Що треба знати про нові методики для ІРЦ – пояснює тренерка

Півтисячі українських інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) отримали доступ до п’яти всесвітньо визнаних та адаптованих методик* для діагностики дітей з особливими освітніми потребами.

Перші фахівці вже завершили навчання з користування цими методиками, а найуспішніші стали тренерами.

У минулому практичний психолог, а зараз тренерка та завідувачка кафедри педагогічної майстерності та інклюзивної освіти Полтавського ОІППО Ірина Калініченко розповіла “Новій українській школі” про навчання, проблеми та користь від нових методик.

НЕПРАВИЛЬНИЙ ПОЧАТОК

У всьому світі перш ніж говорити про інклюзивне навчання і освітні потреби, дітей діагностують.

Чому інклюзивна освіта в нас впроваджувалася так важко? Бо щоб психолог допоміг вчителям, треба було визначити, яку допомогу дитині потрібно надати.

Але ми не мали інструментів, щоб зрозуміти, які в дитини потреби.

РІЗНИЦЯ МІЖ МЕТОДИКАМИ

Багато методик були застарілими. Наприклад, незрозуміло, який сенс питати в дитини, навіщо потрібна поштова марка, коли всі користуються електронною поштою.

Нові методики, якщо правильно ними користуватися, дають повну картину про сильні і слабкі сторони дитини, її освітні потреби. Вчителі можуть опиратися на цю інформацію під час формування адаптованих чи модифікованих програм.

Крім того, якщо звіт, зроблений за новими методиками, перекласти і поїхати з ним за кордон, то там зрозуміють і приймуть його до уваги. Це не якийсь тест, який ви провели з психологом, і його більше ніхто не знає.

Що треба знати про нові методики для ІРЦ – пояснює тренерка

Тренерка та завідувачка кафедри педагогічної майстерності та інклюзивної освіти Полтавського ОІППО Ірина Калініченко. Фото надала Ірина Калініченко

СПІВПРАЦЯ З ПСИХІАТРАМИ

Ми започатковуємо співпрацю ІРЦ з психіатрами в нашій області. Будемо говорити, що результати методик ІРЦ треба брати до уваги. Звичайно, медики використовуватимуть свої інструменти, але наші нові методики психіатрам тільки допоможуть.

Наприклад, якщо дитина отримала високий показник за методикою “Conners-3”, то з точністю 96% лікарі підтверджують гіперактивність.

Крім того, вийшов наказ МОЗ, який передбачає видачу документів, де вказується рівень підтримки для дитини. Від того, який рівень підтримки в дитини з ООП, така буде освітня субвенція. Цей рівень може коригувати ІРЦ. ІРЦ і медицина настільки взаємопов’язані, що має бути діалог і розуміння.

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ БАТЬКИ

Нові методики об’єктивні. Є дві онлайн-платформи, куди психолог вносить результати діагностики, вони там обробляються – і психолог отримує звіт.

Тобто ніхто самостійно не рахує, нічого не пропускаю повз. В одній з методик є опитування про особливості поведінки дитини, яке батьки можуть пройти вдома, без тиску. Психолог не буде знати відповіді на конкретні запитання, а побачить лише зведену картину.

Це налаштовує на позитив.

Причому, якщо комусь хочеться прикрасити ситуацію і дати не правдиві, а позитивні відповіді – методика це покаже. Потрбіне буде або провестти додаткове інтерв’ю з батьками, або розпитати ще когось з членів родини. Так само відбувається, коли відповіді навмисно негативні.

У підсумку батьки отримають звіт про компетентностті: що дитина знає, може і вміє. Також – що дитині потрібно. Не “проблеми”, “діагнози”, “порушення”, а потреби.

ІРЦ, на відміну від ПМПК, не ставить діагнози, а дає діапазон. Наприклад, аутизму чи гіперактивності.

Я завжди кажу батькам, що ІРЦ – для всіх. Ви можете просто прийти і дізнатися більше про свою дитину – об’єктивно і достовірно. Деякі методики можуть показувати не тільки інтелектуальні порушення, а й діапазон обдарованості.

НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ

Коли нас готували як тренерів, було дуже важко, ми складали незалежні іспити. Багато людей відсіялися, і було багато образ. Це зрозуміло, бо якби я, кандидат наук і завідувач кафедри, не пройшла навчання, мені було б незручно.

