Теми статті: вчителям, директорам, дистанційна освіта
16 Січня 2023
40 171
0
За майже три роки дистанційного навчання, спочатку через пандемію Covid-19, а тепер через повномасштабну війну, вчителі та школи знайшли зручні для себе онлайн-платформи. Вони допомагають вести електронний документообіг, спілкуватися з учнями, перевіряти виконані ними завдання тощо. Онлайн-розроблень багато, а вчителі начебто можуть обирати їх на свій розсуд.
Як виявляється, свобода вибору діє не скрізь. Вчитель математики Вишнівського ліцею “Ідеал” Юрій Токар розповів “Новій українській школі”, що адміністрація вимагає проводити дистанційні уроки лише з платформи Classroom, яка потребує якісного інтернет-зв’язку.
“Через слабкий інтернет 70–80 % учнівських фото (їхні домашні, контрольні та самостійні) не відкриваються, а інколи уроки перериваються. Тоді ми з учнями переходимо з Classroom в Zoom. Торік я проводив уроки, використовуючи саме дистанційну платформу Zoom, доволі зручну й невибагливу до якості інтернету. А свої домашні, самостійні та контрольні роботи учні надсилали мені на Viber чи електронну пошту. Цього ж навчального року директорка ліцею забажала, щоб уроки проводилися лише в Classroom. То нам треба проводити уроки чи чіплятися за назву платформи?”, – цікавиться Юрій Токар.
Як саме проходять онлайн-уроки в ліцеї “Ідеал”, розповіла його директорка Лідія Жайворонок. Цього року заклад справді перейшов на корпоративну платформу Google Education, до складу якої входить Classroom, Meet, Google-документи та таблиці. Таке рішення ухвалили на педагогічній раді.
Як каже директорка, для тих вчителів, які не опанували Google Education, організували навчальні курси. Платформа зручна в користуванні та дає змогу швидко передавати інформацію педагогам старшої чи початкової школи: усі повідомлення надходять на пошту.
“Для навчання нам достатньо тих додатків, які є в Google Education, тим паче, що ці сервіси більш продуктивні та захищені. Величезний плюс цієї платформи – саме захист. Бо в нас був випадок, коли у Zoom приєдналися учні з іншої школи та зірвали урок. У Google Education ми захищені від подібних інцидентів”, – пояснює Лідія Жайворонок.
Торік у деяких школах дійсно зривалися дистанційні уроки, які проводилися через Zoom. У соцмережах ширився челендж “Кинь покликання – зірвемо урок“. Учні ділилися лінком на урок зі сторонніми особами, ті приєднувалися на заняття під іменем когось з учнів, вигукували нецензурні слова або поширювали на екрані свої відеоролики. Через це частина шкіл відмовилася від Zoom, віддаючи перевагу сервісам Google.
У законі “Про освіту” йдеться, що вчитель має академічну свободу. А це самостійність і незалежність під час педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки й творчості.
Як пояснює директорка київської гімназії № 34 “Либідь” Алевтина Багінська, закон дає змогу вчителям обирати, як саме викладати матеріал – за якими методами та технологіями. Аби лиш це не суперечило законодавству та погоджувалося з рекомендованими МОН освітніми програмами.
“Я бачила допис Юрія Токаря на освітньому форумі й здивувалася. Бо в нас немає подібних обмежень для вчителів. Є чітко визначені платформи лише для комунікації. Для спілкування учнів із вчителями й вчителів між собою та з адміністрацією працює корпоративна пошта. Початкова школа працює з платформою HUMAN, а середня та старша з 2020 року з платформою Prosvita.
Раніше Prosvita мала обмежений функціонал, а нині тут є все для роботи вчителя: зворотний зв’язок із дитиною, перевірка домашніх завдань, бібліотека електронних ресурсів, база тестів, розклад уроків, чати для комунікації дітей та вчителів і батьків. Кожна дитина має свій логін та пароль, і батьки теж, що дає змогу відстежувати успішність дитини. Є можливість проводити відеоконференції, є планувальник, звіти, план роботи та трансляції уроків”, – ділиться досвідом Алевтина.
