Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 1)

У липні в Ірпені відбувався тренінг для педагогів з питань впровадження проекту Державного стандарту початкової загальної освіти. Всеукрїнський фонд “Крок за кроком“, організатор цього навчання, передав Новій Українській Школі навчальні матеріали. Перший з них стосувався організації ранкової зустрічі.

Тепер же публікуємо навчальні матеріали щодо інтегрованого навчання. Авторки цих матеріалів – Інна Большакова та Марина Пристінська, які працюють у Новопечерській школі.

Друга частина тексту – тут.

ІНТЕГРАЦІЯ ТА ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ

У Великому тлумачному словнику інтеграція – це “доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи”.

За системного підходу інтеграція визначається як процес взаємодії двох або більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей завдяки зміні властивостей та зв’язків її елементів.

Американський педагог Дж. Гіббоне висловлював думку, що інтегрувати – це поєднувати частини систем таким чином, щоб результат об’єднання в сумі перевершував їхнє значення до взаємодії.

Деякі вчені, зокрема Н.С. Антонов, розглядають поняття “інтеграція” в загальнонауковому аспекті, визначаючи його природне протиставлення поняттю “диференціація” та наголошуючи на високому рівні системності: “це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації”.

На думку Н. Костюка, “інтеграція – це процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується інтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів”.

На процесуальності та результативності інтеграції наголошує І.М. Козловська: “Інтеграція представляє собою процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного“.

Таким чином, інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності … двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Ця концепція сприйняття інтеграції в межах системного підходу відображається і при її проекції на сферу освіти.

ІНТЕГРАЦІЯ В ОСВІТІ

Інтегроване навчання (Адаптовано з “Natural Curiosity: A Resource for Teachers” University of Toronto OISE) – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни.

Предметні межі (роздільники) зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв’язок між дисциплінами й спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.

Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як ці частини взаємодіють.

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД. КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ І ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

На думку авторів методичної системи “Читання та письмо для розвитку критичного мислення” Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: “Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення”.

На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення – це “вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження.

Вміння людини, яка критично мислить:

– оцінювати надійність джерел інформації;

– виділяти необхідну інформацію та обробляти її;

– аналізувати та оцінювати власні чи чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання;

– ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки;

– розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і підходи під час їх вирішенні;

– висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби для побудови висловлювань;

– приймати обґрунтовані рішення.

Технологія “Читання та письмо для розвитку критичного мислення”

Технологія навчання – це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмету, теми, питання.

Технологія “Читання та письмо для розвитку критичного мислення” (Reading and Writing for Critical Thinking – ЧПКМ) була створена для задоволення потреби школи в організації активного навчання та для забезпечення розвитку критичного мислення учнів на уроках читання та письма (предмети “Українська мова” та “Літературне читання”). У педагогічну практику українських вчителів почала впроваджуватися в 90-х роках ХХ століття. Автори
технології – Курт Мередіт, Чарльз Темпл, Джінні Стіл.

Положення технології ЧПКМ:

1. Процес учіння – це процес пов’язування нової інформації з відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже набутих знань та уявлень.

2. Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над “серйозними” питаннями та висувати оригінальні ідеї.

3. Роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність.

4. Критичне мислення формується, насамперед, у дискусіях, за активної взаємодії з текстами, у процесі створення письмових робіт.

5. Завдання вчителя – не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу в розширенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

6. Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демократичної громадянської свідомості.

Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:

– виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

– дозволити учням вільно розмірковувати;

– приймати різноманітні ідеї та думки;

– сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

– забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

– висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;

– цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб критично мислити, учні повинні:

– розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;

– брати активну участь у навчальному процесі;

– ставитися з повагою до різноманітних думок;

– бути готовими породжувати й відкидати судження.

Таксономія Блума

Готуючись до уроку, учитель має усвідомлювати цілі, які треба реалізувати на ньому. У 1956 році американський психолог Бенджамін Блум у книзі “Таксономія освітніх цілей: сфера пізнання” запропонував правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання:

– цілі когнітивної групи (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

– цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);

– цілі психомоторні (навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички).

