Теми статті: Teaching and Learning Toolkit, батькам, вчителям, директорам, освітнім управлінцям
30 Жовтня 2024
499
0
Участь батьків у навчальному процесі – тема, актуальність якої загострилася в часи пандемії ковіду й повномасштабної війни, коли діти перейшли на онлайн-навчання. У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit залучення батьків розглядають поруч з іншими методами / прийомами / підходами до навчання, які показали високу ефективність.
Про важливість залучення батьків до читання ми нещодавно говорили в подкасті “Дофамін для освіти” – така практика є важливою для формування читацької грамотності. Однак, крім заохочення до спільного домашнього читання, є й інші способи працювати з батьками для підвищення учнівської успішності.
Усі попередні матеріали, створені на основі перекладу згаданого дослідження, ви можете переглянути тут.
Залучення батьків – термін, який описує роботу вчителів і шкіл, що залучають батьків підтримувати своїх дітей у навчанні.
Залучення батьків включає такі форми роботи:
Наскільки такий підхід ефективний?
Нагадаємо, у дослідженні Teaching and Learning Toolkit ефективність певного методу вимірюють у місяцях навчання. Скільки часу додатково має вчитися школяр чи школярка, щоб досягти таких самих результатів, як за умови застосування певного підходу? Цей час і є мірилом ефективності.
Зазначимо: у межах дослідження, про яке говоримо, підходи до залучення батьків оцінювали в 10 країнах світу – і результати скрізь були майже однакові.
Отже, середня ефективність підходів, які включають залучення батьків, еквівалентна приблизно чотирьом додатковим місяцям навчання протягом року. Більшу користь такі підходи дають учнівству з низькими попередніми досягненнями.
Однак варто зауважити, що самі дослідники мають певні сумніви в стовідсотковій ефективності підходу. Зокрема, вони зазначають: докази шодо того, як можна підвищити успішність завдяки посиленню участі батьків у навчанні, неоднозначні й не остаточні. За словами науковців, бували випадки, коли поєднання стратегій залучення батьків з іншими підходами, наприклад, із подовженим навчанням дітей молодшого віку (дошкілля), не давало жодних додаткових результатів в освітньому плані. З огляду на це науковці припускають: розвиток ефективної участі батьків у покращенні успішності дитини – це складне завдання, яке потребує ретельного спостереження й оцінки.
Є, однак, певні докази того, що підтримка, яку надають батькам із первістком, стає перевагою і для молодших дітей у цій сім’ї.
Прагнення батьків також є важливими для результатів учнівства. Однак докази того, що умисне втручання для зміни прагнення батьків підвищить прагнення і досягнення їхніх дітей у довгостроковій перспективі, обмежені.
Освітній благодійний фонд (Education Endowment Foundation) випробував низку підходів, спрямованих на те, щоби покращити результати учнівства через залучення батьків до різних типів розвитку навичок. Сталий висновок із цієї діяльності такий: батьків складно залучити до певних програм. І навпаки, спроба заохотити батьків до більшої залученості в навчальний процес за допомогою текстових повідомлень, дала незначний позитивний результат – і за дуже низьких витрат.
Особливості використання методу з різними типами учнівства
Якщо говорити про особливості застосування такого підходу, то ефект від нього, як правило, вищий для дошкілля і початкової школи. [Нагадаємо, що дослідження проведене в британській системі освіти, і термін early years тут описує навчання і виховання до 5-річного віку; початкова школа (primary school) охоплює дітей віком від 5 до 11 років, а середня (secondary school) – від 11 до 16.]
Крім того, батьківська участь значно корисніша для опанування письма й читання (+5 місяців), ніж для вивчення математики (+3 місяці).
Більшість досліджень цієї проблеми торкалася якраз читання вдома, менша частина присвячена вивченню заходів, спрямованих на покращення батьківських навичок.
Якщо батьки безпосередньо працюють зі своєю дитиною сам на сам, від цього зазвичай буває більше користі (+5 місяців). Особливо від такої уваги виграють учні й учениці із нижчими попередніми досягненнями.
