Чи корисні домашні завдання для успішності дітей – результати дослідження

Обговорення того, чи потрібні дітям домашні завдання (з якого віку, у якій кількості тощо), не вщухають роками. Незрідка від батьків та й самих учнів і учениць можна почути нарікання на те, що домашні завдання (з окремих предметів чи загалом, у певних класах чи в усій системі середньої освіти) завеликі й заскладні, чи, наприклад, не пов’язані зі змістом пройденого матеріалу.

Водночас, попри всі ці недоліки, ефективність домашніх завдань під час навчання підтверджують дослідження. Про те, які підходи до домашніх завдань показують себе краще для певної вікової категорії школярів, яка роль зворотного зв’язку від учителя у виконанні завдань, – читайте в новому адаптованому перекладі матеріалу з британського метадослідження Teaching and Learning Toolkit.

Усі попередні матеріали з перекладами дослідження можна переглянути за цим посиланням.

ВИЗНАЧАЄМО ТЕРМІНОЛОГІЮ

Домашні завдання – це, очевидно, завдання, які вчителі дають учням та ученицям для виконання поза звичайними уроками.

Домашні завдання суттєво відрізняються, особливо для молодших та старших школярів і школярок, включаючи активності, пов’язані з домашнім читанням, довші проєкти, есе й більш спрямовану та зосереджену роботу, наприклад повторення для тестів. Звісно, цей список далеко не вичерпний.

“Наше визначення також включає такі заходи, як ​”клуби домашніх завдань” [альтернатива українського контексту – групи подовженого дня – ред.], де учні й учениці мають змогу виконувати домашні завдання в школі, але не під час уроків, і ​моделі “перевернутого навчання”, коли діти готуються вдома до обговорення в класі та прикладних завдань”, – додають дослідники.

Наскільки такий підхід ефективний?

У дослідженні Teaching and Learning Toolkit ефективність застосування певного методу чи прийому визначають у місяцях прогресу – тобто в тому, скільки б додатково мала навчатися дитина, якби такий підхід не імплементували.

Середній вплив домашніх завдань є позитивним як у початковій, так і в середній школі. Однак у цих значеннях є відмінність: домашнє завдання в початковій школі в середньому показує меншу користь.

Якість поставлених завдань виявляється важливішою, ніж кількість роботи, яку вимагають від учня чи учениці. Є докази того, що позитивний вплив домашнього завдання зменшується, коли учнівство витрачає на нього більше часу.

У включених до метаогляду дослідженнях найбільшу користь демонстрували домашні завдання, які давали з певного предмета двічі на тиждень.

Докази також свідчать: дуже важливим є зв’язок домашнього завдання з опрацьованим у класі. У найефективніших прикладах домашнє завдання було невіддільною частиною навчання, а не доповненням. Для максимізації впливу також важливо, щоб учнівство отримувало якісний зворотний зв’язок (фідбек) про свою роботу.

Особливості використання методу з різними типами учнівства

Дослідження в середній школі показує більш позитивний вплив домашніх завдань (+5 місяців), ніж у початкових школах (+3 місяці).

Для читання, математики й природничих наук результати аналогічні.

Більшість домашніх завдань є індивідуальними, однак дослідження показали, що співпраця з однолітками під час виконання домашніх завдань, має більш позитивний вплив (приблизно +6 місяців прогресу). Кількість таких досліджень, утім, невелика.

Дослідження, сфокусовані на завданнях із цифровими технологіями, зазвичай демонстрували більшу користь (+6 місяців).

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І РОЗРИВІВ

Діти, які мають право на безплатне шкільне харчування (тобто ті, які, найімовірніше, походять із малозабезпечених родин, соціально незахищені), як правило, отримують додаткові переваги від домашніх завдань. Проте опитування в Англії свідчать про те, що учні й учениці з “неблагополучних” сімей рідше мають тихий робочий простір, а також доступ до гаджета, придатного для навчання, і стабільне підключення до інтернету. Крім того, вони можуть отримувати меншу підтримку від батьків у виконанні домашніх завдань й ефективному розвитку навчальних звичок. Ці труднощі можуть збільшити розрив у навчальних досягненнях “неблагополучних” і “благополучних” учнів та учениць.

“Клуби домашніх завдань” можуть допомогти подолати ці бар’єри, пропонуючи учням ресурси й підтримку, необхідні для виконання домашнього завдання або повторення матеріалу.

Клуб домашніх завдань, який організовує дитяча книгарня. Джерело: lostinbooks.com.au

Крім того, дані свідчать про те, що домашнє завдання не слід використовувати як покарання чи “штраф” за погану успішність.

Які є підходи і як їх застосовувати?

• У початкових класах домашні завдання показують ефективність, еквівалентну трьом додатковим місяцям навчання. Традиційними для цієї ланки є завдання з читання, відпрацювання орфографії чи лічби, але вони можуть бути й ширшими – спрямованими на формування дослідницьких навичок або ж на більш цілеспрямовану й зосереджену роботу (скажімо, підготовку до контрольної).