Цілі когнітивної групи

У 1999 році Андерсен та Д.Кратволь переглянули цю таксономію в книзі A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives (Таксономія для навчання, викладання та оцінювання: перегляд Блумівської таксономії освітніх цілей). Вони виділили когнітивні (мисленнєві) процеси й способи вимірювання рівня знань.

Схема “ключових” слів

Таксономія Блума

Деякі стратегії розвитку критичного мислення

Мозкова атака

Основне завдання при використанні методу — збирання якомога більшої кількості ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Використовується з метою продукування найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми.

Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають, з певної теми. Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть протилежних, відсутність їх оцінювання в процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення.

Мозкову атаку можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу – заощадження часу на уроці); індивідуально, у парах, групах.

Алгоритм проведення мозкової атаки на уроці в початковій школі:

Крок 1. Учитель оголошує тему або називає поняття, яке буде розглядатися.

Крок 2. Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах, парах чи самостійно записують тему
посередині аркуша паперу.

Крок 3. Учитель говорить учням: “Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ або думаєте, що знаєте, з теми. Не оцінюйте
думки: правильно чи неправильно”.

Крок 4. Учні називають, що вони знають з теми. Вчитель записує всі думки учнів на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи запитань.

Крок 5. Учитель запитує: “Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?”. Навпроти відповідної інформації записує знак питання.

На цьому мозкову атаку можна завершити, оскільки завдання щодо актуалізації знань учнів з теми виконане, а
можна продовжити класифікацією інформації.

Крок 6. Згрупуйте записану інформацію за певною ознакою.

Мозкова атка

Після “мозкової атаки” вчитель повідомляє, з якою інформацією учні мають знайомитися на уроці.

Аналізуючи все, що повідомили учні з теми, учитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, яка інформація залишилася поза увагою.

Важливо! При проведенні “мозкової атаки” запитання не ставляться! Учні повинні самостійно пригадати все, що вони знають з теми.

“Мозкова атака” використовується і для розв’язування завдань, які потребують обговорення різних підходів до вирішення. Така “мозкова атака” має іншу мету і, відповідно, інший результат.

Асоціативний кущ (гронування)

Стратегія “Асоціативний кущ” використовується для “входження” в тему, яка буде розглядатися в подальшому.

На відміну від “мозкової атаки”, де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви знаєте) метод “ґронування” спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмету, образу, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення.

Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.

Алгоритм роботи за стратегією:

Крок 1. Учитель (учень) пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.

Крок 2. Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому їм спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.

Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв’язки між словами.

Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.

ВАЖЛИВО! Асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації – індивідуальні.

Кубування (автори Кован та Кован, 1980 р.)

“Кубування” є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми.

Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки.

Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних. Використовуючи цю стратегію в початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагається, у доступних для них формулюваннях.

Алгоритм роботи за стратегією (вказівки на кожній з граней):

1. Опишіть

Описати зовнішній вигляд об’єкту в цілому.

– Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте

Додати нові характеристики об’єкта, про які згадали в процесі порівняння з іншими об’єктами.

– На що це схоже? Від чого це відрізняється?

3. Встановіть асоціації

Дописати нові ознаки, які “висвітилися” в процесі нелінійного асоціативного мислення.

– Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

4. Проаналізуйте

Опис складових елементів об’єкта у світлі загального сприймання та розуміння. Характеристика структури, будови, частини, окремої деталі того, що описується.

– Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не обов’язково це знати, ви можете це вигадати.

5. Знайти застосування

Описати, як це знадобиться в житті, кому, коли, в якому обсязі.

– Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Запропонувати аргументи “за” або “проти”

Опис власних суджень з приводу теми: це добре чи погано, правильно чи неправильно згідно з власними та колективними стандартами.

– Як ви ставитеся до цього? Поясніть чому?

ВАЖЛИВО! Деякі вчителі використовують атрибут стратегії “Кубування” – кубик без використання завдань, які потребують критичного мислення. Це репродуктивні запитання на пригадування інформації. Наприклад, на гранях куба для аналізу слова “веселого” вказано: частина мови, початкова форма, число і т.д. Атрибут стратегії – КУБИК, а за сутністю – звичайна репродуктивна вправа.

