Напишіть нам

Всі теми

Змішане навчання. Як вчителі працюють і офлайн, і онлайн

Вчителі, з якими ми спілкувалися, кажуть, що рано чи пізно треба було би відмовлятися від звичайних уроків у класі. Мовляв, така система віджила своє. Урок – це більше, ніж 45 хвилин. А пандемія просто пришвидшила цей процес.

Так, популярним стало змішане навчання. Це – методика, за якою учні засвоюють частину матеріалу онлайн і якоюсь мірою самостійно керують своїм часом, а частину – офлайн, у класі. Водночас, це логічно пов’язані між собою компоненти теми. Зрештою, учні отримують цілісний навчальний досвід.

Під час пандемії деяким учителям доводиться працювати і з учнями, які навчаються безпосередньо в класі, і з тими, хто перебувають на самоізоляції й навчаються онлайн.

Ми поговорили з учителями, які мають такий досвід, про те, як вони поєднують онлайн- і офлайн-уроки, які методики використовують і чи важко так працювати.

ЯК ПРОВОДИТИ УРОКИ, ЯКЩО ПЕВНІ КЛАСИ ВДОМА

Світлана Братошевська – вчителька фізики й заступниця директора з навчально-виховної роботи Миколаївської загальноосвітньої школи №29. 3 вересня двоє вчителів зі школи захворіли на коронавірус. Оскільки вони контактували з учнями, сім класів змушені були піти на самоізоляцію.

Однак навчання не перервали. Натомість, ці класи перейшли на дистанційне навчання. Так, вчителі, які не захворіли, перебуваючи в школі, викладали уроки для тих класів, які навчалися офлайн, і для тих, які навчалися онлайн. Світлана вирішила працювати за методикою перевернутого класу.

“Оскільки в кожного класу є Google Classroom, там я розміщувала розклад, план занять, завдання, цілі уроку та систему оцінювання результатів. Це – аби дитина мала можливість ознайомитися з матеріалами уроку, підготуватися до нього – і закріпити знання на уроці”, – розповідає вчителька.

Для тих класів, які навчалися онлайн, Світлана налаштовувала техніку у своєму кабінеті і проводила звичайний дистанційний урок у Google Meet. Кожен учитель-предметник робив це у своєму кабінеті згідно з розкладом.

“Усе відбувається так, як на звичайному уроці: презентація, яку я вмикаю через функцію демонстрації екрану, лекція. А коли діти хочуть відповісти чи щось запитати, просто піднімають руку. Опісля онлайн-уроку міг бути урок у класі.

Міф – що це подвійна підготовка. Я все одно готую презентацію. То яка різниця, ввімкнути її у класі чи в Zoom? Ми готові й до того, аби хтось із дітей класу займався вдома. Тоді просто вмикатимемо трансляцію в класі”, – каже Світлана.

А ще, каже, варто записувати відео уроків і переглядати їх. За словами Світлани, так можна помітити емоції дітей і зрозуміти, коли вони стурбовані, коли щось не зрозуміли, а коли раділи. Також можна зробити аналіз помилок у викладанні.

Наприклад, це спрацює, якщо вчитель записуватиме урок, коли він викладає і офлайн, і паралельно вмикає трансляцію для дітей, які навчаються онлайн. Можливо, треба інакше поставити камеру чи покращити звук, а, може, щось треба інакше пояснити, бо для дітей, які дивляться урок онлайн, це незрозуміло.

ЯК ПРОВОДИТИ УРОКИ, ЯКЩО ЧАСТИНА КЛАСУ ВДОМА

Олена Чкурка, вчителька математики в Одеській школі, працює тиждень з однією половиною класу онлайн, тиждень – з іншою. Тобто, у класі завжди є пів групи дітей, решта – долучаються до трансляції уроку. Через тиждень відбувається ротація.

Вчителька радить спланувати урок так, аби половина була присвячена самостійній роботі дитини. Також, каже, допомагає вебкамера, яка окремо під’єднується до комп’ютера чи ноутбука – тоді її можна встановити куди завгодно. І краще мати окремий мікрофон на кліпсі, щоби була можливість пересуватись і звук був добрим. Однак можна пристовуватися працювати зі звичайною камерою, що вбудована в комп’ютер чи телефон.

