Теми статті: вчителям, директорам, дистанційна освіта
28 Квітня 2021
7 669
0
У сучасному виборі інтернет-платформ, месенджерів та цифрового інструментарію для дистанційного навчання складно не загубитися.
Тому “Нова українська школа” пропонує практичні кейси навчальних закладів, які розробили для своїх учнів ефективні системи дистанційного навчання, експериментують і роблять освіту онлайн не лише корисною, але й дійсно цікавою для дітей.
Розповідає директорка київської школи №5 Світлана Олексюк.
Читайте також “Як організовано дистанційне навчання в київській школі. 16 пунктів“
Минулої весни, як усе це трапилося вперше, напевно, розгубилися всі. Намагалися в надкороткі терміни розпочати дистанційну роботу з дітьми з нуля, нічого, фактично, не маючи для якісної організації роботи. Тепер, через рік і суто дистанційного, і змішаного навчання, більшість незрозумілих тоді питань уже вирішено.
Але якщо говорити відверто, якість такої освіти лякає – не можна примусити дітей сидіти днями за моніторами, щоби вони не мали змоги ані фізичної активності, ані спілкування з однолітками та дорослими в соціумі, і водночас отримати високий результат щодо самоорганізації та якісного засвоєння знань.
Щоби не втратити зацікавленість учнів та заохотити їхнє прагнення до пізнання навіть у форматі віддаленого навчання, намагаємося зробити освітній процес якомога різноманітнішим навіть в умовах дистанційки. Маємо три основні форми роботи з учнями, намагаємося будувати їх у форматі двостороннього зв’язку:
Це, мабуть, найбільш поширений месенджер, яким користуються школи для зв’язку з учнями й батьками. Тому минулої весни це був найшвидший шлях налагодити комунікацію в дистанційному форматі. У початковій школі такі групи, переважно, батьківські на той момент уже було створено. Для середньої школи ми їх дещо переформатували: раніше це були групи класу для дітей, тепер ми доєднали туди й батьків.
Класні керівники дублюють у цих групах посилання на електронний розклад. Сформований він у гугл-таблицях. Кожен учитель, який працює з класом, заносить у цей розклад заплановану форму роботи на урок тижня.
ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМА
З минулої весни ми протестували кілька платформ, іноді паралельно залучали їх. Але, врешті-решт, зупинилися на ресурсі Нuman (для комунальних і державних шкіл є безплатна версія, – ред.).
За літо ми підготували профіль школи на цій платформі, внесли інформацію про класи, заповнили електронні журнали, додали зміст уроків, календарне планування. Нині на цьому ресурсі ми працюємо і з початковою, і із середньою та старшою школами. Кожен клас має доступ до своєї інформації, у тому числі до розкладу занять. У розкладі, відповідно, вчителі відмічають форму роботи на уроці – zoom-конференції, відеоуроки, проєкти, завдання, сесії запитань-відповідей тощо.
Посилання на онлайн-зустрічі дублюються у вайбері. Адже іноді виникає потреба змінити форму чи наповнення найближчого уроку, а діти не завжди можуть відслідкувати ці зміни на порталі.
Тут ми пілотуємо змішану форму навчання: у старшокласників є день дистанційного навчання, незалежно від карантинних зон цього року. У цей день вони не відвідують школу очно, але працюють над проєктами, індивідуальними чи груповими завданнями на платформі Human. У цей же день організовуються окремі заняття, насамперед, з іноземних мов. Їхній розклад – дуже гнучкий, і ми можемо його оперативно змінювати.
Для початкової школи маємо два застереження. Насамперед, тривалість синхронного, онлайн-навчання, не може бути більшою за три уроки. Це два уроки основного спрямування, які веде вчитель початкових класів, а також обов’язковий урок іноземної мови, на якому клас ділиться на групи. Якщо вчитель однієї з груп із якихось причин не може провести урок, групи об’єднуються, і класний керівник оперативно повідомляє про це.
Zoom-конференції також можуть проводитися з платформи human. І з цим у початковій школі іноді виникають складнощі. Адже доступ до системи надається за електронною поштою та паролем. Діти молодшого віку часто забувають ці паролі та втрачають можливість входу. Вирішуємо це через підключення їх через батьківські електронні адреси.
ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК І ОЦІНЮВАННЯ
Платформа Human дає змогу також організувати зворотний зв’язок у формі тестування, контрольних робіт тощо. Це не живий сайт, туди можна завантажити і відео, і різноманітні форми перевірочних робіт. Там зберігаються й електронні журнали. Кожен учитель має свій кабінет, де може створювати цілісні уроки, тематичне планування, здійснювати широкий спектр освітньої роботи. Потім усі ці завдання, відео та пояснення до теми можна завантажити на сторінку кожного класу. А дітям, які з якихось причин не мають доступу до платформи, надіслати інформацію на електронну пошту.
Обов’язково просимо батьків про зворотний зв’язок – стан здоров’я дитини, технічну можливість приєднання до онлайн-уроків. З дітьми вчитель проводить перед заняттями “ранкове коло” – привітання, налаштування на роботу, обговорення справ, труднощів тощо.
