Як вплести в різні предмети завдання про сімейний бюджет і захист від шахраїв: декілька прикладів інтеграції фінансової грамотності

“Чи будуть у нас уроки фінансової грамотності?” – часом запитують учні у вчителів, бо хочуть знати більше про гроші та як із ними поводитися. Це підтверджують і дані опитування Національного банку України, за яким майже 60 % учнів та студентів віком 10–25 років самостійно шукають інформацію про гроші та заощадження.

Школи можуть реагувати на цей запит, вводячи предмет фінансової грамотності. Наразі його вивчають за вибором у 10–11 класах. Нагадаємо, що “Підприємництво та фінансова грамотність“, як обовʼязковий предмет, зʼявиться в 8 класах шкіл України з 2025–2026 навчального року. Девʼятикласники продовжать його вивчення у 2026–2027 році (модельна навчальна програма вже має гриф МОН).

Утім, деякі вчителі й вчительки, розуміючи важливість фінансової грамотності, уже зараз проходять відповідні курси, навіть якщо такий предмет не викладається в школі взагалі. Здобуті на курсах знання вони вплітають у свої уроки, наприклад, на математиці рахують з учнями витрати на поїздку в Карпати, а на інформатиці вчать дітей захищати свої дані та картки від шахраїв.

“Нова українська школа” поспілкувалася з декількома вчительками про їхній досвід інтеграції фінансової грамотності в шкільні предмети.

У матеріалі читайте:

• чому учнівство та вчительство цікавиться фінансовою грамотністю;
• які курси проходять освітяни для здобуття знань;
• як отримані знання вплітають у природничі та математичні предмети.

“ТРЕБА ВМІТИ НЕ ЛИШЕ ЗАРОБЛЯТИ, А Й ПРИМНОЖУВАТИ І ЗБЕРІГАТИ СВОЇ ЗАОЩАДЖЕННЯ”

У Ківерцівському ліцеї № 3 (Волинь) уроки фінансової грамотності цього року з’явилися якраз у відповідь на запит десятикласників. Їх веде Олена Шкарлатюк, учителька географії та природознавства (в університеті вивчала ще й економіку). За її словами, фінансову грамотність не вивчали в жодній школі міста, але учні про неї якось довідалися.

“Спочатку учні розпитували, чому в них не читаю фінансову грамотність, бо знали, що я викладала раніше економіку. Я поговорила про це з адміністрацією ліцею, що діти хочуть опановувати фінансову грамотність, а в серпні – перед початком 2023–2024 навчального року – у школі ввели цей предмет, – розповідає вчителька. – Для цього перерозподілили години, відведені на трудове навчання: із двох годин виділили півтори на фінансову грамотність та пів години – на трудове. У першому семестрі фінансова грамотність була двічі на тиждень, а трудове – один раз, у другому семестрі – навпаки”.

• Тож запит учнів – один із чинників, на який звертають увагу в школах, перш ніж вводити фінансову грамотність.
• На другому місці – вільні години в навчальній програмі та тижневе навантаження учнів. Іноді до уваги беруть також профіль навчання (якщо в старших класах є профілізація).

У Харківському науковому ліцеї “Обдарованість” фінансову грамотність, як окремий предмет, теж не вивчають, хоча учні цікавляться цим курсом. Аби задовольнити запит, учителі математики проводили для дітей бізнес-ігри, розуміючи, що такі знання так чи так їм знадобляться. А торік Світлана Кушнарьова, вчителька інформатики, долучилася з учнями до акції НБУ “Всесвітній тиждень грошей”, під час якої відвідували тематичні онлайн-лекції та онлайн-екскурсію в Музей грошей. Ці теми зацікавили учнів, а вчительці захотілося дізнатися більше про фінансову грамотність.

Екскурсія Музеєм грошей

“Спочатку вирішила пройти курси для саморозвитку в Школі фінансової грамотності “Талан”, бо розумію, що в наш час треба вміти не лише заробляти, а і примножувати й зберігати свої заощадження, – каже Світлана. – Під час навчання знайшла багато цікавої інформації, якою поділилася з колегами, родичами, а тепер ділюся на уроках з учнями. Бо це дійсно життєво необхідні знання, наприклад, щодо депозитів чи інвестицій, кібербезпеки або захисту платіжних карток від шахраїв”.

