Чи допомагає мистецька діяльність покращити результати в інших предметах – британське дослідження

Залучення до мистецької і творчої діяльності, такої як танець, драма, музика, живопис чи скульптура, може бути як частиною навчального плану, так і позакласною роботою. Методи, які включають мистецькі практики, можна використовувати у викладанні різних предметів навчальної програми, наприклад, театральні інсценізації чи постановки – для розвитку взаємодії і усної мови перед виконанням письмового завдання. На матеріалі британського метадослідження Teaching and Learning Toolkit розглянемо, чи може вплинути художня діяльність на академічні досягнення школярів.

Мистецьку діяльність можна організувати у вигляді регулярних щотижневих чи щомісячних заходів – або інтенсивніших програм, таких як літні школи чи резиденції. Мистецька освіта має цінність сама собою, однак у цьому матеріалі насамперед йтиметься про позитивний вплив залученості в художню діяльність на академічну успішність, зокрема, у сфері грамотності й математики.

Наскільки такий підхід ефективний?

Загалом залучення до художньої діяльності позитивно впливає на досягнення в інших предметах, але цей вплив помірний – еквівалентний приблизно трьом додатковим місяцям навчання.

Покращення результатів навчання виявили у сферах рідної (англійської) мови, математики й природничих наук, причому для математики й читання ефект, як правило, вищий. Позитивний вплив на учнів початкової і середньої школи однаковий.

Є певні зв’язки між конкретним видом діяльності й результатом у навчанні: наприклад, існують докази впливу драми на письменницькі навички й потенційного зв’язку між музикою і просторовим мисленням.

Також зафіксовані й ширші переваги від участі в художній діяльності: покращення ставлення до навчання і загального самопочуття дітей.

Подолання освітніх втрат

Давати учням з неблагополучних родин змогу набути творчих і перформативних навичок цінно само собою, адже за інших умов у них може не бути доступу до насиченої мистецької освіти, яка б стимулювала розвиток талантів. Художню діяльність можна реалізувати в межах основної навчальної програми, позакласно, під час екскурсій – однак від таких активностей діти з малозабезпечених сімей можуть відмовитися через брак коштів.

Є свідчення про причинно-наслідковий зв’язок між мистецькою освітою, використанням мистецьких підходів і загальним освітнім рівнем школярів. Якщо мистецтво викладають задля підвищення академічних досягнень тим, кому це потрібно, школам слід ретельно відстежувати, чи дає метод бажані результати.

Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу

Мистецька діяльність охоплює широке коло предметів, включаючи традиційні образотворче мистецтво, театр, танець, поезію, творче письмо. Цей підхід включає і певні стратегії навчання, які безпосередньо інтегрують елементи мистецтва, наприклад, драматичну педагогіку.

Художня діяльність для учнів може складатися з таких компонентів:

• безпосереднє набуття творчих навичок й опанування мистецьких технік;
• можливість попрактикуватися, поміркувати над своїми сильними сторонами й визначити сфери, у яких варто вдосконалюватися;
• доступ до матеріалів, обладнання, позакласних заходів і культурного досвіду.

Мистецька освіта може бути організована як регулярні уроки, щомісячні заходи, позашкільні клуби, невеликі групи чи індивідуальні заняття – або охоплювати всіх школярів закладу. Художню діяльність також можна здійснювати в межах більш інтенсивних програм, таких як літні школи або резиденції.

Середня вартість мистецької освіти невисока, однак може збільшуватися залежно від виду діяльності й того, де навчається дитина. Витрати для шкіл значною мірою залежать від потреби вчителів у професійному розвитку і закупівлі матеріалів. Позашкільне навчання мистецтву, робота в невеликих групах чи індивідуальні заняття із фахівцями закономірно дорожчі.

Упровадження художньої діяльності вимагатиме невеликої кількості додаткового часу педагогічного колективу порівняно з іншими підходами, оскільки це частина основної навчальної програми. У цій діяльності також можуть бути задіяні професійні художники, сертифіковані вчителі театрального мистецтва чи музики.

Окрім часу й витрат, керівники шкіл повинні розглянути, як забезпечити потрібне підвищення кваліфікації для вчителів, щоб ефективно інтегрувати мистецьку діяльність у навчальний план (наприклад, драму, образотворче мистецтво чи музику) й оцінити вплив підходу на результати учнівства.

Метадослідження про користь мистецьких практик для навчання здійснили на основі 80 інших досліджень, однак великий відсоток їх не було належно оцінено – оцінки, які давали дослідженням організації, пов’язані із навчанням мистецтву на платній основі, можуть бути упередженими. Як і з усіма іншими методами й підходами, науковці радять у першу чергу враховувати власний педагогічний досвід і контекст освітнього середовища.

Ключові висновки

1. Залучення учнівства до мистецьких практик може позитивно впливати на академічні результати з інших навчальних дисциплін.
2. Британське метадослідження підсумовує саме вплив мистецьких практик на академічні результати. Важливо, однак, пам’ятати, що залучення до художньої діяльности цінне саме собою, тож не варто вимірювати його значення лише покращенням оцінок учнів з математики чи рідної мови.
3. Якщо метою залучення дитини до певного виду художньої діяльності є саме покращення навчальних досягнень, потрібно чітко визначити зв’язок між обраним видом мистецтва і тим предметом, результати з якого потребують покращення в такий спосіб.
4. Методи, які включають художню діяльність, можуть стати шляхом до повторного залучення старших учнів до навчання, хоч не завжди гарантують покращення результатів, тож у цьому випадку теж важливо продумати конкретні прийоми, визначити бажані результати і “підсвітити” зв’язки між ними.

Читайте також: “Літні школи для подолання освітніх втрат: наскільки це ефективно”.

Фото: ЦНТТМ “Сфера” Оболонського району