НУШ іде в сьомий клас: на що очікують пілотні школи та що обіцяє зробити МОН до 1 вересня для підтримки реформи

У наступному навчальному році (2023–2024) НУШ має апробуватися у 7-х класах. В ідеалі для пілотних класів мають створити освітні програми, діти мають попрацювати з новими підручниками, а вчителі – попрактикуватися в оцінюванні учнів та розвитку в них компетентностей, передбачених концепцією НУШ.

А також заклади освіти мають отримати нове мультимедійне обладнання, комп’ютери, дидактичні матеріали та пройти навчання вчителів для роботи із семикласниками, зокрема, з тих предметів, які з’являються в учнів уперше (фізика та хімія). Саме на досвід пілотних шкіл мають наступного року опиратися решта закладів.

Попередній навчальний рік п’яті не пілотні та шості пілотні класи вчилися без підручників, без методичних рекомендацій, без масштабного підвищення кваліфікації вчителів і без закупівлі обладнання та матеріалів, які б допомогли школам створити нові освітні простори для учнів середньої ланки. Здебільшого реформа трималася на ентузіазмі вчителів та директорів шкіл, який, на жаль, не безмежний.

Нова команда Міністерства освіти і науки намагається повернути освітню субвенцію на НУШ. Адже в бюджеті-2023 вона не передбачена, через що фінансування друку підручників, підвищення кваліфікації вчителів 5–6, а тим паче 7 класів, не відбувалося.

“Нова українська школа” зібрала думки представників МОН та освітян щодо продовження пілоту в 7 класі, зокрема:

• на що саме МОН планує спрямувати відновлену освітню субвенцію НУШ;
• чому вчителі 7 класів швидше за все будуть проходити навчання під час освітнього процесу;
• чи будуть семикласники пілоту з підручниками;
• як змінилася кількість пілотних шкіл за останні роки й хто готовий дійти до фінішу;
• навіщо столична школа планує власний навчальний хакатон;
• як продовжують пілот школи, які опинилися в тимчасовій окупації.

СУБВЕНЦІЮ НУШ СПРЯМУЮТЬ НА…

Цього року освітня субвенція скоротилася на 20 % у порівнянні з 2022 роком та становила 87,5 мільярдів гривень. Окремої субвенції на реформу Нової української школи в бюджеті-2023 не передбачалося. Повернути субвенцію на НУШ зараз намагається оновлена команда МОН.

За словами заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, на це є політична воля, зокрема, в Офісі Президента, де теж вважають, що освітня реформа має тривати.

“Ми ініціювали ухвалення відповідної постанови Кабміну, щоб субвенція на НУШ цього року повернулася, – пояснив заступник міністра. – Згоден, що це треба було робити ще в січні, але нова команда МОН намагається прискорити відновлення субвенції. Хоча розуміємо, що однаково вона з’явиться пізно, навіть якщо це станеться в липні. Як тільки ми її отримаємо, будемо активно працювати з регіонами, щоби на місцях максимально ефективно використали ці кошти”.

Який буде обсяг субвенції та коли саме вона буде виділена, поки невідомо. Та, за словами Сташківа, бюджет однаково буде обмеженим.

Тож у МОН обрали три основні напрями для фінансування реформи НУШ за кошти субвенції:

• навчання вчителів 5–6 та пілотних 7-х класів: “Кошти будуть заходити в області на інститути післядипломної освіти, які залучатимуть експертів та навчатимуть вчителів. Зараз розробляються програми для навчання вчителів, які викладатимуть у 7 класах, та директорів. Основні заходи з підвищення кваліфікації для вчителів у пілотах будуть проведені, на жаль, після початку навчального року“, – пояснив Андрій Сташків;
• мультимедійне обладнання та навчально-дидактичні матеріали для 5–6 класів, які минулого навчального року не отримали нічого для створення нового освітнього простору. Також МОН планує по максимуму підтримати 7 пілотні класи та придбати їм за кошти субвенції комп’ютери, дидактичні матеріали та меблі;
• навчальні матеріали (підручники та посібники) – відновлення освітньої субвенції на НУШ, а також фінансова підтримка від міжнародних донорів дасть змогу надрукувати решту підручників для 5–6 класів, прогнозує Сташків.

Чи будуть семикласники пілоту із надрукованими підручниками – теж відкрите питання. В ІМЗО зі свого боку нагадують про їхні електронні версії. Саме так працювали 5–6 класи у 2022–2023 навчальному році. Та, як розповідали раніше вчителі пілотних класів, часто матеріали в електронних підручниках з’являлися запізно, коли теми вже були опрацьовані з учнями.

А ЩО З МОДЕЛЬНИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ ДЛЯ ПІЛОТУВАННЯ?

Крім підручників, пілотні школи чекають на модельні навчальні програми для 7 класу. За словами Романа Шияна, заступника директора Команди підтримки реформ із питань НУШ, зараз програми проходять експертизу в ІМЗО, а за декілька тижнів (тобто до початку серпня) затверджені програми опублікують на сайті МОН.

