8 Листопада 2017

У МОН пояснили, як хочуть впроваджувати мовну статтю для нацменшин

У Міністерстві освіти і науки розповіли про моделі впровадження мовної статті закону “Про освіту” для різних нацменшин.

Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з комісаром ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту Tібором Наврачічем у Брюсселі, передає прес-служба МОН.

Гриневич наголосила, що кожна національна меншина в Україні має особливі умови проживання, навчання та розвитку, тому й підхід до вивчення дітьми з цих громад української мови має бути різним.

Я переконана, що зараз правильно вести переговори щодо моделей імплементації мовної статті нового закону “Про освіту”. One-Size-Fits-All – поганий підхід для надання освіти дітям з різними умовами навчання. Є громади, які проживають у середовищі власної материнської мови, є такі, що в оточені державної.

Окрім цього, є суттєві відмінності для вивчення української дітьми, для яких материнською є мова слов’янської та не слов’янської мовних груп. Ми хочемо врахувати максимум особливостей, щоб підійти до процесу педагогічно, а не політично“,  зазначила керівниця МОН.

Водночас комісар ЄС підкреслив важливість двосторонніх переговорів щодо впровадження мовної статті.

Позиція Європейського Союзу зараз – чекати висновків Венеціанської комісії, – додав Наврачіч.

Моделі навчання, запропоновані МОН

Перша модель

Вона стосується освіти національних меншин, материнська мова яких не належить до слов’янських мовних груп. Цю модель пропонують насамперед для угорських та румунських громад. Цим підходом передбачено, що в дошкіллі та початковій школі робитиметься особливий акцент на вивчення української мови, аби до 5-го класу довести рівень знань дитини щонайменше до рівня А2.

З 5-го класу починають запроваджуватися предмети українською мовою, насамперед гуманітарні – географія, історія, право тощо – де терміни, імена та інша важлива фактична інформація вже є українською. При цьому двомовне навчання заохочуватиметься на всіх рівнях, аби дати дитині природно оволодіти як материнською, так і державною мовою.

Частка рідної та української мов може відрізнятися залежно від потреб учнів та їхнього знання мови. У старшій школі збільшується частка предметів, які вивчаються українською. Ця ж модель стосується інших мов Європейського Союзу, які є рідними мовами національних меншин. Крім того, буде надано двомовні глосарії, які дозволять дітям вивчати термінологію певних предметів обома мовами.

Рекомендоване співвідношення державної та рідної мовної підготовки на різних шкільних рівнях буде визначено в законі “Про загальну середню освіту”. Точне співвідношення навчання та перелік предметів з двомовним навчанням залишатиметься на розсуд школи відповідно до законодавства.

Реалізація цієї моделі для дітей національних меншин повинна призвести до підвищення рівня володіння державною мовою, а отже, і до розширення прав та свобод, якими ці діти можуть користуватися як громадяни України. Такі моделі також застосовуються в країнах Європи. Наприклад, у школах національних меншин у Латвії та Естонії вже практикується співвідношення 60:40, де у старшій школі 60% предметів викладається державною, а 40% – материнською мовою меншини“,  пояснюють у МОН.

Друга модель

Її пропонують для громад, чия мова входить до слов’янської групи. Насамперед це стосується шкіл з російською мовою навчання.

За цим підходом, з 5-го класу починається повністю україномовне навчання. Водночас в таких школах будуть викладати як окремий предмет материнську мову.

Слід підкреслити, що протягом останніх років Міністерство освіти і науки України спостерігає тенденцію, коли російськомовні батьки дедалі частіше відправляють своїх дітей до шкіл з українською мовою навчання. Це вказує на зростання попиту на знання державної мови для забезпечення доступу до вищої освіти та ринку праці“,  запевняють у відомстві.

Нагадаємо, що 6 листопада Лілія Гриневич виступила перед послами країн-членів НАТО, зазначивши, що Україна готова врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо нового освітнього закону, якщо вони не шкодитимуть вивченню української мови.

28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А 12 жовтня ПАРЄ ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.

У МОН зазначили, що ця резолюція має рекомендаційний характер, та повідомили, що висновок Венеціанської комісії з’явиться не раніше кінця 2017 року. Після цього Україна домовилась з Польщею та Болгарією щодо імплементації мовної статті.

Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах. Міносвіти планує поступово збільшувати відсоток викладання українською в школах нацменшин так, щоб у старших класах 60% предметів викладали державною мовою.

Повний текст мовної статті є тут.

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos


Обговорення