Теми статті: батькам, вчителям, медіаграмотність, російська агресія, учням
7 Лютого 2024
3 482
0
Наприкінці 2023 року в Україні, зокрема серед підлітків, став популярним російський серіал, який пропагує насильство і кримінал. Ба більше, він напханий ворожою пропагандою. Ще на початку грудня минулого року саундтрек до серіалу очолив в Україні рейтинг найпопулярніших пісень на Apple Music.
Логічно виникає питання – чому, попри російсько-українську війну, серед якоїсь частини української молоді й досі популярний контент країни-агресорки? Серед причин може бути – відсутність українських аналогів підліткового контенту або ж їхня низька якість, недоступність інформаційного продукту англійською через незнання мови, несвідоме споживання тощо.
Як альтернативу токсичному російському контенту, Суспільне Мовлення створило перший україномовний проєкт для підліткової аудиторії “Колайдер“. Він про технології, освіту, науку, попкультуру та історію.
“Нова українська школа” дізналася, чим цікавляться сучасні українські підлітки та чим “Колайдер” може їх привабити. Зокрема, у матеріалі читайте:
“Ми багато говоримо про те, що діти – це наше майбутнє, адже вони розбудовуватимуть нашу країну. Але для цього ми маємо дати їм усі інструменти, тобто основи, на яких і формуватимуться свідомі громадяни із критичним мисленням та здатністю аналізувати й діяти рішуче”, – вважає Юлія Дичук, керівниця дитячого та підліткового мовлення на Суспільному, продюсерка проєкту “Колайдер”.
Тому, за її словами, не варто недооцінювати роль контенту, який споживають діти й підлітки. Адже зараз вони все більше часу проводять за ґаджетами, тож їхні погляди формуються на тому, що вони дивляться, слухають, читають, на кого підписані, якою мовою споживають контент тощо.
“Після повномасштабного вторгнення в нас, звісно, зросла частка україномовного контенту. Однак здебільшого це медіапродукти для дорослих, натомість для дітей та підлітків такого контенту й досі не так багато. Але зараз у нас є унікальна можливість, почавши саме із дітей, зростити ту аудиторію, яка споживатиме якісний український контент замість російського”, – каже Юлія Дичук.
Та поки й досі в українському просторі з’являються російські інфо продукти, вони, зокрема, поширюються і серед підлітків. Так, популярність наприкінці 2023 року російського серіалу, який романтизує культуру насильства, звісно, хвилює, але ще раз показує нам, що наразі в Україні підліткова аудиторія залишається без якісного контенту, тож це велике завдання медійників – працювати в цьому напрямі, впевнена Юлія.
Щоби краще відчути вподобання українських підлітків, на замовлення Суспільного компанія Kantar Україна в червні 2023 року за підтримки Sida провели дослідження того, який контент споживає молодь, на які теми, якими цифровими платформами користується, за якими блогерами слідкує тощо.
За результатами дослідження, експерти зʼясували, що в підлітків навіть однієї вікової групи можуть бути дуже різні вподобання, тому й тематика популярного контенту дуже різниться – від комп’ютерних ігор, музичних інструментів, спорту, творчості до розважальних шоу та make-up tutorial [ред. відеонавчання макіяжу]…
Загалом дослідження відбулося у два етапи: на якісному було проведено загалом 5 фокус-групових дискусій окремо з дітьми 9-13 років та їхніми батьками, на кількісному опитано 1 000 дітей цього віку та 1 000 батьків по всій території України за виключенням зон активних бойових дій та ТОТ. Ось декілька цікавих інсайтів із дослідження, про які розповіла Юлія Дичук:
Загалом опитуваним користувачам більше подобається дивитися контент українською мовою. Але кожен третій користувач підліткової аудиторії вподобує контент російською мовою.
“На жаль, підлітки не завжди звертають увагу на мову контенту та на країну, з якої він походить. Тож так, деякі з них продовжують дивитися контент російського виробництва.
Часто підлітки пояснювали це тим, що він є актуальним, унікальним, і в Україні вони не бачать такої пропозиції, англійською володіють погано, тому дивляться російське”, – каже Юлія Дичук.
Також часто підлітки звертають увагу саме на якість контенту, а не на те, з якої він країни, додала Анастасія Зубченко, креативна директорка pedan|buro [ред. комунікаційне агентство, яке разом із Суспільним займається виробництвом “Колайдеру”] та режисерка контенту для YouTube-каналу “Колайдер”. Тому, за її словами, важливо не просто створювати україномовний контент, а і дбати про його якість.
Були також випадки, коли підлітки зважали на позицію російських блогерів щодо України, наприклад, якщо вони виїхали з росії й не підтримують війну, то за ними нібито можна слідкувати.
“Але, як показує практика, позиція російських блогерів дуже мінлива й може швидко змінитися, що не є очевидним для підлітків, які щиро обожнюють свого кумира”, – розповіла Анастасія.
Як додала Юлія Дичук, підлітки не завжди можуть встановити причинно-наслідкові зв’язки між споживанням контенту ворога та російсько-українською війною. Як правило, вони просто дивляться те, що пропонують їм алгоритми соцмереж. Також часто спрацьовує “стадний інстинкт”, тож важливо доносити до підлітків, що “всі це слухають/дивляться” не завжди означає, що і їм це має обов’язково сподобатися.
“Відповідальність за розвиток дітей лежить на дорослих. Ми маємо допомогти дітям знайти відповіді на питання: “Чим шкідливе споживання російського контенту?”. Не достатньо просто заборонити – з підлітками це не працює. Тут потрібні регулярні розмови та в цілому побудова культури діалогу між дітьми й дорослими на рівних і на будь-які теми. Адже діти хочуть знати відповіді”, – додала продюсерка.
Однак, за її словами, перед тим, як починати такі розмови з дітьми, дорослі мають визначити власну чітку позицію із цього питання.
Якщо, наприклад, батьки не розуміють, як пов’язаний російський контент та війна, як це монетизується, як із прослуховувань російських пісень потім сплачуються податки, з яких фінансується російська армія, то для початку варто самим розібратися в цьому, почитати додаткові джерела та підготуватися до майбутнього діалогу.
“Головне – не варто недооцінювати дітей, вони дуже розумні, однак часто просто потребують поштовху в правильному напрямку”, – наголосила Юлія.
Ще однією проблемою, за її словами, є і те, що російського контенту і справді багато в соцмережах і наразі його поширення там не можна заборонити на законодавчому рівні. Звісно, користувачам доступна опція блокування того чи того відео, допису, позначки “не цікаво”. Тож про це теж варто поговорити з дітьми.
Також не всі українські підлітки добре знають англійську, тож їм не доступна велика частина контенту, яка є в мережі. Звісно, є ті, хто дивиться такі відео із субтитрами, однак більшість обирає легший шлях – російські аналоги чи переклади (україномовний контент усе ще не встигає швидко реагувати на запити аудиторії).
“Я цікавлюся наукою, але раніше зіштовхувалася з тим, що українського контенту на таку тематику було або мало, або він був призначений для більш дорослої аудиторії. Тож раніше, справді, змушена була переглядати російськомовні відео, адже вони мали ширшу пропозицію. Та зараз, звісно, усе змінилося, і я рада, що нарешті в нас починають з’являтися україномовні проєкти й для підліткової аудиторії”, – додала одинадцятикласниця Софія Козинець, ведуча наукового батлу “Хто тут Ейнштейн?”, переможниця всесвітнього конкурсу екологічних проєктів “Genius Olympiad” в секції науки та амбасадорка-лідерка Київської МАН.
Щоби показати українським підліткам альтернативу російському контенту, в Україні створили освітньо-розважальний проєкт “Колайдер“.
“Підлітки – одна з найскладніших аудиторій, за увагу якої потрібно постійно боротися. Тому, врахувавши всі результати дослідження, ми вирішили створити власний окремий проєкт для підлітків “Колайдер”, який зміг би змінити їхнє ставлення до українського контенту”, – додала Анастасія Зубченко.
“Колайдер” – це перший проєкт Суспільного для підліткової аудиторії на платформах YouTube і TikTok у жанрі едьютейменту (освіта в розважальному форматі). Він слугує і як альтернативна пропозиція токсичному російському контенту.
“Ми розуміємо, що це лише маленька частинка великої інформаційної роботи, яка має бути на всіх ланках – і в медіа, і вдома, і в школах…”, – наголосила Анастасія Зубченко.
Звісно, щоби зацікавити підлітків, недостатньо просто робити контент україномовним. Тож команда довго працювала над айдентикою та візуалом, адже, як показало дослідження, молодь дуже цінує якість та стиль.
“Ми намагаємося наповнювати відео максимальною кількістю динаміки, яскравої айдентики, візуальних способів, елементів драматургії тощо. Адже зараз діти мають кліпове мислення, їхня увага швидко втрачається, тож навіть у 10-хвилинне відео ми намагаємося закласти максимально багато різних прийомів, які триматимуть увагу (це й меми, і колажі, і різні музичні вставки тощо)”, – розповіла Анастасія.
Водночас у проєкті розважальну частину поєднують із користю, адже контент містить багато наукових фактів, які можуть покращити знання підлітків.
Загалом “Колайдер” презентує відео в трьох форматах:
1. експлейнер-журнал “Та невже?”: тут розповідають цікаві факти, як-от загадки космосу, міфи про тварин, українська боротьба, геймери та інші явища про Україну та світ.
“Тобто до глобального контексту ми додаємо й український. Наприклад, у випуску про космос ми розповіли про кратер на Волині. У коментарях під цим відео на TikTok прийшли місцеві діти й почати писати, що вони про це не знали раніше. А ті, хто знали, вели обговорення в коментарях, де писали, що в чомусь ми не мали рації. Словом, почалася справжня жвава дискусія. Це відео зараз набрало майже мільйон переглядів у ТікТок. Такі майданчики для обговорень та знаходження однодумців теж необхідні для підлітків”, – каже Юлія;
2. наукові батли “Хто тут Ейнштейн?” із залученням популярних серед підлітків блогерів, як-от Влад Шевченко, itsvitalik, alyona alyona, Roxolana, Влад Рудніцький та інші, де вони змагаються між собою в справжніх наукових батлах і перевіряють фізичні явища, хімічні досліди на собі, показуючи, що наука – це цікаво і вона навколо нас. Також у кожному випуску глядачі можуть узяти участь у розіграші подарунка, виконавши інтерактивну “домашку”.
“Залучаючи блогерів до зйомок, ми насамперед хочемо зацікавити дітей наукою. Підлітки мають високий рівень довіри до своїх кумирів, тож якщо вони побачать, що їхні улюблені блогери цікавляться наукою, то, можливо, і в них самих прокинеться таке бажання. Звісно, перед тим, як співпрацювати, ми ретельно вивчали контент блогерів, їхню позицію, щоби зрозуміти, чи дійсно наші цінності збігаються”, – додала Юлія Дичук.
Участь блогерів у таких освітньо-розважальних проєктах важлива, адже їх вважають лідерами думок. Тож коли блогери популяризують науку й показують, що це насправді не так уже й нудно, то їхня цінність для аудиторії в рази зростає, як і бажання підлітків теж спробувати щось схоже, зазначила Софія Козинець, ведуча наукових батлів “Хто тут Ейнштейн?”;
3. інфотейнмент-ролики “КіберХата”: у цьому форматі блогери Валерія Пешикова та Микола Мальчин розповідатимуть усе про віртуальний світ, зокрема і про кібергігієну, і про цифрову безпеку, і про негативний вплив російського контенту тощо. У такий спосіб у підлітків розвиватимуть навички критичного мислення та медіаграмотності.
“Зараз нашим ворогом є сліпа стадна довірливість. Ми хочемо відійти від цього та навчити дітей аналізувати, аби вони вміли мислити. Звісно, наш проєкт не претендує на заміну середньої освіти, але він є хорошим доповненням до цієї ланки.
Ми не можемо заборонити дітям повністю користуватися ґаджетами, але ми можемо запропонувати їм альтернативний контент. Тоді, якщо при кожній вільній нагоді діти натраплятимуть у ґаджетах на якийсь цікавий факт, дослід чи дізнаються, як, наприклад, захистити свої акаунти в мережі, то наша робота вже не даремна”, – підсумувала Юлія Дичук.
Нагадаємо, що слідкувати за проєктом “Колайдер” можна в YouTube, TikTok та Instagram.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Усі фото: Суспільне
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
Обговорення