У школу в 5? Скільки років насправді вчаться учні в країнах Європи

Сьогодні вночі т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет вибухнув із заявою: Україні треба переглянути підхід до 12-річного навчання. Так, він озвучив ідею зберегти тривалість навчання, але починати його з 5-ти років. Мовляв, це поширена практика в європейських країнах (спойлер – це не так). Тобто, в такий спосіб Шкарлет хитрістю пропонує формально зберегти 12-річку, але водночас уникнути того, що учні завершуватимуть навчання в школі в пізнішому віці, ніж зараз.

Як пише ZN.ua, 10 листопада Шкарлет збирав нараду з керівниками регіональних департаментів (уравлінь) освіти. Одним із пунктів обговорення була “тривалість здобуття повної загальної середньої освіти”.

Очільник МОН же стверджує, що “відмова від 12-річної шкільної освіти – це абсолютний фейк”, пропонуючи починати навчання на рік раніше. Водночас, день перед тим він обговорює саме тривалість навчання, а не вік, коли учні починають навчання.

Про психологічний бік такого рішення, читайте в колонці дитячої і сімейної психологині Світлани Ройз. Якщо коротко, то, здебільшого, 5-річки ще не готові до навчальної діяльності в школі.

Тут же розбираємо, коли починають і закінчують шкільне навчання європейські учні.

Для написання цієї статті ми не пішли далеко – використали українське джерело, свіжу наукову статтю у Віснику НАПН України авторства Василя Кременя, Олександра Ляшенка й Олени Локшиної. Також ми використали дослідження Європейської комісії, “Структура європейських освітніх систем”.

Іронічно те, що Сергій Шкарлет перед призначенням т.в.о. міністра на зустрічі з освітнім комітетом ВР сказав, що питання 12-річки потрібно дослідити й тоді ухвалювати рішення. Тож ми раді, що українські науковці написали таку роботу, й тепер очільник МОН може нею скористатися, аби не змінювати план збільшення тривалості навчання.

Для початку подивіться на таблицю тривалості повної загальної середньої освіти в різних країнах.

Тривалість повної загальної середньої освіти в країнах Європи

Джерело: visnyk.naps.gov.ua

Розбираємо:

1. У європейських країнах повна загальна середня освіта триває не менше 12-ти років. І лише в Туреччині учні закінчують школу до 18-ти років (у 17,5).

До речі, у Вірменії, Грузії і Молодові школа теж триває 12 років.

“Чому нам потрібен 12-й рік? Це вже розмова про старшу профільну школу і про те, коли молода людина є достатньо зрілою, щоби робити вибір своєї освітньої і професійної кар’єри. Сьогодні 11-річка залишилася на території Європи в Росії, Білорусі й Україні. А на території пострадянського простору – ще в Азербайджані.

У Європі й багатьох провідних освітніх системах світу – в країнах, які мають, відповідно, кращий рівень якості підготовки людського капіталу, – навчаються в школі до 18-ти, а деколи й до 19-ти років. Тому що у 18 років людина є більш підготовленою і зрілою до наступного вибору і самостійності”, – пояснює 10-та міністерка освіти і науки Лілія Гриневич у коментарі “Новій українській школі”.

На запитання про побоювання батьків, що їхні діти завершуватимуть навчання надто пізно, вона зазначає, що 12 і більше років навчання – це міжнародний досвід, і додає:

“Якщо ця молода людина після певного профілю в старшій школі вступатиме на споріднену спеціальність в університет, вона буде вчитися не на чотирирічній бакалаврській програмі, як зараз, а на трирічній. Тобто, зараз виходить 11 років плюс 4 роки університету, а у випадку 12-річної школи це буде 12 років шкільної освіти плюс 3 роки бакалаврської програми. В обох випадках це 15 років”.

Зокрема, тривалість загальної середньої освіти – не менше 12 років становить у 19-ти країнах; 13 років – у 17 країнах; 14 роки – у 2-х країнах.

2. У деяких країнах навчання справді починається рано, але воно триває більше 12-ти років. Ось ці країни:

• Кіпр, де навчання може починатися в 5,5 років і тривати 12,5 років;
• Мальта, Англія, Уельс і Шотландія – навчання починається в 5 років і триває 13;
• Північна Ірландія– навчання починається в 4 і триває 14 років;
• Ірландія – теж у 4, але триває 15 років;
• у Туреччині навчання починається в 5,5 і триває 12 років.