Яким чином пояснити дітям складні слова типу “застосовувати”?

Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використовувати й інші слова, наприклад:

1. Як це виглядає? Замість “Опиши це”.

2. На що це схоже, а від чого відрізняється? Замість “Порівняй це”.

3. Про що це змушує тебе думати? Замість “Які в тебе виникають асоціації?”.

4. З чого це зроблено? Замість “Проаналізуй це”.

5. Як би ти це використав? Замість “Знайди цьому застосування”.

6. Добре це чи погане? Чому? Замість “Наведи аргументи “за” та “проти”.

Чи необхідно “проходити” всі шість сторін кубу з учнями початкової школи?

Для молодших школярів стратегію “Кубування” краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі продовжуйте поступово відкривати всі грані.

Діяльнісний підхід. Організаційні системи Daily 5 (Читання і письмо) і Daily 3 (Математика)

Системи Daily 5 та Daily 3 – це структури, які використовуються, щоби навчати дітей бути самостійними під час читання, письма й математики, щоб учитель мав можливість працювати з учнями індивідуально та в малих групах.

Оскільки ми працюємо, щоб навчити учнів самостійності, основні переконання, які служать підґрунтям систем Daily 5, Daily 3 – такі:

Довіра та Повага

Змістовне навчання вимагає поваги між вчителем та учнями. Час, щоб побудувати довіру та виявити повагу, є основою, на якій базуються всі інші елементи навчання. Кожна дитина заслуговує на довіру та повагу.

Спільність

Ми докладаємо величезних зусиль, щоб створити та зберегти здорову атмосферу в класі. Ми відштовхуємось від основ довіри та поваги, щоб створити середовище навчання та піклування для всіх учнів. Воно починається зі знайомства в перші шкільні дні та втілюється в розкладі, який ми розробляємо разом, у правилах, які ми разом створюємо, у групових заняттях письмом та в історіях, які ми читаємо та зображаємо в малюнках. Відчуття спільності створює в
учнів бажання вимагати, щоб інші були відповідальними за поведінку, навчання, повагу та доброту.

Вибір

Вибір – це сильна мотивувальна складова, яка є однією з основ системи Daily 5. У статті про залучення у навчання, Гембрел писав: “Вибір – це потужна сила, яка дозволяє учням брати на себе право власності та відповідальність за своє навчання. Дослідження показують, що мотивація росте, коли учні мають можливість обирати предмет навчання, і коли вони вірять у те, що володіють певною автономією чи контролем над власним навчанням”. “Виявляється, що
учні, яким дозволяють самим обирати матеріали для читання, мають більше бажання читати, докладають більше зусиль та краще розуміють текст” (цит. Гатрі у книзі Гембрела 2011).

Відповідальність

Учні проявляють відповідальність, не дозволяючи собі говорити голосно, щоби не заважати самостійно працювати решті класу. Учні вміють самостійно обирати всі необхідні матеріали для читання, письма та математики. Значна самостійність – основа відповідальності учнів.

Дослідження інтелекту

Кен Вессон провів прямий зв’язок між віком учнів та впливом тривалості заняття на їхню здатність обробляти та зберігати в пам’яті інформацію, отриману під час пояснення: середнє число віку учнів дорівнює середній кількості хвилин, протягом яких вони можуть утримувати увагу під час пояснення вчителя.

У презентації на Конференції з Питань Організації Розвитку Навичок Читання у Вашингтоні Реджі Рутман говорила про концепцію “80/20”. Раніше 80% нашого часу припадало на пояснення нами матеріалу та близько 20% – на тренувальні вправи. Рутман сперечається і говорить, що для ефективнішого навчання потрібно зробити навпаки – 20/80.

20% часу повинно забирати пояснення вчителя, яке базується на безпосередніх потребах учнів та індивідуально оцінюється. 80% учнівського часу повинно припадати на закріплення умінь та понять, представлених учителем, з використанням книг та матеріалів для письма за вибором учнів.

