Пілотування старшої школи, оновлення “Захисту України” та адаптивні програми – Андрій Сташків про плани МОН на 2024

Минулий рік видався насиченим на події – на реформу НУШ повернули освітню субвенцію; відновили навчання вчителів, які пілотують реформу; надрукували підручники для 5–6 класів. Також у полі зору МОН – діти, які вчаться за кордоном. Для них готують адаптивні програми для легшого повернення в український освітній простір, а також програми надолуження освітніх втрат для тих, хто не зміг повноцінно навчатися.

Міносвіти вдалося запустити й відновити чимало процесів, які через війну та інші чинники стояли на паузі. З якими викликами впоралися та які напрями є пріоритетними на 2024 рік – “Нова українська школа” розпитала Андрія Сташківа, заступника міністра освіти і науки України.

У матеріалі читайте про:

• пілотування старшої школи у 2025 році;
• навчання вчителів і друк підручників для 7 пілотних класів;
• контроль якості відремонтованих укриттів;
• зарахування оцінок учнів, які вчаться за кордоном;
• зв’язок зі школярами на тимчасово окупованих територіях;
• дрони на уроках “Захисту України”.

ЯК МОН ПЛАНУЄ РЕФОРМУВАТИ СТАРШУ ШКОЛУ

• Наразі топновиною серед освітян є реформа старшої школи та пілот у 2025 році. Чому пілотування планується на два роки раніше, а не у 2027-му, як передбачав Календар НУШ?

Реформа профільної середньої освіти (10–12 класи) – це логічне продовження реформи НУШ. Уже завершилося громадське обговорення проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти, далі його має затвердити Кабінет Міністрів України.

Водночас ми працюємо над концепцією профільної середньої освіти, зокрема, визначаємо, якою має бути мережа майбутніх академічних ліцеїв та які мають бути до них вимоги. У 2025 році почнемо пілотування.

Таке рішення пов’язане з тим, що одного року на пілотування, як це планувалося раніше, замало. Ми бачимо це з досвіду пілотування НУШ у початковій та базовій школах. Наприклад, на пілотування матеріалів (навчальних програм) знадобиться пів року, ще пів року – на конкурс і друк підручників. Автори не зможуть внести в них зміни за результатами пілотування.

З огляду на це ми вирішили, що пілотування триватиме два роки, а не один. Тому й починаємо його у 2025 році. Насправді це виклик, тому що часу залишається не багато. У 2024-му маємо сформувати мережу, обрати школи, які стануть ліцеями, та вибрати моделі профілів для них.

Ми плануємо пілотувати різні моделі, адже учні матимуть індивідуальні освітні траєкторії, які можна побудувати по-різному. Траєкторія може формуватися за чітко регламентованим профілем або пропонувати учням на вибір усі предмети й інтегровані курси. Може бути змішаний варіант, коли є профіль із ядром змісту і вибір частини предметів і курсів у межах профілю та поза ним. Тому в пілоті будемо впроваджувати різні моделі, щоб вибрати ту, яка найкраще підходить для нашої системи освіти, учнів та вчителів.

• Скільки шкіл може долучитися до пілотування профільної середньої освіти? І кого саме до нього долучатимуть: заклади з пілотними 7 класами чи непілотні школи?

Пілотні наразі 7 класи, і 2025 року ці учні будуть дев’ятикласниками, а ми хочемо пілотувати саме 10 клас. Нам доведеться обирати заклади освіти, які відповідатимуть критеріям для академічних ліцеїв. Це ті заклади, які в майбутньому – після пілотування – залишаться академічними ліцеями.

На мою думку, не всі школи, які пілотують НУШ зараз, у майбутньому будуть саме академічними ліцеями. Але про це зможемо говорити після того, як буде розроблено вимоги та критерії до академічних ліцеїв.

• Виходить, до пілотування буде залучено учнів, які мали вчитися 11 років, а їм запропонують 12. Вони мають розуміти, які переваги від цього матимуть.

Учням, які навчаються за старими стандартом і навчальною програмою, справді треба запропонувати переваги від пілотування профільної середньої освіти. Адже їм доведеться вчитися на рік довше.