Постановка домашніх завдань у початковій школі має в середньому менший позитивний вплив на успішність – але і вивчали її значно менше, ніж вплив домашніх завдань у середній школі. У початковій школі, зрештою, мають застосовуватися ті самі загальні принципи формулювання домашніх завдань, що й у середній: чіткий зв’язок домашнього завдання з класною роботою, а також врахування оптимального обсягу домашнього завдання – який, що логічно, буде меншим для молодших школярів.

• У середній школі користь від домашніх завдань еквівалентна п’яти додатковим місяцям навчання.

Звичайні домашні роботи в середніх школах передбачають виконання завдань, поставлених на уроках, підготовку до завдань на майбутні уроки, курсові роботи й повторення для контрольних та іспитів.

Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу

Домашнє завдання впливає на учнів та учениць позитивно, адже дає їм змогу самостійно навчатися, практикуючи й закріплюючи навички, проводячи поглиблені дослідження, готуючись до уроків або повторюючи матеріал до іспитів. Дослідження, однак, свідчать, що позитивний вплив від домашніх завдань неоднаковий – йому притаманна значна варіативність.

Отже, школи мають розглянути “активні елементи” цього підходу, які можуть містити:

• переважання якості домашніх завдань над кількістю;
• використання ретельно розроблених домашніх завдань, чітко пов’язаних із матеріалом, пройденим у класі;
• чітке визначення цілей домашнього завдання для учнівства;
• розуміння й усунення будь-яких перешкод для виконання домашнього завдання, таких як доступ до гаджетів чи інших ресурсів (підручників, обладнання, додаткової літератури, матеріалів тощо);
• опанування з учнівством стратегій самостійного навчання;
• надання високоякісного зворотного зв’язку для покращення результатів учнівства;
• моніторинг впливу домашнього завдання на активність учнів та учениць у навчанні, їхні прогрес і досягнення.

Учителям варто відстежувати, що перешкоджає учнівству у виконанні домашнього завдання – наприклад, брак доступу до тихого місця чи до навчальних матеріалів. А ще – по змозі уникати використання домашки як покарання за погану успішність.

Як правило, середня вартість домашніх завдань як навчального методу дуже низька – вона значною мірою залежить від рівня підготовки вчителів і наявних у школі ресурсів. Як вказано в дослідженні, створення й перевірка домашніх завдань “також вимагатиме невеликої кількості часу педагогів – для планування та зворотного зв’язку”. [Додамо, що таке твердження можна піддати сумніву: розроблення справді оригінальних, практично орієнтованих завдань може стати доволі ресурсозатратним. Принагідно нагадаємо, що вчителі, які викладають географію та природознавство у 4–6-х класах, можуть скористатися збірником завдань з 10 тем природничої галузі, який підготували досвідчені методисти разом з ГО “Смарт освіта”].

Окрім часу й витрат, керівники шкіл мають розглянути, як максимізувати ефективність домашнього завдання, забезпечивши професійний розвиток вчителів, який сприятиме, з одного боку, створенню ретельно продуманих завдань, які б доповнювали опрацьоване в класі, а з іншого – наданню належного фідбеку для покращення результатів школярів. Закладам освіти слід відстежувати вплив різних аспектів домашнього завдання – як-от його частота, мета й різноманітність завдань – на цікавість учнів до навчання та їхню успішність.

Зауважимо: переконливість доказів щодо домашніх завдань у метадослідженні оцінена як низька. Науковці визначили 43 дослідження, які відповідають критеріям включення до метаогляду. Докази втратили в переконливості, тому що:

• значний відсоток досліджень не є рандомізованими контрольованими дослідженнями. Хоч одні плани досліджень дають важливу інформацію про ефективність домашніх завдань, існує ризик того, що на результати впливають невідомі чинники, які не є частиною підходу;
• значний відсоток досліджень не був незалежно оцінений. Оцінки, проведені організаціями, що пов’язані з цим підходом [можливо, в українському контексті це могли би бути укладачі збірників завдань та їхні видавці – ред.], наприклад комерційними постачальниками, зазвичай демонструють більш позитивний вплив, а це може змінити висновки про загальну користь домашніх завдань.

Як і щодо інших підходів, науковці узагальнили середній позитивний вплив домашніх завдань. “Важливо враховувати контекст і спиратися на ваше професійне судження, застосовуючи метод у вашому середовищі”, – акцентують вони.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

1. Домашнє завдання в середньому позитивно впливає на успішність (+ 5 місяців), особливо учнів та учениць середньої ланки.

2. У деяких учнів та учениць може не бути тихого місця для виконання домашніх завдань, тож школам слід розглянути, як можна підтримати таких дітей (наприклад, шляхом створення для них “клубів домашніх завдань”).

3. Домашнє завдання, пов’язане з роботою в класі, як правило, ефективніше. Крім того, у дослідженнях, які фіксували зворотний зв’язок на домашні завдання, користь від них для загальної успішності учня/учениці була вищою.

4. Важливо, щоб учні зрозуміли мету домашнього завдання (наприклад, розширити знання в певній галузі чи розвинути вільне володіння певним матеріалом).

Ірина Пасько, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – master1305, freepik.com