Фоніка: як формування зв’язку між звуками й буквами сприяє успіху в читанні – дослідження

Британське метадослідження Teaching and Learning Toolkit – це аналіз низки підходів до навчання з огляду на їхню доказову ефективність. Раніше редакція “Нової української школи” переклала частину цієї праці, щоб дати українським педагогам змогу поглянути на різні методи роботи з нового ракурсу. Усі наші попередні матеріали ви можете прочитати тут.

З огляду на результати PISA-2022, зокрема із читання, ми вирішили повернутися до цього дослідження. Тож у цьому матеріалі розглянемо такий підхід, як фоніка. Вона засвідчила свою ефективність із молодшими школярами, але в окремих випадках може бути корисною і для дітей середнього шкільного віку.

ЩО ТАКЕ ФОНІКА ТА ЯК ВОНА ПРАЦЮЄ З РІЗНИМИ КАТЕГОРІЯМИ УЧНІВСТВА

Фоніка – це підхід до навчання деяких аспектів грамотності через розвиток в учнів та учениць уявлення про зв’язок між письмовими символами й звуками, розуміння цього зв’язку. Фоніка включає навички

• слухання,
• ідентифікації
• й використання звуків для читання письмового тексту.

Мета фоніки в тому, щоб навчити учнівство зв’язку між цими звуками й графемами (буквами, знаками пунктуації тощо), які їх представляють на письмі. Фоніка зосереджується на навичках розшифровки нових слів завдяки їх озвучуванню, комбінуванню чи “змішуванню” моделей “звучання – письмо”.

Наскільки такий підхід ефективний?

Середній вплив застосування звукових підходів приблизно дорівнює п’яти додатковим місяцям навчання протягом року.

• Метод фоніки демонструє незмінну ефективність у підтримці молодших учнів, коли вони засвоюють основи читання [саме для них ідеться про прогрес, еквівалентний п’яти місяцям навчання].

Власне, дослідження демонструють, що фоніка особливо корисна для учнівства молодшого віку (4–7 років), коли вони починають читати.

Навчання фоніки в середньому ефективніше, ніж інші підходи до раннього читання, такі як “ціла мова” (whole language) або алфавітний підхід. [“Ціла мова” – це підхід до навчання читання і письма, за якого вивчають цілі слова або фрази, які трапляються в друкованому тексті, а не приділяють увагу співвідношенню звуків і букв.] Однак акцентуємо, що ефективні прийоми фоніки для молодших читачів і читачок, як правило, вбудовані в середовище, насичене іншими засобами для опанування грамоти. Це лише частина успішної стратегії навчання письма.

• Хоч досліджень, у яких вивчали б вплив фоніки на старших читачів, було небагато, є докази того, що цей підхід може мати позитивний вплив і на них. За будь-якого втручання в читання необхідна ретельна діагностика труднощів, які відчуває читач або читачка незалежно від їхнього віку. Якщо старший читач має проблеми з декодуванням тексту, фонічні підходи будуть доречними. Якщо ж читачі мають складнощі зі словниковим запасом або розумінням слів, інші заходи можуть бути доцільнішими.

Особливості використання методу з різними типами учнів

• Більшість досліджень проводили в початкових школах, хоч є низка успішних досліджень з учнями середнього віку (загальний успіх був схожий – еквівалентний +5 місяцям навчання).
• Більшість занять фонікою – це інтенсивна робота в малих групах та індивідуально. Її мета – допомогти учням і ученицям наздогнати своїх однолітків. Ефект від індивідуальних занять зазвичай дещо вищий (+5 місяців) порівнюючи із заняттями в малих групах (+4 місяці), але цей розрив прийнятний з огляду на кількість учнів, які можуть отримати підтримку.
• Підходи з використанням цифрових технологій, як правило, менш успішні, ніж ті, які безпосередньо реалізує вчитель чи помічник учителя (асистент). Утім, дослідження інтенсивної підтримки за участю асистентів учителів показують дещо нижчий загальний прогрес (+4 місяці) порівнюючи з дослідженнями за участю вчителів. Це вказує, як зазначають науковці, на те, як важливо посилити підготовку асистентів у цій галузі – фоніки для точкового втручання, підтримки й розвитку читацьких умінь учнівства.
• Синтетичні фонетичні підходи мають у середньому більший вплив, ніж аналітичні.
• Дослідження проводилися на міжнародному рівні (7 країн), переважно в англомовних країнах. У тих, що проводилися за межами США, як правило, вплив на учнівство був більшим.

ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І РОЗРИВІВ ЗАВДЯКИ МЕТОДУ

Дослідження в Англії показали, що учні, які мають право на безплатне шкільне харчування (тобто гірше забезпечені, соціально вразливі), як правило, отримують подібну або трохи більшу користь від занять фонікою, ніж їхні однолітки. Імовірно, як зауважують дослідники, це пов’язано із чітким характером інструкцій та інтенсивною підтримкою, яку надають учителі.