ДЕ ОСВІТЯНИ МОЖУТЬ ЗДОБУТИ ЗНАННЯ ПРО ФІНАНСОВУ ГРАМОТНІСТЬ

Попри те, що в школі Оксани Будрик (одна зі шкіл Сєвєродонецька, що на Луганщині) фінансову грамотність не викладають, вона теж пройшла курси: “Після навчання намагалася передати на уроках економіки, додатково до підручника, якісь цікаві знання, разом з учнями долучалася до різних освітніх активностей НБУ (опитувань, конкурсів, змагань), використовувала адвент-календар про гроші (навіть з учнями, які не вивчають економіку як предмет), бо насправді цікаво знати історію нашої валюти”.

• Школа фінансової грамотності “Талан” – це одна з можливостей, де освітяни й освітянки можуть здобути знання про платіжну безпеку, банківську систему України, інвестиції та історію грошей. Школа понад рік працювала в онлайн-форматі й за цей час у ній навчалося та отримало сертифікати понад 600 освітян.

Скріншот із сайту “Талан”

• Нещодавно на платформі Prometheus стартував безплатний онлайн-курс від НБУ “Фінансова грамотність для освітян“, створений на основі матеріалів Школи для педагогів “Талан”.

Скріншот із сайту Prometeus

З початку запуску (кінець грудня 2023 року) на курсі зареєструвалися вже понад 10 тисяч слухачів, з яких понад дві тисячі успішно завершили навчання та отримали сертифікати.

• Лектори оновили контент з огляду на законодавчі зміни, перевірили на актуальність, а також додали нову інформацію про страхування, депозити, платіжне шахрайство, податки, благодійність і банківську систему (докладно про зміст курсу “Фінансова грамотність для освітян” читайте тут).
• Новий курс дасть змогу вчителям і вчителькам підготуватися до викладання предмета “Підприємництво та фінансова грамотність”, що з’явиться в школах у 2025 році. Адже всі лекції в курсі “Фінансова грамотність для освітян” створювали з урахуванням нової модельної навчальної програми “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи”.

“Я проходила курси “Талан” ще у 2022 році передусім для себе. Знаю, що зараз курс на Prometheus проходять мої колеги – навіть ті, хто далекий від математичних предметів, наприклад, вчителі української мови, – розповідає Тетяна Берест, вчителька математики, інформатики та фізики світловодського ліцею “Перспектива” (Кропивниччина). – Тема фінансової грамотності цікава і важлива, бо, будьмо відверті, наших батьків ніхто цього не вчив. Та й ми в школі теж цього не вивчали. Але це ті знання, без яких не обходиться наше життя”.

ЯК ТЕМИ ЗІ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ МОЖНА ПОЄДНАТИ З ФІНАНСОВОЮ ГРАМОТНІСТЮ

Як розповіли нам учительки, здебільшого проходили курси з фінансової грамотності суто для себе. Та, бачачи запит учнів і розуміючи, що їм треба мати базові знання про заощадження, вирішили за можливості ділитися отриманим досвідом. Навіть якщо в школі не вивчається фінансова грамотність, вони шукають для цього вільні хвилини на своїх уроках. Або ж підбирають під тему заняття завдання чи ігри, пов’язані з фінансовою грамотністю.

Інформатика – простір для завдань із платіжної безпеки

Світлана Кушнарьова заздалегідь передбачає у своєму календарному плані уроки, на яких будуть додаткові ігри чи завдання з фінансової грамотності.

• Скажімо, у розділ про кібербезпеку, який із різних ракурсів вивчають учні з 5 до 11 класу, є теми про захист від шахрайських схем та особисту безпеку в інтернеті. До цих тем вчителька додає гру “#ШахрайГудбай” та розповідає, як захистити свою картку від шахраїв та як зберігати персональні дані, аби вони не потрапили до рук злодіїв.

Скриншот із сайту #ШахрайГудбай

“Таке компонування вдається не щоуроку, та коли є принагідна тема й до неї є додаткові цікаві матеріали, обов’язково поєдную їх, – розповідає Світлана. – Дітям це подобається, вони кажуть, що ці знання їм знадобляться в житті, бо не всі будуть програмістами, але дбати та заощаджувати власні гроші захоче кожен і кожна”.

Фактично кожна/-ен учителька/-ль підбирає додаткові завдання залежно від теми уроку та віку учнівства.

• Наприклад, Тетяна Берест цього року викладає інформатику в 7 класі. Коли за програмою вивчався табличний процесор Excel, учителька запропонувала учням порахувати в ньому комунальні платежі.

За словами вчительки, у Світловодську поширені двозонні лічильники на електроенергію. Тож розбиралися із семикласниками, як порахувати в таблиці, скільки треба платити за електроенергію їхнім батькам.

