Всі теми

“З такою молоддю в країни є майбутнє”: як у школах працюють дебатні клуби

Чи треба Україні відновити ядерний статус? Чи варто забирати бездомних тварин із вулиць? Чи треба запроваджувати глобальний уряд?

Учні не бояться складних тем і ретельно готуються захищати свої позиції. Карантин, хоч і вніс корективи в заняття дебатних клубів проєкту “Молодь дебатує”, але лише посилив бажання його учасників зустрічатися й активно обговорювати важливі й актуальні питання.

Проєкт “Молодь дебатує” запроваджений в Україні німецькою НГО “Internationales Haus Sonnenberg” у 2016 року за підтримки Міністерства Закордонних Справ Німеччини”.

Як школярі опановують мистецтво дебатів, дізнавалася журналістка “Нової української школи” на прикладі двох шкіл – Южноукраїнської гімназії №1 й Розсошенської гімназії.

ІСТОРІЯ ДЕБАТНОГО РУХУ В ШКОЛАХ

Южноукраїнська гімназія №1

Гімназія бере участь у багатьох проєктах. До проєкту “Молодь дебатує” долучилася 2017 року і стала четвертим навчальним закладом із Миколаївської області, який бере в ньому участь.

Заступниця директора з навчально-виховної роботи, вчителька німецької мови Оксана Петренко розповідає, що тоді в гімназії були потужні 11-ті класи, й ідея швидко прижилася. Однак, зізнається – спочатку не всі серйозно поставилися до участі в проєкті.

Оксана Петренко – четверта праворуч

“Дебатні нюанси я сприйняла і відчула, коли сама відвідала тренінг для вчителів і побачила всю специфіку цієї методики. Як відбувається підготовка, у який спосіб проводять дебати, чому важлива рефлексія. Є певні структура і правила. Тоді я зрозуміла, наскільки це серйозно”.

Перші два роки учні гімназії їздили на турніри як глядачі.

“Нас дуже надихало й мотивувало все, що ми там бачили. Цього року наша учасниця стала півфіналісткою, що для нас уже є великим досягненням”, – розповідає пані Оксана.

Розсошенська гімназія

Для Розсошенської гімназії дебати – її фішка. Ними тут займаються давно, вивчають різні формати дебатів, беруть участь у турнірах. До проєкту “Молодь дебатує” долучилися, щойно стало можливим. Адже спочатку проєкт діяв для шкіл чотирьох дотичних до воєнних дій областей.

“Наша учениця була учасницею цьогорічного фіналу в Харкові. Настя Покладенко займається в дебатному клубі із 7 класу. Ми другий рік у цьому проєкті”, – розповідає вчителька історії, координаторка проєкту “Молодь дебатує” Світлана Галь.

Rоординаторка проєкту “Молодь дебатує” Світлана Галь. Фото: FB/Світлана Галь

Пані Світлана пройшла тренінг у Німеччині й Чернігові. 2018 року школа приймала регіональний турнір, а минулоріч їздила на регіональний турнір у Житомир.

ДЕБАТНИЙ КЛУБ

Южноукраїнська гімназія №1

У дебатному клубі Южноукраїнської гімназії є чітке правило – до занять завжди готуватись.

“У мене є конспект, і коли я приходжу, то дітям просто соромно прийти непідготовленими”, – говорить Оксана Петренко.

І додає: “Я колегам завжди кажу: це велика праця. Треба постійно готуватися. Інколи сидиш вечорами, бо потрібно шукати матеріали. А не завжди є час і сили через утому. Але потім приходиш на дебати, ми збираємося щонеділі о 12.00, діти починають говорити і я розумію, що ми недарма живемо на цьому світі. Тоді минає вся втома. Я бачу, що є, для кого і для чого працювати, є потенціал. Я навчу дітей, вони підуть далі нести ці ідеї й цінності”.

На початку завжди проводять тренувальні вправи на концентрацію уваги, пам’ять, логічне мислення.