Ми розглядаємо варіант, щоби заклади вищої освіти зараховували таких учнів відразу на другий курс, щоб вони не втрачали рік навчання. Але це питання ще потребує обговорення з університетами.

Звісно, після масового впровадження НУШ у старшій школі, коли у 2030 році випустимо основний 12 клас, такої преференції не буде.

• Якщо школа захоче взяти участь у пілотуванні, чи зможе вона пройти трирічну програму старшої школи за два роки?

Такий підхід суперечитиме суті реформи, бо йдеться про додатковий 10-й клас, а не 12-й. Це перший, адаптаційний, цикл профільної середньої освіти, який дає змогу учню / учениці після закінчення 9-го класу остаточно визначитися з профілем. У 10 класі буде більше предметів і курсів, обов’язкових для вивчення, тобто кількість предметів і курсів на вибір не буде такою великою, як у 11–12 класах.

• Якщо підсумувати, які кроки треба зробити міністерству у 2024 році, щоб у 2025 запустити пілотування?

До 1 вересня 2024 року маємо сформувати мапу мережі ліцеїв, затвердити стандарт та дібрати перші заклади для пілотування. Зараз працюємо над їхньою вибіркою, яка має базуватися на вимогах до академічних ліцеїв. Якими мають бути ці вимоги – обговорюємо під час стратегічних сесій.

Залежно від кількості учнів у ліцеї – 300, 600 чи 1 000, – будуть формуватися профілі. Скільки їх має бути – це питання теж ще на етапі обговорення. Точно мають бути мультипрофільні ліцеї, щоб забезпечити варіативність для учнівства. Можливо, буде практикуватися, що в містах буде кілька академічних ліцеїв, кожен із яких матиме свій профіль.

• Хто залучений до цього великого мозкового штурму?

Ми запрошуємо до дискусій експертів різних рівнів – від місцевого до міжнародного. А також тих, хто буде впроваджувати реформу на місцях – представників громад та областей.

Передусім має бути добровільна згода закладу освіти і громади на участь у пілотуванні. Ми розуміємо, що для громади це буде складним рішенням, тому готові підтримувати їх і ті школи, які погодяться на пілотування. Разом зі Світовим банком працюємо над проєктом, який дасть змогу підтримати школи. Йдеться про їхнє матеріальне забезпечення, наприклад, STEM-лабораторіями, а також методичний і комунікаційний супровід реформи.

Крім цього, плануємо розробити навчальні програми для профільної середньої освіти, які базуються на міжнародному та найкращому досвідах України. Наприклад, нещодавно Житомирський ліцей презентував свої концепцію, стратегію та навчальні програми. Ми хочемо поєднати всі наявні напрацювання і запропонувати пілотним школам узяти найкращі зразки програм.

ПРО СУБВЕНЦІЮ НУШ, ЗАРПЛАТИ ВЧИТЕЛІВ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ГРІШМИ НА УКРИТТЯ

• Крім реформи профільної середньої освіти, далі триває реформування базової. Міністерству вдалося повернути субвенцію на підтримку 5–6 класів, а що із 7 класами, які наступного навчального року масово підуть у школи – чи отримають вони матеріальну підтримку?

Реформа НУШ знову стала важливою і актуальною – її обговорюють у школах та суспільстві, а МОН комунікує всі зміни. Ми називаємо це перезавантаженням реформи після того, як через об’єктивні обставини вона зупинилася. Нагадаю, коли почалося повномасштабне вторгнення, усі видатки на реформу припинили, не виділяли кошти на навчання вчителів, підготовку тренерів, оснащення класів, а 2022 року взагалі не змогли надрукувати підручники.

• 2023 року виділили субвенцію на навчання вчителів та дидактичні матеріали для 5–6 класів.
• У грудні 2023 року уряд затвердив постанову про субвенцію для НУШ у розмірі 1 мільярда гривень на мультимедійне обладнання для 5–6 класів. Ці кошти будуть використовуватися і у 2024 році.
• Крім того, на 2024 рік для 5–7 класів і пілотних 8-х класів НУШ передбачено субвенцію 1,5 мільярда гривень.
• Також плануємо до 1 вересня 2024 року встигнути з підручниками для 7 класів. У бюджеті-2024 на це закладено 1,5 мільярда гривень, наразі триває конкурсний відбір.