Ми проводили тестування і на нормотипових дітях, і на дітях з особливими освітніми потребами.

Якщо раніше була проблема, як діагностувати дітей, які не говорять (це був глухий кут), то одна з методик (“Leiter-3”) її вирішила.

СТАРІ ПРАЦІВНИКИ З НОВИМИ МЕТОДИКАМИ

Коли я читаю лекції педагогам, вони кажуть: “Я знаю, що таке реорганізація. Змінили вивіску “ПМПК” на “ІРЦ” і все”.

Але в нашій області 30-40% працівників, які працювали у ПМПК, пішли на конкурс. А в Полтаві в ІРЦ немає жодного працівника, який працював у тутешньому ПМПК.

Крім того, щоб потрапити в ІРЦ – треба мати освіту і стаж, пройти навчання і скласти іспит.

З 25-ти фахівців, яких я готувала до роботи за новими методиками, до всеукраїнського іспиту не допустила п’ять. Вони проводили діагностику дітей і писали звіти. І саме за звітами я побачила, що людина не розуміє, що робить. Без іспиту фахівець буде користуватися старими методиками.

Батьки мають розуміти, що людина, яка використовує нові методики, – не просто з вулиці. І якщо вона й була колись у ПМПК, то її знання перевірили. І те, що вона робила у ПМПК, не має зв’язку з використанням нових методик.

ПРОБЛЕМИ

– Інтернет. Під час діагностики психолог вносить результати в онлайн-протокол. І тут вимикають світло, зникає інтернет! Таке часто буває в районних ІРЦ. А проходити запитання повторно – порушення процедури.

– Знання комп’ютера. У роботі одразу видно рівень володіння комп’ютером. Інколи люди не знають, як і що відкрити, чи що таке PDF.

– Формат. Легше тим, хто працює вдвох: один психолог проводить діагностику, інший вводить результати. Якщо я одна – мені треба однією рукою давати завдання, а іншою вводити результати. Нормотипова дитина почекає, а для інших ці паузи стануть проблемою.

– Час. Прописано, що методика займає дві години. Але на практиці це довше, бо багато завдань. Ми робимо перерви між субтестами, бо дітям буває важко.

– Моніторинг. У МОН не прописали, чи буде моніторинг використання методик. Фахівцям дали мало часу на вивчення п’яти різних методик. Коли отримуєш звіт зі схемами, графіками і таблицями, його треба інтерпретувати, підібрати правильні слова. Досі в якихось ІРЦ вказують діагнози, десь дають некоректні рекомендації. Треба це моніторити.

– Доступ тренера до методик. У нашій області 18 з 25-ти ІРЦ отримали нові методики. Решті держава обіцяла закупити їх у вересні. Треба буде провести навчання, але в мене в інституті немає доступу до нових методик. Зрозуміло, що без практики і перечитування я буду забувати.

Так само, якщо батьки не згодні з висновком ІРЦ – збирається комісія, щоб підтвердити його чи спростувати. Тут мені теж треба буде провести діагностику, а не просто дивитися на дитину.

Що треба знати про нові методики для ІРЦ – пояснює тренерка

Київська школа №50. Фото: Дмитро Ларін

СПІВПРАЦЯ ЗІ ШКОЛОЮ

Коли дитина приходить на інклюзивне навчання, у школі для неї створюють команду психолого-педагогічного супроводу. І на перше засідання цієї команди приходить фахівець з ІРЦ, який пояснює, що він написав у звіті.

Головне – щоб батьки приходили в ІРЦ. Не треба боятися – там не ставлять діагнози. І насправді школі діагноз не потрібен. Школі треба знати освітні потреби дитини, щоб потім їх задовольнити. А визначити ці потреби тепер може ІРЦ, бо має чим їх вимірювати. Це логічно і просто.

*“CASD” – опитувальник розладу аутичного спектру. “Conners-3” – шкали оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності. “Leiter-3” – міжнародна шкала продуктивності Лейтера. “WISC-IV” – шкала інтелекту Векслера для дітей. “РЕР-3” – індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутичного спектру.

Читайте більше про нові методики за цим посиланням.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.