На заняттях у дебатному клубі ввели правило вільного мікрофона. Коли приходять більше дітей, ніж потрібно дебатантів і членів журі, кожен однаково має змогу виступити: “У тебе є 3 хвилини, і ти можеш висловити свою думку”.

Розсошенська гімназія

Об’єднати на заняттях старших і молодших дітей у дебатному клубі Розсошенської гімназії не вдається, розповідає пані Світлана. Це село біля Полтави, чимало дітей їздять на гуртки до міста в різний час, у них різні навантаження й розклад.

“Нам вдаєьться їх об’єднати тільки на канікулах. А так окремо займається 10-й клас і окремо 6–7 класи”.

У проєкт рекомендовано залучати учнів 8–10 класів. Однак бажання займатися в клубі виявили учні 6–7 класів, де Світлана Галь викладає історію.

На заняттях порівнюють різні дебатні формати, говорять про те, як бути переконливими, як побудувати свою промову, розбирають додаткові способи прикути до себе увагу інших.

“Також займаємось медіаграмотністю, – додає пані Світлана. – Ми вчимося опрацьовувати інформацію, використовувати саме правдиві факти, а не вигадувати щось. Ми робимо це чесно, досліджуючи різні джерела інформації”.

Теми для обговорень пропонують діти.

“Мене вразила одна шестикласниця, – розповідає вчителька. – Дівчинка каже: “Я придумала тему про бездомних тварин”. Я відповіла, що тема важлива, але потрібно знати, що саме ми будемо обговорювати. Подумай, як правильно сформулювати питання”.

Урок минув, й учениця підійшла з готовою темою – чи потрібно забирати з вулиці всіх бездомних тварин? “Так уже є конфлікт, є, про що говорити. Мене вразило, як дитина 6 класу так швидко переформулювала тему, яка їй була цікава”.

ЯК ЮЖНОУРКАЇНСЬК ПОЧАВ СПІВПРАЦЮВАТИ З КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИМ

“Багато чого нас навчила і згуртувала поїздка до спеціальної школи для слабозорих дітей у Кам’янець-Подільському”, – розповідає пані Оксана.

На початку навчального року до учениці 11 класу, президентки учнівського самоврядування Кристіна Єфімчук, через соціальні мережі звернулася вчителька з Кам’янець-Подільського з проханням ознайомити з форматом дебатів.

“Ми почали переписуватися. Я побачила серйозність намірів учительки. Тоді зв’язалися з директором школи В’ячеславом Івановичем Мельником, який підтримав ідею своєї колеги, щоби з Южноукраїнська приїхали діти для проведення триденного тренінгу”, – продовжує Оксана Петренко.

Учителька разом із двома учасницями клубу виступили перед школою.

“Це був наш дебют. Директор дивувався – як можуть діти так говорити й так розкуто почуватися на публіці?”

Перший день був присвячений дебатам, критичному мисленню і проєкту “Молодь дебатує”. Другого дня навчали структури та методики, головних принципів. А вже третього дебатували.

Южноукраїнська гімназія №1 у Кам’янець-Подільському

“Директор школи дивувався нашим дітям, а я дивувалася, як швидко долучилися їхні діти. Таке враження, що вони дебатували постійно. Я вдячна долі, що звела нас із цими людьми”.

У січні Оксана Петренко на запрошення директора їздила до Кам’янець-Подільської спеціальної школи вже сама. Розповідала вчителям, як можна використовувати дебатні елементи в навчанні, проведенні педагогічних рад і батьківських зборів.

МЕНТОРСЬКА ПРОГРАМА В ЮЖНОУКРАЇНСЬКУ

Цього року дебатний клуб Южноукраїнської гімназії спробував із дітьми так звану менторську програму, коли старшокласники, які вже мають досвід участі в дебатах, могли навчати новачків.

Минулоріч залучали учасників із 9-х класів. Та на початку вересня 2019 року провели презентаційні дебати й роз’яснювальну роботу, починаючи вже з учнів 8 класу.

“Восьмикласники нас підтримали. На цій презентації я була просто технічною помічницею, усе робили діти – і настільки впевнено! Я лише слайди гортала”, – розповідає Оксана Петренко.