Тож у фокусі нашої уваги – і реалізація реформи в базовій школі. Наразі ми розробляємо програми для навчання вчителів. У початковій школі таке навчання було обов’язковим, наразі – рекомендоване, адже вчителі опинилися в різних умовах: хтось працює дистанційно, хтось залишився на прифронтовій території, частина виїхала за кордон.

Вчителі-предметники зможуть обирати, які саме курси їм цікаві та необхідні. Наприклад, якщо вчитель/-ка торік проходив/-ла навчання з формувального оцінювання, то реєструватися ще раз на аналогічний курс не треба. Натомість можна пройти курс про діяльнісний підхід.

Також ми готуємо разом із ЮНЕСКО тренерів та регіональних координаторів, як це було з початковою школою. Оскільки в базовій школі маємо справу з вчителями-предметниками, з кожного предмета буде декілька координаторів, які працюватимуть із тренерами, а ті – з учителями.

• Наприкінці минулого року відбулася зустріч МОН із депутатами щодо ймовірного дефіциту коштів освітньої субвенції. Чи справді є ризик, що в освітній сфері можливі недофінансування у 2024 році, зокрема, зарплат учителів?

Заробітні плати вчителів фінансуються за кошти освітньої субвенції, яка спрямовується із державного бюджету в місцеві. Розрахунок розміру освітньої субвенції для кожної громади здійснюється за формулою, яка бере до уваги кількість дітей у територіальній громаді, розрахункову наповнюваність класів, навчальні плани. За формулою вираховується кількість ставок учителів, яка має фінансуватися коштом освітньої субвенції. Територіальна громада зі свого боку може дофінансовувати школи. Багато громад саме так і роблять, й іноді утримують мережу шкіл із малою наповнюваністю.

Наприкінці 2023 року виникла ситуація, коли окремі територіальні громади не мали власних доходів, щоб дофінансувати школи. Крім того, формула на 2023 рік передбачала понижувальний коефіцієнт (0, 9), через що виник ризик, що на кінець року деякі вчителі можуть залишитися без заробітної плати.

На зустрічі з депутатами, представниками Мінфіну, територіальних громад та військових адміністрацій цю проблему дійсно обговорювали. Але ми зі свого боку це питання моніторили постійно. Щоб не допустити виникнення заборгованості на кінець 2023 року, двічі відбувався перерозподіл коштів освітньої субвенції, а наприкінці року уряд ухвалив рішення про виділення 70 мільйонів гривень для окремих територіальних громад.

Зараз працюємо над затвердженням формули розподілу освітньої субвенції на 2024 рік. Вона не буде кардинально змінюватися, адже через війну відбувається міграція учнів, частина територій окупована, а в основу формули покладено статистичні дані щодо кількості населення на певній площі. Наразі ми не можемо одержати нові дані про кількість населення, які б відповідали дійсності.

Можливо, будуть зміни щодо фінансування приватних закладів освіти. Адже держава гарантує право дитини на повну загальну середню освіту і фінансує реалізацію цього права незалежно від того, у якому закладі дитина навчається. Уже не перший рік приватні школи за згодою одержують кошти з державного бюджету на зарплату вчителів.

Ми розглядаємо новий механізм, за яким кошти на приватні школи, які потрапили в місцеві бюджети, можуть йти тільки на них. Бо до цього в органів місцевого самоврядування була можливість передавати ці кошти комунальним закладам освіти.

• Цього року виділяється 2,5 мільярди гривень на облаштування укриттів у закладах освіти. Наприкінці року було кілька новин про те, як відремонтували укриття в садочку Києва, після чого просіла стіна. А в одній зі шкіл столиці в укритті, відремонтованому влітку за кошти благодійників, прорвало трубу, коли в ньому перебували діти.

Чи планує МОН спільно з іншими відомствами розробити механізм контролю за якістю ремонтів в укриттях? Адже кошти на їхнє облаштування є, а хто має відповідати за кінцевий результат, якість і безпеку дітей?