Переходи як паузи інтелекту та тіла

Переходи під час вправ систем Daily 5, 3 надають багато можливостей:

– фізична перерва під час робочого часу;

– кінестетичний рух, якого тіло та мозок учнів потребують перед продовженням роботи;

– інтелектуальна пауза, яка дозволяє заново сконцентруватись;

– додатковий час для проведення ще одного ввідного уроку.

10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності

Самостійна учениця

Фото: автор – alebloshka, Depositphotos

“10 кроків, щоб навчати та навчитись самостійності” – це унікальний та важливий елемент, який відрізняє системи Daily 5, 3 від інших навчальних систем:

Крок 1. Визнач, чого потрібно навчити.

Крок 2. Постав ціль та створи атмосферу терміновості.

Крок 3. Записуй бажані моделі поведінки на Я-схему.

Крок 4. Змоделюй найбільш бажану поведінку.

Крок 5. Змоделюй найменш бажану поведінку, тоді найбільш бажану.

Крок 6. Розмісти учнів по класу.

Крок 7. Тренуй та формуй витривалість.

Крок 8. Не заважай.

Крок 9. Використовуй тихий сигнал, щоб скликати учнів до початкового місця збору.

Крок 10. Проведи групове опитування, запитай: “Як все пройшло?”.

Що потрібно для початку роботи із Daily 5, 3?

Сигнал – тихий дзвоник

Для системи Daily 5 необхідно безліч переходів між навчальними блоками, це один з компонентів, який робить цю систему успішною. По факту, переходи розбивають навчальний блок на маленькі підблоки, посильні для учнів. Ці переходи мають місце тоді, коли в учнів виникає фізична потреба рухатись далі.

Замість голосу використовуємо маленькі дзвоники, щоб дати зрозуміти, що етап закінчився, і що учні повинні повернутися до місця загального збору.

У перший день навчального року ми вчимо дітей, як збиратися разом, коли вони чують дзвоник, а потім дозволяємо їм показати свої дії на практиці.

Ми ретельно пояснюємо мету такого сигналу. “Клас, послухайте, будь ласка, цей звук (дзвонимо у дзвоник). Протягом усього року ми будемо використовувати цей звук, коли хочемо привернути чуюсь увагу або коли нам потрібно зібрати увесь клас разом”.

Стенд для схем чи дошка

Важливим компонентом системи Daily 5 є створення в класі Я-схем із моделями бажаної поведінки. Я-схеми будуть зберігатися протягом усього року та ви будете постійно повертатися до них, коли необхідно повторити певні моделі поведінки, або ж коли в клас приходять нові учні. Саме тому Я-схеми повинні бути створені на постійній поверхні, такій як стенд з папером, дошка тощо.

Інструменти, не іграшки

Не всі учні можуть однаково формувати витривалість. Певні учні потребують додаткової підтримки у вигляді інструментів (не іграшок), які будуть у них під рукою. Серед таких інструментів є піщані таймери на 60, 90 та 120 секунд; маленькі коробки повні дрібничок; конструктори та Lego; секундоміри для старших учнів; альтернативні
матеріали для читання, такі як серія дитячих енциклопедій чи Книга Рекордів Гіннеса.

Книжкові ящики

Для самостійного читання учням потрібно мати в користуванні безліч книг. Книжковим ящиком може слугувати коробка для зберігання журналів, пластиковий пакет на блискавці, пластикова ємність або навіть коробка з-під пластівців, обклеєна папером-самоклейкою. У кожної дитини є свій книжковий ящик та від 3 до 10 книг у ньому. Учні-
початківці зазвичай мають 8-10 книг, а більш досвідчені читачі можуть мати один роман та одну чи дві книги з картинками, журнал або навіть газету.

На початку кожного навчального року ми зазвичай не знаємо улюблених книг та авторів наших учнів, а також рівень їхніх читацьких навичок. Однак, щоб почати навчатись самостійності із системою Daily 5, діти повинні мати доступ до достатньої кількості книг, щоб бути зайнятими протягом цього тренувального періоду.

Джим Треліс (2001) стверджує, що учні, які займаються в класах із великою кількістю книг, постійно перевершують своїх однолітків із класів з малою кількістю книг, або без бібліотеки зовсім. Еллінгтон та Каннінгем (2007) вважають, що в молодших класах повинно бути 700-750 книг, а в старших – 400 книг.

