Напишіть нам

Всі теми

20 Квітня 2022

Як допомогти дитині пережити розлуку

Як бути, якщо дитина сильно плаче під час розлуки або не відпускає вас після тривожних подій навіть у магазин? Про те, що робити в таких ситуаціях, розповідає Освітній центр Верховної Ради.

Чому так відбувається:

Діти дуже чутливі до розлуки з близькими під час серйозних змін – наприклад, зміни місця проживання, хвороби, травматичних подій, свідками або учасниками яких вони стали, втрати значущих зв’язків (наприклад, близьких родичів, друзів, улюбленої вчительки).

У цей час дитина особливо вразлива й може знову мати потребу в тісному та інтенсивному контакті з батьками. Вона може чіплятися за вас, коли ви збираєтеся піти, відчувати страх під час розлуки, хотіти бути з вами завжди і всюди.

Дитині потрібні стабільний і передбачуваний розпорядок дня та ваша підтримка, якою вона намагається заручитися за допомогою більш тісного тілесного контакту.

Поради, як полегшити розставання:

  • Потрібно говорити з дитиною про розставання, вислуховувати її протест у відповідь, можливі гнів і капризи, залишаючись  спокійним. Такі реакції – це норма, хоча їх може й не бути. Дитина може реагувати на розлуку соматично: погіршенням поведінки або інтенсивним афектом. Постарайтеся відбити ці прояви – наприклад, говоріть: “Я пам’ятаю про тебе, я люблю тебе й тоді, коли мене немає поруч”.
  • Під час розлуки не зникайте таємно, але й не затримуйтеся надовго. Перед від’їздом чітко і ясно розкажіть, чому ви не можете поїхати разом. Вислухайте протест дитини, дайте їй висловити свої почуття, а потім відразу відбийте їх: “Я розумію, що ти зараз сердишся, але я повинна / повинен іти, я впевнена / впевнений, що все буде добре. Коли я повернуся, ми проведемо цілий день разом”.
  • Обміняйтеся з дитиною предметами (добре підійдуть круглі предмети, камінчики), які будуть нагадувати вам одне про одного.
  • Якщо ви плануєте, що вам не буде тривалий час, запишіть для дитини казки та побажання на ніч, щоби вона могла слухати ваш голос перед сном. Важливо прослухати записи разом із дитиною кілька разів, щоби вона сприймала їх як можливість відтворити ваш образ тоді, коли ви не поруч. Інакше дитина просто буде тривожитися й сердитися, чуючи ваш голос і не бачачи вас.
  • Телефонуйте дитині й розмовляйте про те, як минув день. Причому розповідайте про свої справи теж, а не тільки розпитуйте.
  • Надсилайте фото, які будуть відображати ваше життя далеко від дитини. Це дасть їй можливість відповідати вам так само про себе. У певному віці дітям простіше намалювати, ніж написати (до того ж вони просто люблять малювати), і ви якраз можете попросити зробити для вас малюнок. (Можна заздалегідь приготувати кілька ваших аркушів-малюнків, а хтось із дорослих нехай віддає їх і допомагає дитині готувати відповідь.)
  • Підготуйте до від’їзду маленькі сюрпризи, які бабуся, няня або інша людина, яка залишилася з дитиною, зможе ховати в різні місця, а потім шукати їх разом із дитиною.
  • Говоріть дитині, що ви сумуєте, але впевнені, що їй добре, адже вона не сама, а з близькими людьми.
  • Будуйте плани про те, що будете робити разом, коли знову зустрінетеся.
  • Якщо дитина сильно тривожиться під час розлуки й довго не заспокоюється після розставання, у неї виявляються які-небудь симптоми, тривалий час спостерігається регресивна поведінка дитини молодшого віку – можливо, потрібно звернутися до психолога.

Також дивіться:

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Публікація підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.


Обговорення