладання саме через НМТ. І 83% не відчувають тиску від адміністрації чи батьків, щоб зосереджуватися на матеріалі НМТ.

Вибір предметів: зовсім не очевидний

З’ясувалося, що учні вірять, що НМТ допоможе їм вступити (65%), але те, що бал покаже їхні знання, вірять значно менше (38%).

Вибір предметів учнями базується переважно на власних знаннях та шансах на вступ, а не на шкільній програмі. Опитані першокурсники серед причин, за якими вони обирали четвертий предмет, називали предмет, який найкраще знають (44%), далі - улюблений предмет і той, що простіше скласти. Посередині - це потрібно для вступу. Тільки 18% сказали, що предмет поглиблено вивчали в школі, і 3%, що порадили вчителі.

Дослідники підкреслюють, що поглиблене вивчення як окремий аргумент для вибору називають рідко, і для реформи старшої школи це важливо побачити. Профільна школа має вести до вступу, тому те, що учень вивчає поглиблено, і те, що він складає на НМТ, треба узгоджувати.

“Тож, варто продумувати разом із реформою профільної школи, щоб важливий для профілю предмет не залишався осторонь лише тому, що його немає на НМТ”, - впевнені дослідники.

Підготовка: як, де та з ким

Також фахівці дослідили фактори, що впливають на успішність тестування, зокрема якість шкільної освіти та зовнішні обставини.

Майже навпіл поділилася думка учнів щодо достатності чи недостатності шкільної підготовки, також 52% педагогів переконані, що їхні заклади здатні забезпечити підготовку на 180 балів без додаткових занять, проте інша частка вчителів має протилежну думку.

“Добре, що трохи більше половини, але попри це важливо тримати в голові, що як бачите, є достатньо велика частка тих, хто вважає, що їхній заклад не спроможний це зробити. І також треба дивитись на те, які причини”, - пояснює Дар’я Бевзюк.

Цікаво, що на питання з множинним вибором найпопулярнішою відповіддю безкоштовного способу підготовки є самостійне навчання (75%), 51 % - на уроках в школі, 45% - з репетитором, 33% - на підготовчих курсах.

Платна підготовка стала нормою, створюючи нерівність між містом і селом, де репетитори, згідно з дослідженням, виконують різні функції — від надолуження втрат до якісно іншої індивідуальної підготовки. 62% міських старшокласників мають репетитора або відвідують платні курси, в той же час, тільки половина старшокласники з сіл та селищ мають таку можливість. Платна підготовка міських та сільських учнів по-різному пов’язана й з упевненістю у власному результаті в місті та сільській місцевості. Серед міських, які займаються з репетитором або відвідують курси, 34% впевнені в точності свого результату, тоді як серед тих, хто не має додаткових занять, – 40%. У селах і селищах спостерігається протилежна тенденція: 47% проти 32%. Аналогічний розподіл виявлено й серед студентів -першокурсників.

“Це може говорити, про те, що платна підготовка виконує у місті і у селі різні функції. У місті функція може полягати в надолуженні освітніх втрат, наприклад. Тож, частіше такою підготовкою можуть користуватися ті учні, які мають проблеми з оцінками чи засвоєнням шкільній програмі, - пояснює пані Дар’я. - Це не створює значної асиметрії між дітьми, які мають різні можливості, бо є загальна картина якісної освіти. В селі ситуація інакша, бо, як правило, якість підготовки там є трохи нижчою. Відповідно, діти, які мають репетитора в селі, є “на голову вищими” від однокласників, які такого доступу не мають. І репетитор там про якісно іншу, індивідуалізовану, підготовку, на яку, власне, і є запит. Тому найбільш вразливими є учні в сільській місцевості, які не мають доступу до платної підготовки, і які мають, можливо, нижчу якість підготовки на базі свого закладу”.

Також дослідження показали, що попри високу довіру до технічної організації НМТ, більшість учнів сумніваються, що тест здатний повноцінно виміряти їхній реальний рівень знань. І чим ближче група до складання тестування, тим менше вона вірить в те, що умови НМТ є рівними. Одне з пояснень може полягати у тривожності, бо тест є дуже високоставковим: від нього повністю залежить подальша освітня траєкторія і потрапляння в омріяним заклад вищої освіти молодої людини.

На думку учнів, найбільшим фактором нерівності є те, що існують різні варіанти тестів у різні дні. Другим фактором є різний рівень підготовки між різними закладами. Першокурсники пріоритетним фактором нерівності назвали асиметрію шкільної підготовки, а другим - різні варіанти НМТ. Вчительська авдиторія найбільш проблемними вважають зовнішні обставини, а саме - безпекові умови під час війни.

Висновки та рекомендації

Тож, дослідники констатують, що НМТ зберігає високий запас суспільної довіри за конкретними критеріями. Зокрема майже немає питань до технічної складової, помітних порушень чи незрозумілості правил. Але довіра до процедури вступу, яку забезпечує НМТ, співіснує з сумнівами щодо вимірювання знань: є високі очікування щодо вступу в бажаний заклад вищої освіти, водночас сумніви, що НМТ зможе якісно виміряти знання, набуті за час шкільної освіти. Тому дослідники рекомендують Міністерству освіти та науки розділити два рішення: про механізм вступу і про модель вимірювання знань.

Також освіта потребує певних кроків, щоб зменшити залежність результату НМТ від платної підготовки. Для цього міністерство має забезпечити безоплатний доступ до якісних матеріалів підготовки з усіх предметів НМТ на державній платформі, включно з тренувальними тестами у форматі онлайн тестувальника, запровадити цільову підтримку шкіл із низькими результатами НМТ та оцінити фактичне навантаження шкільної програми старшої школи щодо змісту, який виноситься на НМТ, і усунути виявлені розриви.

Рекомендації стосуються також захисту предметів поза переліком НМТ від витіснення з освітнього процесу, пріоритезування підтримки вступників із прифронтових територій на фінансових, а не процедурних інструментах та використання вступної політики як складової політики утримання молоді в українській освіті.

Також дослідники надають рекомендації для Українського центру оцінювання якості освіти. Зокрема про важливість впровадження порівняльного моніторингу, доказове пояснення порівнюваності варіантів тесту та сценарне планування ресурсів, а також врахування логістичних навантажень на учасників.

Розширити мережу пунктів тестування як передумову будь-якої зміни формату, бо очевидно, що вибір між одноденним і багатоденним форматом розділений за безпековою географією: у прифронтових і прикордонних областях різні дні обирають рідше, оскільки кожен додатковий день означає додаткову поїздку. Формату, який влаштував би обидві групи, немає, а обмежена мережа центрів була однією з причин, чому рознесення тесту на два дні не вдалося впровадити раніше.

Дослідження “Суспільна довіра та досвід складання НМТ в умовах повномасштабної війни: теперішнє та майбутнє вступного іспиту” фінансується глобальним фондом Education Cannot Wait. Дослідження створено на запит та у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Нагадаємо, що раніше НУШ підтримувала дискусію Чому не можна відмовлятися від математики, від НМТ і знижувати вступний бал

Фото - Укрінформ