Місце для загального збору та ввідні уроки

При створенні відповідної культури для навчання та самостійності важливими є два компоненти – місце для загального збору учнів та ввідні уроки.

Місце загального збору учнів – це відкритий простір, достатньо великий, аби розсадити на підлозі весь клас. Цей простір також включає в себе стенд або дошку для ввідних уроків, створені класом Я-схеми та інші навчальні матеріали, які ви вважаєте корисними.

Трьома найбільшими перевагами місця загального збору над стандартними партами є управління поведінкою за рахунок наближення до учнів, підсилення глибокого мислення за рахунок відповідальних розмов з партнером та уникнення зручних відволікань, які можуть бути за партами. Оскільки учні сидять близько один до одного, вчитель надає їм можливість повертатися та розмовляти, збільшуючи їхню зацікавленість та забезпечуючи кожного учня можливістю висловити свою думку. Коли учні сидять на підлозі всі разом, а не за окремими партами, вони можуть краще зосередитись на занятті та на його груповому обговоренні.

Коли учні зібралися разом, тривалість короткого ввідного уроку відповідає віку учнів по роках, до десяти хвилин. Це відповідає дослідженням мозку, проведеними Кеном Вессоном та Джоном Медіною (2010). Короткість уроків дозволяє мозку учнів сприймати та обробляти інформацію пояснення. Результатом таких коротких групових ввідних уроків є краще засвоєння вивчених концепцій.

Ми подаємо учням сигнал про повернення до місця загального збору між етапами Daily 5, коли бачимо ознаки того, що в них починає закінчуватись витривалість. Цим ми досягаємо одразу двох цілей; це надає трохи часу для їхнього мозку, щоб переключитися, та дозволяє їхньому тілу порухатися – пауза для мозку і тіла. Діти приєднуються до нас у місці загального збору на підлозі, їхня діяльність та мислення переключаються від того завдання, яким вони займалися в рамках системи Daily 5, на наш ввідний урок.

Учні з часом розуміють, що між кожним етапом системи Daily 5 вони матимуть не лише необхідну хвилинку для того, щоб порухатися, але й отримають коротку порцію цінної та необхідної інформації.

Я-схеми

Коли представлено один компонент системи Daily 5, 3, клас збирається разом, щоб створити опорну схему, яку ми називаємо “Я-схема” (“Я” – щоб виразити самостійність). Ми обговорюємо поведінки вчителя та учнів, які потрібно представити у вправах системи Daily 5, і записуємо результати наших обговорень у схему. Ці Я-схеми вивішуємо в класі, щоб впродовж навчального року повертати учнів до них.

Я-схема

Дизайн класу

Подумайте про те, де ви будете перебувати під час читання протягом тривалого часу. Через те, що комфорт відіграє значну роль у формуванні витривалості учнів, ми відмовилися від традиційних учнівських парт, розміщених рядами в класі. Натомість, у нас є столи та стільці майже для половини учнів, що залишає достатньо місця, щоб решта класу сиділа в інших місцях.

У перші тижні навчання учням надається можливість випробовувати безліч місць для сидіння, щоб з’ясувати, які з них найкраще їм підходять. Впродовж тренувань та настанов учні з часом можуть самі обирати місце, що дозволяє їм досягти успіху. У наших класних кімнатах зазвичай є такі предмети для вибору:

– подушки для сидіння на підлозі;

– звичайні столи зі стільцями;

– килимки для лежання;

– кілька поодиноких окремих стільців, щоб усамітнитись та зосередитись.

DAILY 5 (Щоденні 5)

Адаптовано з “The Daily 5 (Second Edition)” Fostering Literacy Independence in the Elementary Grades, Gail Boushey and Joan Moser

ЩОДЕННО:

1. Читання для себе

2. Письмо для себе

3. Читання для когось

4. Робота зі словами

5. Слухання

Система Daily 5 розроблена, щоб навчати учнів виробляти витривалість та самостійність у кожному з її компонентів для того, щоб вони могли бути повністю зайнятими змістовним, автентичним читанням та письмом протягом тривалого проміжку часу.

Вправи системи Daily 5 є надзвичайно різноманітними, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів. У той час коли вони зайняті самостійним читанням чи письмом, ми можемо працювати з учнями, проводити індивідуальні заняття та працювати в малих групах відповідно до учнівських потреб.

Починаючи роботу із системою Daily 5, будь це початок навчального року чи його середина, ми завжди спершу працюємо з етапом “Читання про себе”. Навчити учнів читати про себе – це перший компонент системи Daily 5 та основа для створення самостійних читачів.

Почати з малого та поступово збільшувати – це ключ до успішного здійснення як етапу “Читання про себе”, так і інших компонентів системи Daily 5. На початку роботи з кожним із компонентів системи Daily 5 ми застосовуємо “10 кроків до самостійності”.

Перші тижні навчання задають тон для подальшого. Ми рухаємось неспішно на початку для того, щоб рухатись швидко потім.

День перший

Перед початком нового навчального року ми обдумуємо дизайн класу, прогнозуємо, яка допомога може знадобитися учням, та готуємо матеріали для початку роботи із системою Daily 5.

Перед початком навчального року ми пишемо листи батькам, запрошуючи їх приїхати, щоб показати дітям клас та залишити необхідно шкільне приладдя. Якщо сім’ї мають змогу відвідати школу перед початком навчального року, ми показуємо дітям, де потрібно залишати своє шкільне приладдя (у великих спеціальних коробках) та даємо їм можливість оглянути класну бібліотеку та вибрати книги для своїх книжкових ящиків. Такі діти знають, що їхнім
завданням у перший навчальний день буде обрати книгу із свого книжкового ящика та почати читати її. Також ми просимо таких дітей допомогти своїм однокласникам, які не мали змоги відвідати школу завчасно, розподілити їхні матеріали в правильні коробки, в яких буде зберігатися шкільне приладдя на увесь навчальний рік, а також допомогти новим учням оглянути бібліотеку.

Коли учні заходять до класу в перший день навчання, ми вітаємося з кожним, приділяючи трохи більше часу сім’ям та учням, з якими ми ще не зустрічалися.

За кілька хвилин діти вже всюди – на килимках, подушках, за столами, весело розглядають книги чи розкидають олівці та папір в ящики з написом “шкільне приладдя”.

Три способи прочитати книгу

Коли всі зібралися, ми скликаємо учнів до місця загального збору першого читання вголос. Ми часто починаємо навчання з ілюстрованих книг. Під час нашого першого читання вголос ми вчимо учнів першому базовому уроку, як успішно читати про себе під назвою “Три способи прочитати книгу”. Ми розказуємо про три способи прочитати книгу, щоб учні вдало впоралися з першим заняттям із читання про себе.

Три способи прочитати книгу – це хороший урок для учнів, які ще погано читають; таких учнів переконують, що вони всі здатні прочитати книгу, якщо ми надаємо їм вибір читати в картинках, читати текст чи переказувати історію.

Коли наші учні розуміють, що є три способи прочитати книгу, ми позбуваємось такої проблеми як швидке вичерпання витривалості з причин “Але ж я не можу читати про себе”, “Я не вмію читати!”.

Три способи прочитати книгу:

– читай картинки;
– читай слова;
– перекажи історію.

Почати етап “Читання для себе” означає пройти “10 кроків для навчання самостійності”. Під час роботи з першокласниками ми зазвичай зупиняємо роботу над “Читанням для себе” після першого етапу, оскільки їхня витривалість вичерпується.

Введення базових уроків

Після того як з допомогою “10 кроків для навчання самостійності” ми представили етап “Читання для себе”, виникає таке запитання: А що ж відбувається із рештою вільного навчального часу в перші дні, коли витривалість учнів обмежена?

Як було зазначено раніше, оскільки кількість часу для роботи над етапом “Читання для себе” визначається якістю витривалості учнів, справжня практика в читанні про себе займає лише маленьку частину навчального часу та поступово виробляється. Залишок навчального блоку дозволяє проводити базові уроки, які учням потрібно засвоїти перед ознайомленням з кожним наступним етапом системи Daily 5.

