“Подвійна присутність” українських учнів у школах України й за кордоном: результати дослідження

50% українських жінок за кордоном хотіли би повернути свого сина чи доньку в українську систему освіти. Однак, майже стільки ж (49%) бажають, аби їхні діти продовжили навчання в закладах освіти країни перебування.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, яке провели за ініціативи Українського Жіночого Конгресу спільно з Благодійним фондом Освітня фундація “МрійДій” та за підтримки проєкту U-LEAD.

В інтерв’ю жінки наголошували на різниці між системами освіти в Україні та країні перебування. Зокрема, акцентували на таких позитивних рисах іноземних систем, як інклюзивність і практичність.

Також українські батьки, які вимушено опинилися за кордоном, вбачають переваги закордонної освіти у меншому перевантаженні дітей. Вони зазначили, що у місцевих закладах освіти більше часу приділяють пізнанню світу (особливо у початковій школі) та розвитку soft skills (у середній). Водночас, на їхню думку, українська програма більше насичена змістом.

Серед українських жінок із дітьми, які наразі перебувають за кордоном, найбільша частка – в Польщі. Із понад 1,7 мільйона громадян України, які мають статус біженців у Польщі, 35,8 % становлять особи віком до 18 років.

Згідно з останніми даними:

• місцеві польські школи відвідують майже 113 тисяч українських дітей-біженців;
• до садків зараховані приблизно 28 тисяч дошкільнят.

Щоправда, 170–200 тисяч українських дітей-біженців не відвідують польські школи й продовжують вчитися в Україні онлайн. Ще частина дітей навчається у двох системах одночасно, а деякі вивчають дистанційно лише українознавчий компонент (українську мову, літературу та історію).

Однак така подвійна присутність, на думку авторів дослідження, не може зберігатися довго. Адже рано чи пізно батьки усвідомлюють перевантаження своїх дітей. Саме тому наразі актуальним є питання: як зберегти таких учнів в українській системі освіти?

Згідно з даними опитування, однією з проблем української системи шкільної освіти (не пов’язаною з війною), 28% жінок вважають неможливість обрати профільні предмети для поглибленого вивчення.

Попри те, що сьогодні українські школи пропонують 27 профілів навчання, 72% учнів обирають лише 5 з них – переважно гуманітарного напряму.

Про те, що система вибору профілів у закладах освіти наразі не працює так, як було передбачено, говорять і в МОН. Зокрема, Андрій Сташків, заступник Міністра освіти і науки України на міжнародному семінарі заявив, що “школи з різними профілями розподілені нерівномірно по всій країні та переважно не забезпечують необхідну гнучкість у навчальних програмах”.

Саме тому в МОН запланували старт пілотування старшої профільної освіти на 2025 рік, яку повноцінно впровадять у 2027 році. За концепцією реформи НУШ, учні старшої школи матимуть можливість формувати власну освітню траєкторію – обирати профіль і навчальні предмети.

Раніше ми розповідали, що МОН і ОЕСР підписали план спільних дій для впровадження реформи профільної середньої освіти.

Титульне фото: wpolityce.pl