Під час карантину менторська програма добре спрацювала. Діти підготували своїх вихованців. А ті, зі свого боку, підготували серйозне питання для обговорення – “Чи треба відновити Україні ядерний статус?”. Це питання підказав учитель історії.

“Цікавими були думки восьмикласників і помітною була робота тренерів. І зазначу, що самим старшокласникам було приємно взяти на себе роль тренерів”, – каже вчителька.

Тему обговорення для старшокласників теж запропонував учитель історії – “Чи потрібно ввести в школі предмет “Сексуальна культура””.

“Хоча старожили казали, чому малюкам таке серйозне питання, а нам про сексуальну культуру…”, – жартує пані Оксана.

Після дебатів викладачі, які зазвичай є членами журі, дали детальний фідбек – хтось зробив детальний опис із зауваженнями, хтось надіслав голосове повідомлення.

Дебатний клуб Южноукраїнської гімназії й далі працює на карантині та щонеділі збирається на відеоконференції через Zoom.

“Щойно почався карантин, бувало, що ми серед тижня ввечері виходили всі на зв’язок, бо сумували одне за одним”.

Обговорювали різні питання: “Чи треба запроваджувати в українських школах уроки життя?”, “Чи варто ввести в Україні систему суверенного інтернету?”, “Чи варто запровадити у світі єдину глобальну владу?”, “Чи можна вважати доцільним запровадження дистанційної освіти під час карантину?”.

“Дітям важко зрозуміти, що вчителі теж опинилися в надзвичайній ситуації. Тому питання про дистанційне навчання допомогло їм краще порозумітися з учителями”.

УРОКИ З ДЕБАТНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

Розсошенська гімназія

Світлана Галь розповідає, що їй застосовувати дебатні елементи вдається найбільше на уроках громадянської освіти “Людина і світ”. Адже там часто є питання, з яких можливий діалог.

За словами вчительки, багато кому здається, що без підготовки можна довести свою думку. Але коли починають говорити, то з’ясовується, що кілька речень – і більше немає, про що говорити, як довести свою позицію й аргументувати.

“У нас буває на уроці, що ми обговорюємо якусь суперечливу тему. Тоді я спонукаю дітей висловлювати свої думки за і проти, не дотримуючись формату дебатів. А буває, що проводимо урок відповідно до формату – ставимо столи, обираємо четвірку Pro, Contra, призначаємо журі”.

Вчителі Розсошенської гімназії активно використовують дебатні методики, коли готують школярів до захисту проєктів і презентацій у МАН.

“Там треба вміти представити свою роботу, відповісти змістовно на конкретні запитання, – каже пані Світлана. – Для захисту проєктів це потужний інструмент”.

Южноукраїнська гімназія №1

За словами Оксани Петренко, її колеги активно цікавляться дебатними елементами. Уроки історії лише так і відбуваються – коли діти обговорюють теми.

Минулого року проводили уроки з дебатними технологіями з фізики та екології. Перед цим пані Оксана провела педраду, одним із питань якої були дебатні елементи.

“Разом з учителем історії і двома учнями-дебатантами ми прямо на педраді продемонстрували, як це працює. Питання, яке обговорювали – “Чи варто оприлюднювати навчальні досягнення учнів?””.

Вчителька фізики проводила урок з елементами дебатів також під час дистанційного навчання. Розповідала, що діти активно долучалися.

“Я кажу вчителям: “Якщо ви хочете, щоби діти говорили, то робіть дебати”. Мені здається, немає таких предметів, де не можна було б їх застосовувати, – впевнена пані Світлана. – На уроках німецької мови ми теж намагаємось дебатувати. Я й молодші класи до цього залучаю”.

Дебати на уроках дають можливість залучити до роботи всіх дітей. Одні дебатують, інші – у ролі журі, можна також організувати допомогу залу.

“Коли діти знають, що час обмежений – усього за 2 хвилини ти маєш викласти свою думку – то це мобілізує”.

Пані Оксана часто проводить підсумковий урок, чи завершення теми у вигляді дебатів: “Тоді я впевнена, що готуватися діти будуть точно”.