Такі базові уроки як короткі порції матеріалу привчають до бажаної поведінки на всіх етапах роботи із системою Daily 5. Це допомагає запобігти небажаній поведінці, яка заважає учням правильно працювати та формувати витривалість. Проводячи такі уроки перед початком роботи з кожним з етапів системи Daily 5 (3), ми можемо одразу перейти до тренування цих інших етапів при їх вивченні. На початку роботи з кожним із чотирьох етапів, які залишилися, ми прагнемо уникати довгих уроків.

Перед початком роботи із “Читанням про себе” проводимо такі базові уроки:

– три способи прочитати книгу;
– Я ОБИРАЮ потрібні книги;
– вибери вдале робоче місце.

По завершенні першого заняття і системи Daily 5, після перерви для мозку і тіла, ми обираємо один із базових уроків етапу “Читання про себе” для наступного заняття. Ми переходимо до уроку “Я ОБИРАЮ потрібні книги”. Це важливий урок для вивчення в перший навчальний день, оскільки учні повинні вміти самі обирати для себе книги. Зрештою,
можливість вибору – це потужна сила, яка наділяє учнів відповідальністю за власне навчання, що збільшує мотивацію (Гембрел, 2011).

ЧИТАННЯ ДЛЯ СЕБЕ

Учні кажуть:

– Я читаю для себе!

– Я можу дізнатись багато цікавого і корисного!

Учні роблять:

– САМОСТІЙНО обирають книгу (текст) для читання;

– читають упродовж визначеного часу (5-15 хв.);

– виконують завдання для перевірки розуміння й усвідомлення прочитаного.

Учитель:

Допомагає учням обирати книгу, тренувати витривалість, працює індивідуально чи з групою дітей.


Читання для себе
Бланк для самооцінювання

 Я свідомо і гарно обираю книгу (текст) для читання.
 Я одразу починаю працювати.
 Під час читання залишаюсь на одному місці.
 Правильно тримаю поставу. Правильно тримаю книгу.
 Під час читання я перевіряю, чи все розумію.
 Я використовую стратегії та прийоми для розуміння того, що читаю.
 Я ЧИТАЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!


ПИСЬМО ДЛЯ СЕБЕ

Учні кажуть:

– Я письмово висловлюю свої думки, ідеї та враження.

Учні роблять:

Пишуть вільно на обрану тему на листках паперу, у зошитах чи Щоденнику вражень. За бажанням використовують приладдя (олівці, фломастери, кольорові ручки), можуть малювати й прикрашати наліпками. Їхні роботи ніхто не перевіряє, але вони можуть їх прочитати для всіх чи для когось.

Першокласники розпочинають таку роботу з малюнків на обрану тему, поступово, вивчаючи літери, вони підписують свої малюнки так, як хочуть (друкованими чи писаними літерами).

Учитель:

– добирає теми, які стосуються їхнього власного досвіду;

– не оцінює, не критикує творів учнів;

– не обмежує об’єм тексту;

– визначає час для написання тексту;

– допомагає учням обирати тему, тренувати витривалість, підписувати малюнки (за бажанням дітей).


Письмо для себе
Бланк для самооцінювання

 Я беру матеріали швидко і тихо.
 Під час роботи залишаюсь на одному місці.
 Я одразу починаю працювати.
 Я застосовую нові слова, вивчені правила і різноманітні жанри.
 Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
 Я прибираю всі матеріали на місце.


ПИСЬМО ДЛЯ СЕБЕ

орієнтовні теми (учитель записує на дошці кілька тем)

• Що сьогодні (вчора) в мене було цікавого?
• Що було в мене гарного? Що було в мене поганого?
• Про що я мрію?
• Що таке добро?
• Яку добру справу я зробив?
• Який урок мені сподобався і чому?
• Який урок мені не сподобався і чому?
• Що таке дружба?


ЧИТАННЯ ДЛЯ КОГОСЬ

Учні кажуть:

– Ми разом практикуємось! Чому? Щоб краще читати! Щоб краще розуміти прочитане!

Учні роблять:

Об’єднуються в пари і разом читають книги (тексти, підручник) та виконують завдання на розуміння та усвідомлення прочитаного, які пропонує учитель.

