“Ми поєднуємо людей там, де найбільше потрібна допомога”: проєктна менеджерка “Смарт освіти” про натхнення, підтримку та вдячність на проєкті “УРА”

“Олено, а ким ти працюєш?

Раніше, коли мене запитували про це, відповідь була зрозумілою та простою. Ось я вчителька й навчаю дітей. Ось я письменниця й пишу книжки. Ось я випускова редакторка у видавництві та збираю докупи роботу авторів, ілюстраторів, друкарні, і виходить книжка. А що робить проєктний менеджер у громадській організації?”

Про роботу з волонтерами-вчителями з усього світу та дітьми, які вчаться, долаючи виклики, про історії, які надихають та роблять цей світ кращим, та про неймовірно важливу й цікаву роботу в громадській організації “Смарт освіта” редакції “НУШ” розповіла менеджерка проєкту “Україна розмовляє англійською” Олена Жупанова.

ІСТОРІЇ ВІДВАГИ ТА ДОПОМОГИ, ЯКІ РОБЛЯТЬ ЦЕЙ СВІТ КРАЩИМ

“Олено, що робить проєктний менеджер у громадській організації?

По-перше, ти пишеш багато імейлів. За рік роботи я написала 1 270 електронних листів. Тобто в середньому пʼять на день. А ще була на десятках зумів. Це могло б бути мемом:

Робота в ГО.

Очікування: ти робиш важливу роботу і покращуєш світ.

Реальність: ти пишеш мільйон імейлів на день (лайк, якщо впізнали себе).

Якщо сказати просто, то наш проєкт – це місце, де десятки іноземних волонтерів підтримують українських дітей під час війни так, як уміють найкраще. Навчаючи безплатно. Онлайн.

Проєктна менеджерка робить так, щоб усе це працювало. І не просто працювало, а якнайкраще відповідало тому, що потрібно дітям прямо зараз.

І тут, серед нескінченних імейлів та зідзвонів, відбуваються вони. Історії.

____________________________________________________________________________

Онлайн-урок з учителькою з Австралії для українських дітей. На її балкон залітають і починають голосно кричати – хто б ви думали? – какаду! Так само як у нас голуби. Учителька показує, як какаду їдять у неї з рук. Діти в захваті. “Добре, – каже вона, закриваючи двері на балкон, – давайте продовжимо. Розкажіть, яке ваше улюблене місто? Моє, наприклад, Нью-Йорк. А ваше?”

Один хлопчик піднімає руку. “Моє улюблене місто – Купʼянськ. Там дуже гарно. Там живуть мої дідусь і бабуся. Обов’язково відвідайте Купʼянськ, це найкраще місто у світі!”

Це було через місяць після того, як ЗСУ звільнили Куп’янськ із російської окупації.

____________________________________________________________________________

Під час одного з уроків вчителька з Австралії розповіла, що її друг, аерокосмічний інженер, завжди знає, який саме літак летить у небі.

“Він розпізнає їх за звуками двигунів, уявляєте?” – радісно та з ентузіазмом зазначила вона.

“А ми в Україні, – каже український підліток, – вже теж добре розрізняємо за звуком, що летить: дрон-камікадзе, крилата ракета, чи працює ППО!”

Підліток сміється, інші діти сміються, ну бо ж вдалий жарт! Але ніхто з австралійців не сміється. Вони дивляться серйозно й навіть трохи злякано.

____________________________________________________________________________

“Я не маю багато грошей і не можу вам надіслати броньовані машини, але можу навчати”, – сказала одна з наших волонтерок, канадська вчителька.

“Я ГОТОВИЙ РОБИТИ ЦЕ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ БУДЕ ПОТРІБНО”: ПРО ПІДТРИМКУ ІНОЗЕМНИХ ВОЛОНТЕРІВ

Однак робота в міжнародному проєкті, у якому беруть участь волонтери з усього світу, не завжди легка. Це не лише нескінченні імейли та зуми, але й зустрічі посеред ночі через різні часові пояси.

У Канаді вечір, а в Україні – четверта або пʼята ранку. Зима. У моєму будинку вимкнення електрики після російських ракетних обстрілів. Я прокидаюся, заварюю собі каву на туристичному пальничку, загортаюся в теплу кофту, вмикаю Zoom. Підсвічую ноутбук ліхтарем. Девід Фалконер, наш канадський партнер і великий друг України, починає зустріч словами:

“Знайте, дорогі, що не буває і дня, щоб ми не думали про вас в Україні”.

І це справді так.

Австралійські, португальські, іспанські, японські та багато інших вчителів і волонтерів з різних країн об’єднують свої зусилля, аби навчати українських дітей. Вони не лише проводять уроки, але й збирають кошти на реконструкцію українських закладів освіти та влаштовують благодійні акції.

Урок з японськими викладачами Сетко, Аяко і Каніякі

Наприклад дві вчительки з Португалії та Іспанії, Анна та Ельза, організовують плетіння жовто-блакитних браслетів у себе в містах і в такий спосіб збирають гроші на облаштування укриттів українських шкіл. І весь час хвилюються, чи не замало роблять для допомоги Україні.

А японські викладачки вже понад рік щовівторка проводять заняття з англійської мови. Одного разу вони показували лялькову виставу “Рукавичка”, для чого спеціально сплели велику вʼязану рукавичку (“Олено, перевірте, будь ласка, чи правильний цей переклад вашої української казки на англійську”).

Також з нами співпрацює художник Адам із Японії. Він спочатку читає дитячу книжку, а потім вони разом із дітьми малюють героїв з неї. “Адаме, пишу вам дізнатися, чи ви зможете проводити ваші заняття для українських дітей наступного місяця” – “Звісно! Я готовий це робити скільки буде потрібно. Навіть до кінця війни“, – відповідає волонтер.

Уроки від іноземних вчителів користуються неабиякою популярністю серед українських дітей і педагогів. Адже в умовах війни навчання в Україні має багато складнощів, а спілкування з вчителями з-за кордону – цікавий та новий досвід для більшості учнів.

Нещодавно, наприклад, ми отримали на пошту таке повідомлення:

“Я вихователька з Добропілля, Донецька область. Наші діти не можуть ходити в садочок. Я намагаюся підготувати їх до школи по трохи, через онлайн. Перед війною у нас була англійська, до них приходила вчителька, і вони дуже любили уроки. Надішлю їм ваші лінки, щоб вони підключалися”.

І таких історій у нас десятки. Вони про наших дітей, про вчителів-волонтерів, про українських вчителів і батьків.

Що роблять проєктні менеджери у громадських організаціях? Вони поєднують людей там, де найбільше потрібна допомога, створюючи добрі та надихаючі історії. І в такий спосіб покращують цей світ.

Олена Жупанова – проєктна менеджерка ГО “Смарт освіта”

Читайте також: “Україна розмовляє англійською” – розклад на 25–30 вересня”.

Титульне фото: Софія Великодна, учениця 7 класу опорного закладу освіти “Матвіївський загальноосвітній навчально-виховний комплекс “Всесвіт” Матвіївської сільської ради. Запорізький район, Запорізька область