“Навчання з 5-ти років – це дошкільна освіта, – наголошує Лілія Гриневич. – Вона, звісно, має хороший вплив на шкільне навчання. Але з 5-ти років – це буде лише обов’язковий рік дошкільної освіти. Якщо Міністерство освіти і науки хоче його зробити обов’язковим, хоча таке в законі вже є, але не покривається субвенцією з державного бюджету, – то будь ласка.

Шкільне ж навчання практично в усіх країнах розпочинається з 6-ти років. У країнах, де навчання розпочинається раніше, це тільки на додаток до 12-ти років повної загальної середньої освіти. Тобто, де-факто, це теж дошкільна освіта.

Як би не маніпулювати, враховуючи 12-й рік у дошкільну освіту, це нічого не змінює. Тому що для шкільного навчання, для тих очікуваних результатів – необхідний певний рівень зрілості дитини. Цей рівень зрілості, коли можна розпочинати шкільне навчання, з’являється саме в 6-річному віці”.

3. Не в усіх країнах повна загальна середня освіта – обов’язкова. У деяких обов’язкова освіта закінчується на базовому рівні. Проте для вступу у виш потрібно отримати документ саме про повну загальну середню освіту.

Також понад 95% учнів європейських шкіл, попри необов’язковість, продовжують навчання за академічним чи професійним спрямуванням і так завершують здобуття повної загальної середньої освіти.

4. У дослідженні Європейської комісії подано тривалість навчання на всіх рівнях у різних країнах. Здебільшого, 5-річки, а часом і 6-річки, здобувають дошкільну освіту. Причому, часто це обов’язкове й оплачуване державою відвідування садка (принаймні року) чи то preschool (підготовчого закладу чи групи в садку для підготовки до школи). Так країни готують малих дітей до школи: навчають дотримуватися правил, регулювати свій емоційний стан, соціальних і побутових навичок, рахувати в межах 100, називати форми фігур тощо (усе в ігровій формі й без перевантаження).

4. Тривалість навчання на різних рівнях освіти така:

• початкова освіта: 4 або 6 років – у 10-ти і 17-ти країнах відповідно; 5 років – у 7-ми країнах, 7 або 8 років – у 6-ти країнах.
• базова освіта: 3 або 4 роки – у 23-х і 12-ти країнах відповідно, 5 або 6 років – у 4-х країнах.
• профільна освіта: 3 роки – у 17-ти країнах, 4 роки – у 19-ти країнах, 2 роки – в одній країні (Литва) за тривалості базової освіти 6 років, 5 років – у 3-х країнах.

Як бачимо, майже в усіх країнах профільна школа триває три і більше років. Це те, що планує запровадити Україна й що затверджено законами “Про освіту” і “Про повну загальну середню освіту”. Щоби дотриматись ідеї 3-річної профільної школи за 12-річки і водночас запровадити початок навчання в школі 5 років (не у форматі дошкільної освіти), потрібно в роки навчання в базовій школі втиснути ще більше матеріалу (чому це не доцільно через і так замалу кількість навчальних годин в Україні – читайте в наступному розділі).

Така потреба виникне тому, що дати 5-річкам програму 6-річок (зараз першокласникам, як правило, по 6 років), 6-річкам – програму 7-річок – неможливо. Психологи кажуть, що між навчальною готовністю цих трьох груп дітей – прірви (читайте в колонці Світлани Ройз).

Отже, для 5-річок потрібна легша програма, і на кінець 4 класу, за принципом снігової кулі, учні знатимуть і вмітимуть менше, ніж зараз. Отже, це потрібно буде надолужити в базовій школі, щоби на кінець 9 класу учні опанували базову програму й були готові до здобуття профільної освіти. Або ж вони й далі відставатимуть за рівнем опанування очікуваних навчальних результатів.

Інший виклик – у тому, що старша профільна школа потрібна, щоби дитина більш свідомо могла обрати майбутню професію. За ідеєю Шкарлета, їй потрібно обрати профіль навчання в 14 років.

“Трирічна старша профільна школа дає змогу або після здобуття базової середньої освіти отримати можливість здобувати середню освіту разом із професією і після того одразу виходити на ринок праці, або поглиблено вивчати якісь предмети й тоді вступати до вищого навчального закладу, – каже Лілія Гриневич. – Крім того, ми маємо зараз давати дітям більше, ніж просто трансляцію знань. Роль школи змінюється, і результати, яких ми очікуємо, – більш амбітні. Багато людей вважають, що це буде така сама школа, як зараз, – з 24-ма предметами і просто заучуванням певної суми знань, які не завжди потім знадобляться людині в житті. Звісно, така 12-річна школа нам точно не потрібна.

Насправді ж йдеться про трирічну старшу профільну школу, коли основний спектр предметів завершується наприкінці 10 класу, а 11 і 12 класи – це профілізація, коли учень поглиблено навчається за певним профілем або вже здобуває професію і може одразу після цього виходити на ринок праці. Тому трирічна старша профільна школа є іншою, ніж те, що зараз відбувається в 11 класі”.

6. В українському дослідженні згадано, що в травні 2015 року в Інчхоні (Республіка Корея) Всесвітній освітній форум представників 160-ти країн ухвалив Декларацію “Освіта 2030. На шляху до всеохопної та справедливої якісної освіти та навчання впродовж життя для всіх”.

У ній сказано: “…ми забезпечимо надання 12 років безкоштовної, фінансованої державою, справедливої і якісної початкової та середньої освіти, з яких принаймні 9 років є обов’язковими, що призведе до відповідних результатів навчання. Ми також заохочуємо надання щонайменше одного року безкоштовної та обов’язкової якісної дошкільної освіти, щоб усі діти мали доступ до якісного раннього дитинства, догляду та освіти”.

7. Українські науковці, посилаючись на європейські дослідження, стверджують, що кожен додатковий рік навчання призводить до понад 8% збільшення рівня заробітної платні у вже дорослого населення (позитивний вплив на окрему людину).

Окрім того, кожен додатковий рік навчання піднімає макроекономічну продуктивність безпосередньо на 6,2% та на додаткові 3,1% у перспективі завдяки внеску в прискорення технологічного прогресу (макроекономічний вплив).

8. “Позиція ЄС щодо стратегічної важливості освіти у ХХІ ст. формує загальну тенденцію подальшого подовження тривалості навчання у школі країн Європи як у межах обов’язкової, так і повної загальної середньої освіти”, – зазначають у дослідженні.

НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ: ЄВРОПЕЙЦІ БІЛЬШЕ ВЧАТЬСЯ ПРОТЯГОМ РОКУ

Ще одне важливе питання – скільки уроків мають учні в Україні та за кордоном протягом року. Міжнародне дослідження PISA показало, що, чим більше занять мають учні, тим кращі в них результати. Країни з кращими результатами навчаються більше, ніж Україна.

Випереджаючи вигуки “куди ще більше уроків!”, скажемо, що йдеться не про 9 уроків на день, а про довший навчальний рік.

Усе видно на діаграмах з української наукової статті:

Джерело діаграм: https://visnyk.naps.gov.ua/index.php/journal/article/view/86

Зазначимо, що, де-факто, учні в українських школах навчаються менше 175-ти днів, визначених законом “Про повну загальну середню освіту”, адже дивним чином у них враховані святкові дні, а традиційно навчання закінчується до 1 червня (порахуйте самі!), хоч може тривати й до 1 липня.

Українські науковці також порахували, що зараз в 11-річній школі наші учні мають менше навчальних днів навіть за радянських учнів із 10-річкою, “… оскільки тоді був шестиденний робочий тиждень. Адже кожного навчального року нинішня 11-річна школа має на 35 навчальних днів меншу тривалість навчального року, порівняно з 10-річною радянською школою. За 10 років навчання набігає 350 днів, що еквівалентно двом навчальним рокам по 175 днів”.

Отже, зараз виходить, що українські учні мають менше навчальних днів, ніж європейці. Та ще й навчаються меншу кількість років.

“У сукупності це призводить до того, що для засвоєння змісту освітніх програм відповідного рівня повної загальної середньої освіти українським школярам надається менше часу, ніж їхнім одноліткам із європейських країн, хоча за вимогами і обсягом засвоюваних знань і набутих компетентностей українські програми еквівалентні європейським, а в окремих випадках (наприклад, для початкової школи) навіть перевищують їх.

Врешті, це позначається на фізичному і психічному здоров’ї дітей, особливо молодших школярів, через невиправдано надмірну інтенсифікацію їхньої навчальної діяльності, що призводить до перевтоми і виснаження”, – роблять висновок науковці.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – andov, Depositphotos