7 ОБСТАВИН, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ТИП ДИСТАНЦІЙНИХ УРОКІВ

Учителька математики і заступниця директора у Новопетрівській ЗОШ №3, що на Київщині, Ольга Петровська розповідає про сім обставин, за яких у школі відбуваються дистанційні уроки:

  1. У дітей піднімається температура, коли вони в школі. Клас одразу йде додому – і решта уроків відбуваються в дистанційному форматі.
  2. Дитина, у якої з’явилися симптоми хвороби в школі, має відвідати лікаря. Якщо батьки невідповідально до цього поставилися, і дитина не відвідала лікаря, наступного дня вона також не може прийти на навчання. Тому вона також навчатиметься дистанційно.
  3. Нещодавно цілий клас пішов на дистанційне навчання, тому що більшість дітей мали ангіну. Школа поспілкувалася з батьками і вирішила, що діти мають навчатися тиждень вдома, аби уникнути загострення хвороби.
  4. Діти, які одужують, не хочуть пропускати навчальний матеріал. Тоді вчителі викладають завдання та відео з уроку в Google Classroom або вмикають відеотрансляцію під час звичайного уроку в класі. Камеру в такому випадку наводять на дошку і вчитель намагається пояснювати матеріал біля неї.
  5. Якщо дитина хвора й не може відвідати ані офлайн-, ані онлайн-урок, вчителі знімають відео уроку. А тоді запис надсилають дітям, які не були на уроці.
  6. Коли вчитель хворіє й не може прийти до школи, але стан дозволяє провести онлайн-уроки, педагог підключається з дому.

“Наприклад, сьогодні 6 клас навчався дистанційно, бо вчителька української мови прихворіла. Оскільки ми не хочемо нікого наражати на небезпеку, вона викладала п’ять уроків з дому.

Чому п’ять уроків для одного класу? Бо на початку карантину вчителі створили новий розклад і згрупували уроки так, щоби викласти тижневе навантаження з дисципліни за день. Таке рішення, кажуть, розвантажило і дітей, і вчителів”, – розповідає Ольга.

  1. Усі сьомі уроки діти вивчають дистанційно. Це – аби діти не поверталися додому, коли темно. А ще вчителька з основ здоровя має вік, який у зоні ризику, тому школа поставила її предмет сьомим уроком.

Якщо вчителі здорові й можуть прийти до школи, то проводять дистанційні уроки зі своїх кабінетів. Відповідно, чергують онлайн-уроки з офлайн-уроками, ходячи до класів учнів.

Ця система, каже Ольга, працює. Бо вчителі та учні пропускають мінімум уроків, і їм не треба їх наздоганяти. Змішане навчання розвантажує організацію освітнього процесу і робить вчителів мобільним.

“Нині можна легко забезпечити перестановку. А от раніше, якщо вчитель не приходив до школи, іншим вчителям доводилося йти на заміну. А це перевантажувало їх.

Спочатку це може здаватися важким, як і будь-що нове й незрозуміле. Але в цьому випадку вчителі стають на місце учнів і можуть зрозуміти, як важко їм. Ми, учителі, часто забуваємо, що ми читаємо одне й те саме з року в рік і знаємо інформацію зі свого уроку на зубок, а от для дітей це все – нове. У випадку дистанційного чи змішаного навчання вчитель опиняється на місці учня – тепер для нього все нове. І дуже важливо сприйняти цю ситуацію, вчасно попросити допомогу у дітей або вчителів, які це вміють”, – впевнена Ольга Петровська.

НЮАНСИ І ЛАЙФХАКИ ДЛЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Ольга Петровська поділилася лайфхаками, якими користуються в Новопетрівській школі, організовуючи змішане навчання:

