Діти і рух: Як фізична активність розвиває мозок

Як у вас проходять уроки фізичної культури в школі? Що таке рух для дітей різного віку, і чому дітям так важливо рухатися? Чи може школа бути тим місцем, де діти вільно бігають, стрибають, танцюють? Чому важливо включатися і дорослим?

Журналістка “Нової української школи” шукала відповіді на ці питання в генетиків, лікарів і тренерів.

ЩО ТАКЕ РУХ

Так склалося еволюційно, що рух нерозривно пов’язаний із самим життям.

Патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.Богомольця НАН України Віктор Досенко пояснює:

“Команди для м’язів ідуть з мозку. Тобто мозок керує. Але скорочення м’язів і рухи забезпечують формування мозку! І це не лише нервові зв’язки але й гуморальні фактори – спеціальні гормони м’язевого походження, міокіни. Серед них вирізняють іризин (названий на честь богині веселки – Іриди – що поєднує землю (м’язи) та богів (мозок)). Він виділяється лише з м’язів, що скорочуються, і сприяє запам’ятовуванню”.

Фізичні вправи також стимулюють ріст нових судин, призводять до утворення нових еритроцитів. У результаті, більше кисню приходить до мозку.

Рух для дітей – це їхня здорова психіка. Головний лікар Київського міського центру здоров’я, кандидат медичних наук Отто Стойка наголошує – особливо школярів та дошкільнят. “Діти формуються в русі. У них покращується увага, вони можуть краще зосереджуватись. Відсутність руху може призвести до нервових зривів”.

Фізична активність і розвиток. Чому це важливо

Фото: автор – HeungSoon, Pixabay

Дітям шкільного віку на день потрібно рухатися не менше години з навантаженням від 3-х до 6-ти разів інтенсивніше, ніж у стані спокою. “Година – це мінімальний рівень за рекомендаціями ВОЗ. Для нормального розвитку дитина повинна бути в русі цілий день”.

У підлітковому віці навантаження відбувається на всі органи і системи організму. Фізична активність допомагає легше пережити перебудову організму.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Уроки фізичної культури могли б бути іншими. “На мою думку, викладачі фізичної культури є головною перешкодою. Вони стигматизовані, і чимало йдуть працювати у школи без розуміння своєї місії”, – каже Віктор Досенко.

Важливо враховувати різні потреби дітей. Для одних достатньо на уроках фізичної культури постояти догори дригом, хтось заточений на перемогу під час змагань. “Головне – щоб фізична активність відбувалась під відкритим небом та з гарним настроєм”.

Науковець пояснює, що перший фактор не лише очевидний, адже діти люблять проводити час, граючись з друзями на вулиці, а й має наукове підґрунтя.

“З’ясувалося, що короткохвильовий блакитний спектр сонячного світла збуджує спеціальні клітини сітківки ока з меланопсином (світлочутливий рецептор, який проте не бере участі у формуванні зображення – ред.). Активація цих клітин регулює циркадіанні ритми організму (циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язані зі зміною дня і ночі – ред.) (Нобелівська премія 2017 року)”.

А другий фактор – гарний настрій – необхідний для всіх справ у школі. Без позитивного світосприйняття не може бути ні ефективного навчання, ні корисної фізичної паузи.

“А що найкраще створює настрій? На мою думку, це весела гра, конкурс, в якому всі (викладачі також) можуть взяти участь. І варто пам’ятати, що ніщо з дітьми не можна робити під примусом. Потрібно створити ситуацію, в яку їм захочеться ввійти самостійно!“.

Для дітей важливі рухливі ігри ще й тому, що там є правила. Так вони вчаться, що за деякі межі не можна виходити.

Не обов’язково обмежуватися традиційними футболом, волейболом, баскетболом. Отто Стойка, який сам став на ролики кілька років тому, каже, що на уроках фізичної культури можна пробувати фрагменти незвичних ігор. У дітей має бути можливість себе проявити в різних видах спорту.

“На роликах можна грати в хокей. Важливо, щоб була різноманітність. У дитячому віці варто чим більше всього перепробувати. У молодшій школі я б радив це робити від простого до складного“.

Проте фанатично підштовхувати дітей до спорту не потрібно. “Але важливо, щоб дитина крок за кроком опановувала різні навички – плавання, ковзани, велосипед. Це і елемент загартовування. Дитина не боїться води, яка діє на нервову систему заспокійливо. Потім добре спить”.