Наразі ми працюємо над порядком використання коштів на ремонти укриттів. Минулоріч ці кошти спрямовувалися до обласних бюджетів, а в межах кожної області визначали об’єкти для ремонту.

Цього року хочемо змінити механізм розподілу коштів та зробити його прозорішим. З урахуванням вимог закону “Про державний бюджет” маємо створити комісію при МОН, яка буде ухвалювати відповідні рішення і визначати школи й об’єкти, у яких буде здійснюватися ремонт.

Для прозорості процесу плануємо використати платформу Dream, яка дає змогу робити це публічно. Тобто всі об’єкти, які будуть фінансуватися за кошти субвенції, будуть розміщені на платформі, і будь-хто зможе проглянути заявку на отримання фінансування (проєктну документацію), а також моніторити стан виконання робіт. Ми думаємо над тим, щоб запропонувати замовникам оприлюднювати фотографії з різних етапів виконання робіт.

Крім цього, із 1 листопада 2023 року діють нові державні будівельні норми щодо укриттів. Тож усі проєкти, які будуть подаватися на отримання цієї субвенції, мають відповідати новим нормам.

Звісно, МОН не може проконтролювати якість робіт у кожній школі, але ми будемо звертати увагу на те, що якість має бути забезпечена під час виконання умов договору. Для цього замовник може укласти договір із компанією, яка буде здійснювати технічний нагляд на кожному етапі будівельних робіт.

ДЛЯ ЧОГО СТВОРЮЮТЬСЯ ІНТЕНСИВНІ КУРСИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ІМІДЖЕВІ ЦЕНТРИ

• Чимало наших дітей наразі вчаться за кордоном і часто поєднують навчання в закордонній та українській школах. Чи готуються для них адаптивні програми, які б не змушували проходити той матеріал, який вони пропустили за час відсутності в Україні, і заодно допомогли б інтегруватися в український освітній процес?

За нашими даними, понад 380 тисяч дітей перебувають за кордоном та навчаються в українських закладах освіти. Є велика кількість дітей за межами нашої країни, які водночас є поза системою української освіти [за інформацією освітнього омбудсмена, за кордоном може перебувати понад 1 мільйон дітей шкільного віку – ред.].

Щоби полегшити їхню реінтеграцію до української системи освіти, ми працюємо над спрощенням програм, зокрема, з українознавчого компонента. Ця робота дуже тісно переплітається із розробленням програм для надолуження освітніх втрат. Вони мають включати те ядро знань, яке треба знати дітям, зокрема тим, які зараз на окупованих, прифронтових територіях і не мають доступу до освіти через бойові дії.

Також у травні минулого року ми розробили рекомендації щодо першочергового зарахування учнів, які повертаються з-за кордону до закладів освіти, у яких вони навчалися. Це дасть їм змогу повернутися до знайомого навчального середовища.

Крім цього, дали змогу учням та закладам освіти зараховувати результати навчання за кордоном, щоб, повертаючись в Україну, діти не проходили оцінювання з усіх предметів, які вивчали в закордонній школі. Наші заклади освіти мають перевести оцінку, отриману за кордоном, за 12-бальною або двобальною (зараховано або незараховано) шкалами.

• Проте ми спілкувалися зі школами наприкінці першого семестру, вони однаково змушені вигадувати свої способи перезарахування оцінок. Можливо, у МОН будуть готувати додаткові рекомендації чи пояснення, як, наприклад, школі з поглибленим вивченням математики зарахувати оцінки учнів, які вчили за кордоном звичайну математику?

Це дуже велика проблема, тому що наші діти перебувають у різних країнах зі своїми програмами навчання та системами оцінювання.

Щоб її розв’язати, ми плануємо, що для країн, де перебуває найбільше наших учнів, з’явиться інформаційний іміджевий центр, який розробить рекомендації для кожної країни.

Це будуть не загальні, а конкретні рекомендації щодо визнання результатів навчання з урахуванням закордонної та нашої систем оцінювання. Якщо батьки чи школи матимуть сумніви щодо визнання результатів навчання, зможуть звернутися за офіційним визнанням документів до інформаційного іміджевого центру.