Далі школи зможуть взятися за створення власних освітніх програм, які дають змогу реалізувати автономію, зокрема:

• розподіляти навчальні години;
• готувати власні навчальні плани;
• визначити формат навчання та критерії оцінювання тощо.

“Ми плануємо в другий тиждень серпня організувати комплекс вебінарів, під час яких укладачі модельних навчальних програм розкажуть координаторами НУШ з областей та вчителям пілотних шкіл докладно про свої напрацювання. А далі координатори будуть допомагати впроваджувати це на місцях. Звісно, дуже мало часу залишається школам на розроблення власних освітніх програм. Це треба було робити пів року тому.

Хоча нові рішення з’являються довше, ніж традиційні, і справді потребують більше часу та зусиль. Та найгірше в цьому те, що за принципами НУШ вчитель має бути провідником і в рамках своєї академічної свободи пропонувати власні рішення. А в цих умовах вчитель стає залежним від тих рішень, які хтось робить і пропонує йому”, – додав Роман Шиян.

На його думку, треба вже зараз подбати про підвищення кваліфікації вчителів, які викладатимуть у 7 класах і які ще не працювали з учнями НУШ.

Для цього в Команді підтримки реформ із питань НУШ до початку навчального року пропонують пройти навчання на готових онлайн-курсах, які готували для колег у початковій школі та 5–6 класах:

• “НУШ: базова середня освіта”;
• “НУШ: усе про оцінювання”;
• “НУШ: базові засади стандарту”;
• “30 кроків до нової української школи: навчаємо громадянина”;
• “Оцінювання без знецінювання”.

ЯК У КИЇВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ ВЧИТЕЛІ НАВЧАЮТЬ… ВЧИТЕЛІВ

“Нова українська школа” поспілкувалася із директорами трьох пілотних шкіл та дізналася, які в них очікування щодо продовження реформи в 7 класі та чого потребують найбільше.

У гімназії № 107 “Введенська” Подільського району Києва, яка впроваджує НУШ із 2017 року, намагаються готуватися до пілота в середній школі самотужки. Попри період відпусток, частина вчителів разом із директоркою Катериною Спітковською зараз розробляє освітню програму для 7 класу, враховуючи досвід 5–6 класів, доки модельних навчальних програм на 7 пілотні класи немає.

“Нам бракує розуміння, чи будуть семикласники із підручниками, а також методичних рекомендацій, як працювати та як заходити в 7 клас. Звісно, частина вчителів буде працювати так, як уміє. Та 7 клас – це фізика, хімія – вчителі цих предметів взагалі не працювали в НУШ, – ділиться думками Катерина Спітковська.

Насправді останні два роки, коли НУШ прийшла в середню школу, усе відбувається на ентузіазмі. Бо ми не розуміємо, куди рухаємося, натомість усвідомлюємо, що ми – амбасадори реформи й маємо її зберегти. Чесно кажучи, я думала, що на педагогічній раді ми ухвалимо рішення про відмову йти в пілот у 7 клас, бо як рухатися далі без жодного забезпечення, без підтримки, без навчання? На мій подив колектив проголосував “за” збереження пілоту. Я поважаю рішення вчителів, бо насправді життя цієї реформи в середній школі, особливо серед пілотів, які йдуть у 7 клас, можливе тільки завдяки тому, що вчителі вірять у зміни й роблять їх”.

Оскільки курсів для навчання вчителів 7 класів наразі теж немає, у гімназії вирішили повторити досвід 2021 року (коли пілотні класи якраз мали йти в п’ятий рік навчання).

Тоді в гімназії провели триденний НУШ-хакатон спеціально для вчителів середньої та старшої школи:

• перший день хакатону присвятили теорії, коли вчителі початкової школи ділилися досвідом із колегами середньої та старшої ланки;
• на другий день вчителі стали “учнями”, а колеги з початкової школи проводили для них інтегрований урок з української мови та літератури, математики та інтегрований урок із “Я досліджую світ” і інформатики. У такий спосіб вчителі бачили на практиці, які інструменти можна використовувати на уроці;
• упродовж третього дня хакатону вчителі середньої та старшої школи працювали над практичними завданнями, які підготували для них вчителі початкової ланки, та готували презентацію про роботу.

Торік через повномасштабне вторгнення гімназія не проводила НУШ-хакатон, а цього року таке триденне навчання планують організувати в серпні. Катерина Спітковська пояснює, що зазвичай на курсах підвищення кваліфікації щодо НУШ вчителі слухають про мотивацію для впровадження реформи, натомість їм бракує знань про конкретні інструменти, як провести урок, які методики використовувати тощо.

ЗОЛОЧІВСЬКА ШКОЛА ЧЕКАЄ НА ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ ТА ПИШЕ СВОЮ ОСВІТНЮ ПРОГРАМУ

Станом на 2021 рік, коли пілотні класи НУШ переходили в 5 клас, реформу апробували в 143 школах. Натомість пілот у початковій школі починали 100 шкіл, але згодом кількість бажаючих зростала. Є школи, які приєднувалися до пілота, починаючи з 5 класу (наприклад, ліцеї).

