3 635
0
У цьому матеріалі на основі британського метадослідженні Teaching and Learning Toolkit розглянемо, які форми роботи з поведінкою визнають найефективнішими, у яких випадках не варто вдаватися до “виховного моменту” на уроках і чому важливо залучати батьків.
Виховні заходи, пов’язані із поведінкою учнівства, спрямовані на покращення успішності шляхом корекції проблемної поведінки. Ідеться як про роботу з незначними порушеннями, так і з агресією, насильством, залякуванням, зловживанням психоактивними речовинами, загальною антисоціальною діяльністю.
Втручання в поведінку учнів можна розділити на три великі категорії:
Інші підходи, такі як залучення батьків і програми соціального й емоційного навчання, часто пов’язані з повідомленнями про покращення шкільного духу чи дисципліни. Про них у цьому матеріалі не йтиметься – він сфокусований лише на методах і прийомах, які спрямовані безпосередньо на поведінку учнівства.
Наскільки такий підхід ефективний?
Середній вплив роботи з поведінкою учнів становить чотири додаткові місяці навчального прогресу протягом року. Докази свідчать, що в середньому втручання в поведінку можуть зумовити помірне покращення академічної успішності разом зі зменшенням проблемності в поведінці. Однак очікувані переваги залежать від конкретної корекційної програми.
У середньому ефективні такі підходи:
Роботу з поведінкою на шкільному рівні часто пов’язують з покращенням успішності, але бракує доказів, що навчальні досягнення справді спричинені поведінковими втручаннями, а не іншими видами роботи, які реалізували одночасно. Програми залучення батьків або ж і всієї громади часто пов’язують із покращенням шкільного духу чи дисципліни, тому їх варто розглядати як альтернативу прямим втручанням у поведінку учнівства.
Уплив роботи з поведінкою дещо нижчий на учнів середньої школи (+3 місяці). Водночас, як показали дослідження, втручання в поведінку рівномірно позитивно позначаються на успішності з усіх навчальних предметів. Більшим є вплив на досягнення в математиці (+5 місяців), ніж на грамотність чи природничі науки.
Найефективніше показали себе часті зустрічі – кілька разів на тиждень протягом тривалого, але фіксованого періоду.
Прийоми й методи, зосереджені на самоконтролі, а також такі, що включають рольові ігри чи відпрацювання певних ситуацій, дають більший ефект.
Цікавий факт: згідно з даними британського Департаменту освіти, учні, які отримують безоплатне шкільне харчування, мають більше шансів бути виключеними зі школи або відстороненими від навчання, ніж ті, хто такої пільги не має.
Найпоширенішою причиною виключення є постійна руйнівна поведінка. На поведінку учнівства впливають численні чинники. Деякими з них учителі можуть безпосередньо керувати за допомогою універсальних підходів або прийомів і методів управління класом. Деяким учням знадобиться додаткова підтримка спеціалістів, щоб допомогти із саморегуляцією або соціальними й емоційними навичками.
Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу
Виховна робота спрямована на те, щоб збільшити для учнів навчальний час. Збільшення навчального часу досягають завдяки тому, що усувають такі вияви поведінки, які заважають навчатися в класі або ж призводять до виключення зі школи чи відсторонення від навчання, яке практикують в Європі й США. Якщо на виховну роботу під час уроку йде більше часу, ніж відбирають порушення дисципліни, навряд чи такий підхід можна назвати ефективним.
У більшості шкіл найбільш доречним буде поєднання універсального (загального) та цільового підходів:
Для всіх підходів надзвичайно важливо підтримувати високі очікування від учнів і впроваджувати послідовний підхід у всій школі. Успішні методи роботи з поведінкою також можуть включати вироблення соціальних навичок, емоційне навчання й залучення батьків.
Програми, які реалізують протягом двох-шести місяців, дають довготриваліші результати. Звісно, стратегії, спрямовані на всю школу, доводиться запроваджувати довше, ніж ті, які скеровані на одного учня/ученицю чи на один клас.