  • У батьків треба взяти письмовий дозвіл на використання персональних даних дітей. Тому що виступи їхніх дітей біля дошки під час уроку можуть записуватися на відео. Ці відео надсилають дітям, які навчаються онлайн, але за межі школи не поширюють. Дітей також варто попередити, що ці відео не можна поширювати.
  • Вміння правильно прикріплювати фото, користуватися інструментами для конференцій і програмами для дистанційного навчання у школі оцінюють як інформаційні компетентності на уроках інформатики. Це змушує дітей бути вмотивованими вчитися онлайн, якщо не можуть зробити це офлайн.
  • Варто провести майстер-класи для вчителів, аби вони швидко могли організувати конференцію за потреби. Наприклад, якщо хтось із дітей пішов на самоізоляцію, але хоче бути присутнім на уроках.
  • Важливо правильно налаштувати й обмежити деякі функції користувачів у конференції. Аби діти не підключали-відключали одне одного, не говорили між собою. Також можна налаштувати дітей, що вміння культурно поводитися в мережі – це компетентність з інформатики, за яку можна отримати плюс чи мінус до оцінки.
  • Якщо непередбачувано й невчасно під час уроку, який учитель збирався транслювати онлайн, зник інтернет, можна записати урок на відео – і поширити його серед дітей.
  • Найкраще працює “Перевернутий клас”. Дітям подобаються завдання штибу “Прочитати параграф і знайти додаткову інформацію в інтернеті”. Тоді учні приходять готовими до уроку – треба тільки відпрацювати практичну частину.
  • Треба працювати з відповідальністю батьків і дітей, товаришувати з усіма.

“Наприклад, ми просимо батьків контролювати стан здоров’я дитини й повідомити, якщо вона вже майже одужала та може бути присутньою на уроці, але онлайн. Ще класно спрацьовує, коли в дітей добрий контакт з учителем і вони бояться втратити його прихильність. Тоді вони самі зізнаються, що сьогодні можуть бути на уроці онлайн”, – розповідає Ольга.

Фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПЕРЕВЕРНУТИМ КЛАСОМ ПІД ЧАС ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Учителька української мови та літератури Гімназії №267 у Києві Олена Варгас розповідає, що класи в школі поділені на дві групи. Так, діти навчаються очно через день.

“Фактично, я маю лише 50% очних уроків за програмою в кожній групі. Враховуючи такий режим роботи й попередній досвід, я обрала перевірену технологію “перевернутий клас”, – каже Олена.

Вчителька розповідає, з яких кроків складається навчання, на прикладі української мови у 7 класі:

  1. Діти отримують покрокову інструкцію (Googlе Classroom / Google Doc / електронний щоденник – залежить від паралелі) для самостійного опрацювання теми. Зокрема, вчителька сама створює відеоуроки й викладає їх на своєму YouTube-каналі.

Такий урок містить не лише теоретичний блок, а й практичні завдання, які Олена коментує після того, як діти самостійно це опрацюють. Якщо бракує часу, шукає готовий контент. Коли учні вивчають тему самостійно, готують запитання, на які хочуть отримати відповіді під час очного уроку.

  1. На початку офлайн-уроку відбувається сесія запитань до вчителя / однокласників, під час якої клас розбирає проблемні блоки.
  2. Основна частина уроку присвячена практикуму. Можна застосовувати різну діяльність у сервісах: від традиційної роботи в зошиті до електронних ресурсів (наприклад, Learning Apps).
  3. На завершальному етапі уроку вчителька пропонує пройти тест у Google Forms (5–6 хвилин). Результати тесту діти отримують на електронну пошту або в електронний щоденник. Так педагогиня бачить статистику проблемних запитань, які потребують додаткового відпрацювання.
  4. Оцінювання відбувається комплексно: за поставлені запитання, роботу на уроці й оцінку за тест. Це, каже, подобається учням й мотивує до активної роботи.
  5. Для домашнього опрацювання учні отримують завдання на закріплення та новий відеоурок.

Олена каже, що така система економить час; учні можуть вивчити тему в зручний для себе час, а дитина, яка хворіє, не пропустить урок; у дітей підвищується мотивація, і вони стають менш тривожними (знають, що відбуватиметься на уроці).

А от недоліки такі:

  • не всі учні сумлінно й у повному обсязі опрацьовують д/з;
  • не всі діти вміють працювати автономно, деяким легше “відбути” урок, зробивши вигляд, що слухають, аніж докласти зусиль до самостійного опанування матеріалу;
  • на уроці не всі діти мають доступ до інтернету, тому доводиться роздруковувати деякі тести й витрачати час на ручну перевірку;
  • часом доводиться вчити дітей працювати з електронними ресурсами, тому що вони не мають цифрової грамотності;
  • багато часу потребує створення / пошук цікавого контенту для самостійної роботи дітей;

“Така модель змішаного навчання потребує від учителя величезного ресурсу часу, знань та умінь. Мій головний лайфхак полягає в тому, що я дуже люблю не стільки вчити, як вчитися. І власним прикладом намагаюся закохати своїх учнів у процес навчання”, – зізнається Олена.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – stetsik, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення