2 787
0
Уміти висловлювати свої думки й слухати інших – важлива навичка і в повсякденному житті, і в професійній діяльності, і в здобутті освіти. У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці розглянули, яку користь можуть дати систематичні заняття з розвитку усного мовлення, як часто їх варто проводити і для кого вони будуть найефективнішими.
Навчитися говорити й слухати – значить розвинути навички вербальної взаємодії між учнями класу, зокрема, побудову діалогу.
Ключова ідея полягає в тому, що завдяки прямому обговоренню навчального контенту чи дискусії про процес навчання розвиваються й навички читання та розуміння тексту, адже учні активно використовують свій словниковий запас, формулюють ідеї та вчаться їх висловлювати.
Підходи до розвитку мовлення й слухання можуть включати
Цей підхід подібний до розвитку вміння самостійно вчитися і спільного навчання, які сприяють взаємодії учнів у групах.
Наскільки такий підхід ефективний?
У середньому заходи з розвитку усного мовлення можуть забезпечити прогрес, еквівалентний семи місяцям навчання на рік. У деяких дослідженнях також зафіксовано “покращення клімату” в класі та зменшення поведінкових проблем після роботи над усним мовленням.
Прийоми, які зосереджені на говорінні, слуханні та поєднанні цих активностей, демонструють позитивний вплив на навчальні досягнення учнів.
Більшість досліджень, які опрацювали науковці, торкалися результатів для читання, невелика кількість – для математики та природничих наук (тут позитивний ефект незначний – близько місяця прогресу). “Мовні” підходи в цих предметах можна застосувати для відпрацювання термінологічного вокабуляру.
Що частіше й що триваліше будуть відбуватися заняття з розвитку мовлення й слухання, то кращим буде результат (ідеться про частоту три рази на тиждень протягом половини семестру чи цілого семестру). Індивідуальні уроки також підвищують ефективність підходу.
У дошкіллі (+7 місяців) і початкових школах (+6 місяців) результат від застосування підходу зазвичай вищий, ніж у середніх школах (+5 місяців).
Від занять із усного мовлення, проведених спеціально підготовленими фахівцями, ефект приблизно такий самий, як і від занять звичайних шкільних учителів (+6 місяців).
Подолання освітніх втрат
Є дані, які підтверджуються відставання учнів із неблагополучних сімей від однолітків, які розвивалися за сприятливіших умов, саме в мовленні та здатності слухати. Це відставання в ранньому віці може вплинути на подальше навчання й на шкільний досвід загалом.
Відповідно, необхідно влаштувати додаткові заняття, особливо індивідуальні, з розвитку мовлення саме для таких школярів, щоб вони могли наздогнати ровесників.
Поради для директорів і вчителів та вартість запровадження методу
Розвиток розмовного мовлення дає найкращі результати, коли пов’язаний із темами, які учнівство саме зараз вивчає в школі. Важливо, щоб розмови передбачали активне й осмислене використання будь-якої нової лексики.
Ось деякі приклади підходів, які виявилися ефективними:
Для будь-якого з цих видів діяльності дуже важливо переконатися, що розвиток усного мовлення пов’язаний із навчальною програмою (наприклад, у процесі учні моделюють своє технічно-наукове мовлення).
Вартість підходу оцінюють як низьку. Витрати на нього здебільшого пов’язані з книгами, обладнанням та оплатою робочого часу вчителів. Підвищення кваліфікації освітян, звісно, може спричинити додаткові витрати.
Автори метадослідження узагальнили висновки 154 інших досліджень. Загалом більшість із них визнані вартими довіри. Однак коли вивчення ефективності підходу проводила організація, яка його забезпечує, результати виявлялися вищими. Це піддає їх певному сумніву. Науковці радять, отже, у першу чергу враховувати контекст роботи в конкретному закладі з конкретними учнями і спиратися на власні професійні судження.
Ключові висновки
Метод, інструмент, підхід в освітньому процесі | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) | Метод, інструмент, підхід в освітньому процесі | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) |
Навчити вчитися (осмислювати, планувати, оцінювати своє навчання) | Низька | +7 | Індивідуальні завдання (у межах навчального процесу – залежно від потреб і здібностей учня) | Низька | +4 |
Навчити розуміти прочитане | Низька | +6 | Літні школи | Помірно висока | +3 |
Навчити говорити й слухати | Низька | +6 | Мистецькі практики (у межах шкільної програми чи в позашкільних гуртках) | Низька | +3 |
Фідбек (зворотний зв’язок) про успіхи учня | Низька | +6 | Подовження навчального часу | Помірно висока | +3 |
Навчання майстерності (розбивання матеріалу на блоки, у кожному з яких учні мають досягти певного рівня) | Низька | +5 | Поділ класу на групи за рівнем навчальних досягнень | Низька | +2 |
Спільне навчання | Низька | +5 | Зменшення розміру класу | Дуже висока | +2 |
Фоніка (формування стійких зв’язків між звучанням мови й письмовими символами) | Низька | +5 | Наставництво/
Менторство (наставником є старша людина – учень або дорослий-волонтер) |
Помірно висока | +2 |
Взаємонавчання | Низька | +5 | Фізична активність | Низька | +1 |
Домашнє завдання | Низька | +5 | Плата вчителю за досягнення учнів | Порівняно низька | +1 |
Індивідуальні заняття (репетиторство) | Помірно висока | +5 | Поділ на групи та “потоки” (формально за схильностями й уміннями, але часто – за реальними навчальними досягненнями) | Низька | 0 |
Соціально-емоційне навчання (здобуття “м’яких навичок”) | Низька | +4 | Шкільна форма | Низька | 0 |
Допомога асистента вчителя | Помірно висока | +4 | “Виїзне” навчання (наприклад, на природі) | Помірно висока | Недостатньо доказів для висновків |
Залучення батьків | Низька | +4 | Стиль навчання (використання одного головного підходу в навчанні) | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Навчання в малих групах | Порівняно низька | +4 | Формування кар’єрних прагнень | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Комплексні виховні заходи (робота із поведінкою, ставленням до навчання, однокласників, учителів тощо) | Порівняно низька | +4 | Повторний рік | Дуже низька | -3 |
Читайте також: “Розуміння прочитаного: як допомогти учням у подоланні освітніх втрат”..
Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos
Обговорення