Цього року на міському рівні відбувався семінар для вчителів зарубіжної літератури. Команда дебатного клубу виступила перед його учасниками. Для обговорення обрали тему “Чи треба замінити паперові книги електронними”.

“Ми показували, як завдяки дебатам можна розговорити дітей. Якщо вчителі спочатку скептично ставилися, то потім багато чула захопливих відгуків”, – пригадує вчителька.

Це не проєкт заради проєкту чи заради активності, каже пані Оксана. Це те, що добре вплітається в навчальний і виховний процеси.

ТРАДИЦІЇ ДЕБАТНИХ КЛУБІВ

Южноукраїнська гімназія №1

Випускники, які закінчили Южноукраїнську гімназію, часто заходять і цікавляться дебатним клубом.

“У нас була ідея провести ігри з участю юніорів і потім ігри досвідчених. Так звана “Битва титанів”. Якби не карантин, то провели б”, – каже Оксана Петренко.

Після повернення з Харкова, де в лютому відбувався фінал проєкту “Молодь дебатує”, планували поїхати всім клубом у Київ. Навіть купили квитки, та завадив карантин.

Паралельно в гімназії започаткували конкурс ораторського мистецтва. Минулого літа проводили триденну літню дебатну школу, ініціаторами якої були учні. Старшокласники були тренерами й самостійно проводили навчання серед молодших.

Пані Оксана розповідає, що заняття в дебатному клубі дають відчуття причетності до великої родини.

“Ми багато й часто спілкуємось із дітьми поза заняттями. У всіх виникає потреба більше проводити часу разом”.

Діти самі популяризують дебатний рух, проводять конкурси в соцмережах: “Треба було підписатися на нашу сторінку в Instagram, лайкнути п’ять попередніх дописів, відмітити п’ять друзів у коментарі, поділитися дописом”.

Розсошенська гімназія

Тут практикують проведення мінітурнірів у межах школи, коли дебати організовують на паралелі класів.

ЩО ДАЮТЬ ДЕБАТИ

За словами Оксани Петренко, у дітей, які займаються дебатами, змінюється не тільки мислення, а й мовлення, вони вільно тримають себе на публіці.

“Цей проєкт спрямовує на те, щоби ми обговорювали питання, які нас цікавить – як на місцевому рівні, так і глобально. Діти проходять хорошу школу життя не лише на заняттях у клубі, а й під час поїздок бувають критичні ситуації. І всі питання ми вчимося розглядати з позицій за і проти”.

Старшокласники – найкращі агітатори, впевнена Світлана Галь. Вони своїми прикладом і завзяттям переконують молодших школярів, що турніри – це не тільки професійне зростання в дебатах, а і спілкування й подорожі.

“На турнірах діти зустрічаються не як суперники, а як добрі друзі. Вони спілкуються поза турнірами”, – каже пані Світлана.

За її словами, ті, хто починають займатися в дебатних клубах раніше, демонструють кращі презентаційні навички, вони стають активнішими.

“Дівчатка з нашого клубу відвідують засідання молодіжної ради в нашій ОТГ, пропонують проєкти громадської участі. Дебати допомогли їм у житті відчувати себе впевненіше”, – пояснює Світлана Галь.

Цьогорічну півфіналістку Настю Покладенко запрошували на місцеве телебачення. Коли дівчину запитали, як дебатні навички допомагають їй у буденних ситуаціях, то вона відповіла: “Відтоді, як я почала займатися дебатами, мамине “Бо я так сказала” більше не проходить. Я завжди намагаюсь аргументувати й батьків до цього привчила”.

А ще дебати допомагають у роботі з інформацією – шукати, обробляти, робити висновки, аналізувати.

“Є майбутнє в країни, бо є така молодь. Удень говорять на важливі теми, а до півночі можуть переспівати всі пісні Океану Ельзи”.

Читайте також “Молодь дебатує: як дебати допомагають учням критично мислити та відстоювати позицію”

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото надані організаторами

Проєкт “Молодь дебатує” запроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення