Як провести найкращий урок математики. 5 порад учителям (Частина 1)

Традиційне уявлення про шкільні уроки виглядає так: учні сидять за партами, уважно слухають учителя, який стоїть перед ними й читає лекцію, часом фіксуючи щось на дошці. Учитель спланував урок, знає матеріал, який потрібно охопити, і передає його учням. Учні засвоюють знання і застосовують під час виконання домашнього завдання або контрольної роботи.

Та нині вчителі відходять від загальних практик і намагаються залучити учнів в урок, організовують групові завдання, заохочують їх робити проєкти, викладають більш інтерактивно. Натомість, учні можуть застосувати отримані знання в житті. Про це йдеться в посібнику “10 запитань від учителів математики і як PISA може допомогти відповісти на них”, що переклав Український центр оцінювання якості освіти.

2018 року Україна долучилася до міжнародного дослідження якості освіти PISA. В очікуванні результатів, що стануть відомі на початку грудня цього року, ми зробили короткий огляд посібника з порадами вчителям математики.

ПРИСЛУХАТИСЯ ДО УЧНІВ І ДИФЕРЕНЦІЮВАТИ ЗАВДАННЯ

Опитування PISA показали, що є стратегії, які вчителі використовують на уроках математики, та стратегії, яких прагнуть учні. І вони – різні.

Стратегії вчителів такі: на початку уроку нагадувати, про що йшлося на попередньому занятті; просити учнів повніше викладати свої думки; формувати чіткі цілі навчання; ставити запитання учням, щоб перевірити, чи розуміють вони матеріал; казати учням, що вони мають вивчити.

А от стратегії, яких прагнуть учні: пропонувати проєкти, на виконання яких треба не менше тижня; просити учнів допомагати планувати теми і завдання для уроків; організовувати роботу в групах, щоб разом шукати розв’язання проблем чи задач; отримувати диференційовані завдання тим учням, які мають труднощі, і тим, які навчаються краще.

У дослідженні TALIS учителів математики з восьми країн просили відповісти на запитання про їхню типову практику викладання. Результати показали, що вчителі, які впевнені у своїх силах, більш схильні використовувати стратегії учнів. А ті, хто менш впевнені, бояться їх використовувати. До прикладу, того, що в роботі у групах (стратегія учнів) можуть виникати труднощі, які вчитель не зможе вирішити, бо не має навичок керування групою або недостатньо володіє матеріалом.

Автори підручника радять комбінувати стратегії. А ще – обирати стратегію викладання, залежно від складності математичної задачі. До прикладу, запропонувати класу працювати у групі, коли завдання менш складне і не потребує тривалого фокусування.

До того ж, радять планувати уроки математики так, щоб охопити учнів із різними навчальними можливостями. Для реалізації варто:

  • переконатися, що кожне заняття або тема містить додаткові завдання для тих, хто раніше виконають основну роботу чи готові перейти до складніших завдань;
  • запланувати час, який вам (або найбільш підготовленим учням) треба відвести для щотижневої роботи з учнями, яким навчання дається важче;
  • пропонувати дослідницькі задачі або проєкти, які дають можливість використовувати різні типи завдань, а також різні ролі для учнів із різними здібностями й інтересами.

Також варто використовувати та пояснювати математику на реальних прикладах. Наприклад, спробувати порахувати реальну вартість капіталу, з якого можна почати власний бізнес. Тоді предмет відповідатиме на головне запитання учнів “Навіщо я це вчу?”. За такою системою викладають у Сінгапурі.

ВИКОРИСТОВУВАТИ “КОГНІТИВНУ АКТИВАЦІЮ”

“Когнітивна активація” – це метод, за якого, виконуючи завдання, учні навчаються узагальнювати, аналізувати, формувати та перевіряти гіпотези. Таким чином, діти замислюються, шукають розв’язок і зосереджуються на методі, який використовують для отримання відповіді, а не просто на самій відповіді. А також вчаться пов’язувати нову інформацію з тією, яку отримали раніше.

Дані PISA свідчать, що учні мають вищий середній бал із математики, якщо їхні вчителі використовують стратегії когнітивної активації. Її можна втілювати так:

  • просити учнів самостійно вирішити, які методи використовувати для розв’язання складних задач;
  • пропонувати задачі, для яких немає очевидного способу розв’язання;
  • пропонувати задачі, над якими доводиться довго думати;
  • ставити запитання, які змушують осмислювати задачу;
  • давати задачі, які можна розв’язувати кількома способами;
  • допомагати вчитися на помилках;
  • пропонувати задачі, які потребують застосовувати вивчений матеріал у нових контекстах;
  • просити учнів пояснити, яким чином вони розв’язали задачу.

Також автори радять спілкуватися з іншими вчителями та ділитися досвідом, як використовувати такі методи. Результати опитування TALIS-2013 показали, що вчителі, які співпрацюють із колегами, мають вищий рівень задоволеності від роботи та впевненість у своїх професійних здібностях.

НАЛАГОДЖУВАТИ ПОЗИТИВНУ АТМОСФЕРУ В КЛАСІ

“Якщо вчителю не доводиться витрачати час на відновлення дисципліни, аудиторія стає середовищем для навчання. Належне викладання й, вірогідно, належне навчання відбуваються більшою мірою там, де загальне середовище закладу освіти є сприятливим, зокрема надається підтримка з боку вчителів, і відповідною є організація учнівського колективу”, – пишуть автори.

За результатами PISA, існує зв’язок між поведінкою учнів на уроках і їхньою загальною математичною обізнаністю. Також під час дослідження TALIS-2013 виявили зв’язок між станом навчального середовища, задоволеністю вчителів своєю роботою та їхньою впевненістю у своїх викладацьких здібностях. У середньому задоволеність викладачів роботою нижча тоді, коли частка учнів із поганою поведінкою в їхніх класах вища.

У посібнику вчителям радять працювати над створення позитивного клімату на уроках. Якщо важко – звернутися до колег, ознайомитися з методами їхньої роботи, щоб дізнатися більше про успішні стратегії керування класом, поговорити з адміністрацією школи про додатке професійне навчання.

Також можна цікавитися життям учнів поза школою, це може допомогти пов’язати матеріал уроків математики з реальними ситуаціями, що важливі для учнів.

ВЧИТИ ДІТЕЙ НЕ ПРОСТО ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ

І викладачам, і учням відома техніка запам’ятовування: вивчити матеріал так, щоб згодом його було легко пригадати і відтворити. На уроках математики вчителі часто заохочують учнів тренувати пам’ять за допомогою повторення, виконання рутинних вправ або “зубріння”.

В Японії такий підхід змінили, а тому її показники тестування з математики зросли. Наприклад, за проєктом “Програма інтегрованого навчання”, школи та вчителі можуть розробляти власні міжпредметні навчальні програми; заохочують учнів брати участь у волонтерських заходах, навчальних екскурсіях, дослідженнях, експериментах, презентаціях та обговореннях. Усе це для того, щоб учні вміли розпізнавати ситуації, до яких можна застосувати математику, вміли мислити самостійно та розв’язувати задачі.

Незважаючи на те, що запам’ятовування добре працює на найпростіших математичних задачах, його успішність цим і обмежується. Згідно з даними дослідження, чим складніші завдання, тим учні, які механічно запам’ятовують, менше здатні розв’язувати їх правильно. Тому автори радять учителям заохочувати учнів виходити за межі механічного запам’ятовування й замислюватися, чого вони навчилися. А також бачити зв’язки між вивченим і проблемами реального світу.

Як провести найкращий урок математики. 5 порад учителям (Частина 1)

Фото: автор – alexraths, Depositphotos

Дані PISA також показують, що учні, які практикують навчання за допомогою повторення вивченого, більш успішно розв’язують складні задачі порівняно з тими, хто “зубрить”.

До того ж, у математиці радять використовувати інтерактивні програми або тематичні ігри в мережі, щоб навчання було цікавішим. А ще треба звернути увагу на учнів, які невпевнені у своїх математичних здібностях. Вони, мовляв, найбільше використовують “зубріння”.

ВИКОРИСТОВУВАТИ “СТРАТЕГІЇ КОНТРОЛЮ”

“Стратегії контролю” допомагають учням контролювати своє навчання,  визначати власні цілі й відстежувати навчальний прогрес. Йдеться про те, що, готуючись до уроку з математики, учень намагається виділити найважливішу інформацію, яку треба вивчити; усвідомити, які поняття йому недостатньо зрозумілі; починає підготовку до уроку з виділення того, чого треба навчитися саме йому; коли чогось не розуміє – шукає більше інформації.

Автори радять учителям переконатися, що їхнє викладання не перешкоджає учням засвоювати стратегії контролю. Вчителі можуть мимохіть закріпляти в учнів звичку використовувати інші стратегії навчання. Наприклад, даючи домашні завдання, які містять тренувальні математичні вправи, ви заохочуєте учнів використовувати стратегії запам’ятовування більше, ніж стратегії контролю.

Можна також підготувати такі завдання для роботи у класі, які розвивали б стратегію контролю. А ще треба пояснити це учням. Наприклад, можна залучити дітей до роботи у групах над спільною розробкою навчального плану та запропонувати моніторити власний прогрес.

До того ж, треба сприяти поповненню словникового запасу, аби вони могли математично пояснювати реальні ситуації, спілкуючись із друзями. Таким чином, розуміти математичні процеси та пояснювати їх іншим ставатиме модою.

Наступного тижня ми зробимо огляд ще 5 порад, які допоможуть зробити уроки математики цікавішими та продуктивнішими.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – agencyby, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення