Сучасне викладання іноземних мов. Оцінюємо все по-різному (Частина 1)

Десята стаття серії

Кожному/-ій вчителю/-ці іноземної мови слід свідомо підходити до вибору методики оцінювання навчальних досягнень учнівства. Тож спершу з’ясуємо, що включає в себе цей вид діяльності.

Згідно з сучасними уявленнями, оцінювання означає збір інформації про прогрес учнівства в навчанні, зміни в їхньому ставленні до навчальної діяльності, аби зробити висновок про їхні когнітивні надбання.

Ми можемо оцінювати формально (за допомогою тестів та екзаменів) чи неформально. Неформальне оцінювання можна проводити протягом уроку, спостерігаючи за учнівством, яке працює і виконує завдання, уважно дослухаючись до їхнього мовлення. А можна проводити формальне оцінювання (наприклад, дати виконати тест на уроці), щоб отримати іншу інформацію про успіхи різних учнів/-иць.

Плануючи оцінювання, нам потрібно визначити його мету та вирішити, коли та як його провести, обрати відповідні методики. Обираючи формальне чи неформальне оцінювання, ми аналізуємо їхні переваги в кожному окремому випадку, виходячи з їхніх завдань, мети та способу виставлення балів. Так, завдання для формального оцінювання можуть бути у вигляді тестів або екзаменів, водночас у разі неформального оцінювання учнівство виконує звичні для них завдання на уроці чи вдома.

Формальне тестування проводять під час екзамену, коли учні/-иці сидять за партами, мовчки працюючи над завданнями впродовж обмеженого часу під наглядом учителя/-ки, та отримують оцінку за нього.

Ось приклади формального тестування:

  • Діагностичний тест (diagnostic test) проводять на початку курсу, щоб визначити стратегію подальшого навчання учнівства.
  • Тест на визначення рівня володіння мовою (placement test) потрібен під час вступу до мовної школи чи курсів, щоб правильно провести розподіл на групи за рівнями.
  • Формувальне оцінювання (formative assessment) використовують, коли нам потрібно скоригувати навчальний процес та забезпечити зворотний зв’язок (feedback) учням/-ицям про їхні сильні та слабкі сторони у вивченні теми.
  • Підсумковий тест (summative test) проводять в кінці семестру чи курсу, і учні/иці отримують оцінку за нього.
  • Формальне оцінювання може мати на меті визначити загальний рівень володіння мовою (proficiency test), навчальних досягнень на кінець курсу (achievement test) чи частини курсу (progress test).

Метою ж неформального оцінювання може бути зворотний зв’язок (feedback) з учителем/-кою (щоб визначити, наскільки успішним було навчання); сприяння вчителю/-ці у виборі видів роботи та матеріалів для майбутніх уроків, а також зворотний зв’язок (feedback) для учнівства про те, що вони здатні робити та над чим їм ще треба працювати.

У разі формального оцінювання учні отримують бали (%, A-F, Pass/Fail і та інші); учитель/-ка веде записи своїх спостережень, не виставляючи бали, або ж самі учні ведуть записи про свої досягнення. Учні/-иці самі можуть здійснювати неформальне оцінювання. Це може бути самооцінювання або взаємне оцінювання. Для цього їм можна дати спеціальні чеклісти. Таким чином учнівство стає самостійнішим у навчанні. У подальшому вчитель/-ка використовує цю інформацію, плануючи наступні уроки. Неформальне оцінювання за своєю природою є формувальним.

Завдання для формального оцінювання навчальних досягнень учнівства можуть визначати рівні володіння різними навичками та бути більше чи менше наближеними до реального вживання мови, а також бути легшими чи важчими для виставлення балів.

Приклади неформальних завдань: заповнення пропусків (видалені певні тематичні слова); впорядкування переплутаних речень; переформулювання речень; пошук помилок у тексті; запитання з множинним вибором відповіді; запитання на “Правильно/Неправильно/(Не вказано)”; перенесення інформації (наприклад, з тексту до діаграми, таблиці тощо); пошук відповідності; логічне впорядкування частин тексту чи малюнків; диктант; написання узагальненого викладу прочитаного чи почутого тексту; кероване письмове завдання; інтерв’ю; завдання на заповнення пропущеної інформації, яку учні отримують від партнера; читання для пошуку певної інформації (scanning); рольові ігри; написання есе, електронного листа, листівки, звіту; групові дискусії; вибір заголовків для текстів або абзаців; підпис малюнків; заповнення бланків; завершення оповідання; опис малюнка або діаграми; зображення маршруту на карті; завершення малюнка; вибір малюнка або опису, найбільш наближеного до почутого; розв’язання проблем у групах; створення майнд-мепс; пошук зайвого; добір синонімів, антонімів, визначень.

Як бачимо, деякі завдання оцінювати легко, оскільки вони мають лише одну правильну відповідь, інші ж можуть мати кілька. Деякі завдання спрямовані на перевірку володіння граматичним або лексичним матеріалом, способами зв’язку слів у реченні, розуміння прослуханого або прочитаного тексту та оперування даними з нього, узагальнення змісту тексту чи написання власного висловлення на запропоновану тему; взаємодію з іншими учасниками/-цями навчання.

Відповідно, кожен вид завдань для оцінювання має свої переваги та недоліки, і ми можемо комбінувати різні їх види, щоб зробити оцінювання найбільш оптимальним та справедливим.

Література:

  1. С. Ю. Ніколаєва “Методика викладання іноземних мов у СНЗ”;
  2. “The TKT Course M1,2 and 3” Cambridge ESOL;
  3. “The CELTA Course Trainer’s Manual” Cambridge ESOL.

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови

Ольга Сєростанова, вчителька англійської мови, британської та американської літератури, ділової англійської мови, країнознавства США та Великобританії, вчителька-методистка, сертифікована перевіряюча ЗНО з англійської мови, учасниця Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікована TKT Cambridge ESOL

Фото: автор – garagestock, Depositphotos

Читайте інші статті цієї серії:

Стаття 1. Як це – сучасно викладати іноземні мови

Стаття 2. Як мотивувати учнівство до вивчення іноземних мов

Стаття 3. Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики

Стаття 4. Чи всі мовні помилки потрібно виправляти

Стаття 5. Рідна та друга мови – чи по-різному ми їх вивчаємо

Стаття 6: Що формує ставлення учнівства до вивчення мови

Стаття 7. Як зрозуміти, чого потребує учнівство

Стаття 8. Багато методів навчання іноземних мов – комбінуйте їх!

Cтаття 9. Як практикувати те, що вивчено іноземною мовою

Стаття 11. Сучасне викладання іноземних мов. Оцінюємо все по-різному (Частина 2)

Стаття 12. Визначення мети як елемент вивчення іноземної мови

Стаття 13. Сучасне викладання іноземних мов. План уроку

Матеріали за темою

Обговорення