• Чи є в МОН можливість збирати статистику про дітей на тимчасово окупованих територіях, які не охоплені українською системою освіти?

Отримати точні дані щодо кількості дітей, які на тимчасово окупованій території і не навчаються в українських школах, украй важко. Частина дітей виїхала, а ті освітяни, які залишилися на ТОТ, не можуть збирати такі дані, бо це небезпечно.

Ми змогли зібрати дані про те, що понад 50 тисяч дітей, які перебувають на ТОТ, навчаються в школах на підконтрольній території. Це може бути асинхронне навчання або під’єднання до онлайн-уроків за можливості.

• Чи будуть готуватися адаптивні програми для тих, хто перебуває зараз в окупації і взагалі не має можливості навчатися? Бо діти, які вчилися за кордоном, однаково мають певну базу знань. А є випадки, коли діти не відвідують школу відтоді, як почалося повномасштабне вторгнення, і їм як мінімум треба наздоганяти два роки навчання.

Ми якраз готуємо окремі програми та інтенсивні курси, що включатимуть теми, які потрібно знати, якщо діти взагалі не здобували освіту або вчаться в школах в окупації. Уже розроблено таку програму з української мови.

Та якщо дитина пропустила повністю рік навчання, їй складно буде наздогнати пропущене тільки завдяки інтенсивним курсам. Можливо, батькам і закладу освіти, у якому дитина буде навчатися, варто подумати, чи не треба повернутися до того року, який дитина пропустила, і повноцінно повчитися.

ЯКІ ШКОЛИ ОТРИМАЮТЬ ДРОНИ ТА ЯК ЗМІНИТЬСЯ ВИКЛАДАННЯ “ЗАХИСТУ УКРАЇНИ”

• Чи входить до планів на 2024 рік оновлення програми “Захисту України” та чи будуть нарешті дівчата і хлопці вчитися разом?

Це окремий напрям, над яким ми працюємо, адже йдеться про готовність населення до опору агресору, а також уміння надавати домедичну допомогу. Минулого року з’явилося доручення прем’єр-міністра щодо оновлення предмета “Захист України”. У грудні з державного бюджету виділили 1,74 мільярда гривень, наразі ми працюємо над порядком використання коштів.

Йдеться про нове технічне оснащення кабінетів “Захисту України”, для яких треба придбати сучасне навчальне обладнання з домедичної допомоги та із загальновійськових дисциплін. Крім цього, плануємо ознайомити дітей із дронами й навчити ними керувати.

Щодо спільного навчання дівчат і хлопців, така можливість є і зараз – для цього батьки мають написати заяву зі згодою, що дівчата будуть навчатися за програмою для юнаків [для того, щоби була можливість залучати в обов’язковому порядку дівчат до вивчення предмета “Захист України” за Тематичним планом № 1 (для юнаків), треба вносити відповідні зміни до законів України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну службу” та Положення уряду про допризовну підготовку № 1770 – ред.].

Але ми працюємо зараз над новою програмою, яка і для дівчат, і для хлопців буде дуже подібною та охоплюватиме багато однакових тем. Ми навіть зупиняємо конкурс підручників із “Захисту України”, тому що хочемо зробити нову програму і відповідно до неї розробляти новий підручник.

Оскільки ми змінюємо програму, то працюємо над тим, щоби предмет викладали вмотивовані та висококваліфіковані вчителі. Ми не плануємо змінювати вимоги до вчителів, але хочемо, щоб усі пройшли якісне навчання. На це передбачено 100 мільйонів гривень (із виділених 1,74 мільярда).

Такі вчителі зможуть навчати не тільки учнів своєї школи, а й інших. Бо на “Захист України” передбачено 1,5 години на тиждень, цього мало для повного навантаження вчителя.

Ми хочемо запропонувати таку модель, щоби предмет викладався в міжшкільних ресурсних центрах, у яких будуть оновлені кабінети “Захисту України” та в які будуть приїжджати учні з інших шкіл.

Відповідно вчитель, який там працюватиме, матиме повноцінне навантаження.

• Тобто не кожна школа отримає дрон і сучасне оснащення у свій кабінет “Захисту України”, а лише міжшкільні центри?