Витрати на виховні заходи, поведінкову корекцію можуть бути різними, і загалом вони варіюються від дуже низьких до помірних. Витрати шкіл на впровадження загальношкільних стратегій значною мірою залежать від часу й навчання персоналу. Більш інтенсивні, цілеспрямовані втручання закономірно призведуть до більших витрат на підвищення кваліфікації вчителів.
Виховні заходи, спрямовані на коригування поведінки учнівства, можуть вимагати чимало часу вчителів порівняно з іншими підходами. Цільові або індивідуальні підходи, які реалізуватиме навчений шкільний персонал, вимагатимуть додаткового часу від співробітників порівняно із загальними підходами. Якщо виховний підхід обрано правильно, успішність учнів підвищиться завдяки нівелюванню проблемної поведінки, збільшенню залученості школярів у навчальний процес.
Окрім часу та витрат, директорам шкіл варто осмислити загальношкільну політику поведінки й підтримувати вчителів у дотриманні послідовного підходу. Застосовуючи певну програму, керівники шкіл мають пересвідчитися, що її ефективність доведена. Удосконалення керівництва класом може передбачати інтенсивне навчання, під час якого вчителі обмірковують свою практику, впроваджують нові стратегії та перевіряють свій прогрес через певний час.
Метадослідження ефективності виховної роботи в школі було здійснене на основі 89 інших досліджень. Однак науковці застерігають: більшість із цих досліджень досить стара – можливо, зараз результати втручання в поведінку учнів будуть інакшими. Крім того, частину досліджень не було незалежно оцінено: скажімо, коли дослідження здійснювали комерційні постачальники послуги, результати виявлялися кращими.
Як завжди, британські науковці закликають учителів покладатися на власне професійне судження й досвід і враховувати контекст освітнього середовища, запроваджуючи ті чи ті підходи.
Ключові висновки
Метод, інструмент, підхід в освітньому процесі | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) | Метод, інструмент, підхід в освітньому процесі | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) |
Навчити вчитися (осмислювати, планувати, оцінювати своє навчання) | Низька | +7 | Індивідуальні завдання (у межах навчального процесу – залежно від потреб і здібностей учня) | Низька | +4 |
Навчити розуміти прочитане | Низька | +6 | Літні школи | Помірно висока | +3 |
Навчити говорити й слухати | Низька | +6 | Мистецькі практики (у межах шкільної програми чи в позашкільних гуртках) | Низька | +3 |
Фідбек (зворотний зв’язок) про успіхи учня | Низька | +6 | Подовження навчального часу | Помірно висока | +3 |
Навчання майстерності (розбивання матеріалу на блоки, у кожному з яких учні мають досягти певного рівня) | Низька | +5 | Поділ класу на групи за рівнем навчальних досягнень | Низька | +2 |
Спільне навчання | Низька | +5 | Зменшення розміру класу | Дуже висока | +2 |
Фоніка (формування стійких зв’язків між звучанням мови й письмовими символами) | Низька | +5 | Наставництво/
Менторство (наставником є старша людина – учень або дорослий-волонтер) |
Помірно висока | +2 |
Взаємонавчання | Низька | +5 | Фізична активність | Низька | +1 |
Домашнє завдання | Низька | +5 | Плата вчителю за досягнення учнів | Порівняно низька | +1 |
Індивідуальні заняття (репетиторство) | Помірно висока | +5 | Поділ на групи та “потоки” (формально за схильностями й уміннями, але часто – за реальними навчальними досягненнями) | Низька | 0 |
Соціально-емоційне навчання (здобуття “м’яких навичок”) | Низька | +4 | Шкільна форма | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Допомога асистента вчителя | Помірно висока | +4 | “Виїзне” навчання (наприклад, на природі) | Помірно висока | Недостатньо доказів для висновків |
Залучення батьків | Низька | +4 | Стиль навчання (використання одного головного підходу в навчанні) | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Навчання в малих групах | Порівняно низька | +4 | Формування кар’єрних прагнень | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Комплексні виховні заходи (робота із поведінкою, ставленням до навчання, однокласників, учителів тощо) | Порівняно низька | +4 | Повторний рік | Дуже низька | -3 |
Читайте також: “Домашня робота: які завдання найефективніші – британське дослідження”.
Фото: “Українська правда”
Обговорення