Цілком можливо, що деякі учні й учениці з неблагополучних сімей не здатні розвивати уявлення про зв’язок між звуками й графемами з такою ж швидкістю, як інші учні, оскільки чують менше слів і менше читають удома (разом із батьками). Тому цілеспрямовані заняття з фоніки можуть швидше покращити навички декодування тексту для дітей, які зіткнулися з такими перешкодами в навчанні.

Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу

Метою фонічних підходів є швидкий розвиток в учнівства розпізнавання і написання слів завдяки здатності чути й ідентифікувати фонеми та використовувати їх [фонема – найменша одиниця усної мови]. Учні й учениці мають опанувати взаємозв’язок між фонемами й графемами (письмовими літерами чи комбінаціями літер), які їх позначають.

Успішна реалізація фонічного підходу може включати:

• систематичність, коли учні опановують – чітко й комплексно – зв’язок “буква – звук” через організовану послідовність;
• підвищення кваліфікації педагогів, щоби переконатися, що вони мають потрібні лінгвістичні знання і розуміють сутність підходу;
• уважне відстеження прогресу учнівства – щоби переконатися, що фонічний підхід дає результати, аби надавати додаткову підтримку там, де вона справді необхідна;
• уважний аналіз будь-яких адаптацій систематичних програм, адже такі зміни можуть зменшити позитивний вплив.

Коректна реалізація програм із фоніки також має враховувати ширші навички читання учнів та учениць. Потрібно чітко визначити, де діти мають проблеми з іншими аспектами читання, окрім декодування, адже ці проблеми слід розвʼязувати за допомогою інших підходів, наприклад, прямого навчання стратегій розуміння прочитаного.

Там, де фоніку реалізують як підхід, націлений на конкретних учнів, регулярні заняття (до чотирьох разів на тиждень) тривалістю приблизно 30 хвилин протягом 12 тижнів показали себе як найефективніший розклад.

У будь-якому випадку дослідники радять ретельно зважити особливості конкретного навчального середовища та контингенту учнів, перш ніж запроваджувати такий підхід.

Загалом, середні витрати на проведення занять із фоніки оцінюють як дуже низькі. Витрати, пов’язані з таким навчанням, виникають у зв’язку з потребою в конкретних ресурсах і професійній підготовці. Більшість цих витрат – початкові, протягом першого року надання такої освітньої послуги.

Хоч середня оцінка вартості програм із фоніки – “дуже дешево”, є певний діапазон цін між доступними програмами й можливістю придбати додаткове навчання або постійну підтримку для викладачів. Це означає, що витрати можуть коливатися [пам’ятаємо, що йдеться про дослідження на матеріалі англомовних країн].

Докази свідчать, що ефективність фоніки як методу пов’язана з тим, на якій стадії розвитку читацькі навички учня або учениці. Тож важливо, щоб учителі мали доступ до професійного розвитку в аспекті ефективної оцінки цих навичок, а також у використанні певних фонічних технік і матеріалів.

У наведених вище оцінках витрат припускають, що школи вже платять педагогам за проведення таких навчальних заходів, мають приміщення для проведення уроків, основні канцелярські приладдя для персоналу й учнів. Це попередні витрати на здійснення навчання фоніки, без яких загальна вартість впровадження методу, закономірно, буде вищою.

Науковці заявляють, що надійність доказів у дослідженні фоніки дуже висока. Колектив проаналізував 121 дослідження щодо цього методу, яке відповідало критеріям включення до Інструментарію (Teaching and Learning Toolkit). Водночас учені закликають завжди враховувати контекст і спиратися на власні професійні судження, запроваджуючи будь-які підходи в конкретному закладі освіти.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

1. Фоніка має загальний позитивний вплив (еквівалентний +5 місяців навчання), що підтверджують численні докази. Це важливий компонент у розвитку ранніх навичок читання, особливо для дітей із неблагополучних сімей.
2. Викладання фоніки має бути чітким і систематичним, щоб допомогти дітям встановити зв’язок між звуками, які вони чують у словах, і способом написання цих слів.
3. Навчання фоніки має погоджуватися з поточним рівнем навичок дітей в аспекті їхніх уявлень про звуки, букви та співвідношення між ними.
4. Фоніка покращує точність читання, але не обов’язково – розуміння прочитаного. Важливо, щоб діти досягли успіху в усіх аспектах читання, включаючи розуміння прочитаного, розвиток словникового запасу й орфографії, – і всього цього теж потрібно навчати окремо.

[У таблиці нижче наводимо всі методи й інструменти, які розглянули автори дослідження. Активні посилання ведуть до наших попередніх публікацій (нагадуємо, що раніше редакція переклала 15 матеріалів про найефективніші й найменш ефективні підходи). Колонка “Вартість” стосується, власне, вартості запровадження підходу в школі (варто, однак, пам’ятати, що в дослідженні йдеться про англомовні країни). “Ефективність” методу чи інструменту вимірюють у місяцях на рік: скільки б учню чи учениці довелося додатково працювати, щоб досягти таких результатів, які показує застосування певного підходу].

Ірина Пасько, “Нова українська школа”

Титульне фото: mybrightwheel.com