Реалізуючи підходи діяльнісного навчання, навіть у форматі дистанційки, вихователі групи подовженого дня ведуть спеціальні проєкти. Вони різноманітні та спрямовані на підвищення зацікавленості дітей до навчання, підтримання пізнавального інтересу.
Починається такий проєкт, як правило, із zoom-конференції, де вчитель зацікавлює та мотивує дітей до роботи над проєктом, пояснює правила та цілі, дає інструкції до роботи, якщо таке передбачено ідеєю майбутньої роботи.
Наприклад, на стадії реалізації для першачків зараз проєкт “Моя неймовірна весна”, де діти фотографують прояви весняних змін у природі – листя, травичку, квіти, бруньки тощо. Наприклад, як день за днем піднімається травичка на їхньому подвір’ї. Потім вони сформують ці фотографії в певній послідовності й будуть презентувати своїм однокласникам та вчителю.
Проєкти “Домашні улюбленці” та “Маленькі екскурсоводи запрошують у подорож рідним містом”, “Мандрівка планетою Земля”, “Подорожуємо Україною”, “Таємниця мого імені”, “Навчився сам – навчи друга!” – перелік проєктної діяльності тільки одного тижня!
Був ще один проєкт, який розпочався ще до початку карантину, – вирощування мікрозелені. Насіння було висаджено в спеціальні контейнери, які діти самі розробляли в класі та які потім роздали учням додому. Тепер вони спостерігають подальше зростання мікрозелені поки що в себе вдома та обговорюють його з учителем і однокласниками.
Але тут у дітей є ще одна мета – коли зелень підросте, вони будуть її продавати, щоби назбирати кошти на організацію в школі радіостудії. Це їхня ініціатива, і ми вважаємо за потрібне її підтримати. Тому проєкт успішно перейшов тимчасово у віддалений режим.
Трошки складніші дослідницькі проєкти, але за подібним принципом, виконують і діти в різновікових групах середньої та старшої шкіл. Вчителі пропонують такі теми для дослідження, щоби вони були прив’язані до того, що діти вивчають у предметному навчанні, але з практичного погляду.
У нас також відбулася “Весняна цифрова школа”, де діти, які виявили бажання, отримали навички використання різноманітних інструментів, які допоможуть їм у подальшому житті – вивчали програмні продукти для створення презентацій, відео, дизайну тощо. Ті, хто дійшли до фіналу цього навчання, отримають можливість створити свої “ІТ-майстерні”, а також заохочувальні призи. Перший проєкт IT-школи ми вже проводили на початку цього року, тепер відбувся весняний етап, але вже в дистанційному форматі.
Участь у таких проєктах – добровільна. І такий підхід спрацьовує: спочатку до ідеї долучаються ті, кому справді цікаво, вони починають активну та залучену роботу і своїм прикладом зацікавлюють решту. У результаті, у проєкти втягується майже весь клас.
Ми також помітили, що найбільш активну позицію наразі займають четверті класи – пілотні класи НУШ. Діти не лише є ініціаторами проєктної роботи, але й готові очолювати різновікові групи в роботі над ними.
На жаль, є діти, які з різних причин не мають можливості ефективно вчитися вдома. Наприклад, у сім’ї моуть бути кілька дітей різного віку, а побутові умови не дають змогу організувати кожному незалежний простір для навчання. Чи може не вистачати на всіх гаджетів. Або є технічні проблеми з доступом в інтернет.
Під час зимового карантину ми організовували для таких дітей безпечний простір у школі, із дотриманням усіх епідеміологічних вимог. Тому що школа забезпечена і якісною комп’ютерною технікою, і хорошим інтернет-зв’язком – учні могли безпечно працювати прямо тут. Нині все складніше, оскільки не працює ще і транспорт, діти фізично не можуть дістатися до школи.
Раніше ми попросили допомоги в шкільної спільноти для тимчасового забезпечення дітей технічними засобами. Іншими словами, деякі сім’ї поділилися комп’ютерною технікою, планшетами, телефонами з тими, хто цього вкрай потребують. Так, майже всі наші учні можуть працювати дистанційно.
Дітям катастрофічно не вистачає спілкування. Зараз я провожу моніторинг онлайн-занять у кожному класі й помітила цікаву річ: нині аншлаги на тих уроках, де вчитель спілкується з дітьми. Не читає лекцію, не показує навчальні відео, цікаві факти чи презентації, а там, де є двосторонній зв’язок.
Ми помітили ще під час офлайн-занять між карантинами діти майже перестали користуватися телефонами та планшетами на перервах. Вони спілкуються між собою, граються в групах. Їх менше цікавлять навчальні відео, які їм показують на уроках. Пояснення єдине – цього нині їм і так забагато.
Тому я переконана, що Zoom поступово буде більше використовуватися не як технічний інструмент для навчання, а як спосіб спілкуватися та відчувати себе частиною соціуму.
Читайте також:
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – EdZbarzhyvetsky, Depositphotos
Обговорення