Теми статті: Teaching and Learning Toolkit, вчителям, директорам, освітні втрати, освітнім управлінцям
10 Жовтня 2024
2 838
0
Британське метадослідження Teaching and Learning Toolkit – це аналіз низки підходів до навчання з огляду на їхню доказову ефективність. Раніше редакція “Нової української школи” переклала частину цієї праці, щоб дати українським педагогам змогу поглянути на різні методи роботи з нового ракурсу. Усі наші попередні матеріали ви можете прочитати тут.
З огляду на результати PISA-2022, зокрема із читання, ми вирішили повернутися до цього дослідження. Тож у цьому матеріалі розглянемо такий підхід, як фоніка. Вона засвідчила свою ефективність із молодшими школярами, але в окремих випадках може бути корисною і для дітей середнього шкільного віку.
Фоніка – це підхід до навчання деяких аспектів грамотності через розвиток в учнів та учениць уявлення про зв’язок між письмовими символами й звуками, розуміння цього зв’язку. Фоніка включає навички
Мета фоніки в тому, щоб навчити учнівство зв’язку між цими звуками й графемами (буквами, знаками пунктуації тощо), які їх представляють на письмі. Фоніка зосереджується на навичках розшифровки нових слів завдяки їх озвучуванню, комбінуванню чи “змішуванню” моделей “звучання – письмо”.
Наскільки такий підхід ефективний?
Середній вплив застосування звукових підходів приблизно дорівнює п’яти додатковим місяцям навчання протягом року.
Власне, дослідження демонструють, що фоніка особливо корисна для учнівства молодшого віку (4–7 років), коли вони починають читати.
Навчання фоніки в середньому ефективніше, ніж інші підходи до раннього читання, такі як “ціла мова” (whole language) або алфавітний підхід. [“Ціла мова” – це підхід до навчання читання і письма, за якого вивчають цілі слова або фрази, які трапляються в друкованому тексті, а не приділяють увагу співвідношенню звуків і букв.] Однак акцентуємо, що ефективні прийоми фоніки для молодших читачів і читачок, як правило, вбудовані в середовище, насичене іншими засобами для опанування грамоти. Це лише частина успішної стратегії навчання письма.
Особливості використання методу з різними типами учнів
Дослідження в Англії показали, що учні, які мають право на безплатне шкільне харчування (тобто гірше забезпечені, соціально вразливі), як правило, отримують подібну або трохи більшу користь від занять фонікою, ніж їхні однолітки. Імовірно, як зауважують дослідники, це пов’язано із чітким характером інструкцій та інтенсивною підтримкою, яку надають учителі.
Цілком можливо, що деякі учні й учениці з неблагополучних сімей не здатні розвивати уявлення про зв’язок між звуками й графемами з такою ж швидкістю, як інші учні, оскільки чують менше слів і менше читають удома (разом із батьками). Тому цілеспрямовані заняття з фоніки можуть швидше покращити навички декодування тексту для дітей, які зіткнулися з такими перешкодами в навчанні.
Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу
Метою фонічних підходів є швидкий розвиток в учнівства розпізнавання і написання слів завдяки здатності чути й ідентифікувати фонеми та використовувати їх [фонема – найменша одиниця усної мови]. Учні й учениці мають опанувати взаємозв’язок між фонемами й графемами (письмовими літерами чи комбінаціями літер), які їх позначають.
Успішна реалізація фонічного підходу може включати:
Коректна реалізація програм із фоніки також має враховувати ширші навички читання учнів та учениць. Потрібно чітко визначити, де діти мають проблеми з іншими аспектами читання, окрім декодування, адже ці проблеми слід розвʼязувати за допомогою інших підходів, наприклад, прямого навчання стратегій розуміння прочитаного.
Там, де фоніку реалізують як підхід, націлений на конкретних учнів, регулярні заняття (до чотирьох разів на тиждень) тривалістю приблизно 30 хвилин протягом 12 тижнів показали себе як найефективніший розклад.
У будь-якому випадку дослідники радять ретельно зважити особливості конкретного навчального середовища та контингенту учнів, перш ніж запроваджувати такий підхід.
Загалом, середні витрати на проведення занять із фоніки оцінюють як дуже низькі. Витрати, пов’язані з таким навчанням, виникають у зв’язку з потребою в конкретних ресурсах і професійній підготовці. Більшість цих витрат – початкові, протягом першого року надання такої освітньої послуги.