Так, за попередніми розрахунками, буде оновлено орієнтовно 1 500 кабінетів – це одна школа на одну територіальну громаду. У великих громадах їх може бути більше. Оскільки не всі школи мають старші класи, то краще, якщо це будуть міжшкільні центри, куди зможуть приїжджати учні.

Можливий такий варіант, що в учнів 10–11 класів протягом певного періоду назбиралося 5–6 годин із “Захисту України”, тоді один день виділяється саме на цей предмет у міжшкільному центрі.

• Тоді зникає потреба мати в школі власного вчителя “Захисту України”.

Насправді є випадки, коли цей предмет викладають учителі фізкультури чи інших дисциплін, а їх просто довантажують цими годинами. А забезпечити всі школи, які мають 10–11 класи (їх орієнтовно 8 тисяч) якісним обладнанням та матеріалами, ще й навчити всіх вчителів – складно. Тому ми будемо пропонувати, щоб кожна громада мала хоча б одну таку школу.

До того ж оновлення кабінетів та навчання вчителів охоплює, крім шкіл, заклади професійно-технічної та фахової передвищої освіти.

• Якщо з’являться класні міжшкільні центри, насичені сучасним обладнанням, у яких діти вчитимуться керувати дронами – хто буде відповідати за них, бо це ж недешева річ?

Вчителі пройдуть окреме навчання щодо використання дронів, але якщо говорити про умовну школу дронів, яка буде працювати саме в закладі освіти, то для освітнього процесу будуть купуватися не професійні FPV-дрони, а простіші, дешевші моделі, які літають на меншу відстань, але виконують ті самі функції. Тобто учні можуть навчитися ним керувати, розуміючи суть управління дронами.

НАД ЯКИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРАЦЮВАТИМЕ МОН У 2024 РОЦІ

• Якими були досягнення минулого року та які напрями МОН визначає як пріоритетні?

Минулий рік видався непростим для всієї країни. Ми готувалися до деокупації, почали створювати кадровий резерв педагогів для цих територій і далі працюємо над його наповненням.

Торік розпочався проєкт трансформації шкіл. Наразі розроблено проєкти відновлення для 5 типових шкіл, які зазнали пошкоджень чи зруйновані. Їх відбудують за новими підходами, а далі цей досвід буде поширюватися на інші заклади освіти.

За минулий рік зменшилася кількість дітей на дистанційному навчанні – з 1,6 мільйона до 800 тисяч. Це означає, що очне навчання потроху повертається там, де це можливо, а вчитися наживо набагато ефективніше, ніж в онлайні.

Попри все, триває реформа шкільного харчування. Оскільки поступово збільшується кількість шкіл, які відновлюють очне навчання, відповідно, має забезпечуватися харчування дітей. За координації МОН підписано меморандуми з 10 областями щодо підтримки реформи шкільного харчування Всесвітньою продовольчою програмою ООН. А на 2024 рік у держбюджеті передбачено 1 млрд грн на модернізацію харчоблоків.

За досягнення точно можна вважати відновлення реформи НУШ, адже нам вдалося виділити на неї посеред року півтора мільярди гривень – в умовах воєнного стану та обмеженого бюджету. Так само досягненням є виділення коштів на оновлення “Захисту України”.

Упродовж минулого року ми змогли надрукувати всі підручники для 5–6 класів. Як я вже згадував, у межах реформи НУШ до 1 вересня 2024 року плануємо забезпечити всіма підручниками учнів 7 класів. А також окремо працюємо над підручниками з історії України для 11 класу. Вони мають охоплювати новітню історію, зокрема, період повномасштабного вторгнення.

Пріоритетних напрямів на нинішній рік теж багато. Передусім це безпека учнів та всіх учасників освітнього процесу, будівництво укриттів і створення безпечних умов навчання.

Другий напрям – реформа НУШ у базовій ланці й пілотування профільної середньої освіти.

Також у полі зору – навчання учнів, які перебувають за кордоном: як їм залишитися в системі освіти іншої країни та не втратити зв’язок з Україною, водночас не мати подвійного навчального навантаження. У межах цього напряму працюємо також над стратегією подолання освітніх втрат.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network