ОСОБИСТІСТЬ ТРЕНЕРА

Артем Кичко – тренер з тхеквондо. Він один із тих, хто запроваджує в Україні новий напрям у фітнесі – Animal flow. Це система вправ, в якій використовують елементи йоги, гімнастики, паркуру, акробатики, тренувань з власною вагою і функціональних елементів. Їх виконують на підлозі без додаткового інвентаря. “Найкращий тренажер – це ваше тіло. Найкращий тренер для вас – теж ви”.

Цей різновид фітнесу розвиває силу, гнучкість, мобільність, когнітивні навички, зір. Задіяний вестибулярний апарат, працюють усі групи м’язів, розвивається баланс. Ці вправи доступні, незалежно від віку і фізичної підготовки.

Елементи Animal flow можна використовувати на уроках фізкультури, впевнений Артем. Він – єдиний в Україні тренер, який працює з дітьми за цією програмою: застосовує комбінацію рухів на розминках під час тренувань з тхеквондо. Він готовий проводити майстер-класи для вчителів фізичної культури. “За 10 хвилин можна повністю розім’яти все своє тіло”. Тренер жартує, що був випадок, коли в поїздці на змагання з дітьми потрібно було розім’ятися, плацкартний вагон став непоганим майданчиком для розминки.

Фізична активність і розвиток. Чому це важливо

Фото: автор – microgen, Depositphotos

Артем також розробив спеціальні вправи для тих, у кого немає однієї ноги чи руки.

Каже, що зараз напрямів фітнесу дуже багато. Три роки тому намагався запровадити тренування для батьків і дітей. “Я зробив їх безкоштовними один раз на тиждень – у неділю. Це важливо – коли дорослі й діти разом. У дитини є можливість показати: “Тато, дивись, це робиться ось так…”.

Ці тренування, каже Артем, проіснували лише місяць. Батьки весь час знаходили відмовки – сон, втома, справи. А ще в них часто немає довіри до тренерів. Вони починають втручатися у процес.

Дедалі важче стає працювати з маленькими дітьми, розповідає Артем. Коли їм стає важко, а спорт – це завжди долання перешкод і регулярні заняття, то діти часто починають скаржитися і кидати заняття спортом.

“Батьки мало розмовляють з ними, мало їм пояснюють, що в житті важливо вміти докладати зусиль, щоб домогтися певних результатів”.

РЕКОМЕНДАЦІЇ І ПОРАДИ

Лікар, кандидат медичних наук з Білорусі Андрій Беловєшкін каже, що різні види спорту мають відмінності. “Різноманітність рухів, які ми здійснюємо, можна умовно поділити на мимовільно-вольові, які виконуємо свідомо, і немимовільні. Можливо, саме тому, продовжують життя більше ігри з ракеткою (бадмінтон, теніс, сквош)”.

Більше ігор і танців – радить Андрій: “Це підвищує рівень дофаміну. В іграх ми задіюємо набагато більше м’язевих груп і постійно змінюємо напрямок рухів. Користь від спорту збільшує спілкування. А в танцях ще й додається ефект музики!”.

Чим більше дитина проводить часу на відкритому повітрі, тим кращий у неї зір. Короткозорість – це класична хвороба цивілізації. “Якщо в Європі до 30% дітей мають короткозрість, то в Південній Кореї аж 90%”. Проблема в тому, що діти проводять мало часу на вулиці. “Моя порада – не менше трьох годин перебування на дворі”.

Більше продовжують життя ігри з ракеткою (бадмінтон, теніс, сквош). Фото: автор – FamVeldman, Depositphotos

Порада від Віктора Досенка співзвучна і лаконічна: “Вийшли на вулицю у будь-яку погоду і шукаємо покемонів”.

Потрібно включатися і самим дорослим. “Приклад – це коли разом щось роблять. Разом катаються на велосипеді, підтягуються на перекладині, йдуть у похід, їдуть риболовити”, – каже Отто Стойка.

Артем Кичко додає – займатися фізичною активністю регулярно потрібно і дорослим. “Прокидайтеся на півгодини раніше. Тоді ви встигнете зарядку зробити, помедитувати, побігати, почитати – присвятити цей час собі”.

У школах можна проводити зустрічі з відомим спортсменами, організовувати міжшкільні змагання, разом відвідувати професійні турніри й матчі. А для поширення здорового способу життя та занять спортом важливо, щоб заняття на свіжому повітрі і відвідини спортивних секцій були доступними для всіх.

Читайте також “Все залежить від учителя. Як полюбити фізкультуру”

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – FamVeldman, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення