Напишіть нам

Всі теми

13 Жовтня 2017

Гриневич про мовну статтю: Ми готові до консультацій з національними меншинами

У Міністерстві освіти висловили готовність до діалогу з представниками національних меншин щодо впровадження мовної статті освітнього закону.

Про це заявила міністерка освіти Лілія Гриневич в ефірі телеканалу “1+1”.

“Венеційська комісія проводить юридичний аналіз. Коли буде цей аналіз, то буде видно, що ми не порушуємо міжнародних зобов’язань. І що ми хочемо підсилити значення державної мови”, зазначила Гриневич, сказавши, що вона оптимістично налаштована стосовно висновків комісії.

Ми готові до консультацій з кожною меншиною, з освітянами з кожної меншини”, додала вона.

На думку міністерки, Україна показує відкритість до діалогу щодо мовної статті. Вона нагадала, що нещодавно зустрічалась щодо цього питання в Стразбурзі з генеральним секретарем Ради Європи, експертами та постійними представниками всіх країн цієї установи.

“Так само зустрічалася під час парламентської сесії, зокрема, з угорською делегацією. І розмовляла з ними про те, що питання в тому, як ми будемо імплементувати це. Наш інтерес пов’язаний виключно з інтересами дітей. Чи угорського походження діти, чи румунського, чи польського це українські громадяни. І вони повинні мати рівні шанси з іншими громадянами”, сказала Гриневич.

Також вона висловила незадоволеність тим, як вивчають українську мову в школах меншин.

“Нам потрібні кращі підручники, які відповідають сучасним методикам викладання. Нам потрібні вчителі, які вміють готувати за цими комунікативними методиками”, зазначила міністерка.

За словами Гриневич, для дітей меншин, якщо вони не володіють українською, не будуть одразу впроваджувати україномовне навчання. Вона додала, що до 11-го класу в національних меншин буде право вчитись рідною мовою, а в навчальних планах випишуть співвідношення викладання українською та мовою меншини.

Окрім того, керівницю МОН вражає реакція Угорщини на мовну статтю  “таке враження, що вони зацікавлені, щоб ці українські діти не знали української мови“.

Будь-які створені такі “мовні гетто” це завжди політично вразлива територія для територіальних претензій. Ви подивіться, що було в Криму. У Криму взагалі не було української мови. Офіційна мова пов’язує між собою різні регіони”, наголосила вона..

Міністерка зазначила, що межа компромісів України в цьому питанні це рівень володіння українською.

“Ми не можемо давати собі нав’язувати зовні якісь моделі, які приводять до того, що наші діти не володіють державною мовою, підсумувала Гриневич.

Нагадаємо, під час голосування за закон “Про освіту” депутати Верховної Ради посперечалися щодо мовної статті. У результаті обговорення в кулуарах ВР було складено нову редакцію цієї статті та ухвалено її з голосу. Повний текст мовної статті є тут.

28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А вчора, 12 жовтня, ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті нового закону “Про освіту” та ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.

Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах.

“Нова українська школа”

Фото: FB Міносвіти


Обговорення