Як розповідають у дослідженні, “неблагополучні” учні й учениці отримують меншу користь від наявності місця для навчання вдома. Докази також свідчать про те, що такі діти досягають менших успіхів у навчанні, а інколи рівень їхніх досягнень навіть знижується під час літніх канікул: це залежить від рівня формальної та неформальної навчальної діяльності, у якій вони беруть чи не беруть участь. Розробляючи й упроваджуючи ефективні підходи до залучення батьків у навчальну діяльність, школи та вчителі можуть мінімізувати вплив деяких чинників академічного відставання. Ідеться про підтримку батьків, які допомагають дітям у навчанні чи самоорганізації загалом – або ж у набутті конкретних навичок, скажімо, читання.
Дослідники, однак, наголошують: залучення батьків має ризик збільшити розриви в навчальних досягненнях учнівства, якщо батьки, які мають змогу активно брати участь в освітньому процесі, переважно із заможних сімей.
Дуже важливо поміркувати, які саме підходи використати, щоб залучити всіх батьків у класі (а не лише “благополучних”, заможних).
Заохочувати батьків до безпосередньої участі у виконанні домашніх завдань може здатися привабливим, однак школам слід враховувати, чи мають батьки знання і навички, щоб надавати дітям належну підтримку, особливо на рівні середньої школи. Як правило, підходи, спрямовані на залучення батьків до виконання домашніх завдань, не пов’язані з підвищенням успішності. Учні й учениці, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше просити батьків про допомогу з домашнім завданням, але батьки не завжди знайомі з найефективнішими навчальними методами. Як наслідок, ефективнішим може бути такий підхід: заохочувати батьків переспрямовувати таки дітей до їхніх вчителів, а не брати на себе роль репетитора.
Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу
Ключовим механізмом у стратегії залучення батьків є покращення якості й збільшення часу навчання, яке відбувається вдома. Але на практиці це реалізувати вкрай складно. Ось деякі ключові, на думку дослідників, елементи, які школи можуть обрати для впровадження:
Запроваджуючи стратегії залучення батьків, потрібно враховувати потенційні перешкоди для їхньої участі в освітньому процесі. Наприклад, чи зможуть батьки, що працюють, брати участь у коротких сесіях (зустрічах) із гнучким графіком – чи хоч би дистанційно, якщо це можливо.
Підходи до залучення батьків зазвичай застосовують протягом навчального року, адже побудова ефективних стосунків між школою та батьками вимагає постійних зусиль протягом тривалого періоду.
Загалом середню вартість залучення батьків оцінюють як дуже низьку. Більшість витрат пов’язана з навчанням і розвитком учителів – в англомовних країнах ці витрати зараховують до “початкових”.
Говорячи про українські реалії, можна припустити, що педагоги мають змогу знайти відповідні безоплатні вебінари чи курси в комунальних закладах-провайдерах послуг із підвищення кваліфікації.
Звісно, якщо педагоги навчатимуться роботі з батьками додатково, це означає додаткові витрати на послуги тренерів, матеріали для навчання, а також витрати часу освітян. Як наслідок, і загальна вартість методу збільшується до помірної.
Ці оцінки витрат базуються на тому, що школи вже платять за технології для спілкування з батьками й засоби для проведення будь-яких особистих зустрічей. Без цих початкових витрат, звичайно, залучення батьків обійдеться значно дорожче.
Дослідники акцентують, що всі висновки щодо ефективності залучення батьків підкріплені доказами – їх надійність оцінюють як високу, результати базуються на огляді 97 досліджень. Однак варто зазначити, що велика частина цих досліджень не здобула незалежних оцінок: коли дослідження проводили організації, пов’язані із запровадженням такого методу, скажімо, комерційні постачальники відповідних послуг, вплив методу виявлявся вищим. Звісно, цей чинник може вплинути на оцінку підходу загалом.