Здебільшого вчителі гімназії проводять уроки в Zoom, дуже рідко користуються Skype та Google Meet. Та перш ніж знайти те, що зручно, у гімназії перепробували чимало інших ресурсів: “МійКлас”, Classroom, Microsoft Teams тощо.
Щоби провести тестування школярів, вчителі гімназії працюють із платформами “Всеосвіта” та “На урок”. Використовують наявну базу тестів та розробляють власні. А також шукають інші дистанційні ресурси, які допоможуть у навчанні.
“Ми даємо право вчителю обирати, із чим цікаво працювати йому та дитині. Іноді учні нам щось підказують. З їхньою допомогою ми знайшли застосунок для англійської мови, де є короткі відео, подібні до тих, що в TikTok, на 2–3 хвилини. Тепер хочемо зробити акцент на невеликих сюжетах та роликах, показувати їх на уроках, щоби діти із цікавістю пізнавали нову інформацію”, – зазначає директорка “Либеді”.
Для вчительки української мови та літератури школи № 294 Деснянського району Києва Марини Давидяк важливо, аби діти із цікавістю виконували завдання, а не назва платформи. Оскільки часто зникає електроенергія, а школярі приєднуються до уроків із різних регіонів та країн, то вчителька спілкується з багатьма навіть через Viber. Сюди ж діти скидають свої домашні завдання, тут же вчителька може створити для них тести на перевірку вивченої теми.
Також освітянка користується платформами “Всеосвіта” або “На урок”, де можна створити власні тести, а учням скинути посилання на них. Для онлайн-уроків Марина використовує Google Meet. Якщо ж зникає електроенергія, діти за можливості виконують завдання у Classroom.
“Ми не обмежені у виборі платформ, а користуємося тим, що зручно, орієнтуючись на результат. Бо буває, що в дітей не відкриваються якісь файли, через що вони не можуть виконати домашнє завдання. Тоді шукаємо інший спосіб для зв’язку: надсилаю завдання у Viber чи на електронну пошту”, – додає Марина Давидяк.
Вчителька біології однієї з приватних онлайн-шкіл Ольга Халепа теж віддає перевагу Zoom. За її словами, платформа має все, щоби провести повноцінний урок. Хоча шкільна адміністрація не обмежує вчителів, якими ресурсами та програмами користуватися.
Як розповідає освітянка, їй до вподоби саме Zoom, бо тут можна швидко перемкнутися на відео в YouTube, переглянути презентації, а діти можуть виконувати онлайн-тести. Ольга Халепа бере їх з онлайн-платформи “На урок”, де є готові розроблення, або готує власні. Учні ж надсилають у відповідь скриншоти зроблених завдань.
Презентації до уроків Ольга Халепа готує сама, додаючи мультимедійні елементи. Каже, що учні, особливо п’ятикласники НУШ, проявляють цікавість до всього яскравого, ігрового та рухливого, тому робить презентації саме такими.
“Свій урок я намагаюся провести так, аби діти, незалежно від віку та класу, були активні та включені в хід уроку. Бо онлайн-урок – це не лекція, учні мають відчувати, що вони учасники навчального процесу. Для цього на уроці постійно змінюються види діяльності: з’являється якась вправа на повторення чи тести, або ж ставлю запитання на логіку чи якесь проблемне питання, за яке діти отримують бали. Учні знають, що можу запитати будь-кого в будь-який момент, і такий підхід їм подобається”, – розповідає Ольга Халепа.
Тож для комунікації школи обирають одну чи дві платформи, щоби всі дані про навчальний процес були в одному місці. А як наповнити урок, звідки взяти додаткові матеріали, тести чи презентації – вчителі не обмежені у виборі.
Пропонуємо найпопулярніші серед освітян онлайн-платформи, які допоможуть організувати дистанційне навчання, приміром, вести журнали та комунікувати з учнями:
А ці ресурси допоможуть підготувати цікаві завдання для учнів:
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Gorodenkoff, Depositphotos
Обговорення