Натомість Катерина Спітковська каже, що в останні роки бачила іншу картину, коли школи відмовлялися від продовження пілоту. За її словами, у Подільському районі Києва у 2017 році до пілота НУШ приєдналося 6 закладів освіти, а зараз залишилося лише два.

“Люди втомилися, бо в початковій школі все працює інакше, ніж у середній і старшій, – пояснює Ярина Сухецька, директорка Золочівського закладу освіти І-II ступенів “Школа радості”. – Передусім бракує фінансової підтримки. Раніше вчителям НУШ у початковій школі давали доплати й навіть премії від управління освіти, що мотивувало освітян. Зараз вчителям нічого не доплачують за пілотування ні в початковій школі, ні в середній“.

Крім фінансової підтримки, на думку Ярини Сухецької, дуже важливо забезпечити пілотні класи підручниками. Батьки сподіваються, що більше не доведеться працювати лише з електронними версіями або роздрукувати їх, адже так дітям зручніше опрацьовувати завдання.

Також Золочівській школі бракує мультимедійного обладнання. Для пілотного 7-го класу є інтерактивна дошка, але термін дії ліцензії завершується. На придбання нової потрібні кошти. А в 5–6 класах взагалі нічого немає з нової техніки.

“Попри те, що підручників немає, підготовки вчителів теж, ми продовжуємо пілотування. Освітню програму умовно уклали – створили свою модельну програму на основі того, що ми могли спланувати на рік.

Але я сподіваюся, що в 7 класі не буде окремо вивчатися біологія, фізика та хімія, а буде один інтегрований курс, що трохи розвантажить дітей. З іншого боку – де взяти вчителів? Хоча вчитель, який читає в нас біологію та хімію, це кандидат педагогічних наук, як на мене, він зможе опанувати й фізику та викладати інтегрований курс”, – прогнозує Ярина Сухецька.

НОВОКАХОВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ПОТРЕБУЄ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

Дещо інші потреби для продовження пілоту озвучує Ірина Дубас, директорка ліцею № 3 із Нової Каховки. Передусім це гаджети для вчителів та учнів, які дадуть змогу навчатися дистанційно. На найближчий час це єдиний можливий формат навчання ліцею, доки місто не звільнять від окупантів.

Відновити навчання в ліцеї змогли у вересні 2022 року, хоча буквально за кілька тижнів до цього Ірину Дубас викрали росіяни та 5 днів протримали у в’язниці.

“Мені дали один день на роздуми, чи погоджуся на співпрацю з окупантами. Та я б ніколи не погодилася на це. На щастя, після полону змогла з родиною виїхати з міста. І відразу ж запустила онлайн-навчання. Весь колектив ліцею зберігся, у нас немає колаборантів, на відміну від інших шкіл. Може, якраз послугувало те, що я не здалася, бо часто ж колектив бере приклад із директора”, – розповіла Ірина.

Наразі в ліцеї вчиться 625 учнів, з яких 245 перебуває в окупації. Як каже директорка, часом діти приєднувалися на уроки з підвалів. Та і взагалі вчитися в окупованому місті – ще той виклик, зокрема, через перебої з інтернетом.

На думку директорки, було би добре, аби в МОН створили механізм оплати послуг за інтернет для учнів, які залишилися в Новій Каховці, а також забезпечили планшетами. Це б їх підтримувало і фінансово, і морально.

Вчителі ліцею частково виїхали за кордон, частина працює з підконтрольної території, використовуючи свої гаджети для уроків. Звісно, ті, хто їх має. Ірина Дубас зауважує, що тих планшетів і ноутбуків, які ліцей отримав від держави, не вистачає, аби забезпечити всіх вчителів технічними засобами для роботи.

Тож гаджети для учнів та педагогів – це нагальна потреба для ліцею та інших закладів освіти, які опинилися в окупації та продовжують навчання онлайн, вважає Ірина Дубас.

Також директорка чекає від Міністерства освіти й науки пояснень, як бути з вчителями, які вже рік на простої – чи залишати їх на другий рік у такому ж статусі, чи МОН запропонує інші варіанти.

“Наш ліцей не зійшов із рейок пілоту, хоч і опинився в окупації. Ми не залишаємо впровадження НУШ, бо нам це цікаво. Намагаємося налаштовуватися на роботу в непростих умовах, змінювати підходи й шукати виходи із ситуації, що склалася”, – додає Ірина Дубас.

Підсумовуючи почуте від освітян, які пілотують НУШ з 1 класу й не збираються залишати експеримент на пів дорозі, нині для них важливі:

• фінансова підтримка;
• нове обладнання;
• навчання вчителів;
• друковані підручники;
• планшети та ноутбуки для онлайн-навчання.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Ілюстративне титульне фото: НВК №157 Києва, авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Фото в тексті: Катерина Спітковська