У математику найкраще “залітають” задачі про гроші

Крім інформатики, Тетяна Берест викладає ще й математику, тому елементи фінансової грамотності додає й у цей предмет, так само зважаючи на програму та вік учнів.

• Вивчаючи тему простих і складних відсотків, дев’ятикласники розглядали пропозиції банків щодо депозитів і кредитів; порівнювали, у кого вигідніші умови, а також шукали банки, які нараховують відсотки на депозит за формулою складних відсотків.
• У 6-х класах вчителька пропонувала дітям задачі “про гроші” до теми про відсотки. Каже, що це одні з найулюбленіших завдань.

“Ми рахували, де вигідніше купити товари під час знижок, на який депозит та на який термін краще покласти гроші в банк. Діти просили пояснити, чому не можна додавати знижку на товар та знижку на магазинній картці. А коли вивчали діаграми, то будували їх про сімейний бюджет – і я бачу, що учні в захваті від таких завдань”, – зазначає Тетяна Берест.

На її думку, завдання з фінансової грамотності можна вплести в будь-який урок. Принаймні у своїх трьох предметах (інформатика, математика та фізика) вчителька постійно робить такі інтеграції.

• Так, на фізиці в темі про коефіцієнт корисної дії двигуна (вивчається в 8 класі) Тетяна визначає з учнями, який автомобіль вигідніше купувати – з дизельним двигуном, бензиновим, газовим чи, можливо, електромобіль. До уваги беруть коефіцієнт корисної дії, тобто враховують витрати енергії та палива в кожному з видів двигуна (фізика), також рахують, який автомобіль буде дешевшим в обслуговуванні (фінанси).

Географію та математику поєднує сімейний бюджет

Олені Шкарлатюк, учительці географії, теж до вподоби інтегровані уроки. Їй навіть вдалося переконати колегу з математики провести бінарний урок [один із видів інтегрованих уроків – ред.] у 10 класі про складання сімейного бюджету.

Олена взяла на себе теоретичну частину й розповіла учням про різні плани бюджету (спільний, змішаний та відокремлений), а вчитель математики з учнями прораховував, як саме складати кожен із них.

“Учням і ученицям сподобався урок про складання сімейного бюджету, а також про банківську систему, дуже багато запитань у них було про податки. Тобто їм подобаються ці теми, бо вони розуміють, що без цих знань далі ніяк”, – каже освітянка.

• Аби задовольнити запит учнівства, на уроках географії в 9 класі, де якраз вивчають економіки різних країн, учителька дає завдання – порівняти їх з Україною. Зокрема, ознайомитися з банківською та страховою системами високорозвинених країн та зіставити їх із нашими. Для такого аналізу Олена виділяє певну частину уроку.
• Або ж пропонує учням простіше завдання – порахувати, що вони можуть собі дозволити на 10 тисяч гривень, їдучи в Карпати, зокрема, яке житло орендувати, на скільки днів цих грошей вистачить, де зможуть харчуватися, на які екскурсії поїхати тощо.

“Мені здається, якщо вчитель/-ка має базові знання з фінансової грамотності, то зможе їх використовувати без будь-яких обмежень – у кого на скільки вистачить фантазії. Зі свого досвіду скажу, що дітям найкраще заходить те, що підкріплено практикою, тому не треба боятися наводити їм приклади зі своїх буднів, – додає Тетяна Берест. – Наприклад, коли я розповідаю, як купую бойлер, учні уважно слухають. Тобто їм цікаві та потрібні знання, які прив’язані до реального життя”.

Наші співрозмовниці певні, що знання з фінансової грамотності вкрай необхідні дітям. Як бачимо, зараз їм вдається викроювати час на уроках, аби доповнити основну тему додатковими елементами, що навчать складати сімейний бюджет, рахувати комунальні платежі, вивчати банківські пропозиції та обирати найбільш вигідні.

Після появи в школах обов’язкового предмета “Підприємництво та фінансова грамотність” школярі, які його вивчатимуть, будуть підковані знаннями про гроші та заощадження.

Наразі автори програми (НБУ) розробляють усі необхідні інструменти, щоби підготувати заклади освіти до запуску нового предмета, зокрема:

• модельна навчальна програма “Підприємництво та фінансова грамотність” уже має гриф МОН;
• курси підвищення кваліфікації для педагогів із фінансової грамотності можна пройти на платформі Prometheus;
• розробники курсу (НБУ) також працюють над підручниками;
• у планах – створення онлайн-курсів для учнів 8–9 класів та педагогів, які викладатимуть у цих класах;
• і, що не менш важливо, – передбачена методична підтримка вчителів, які викладатимуть новий предмет.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Fizkes, stock.adobe.com