Хоч середня оцінка вартості програм із фоніки – “дуже дешево”, є певний діапазон цін між доступними програмами й можливістю придбати додаткове навчання або постійну підтримку для викладачів. Це означає, що витрати можуть коливатися [пам’ятаємо, що йдеться про дослідження на матеріалі англомовних країн].
Докази свідчать, що ефективність фоніки як методу пов’язана з тим, на якій стадії розвитку читацькі навички учня або учениці. Тож важливо, щоб учителі мали доступ до професійного розвитку в аспекті ефективної оцінки цих навичок, а також у використанні певних фонічних технік і матеріалів.
У наведених вище оцінках витрат припускають, що школи вже платять педагогам за проведення таких навчальних заходів, мають приміщення для проведення уроків, основні канцелярські приладдя для персоналу й учнів. Це попередні витрати на здійснення навчання фоніки, без яких загальна вартість впровадження методу, закономірно, буде вищою.
Науковці заявляють, що надійність доказів у дослідженні фоніки дуже висока. Колектив проаналізував 121 дослідження щодо цього методу, яке відповідало критеріям включення до Інструментарію (Teaching and Learning Toolkit). Водночас учені закликають завжди враховувати контекст і спиратися на власні професійні судження, запроваджуючи будь-які підходи в конкретному закладі освіти.
[У таблиці нижче наводимо всі методи й інструменти, які розглянули автори дослідження. Активні посилання ведуть до наших попередніх публікацій (нагадуємо, що раніше редакція переклала 15 матеріалів про найефективніші й найменш ефективні підходи). Колонка “Вартість” стосується, власне, вартості запровадження підходу в школі (варто, однак, пам’ятати, що в дослідженні йдеться про англомовні країни). “Ефективність” методу чи інструменту вимірюють у місяцях на рік: скільки б учню чи учениці довелося додатково працювати, щоб досягти таких результатів, які показує застосування певного підходу].
Метод, інструмент, підхід | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) | Метод, інструмент, підхід | Вартість | Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) |
---|---|---|---|---|---|
Навчити вчитися (осмислювати, планувати, оцінювати своє навчання) | Низька | +7 | Індивідуальні завдання (у межах навчального процесу – залежно від потреб і здібностей учня) | Низька | +4 |
Навчити розуміти прочитане | Низька | +6 | Літні школи | Помірно висока | +3 |
Навчити говорити й слухати | Низька | +6 | Мистецькі практики (у межах шкільної програми чи в позашкільних гуртках) | Низька | +3 |
Фідбек (зворотний зв’язок) про успіхи учня | Низька | +6 | Подовження навчального часу | Помірно висока | +3 |
Навчання майстерності (розбивання матеріалу на блоки, у кожному з яких учні мають досягти певного рівня) | Низька | +5 | Поділ класу на групи за рівнем навчальних досягнень | Низька | +2 |
Спільне навчання | Низька | +5 | Зменшення розміру класу | Дуже висока | +2 |
Фоніка (формування стійких зв’язків між звучанням мови й письмовими символами) | Низька | +5 | Наставництво/
Менторство (наставником є старша людина – учень або дорослий-волонтер) |
Помірно висока | +2 |
Взаємонавчання | Низька | +5 | Фізична активність | Низька | +1 |
Домашнє завдання | Низька | +5 | Плата вчителю за досягнення учнів | Порівняно низька | +1 |
Індивідуальні заняття (репетиторство) | Помірно висока | +5 | Поділ на групи та “потоки” (формально за схильностями й уміннями, але часто – за реальними навчальними досягненнями) | Низька | 0 |
Соціально-емоційне навчання (здобуття “м’яких навичок”) | Низька | +4 | Шкільна форма | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Допомога асистента вчителя | Помірно висока | +4 | “Виїзне” навчання (наприклад, на природі) | Помірно висока | Недостатньо доказів для висновків |
Залучення батьків | Низька | +4 | Стиль навчання (використання одного головного підходу в навчанні) | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Навчання в малих групах | Порівняно низька | +4 | Формування кар’єрних прагнень | Низька | Недостатньо доказів для висновків |
Комплексні виховні заходи (робота із поведінкою, ставленням до навчання, однокласників, учителів тощо) | Порівняно низька | +4 | Повторний рік | Дуже низька | -3 |
Ірина Пасько, “Нова українська школа”
Титульне фото: mybrightwheel.com
Обговорення