Науковці акцентують, що, як і з усіма іншими методами, у їхньому метаогляді підсумований середній вплив залучення батьків, який показали академічні дослідження. У питанні залучення батьків дослідники радять педагогам насамперед спиратися на свою професійну думку і враховувати контекст свого закладу освіти.
1. Залучення батьків позитивно впливає на учнівство, у середньому забезпечуючи прогрес, еквівалентний +4 місяцям навчання. Однак надзвичайно важливо взаємодіяти з усіма батьками, щоб уникнути збільшення розриву в навчальних досягненнях дітей.
2. Слід продумати, як адаптувати шкільну комунікацію, щоб заохотити позитивний діалог про навчання. Є, крім того, певні докази, що персоналізовані повідомлення, пов’язані з навчанням, можуть сприяти позитивній взаємодії.
3. Стратегії залучення батьків зазвичай ефективніші з батьками дуже маленьких дітей, тож важливо продумати, як підтримувати участь батьків в освітньому процесі, коли діти дорослішатимуть. Наприклад, гнучкий підхід у спілкуванні (приміром, короткі зустрічі або заняття в зручний час) може створити можливості для батьків старших учнів та учениць взаємодіяти зі школою.
4. Варто продумати, яку підтримку вчителі можуть надати батькам, щоб забезпечити високу якість домашнього навчання. Наприклад, надати практичні інструкції із підказками, підтримкою і ресурсами для допомоги в навчанні вдома може бути кориснішим для дитини, ніж просто подарувати учневі чи учениці книгу або попросити батьків надати загальну допомогу їхнім дітям.
Метод, інструмент, підхід | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) | Метод, інструмент, підхід | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) |
---|---|---|---|---|---|
Навчити вчитися (осмислювати, планувати, оцінювати своє навчання) | Низька | +7 | Індивідуальні завдання (у межах навчального процесу – залежно від потреб і здібностей учня) | Низька | +4 |
Навчити розуміти прочитане | Низька | +6 | Літні школи | Помірно висока | +3 |
Навчити говорити й слухати | Низька | +6 | Мистецькі практики (у межах шкільної програми чи в позашкільних гуртках) | Низька | +3 |
Фідбек (зворотний зв’язок) про успіхи учня | Низька | +6 | Подовження навчального часу | Помірно висока | +3 |
Навчання майстерності (розбивання матеріалу на блоки, у кожному з яких учні мають досягти певного рівня) | Низька | +5 | Поділ класу на групи за рівнем навчальних досягнень | Низька | +2 |
Спільне навчання | Низька | +5 | Зменшення розміру класу | Дуже висока | +2 |
Фоніка (формування стійких зв’язків між звучанням мови й письмовими символами) | Низька | +5 | Наставництво/
Менторство (наставником є старша людина – учень або дорослий-волонтер) |
Помірно висока | +2 |
Взаємонавчання | Низька | +5 | Фізична активність | Низька | +1 |
Домашнє завдання | Низька | +5 | Плата вчителю за досягнення учнів | Порівняно низька | +1 |
Індивідуальні заняття (репетиторство) | Помірно висока | +5 | Поділ на групи та “потоки” (формально за схильностями й уміннями, але часто – за реальними навчальними досягненнями) | Низька | 0 |
Соціально-емоційне навчання (здобуття “м’яких навичок”) | Низька | +4 | Шкільна форма | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Допомога асистента вчителя | Помірно висока | +4 | “Виїзне” навчання (наприклад, на природі) | Помірно висока | Недостатньо доказів для висновків |
Залучення батьків | Низька | +4 | Стиль навчання (використання одного головного підходу в навчанні) | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Навчання в малих групах | Порівняно низька | +4 | Формування кар’єрних прагнень | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Комплексні виховні заходи (робота із поведінкою, ставленням до навчання, однокласників, учителів тощо) | Порівняно низька | +4 | Повторний рік | Дуже низька | -3 |
Ірина Пасько, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Tima Miroshnichenko, pexels.com
Обговорення