Учитель:

– готує тексти (книги) для читання;

– об’єднує дітей у пари;

– визначає час для читання;

– готує завдання для роботи над усвідомленням прочитаного;

– працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.


ЧИТАННЯ ДЛЯ КОГОСЬ
Самооцінювання і взаємооцінювання

 Ми гарно і дружньо працюємо разом.
 Ми одразу починаємо працювати.
 Наші очі дивляться в книгу.
 Ми читаємо по черзі (абзац чи сторінку).
 Під час читання ми залишаємось на одному місці.
 Ми контролюємо свій голос під час читання.
 Ми допомагаємо один одному зрозуміти прочитане.
 МИ ЧИТАЄМО ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!


СЛУХАННЯ

Учні кажуть:

– Я слухаю, щоб отримати інформацію. Я можу дізнатись багато цікавого. Я можу навчитись інтонуванню та артистичності.

Учні роблять:

Слухають учителя, друга чи аудіофайли та виконують завдання на розуміння та інтерпретацію прослуханого, які готує вчитель.

Учитель:

– готує матеріал для слухання (сюжетні твори, аудіозаписи);

– готує завдання для роботи над усвідомленням почутого;

– готує матеріали для роботи після слухання;

– працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.


СЛУХАННЯ
Самооцінювання

 Я спокійно беру всі необхідні матеріали.
 Я одразу починаю працювати.
 Я весь час залишаюсь на одному місці.
 Я використовую стратегії та прийоми для розуміння почутого.
 Я використовую лише ті засоби й записи, які рекомендує учитель.
 Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
 Я прибираю всі матеріали на місце.


РОБОТА ЗІ СЛОВАМИ

Учні кажуть:

– Я вивчаю українську мову.

– Я правильно використовую слова в різних ситуаціях.

– Я практикуюсь у написанні слів.

Учні роблять:

Тренуються писати слова, сполучення слів. Навчаються прояснювати та пояснювати значення слів, добирати слова на задану тему, практично знайомляться з синонімами, антонімами, практикуються у вживанні нових слів у письмовому мовленні.

Слова: прописують, викладають, виліплюють, розфарбовують тощо.

Учитель:

– добирає слова та тексти для роботи;

– добирає матеріали й завдання;

– готує словники;

– розміщує слова на “стіні слів”;

– працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.


РОБОТА ЗІ СЛОВАМИ
Самооцінювання

 Я беру матеріали швидко і тихо.
 Я одразу починаю працювати.
 Під час роботи залишаюсь на одному місці.
 Я виконую все правильно і охайно.
 Я можу використовувати різні словники.
 Під час роботи я дотримуюсь інструкції.
 Я ПРАЦЮЮ ВЕСЬ ВІДВЕДЕНИЙ ЧАС!
 Я прибираю всі матеріали на місце.


DAILY 3 (Щоденні 3)

ЩОДЕННО:

1. Математика самостійно

2. Математика разом

3. Математичне письмо

Математика разом, так само як і математика самостійно, стосуються занурення в кінестетичну практику і, передусім, базується на діяльності з маніпулятивними предметами. Ця діяльність залучає дітей до математичних ігор, як самостійних, так і з партнерами, так само як і спонукає брати участь у діяльності й вирішенні проблем, використовуючи інструменти для лічби чи ігрові матеріали.

На початку нового математичного блоку ця діяльність є, здебільшого, переглядом і практикою попередніх блоків навчання. Це дозволяє учням, продовжувати вивчення викладеного матеріалу і допомагає їм бачити, що ми не забуваємо попередній матеріал тільки тому, що ми розпочали вивчати нову тему.

Математика самостійно і математика разом, можуть також включати використання комп’ютерів або планшетів як засобів для самостійної роботи.

Математичне письмо – це час, коли учні висловлюють свої думки й розуміння, працюючи над певними математичними завданнями або математичним змістом: виразами, цифрами й числами, задачами, а інколи створюючи власні завдання також.

Титульне фото: автор – Deklofenak,  Depositphotos

Інші фото надані організаторами тренінгу та з Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення