Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Репетиторство та індивідуальні заняття з учителями: у яких умовах найефективніші – результати дослідження

 

Репетиторство як форма підтримки учнів з освітніми втратами, а також підготовки до ЗНО/НМТ – доволі популярна практика в Україні. Часто такі заняття ініціюють батьки. Утім, з огляду на втрати навчального часу через повітряні тривоги й вимкнення світла, їх могли запроваджувати й школи – як індивідуальні консультації для учнівства від учителів-предметників.

За кордоном індивідуальні заняття з учнями й ученицями у школі (тьюторство) також поширені. Користь від таких занять, їхня оптимальна частота, вартість за державною програмою підтримки – усе це узагальнено в британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit.

Усі матеріали, створені на основі адаптованого перекладу цього дослідження, читайте за посиланням.

РЕПЕТИТОРСТВО: ХТО НАЙЕФЕКТИВНІШЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ І ЯКІ ФОРМАТИ НАЙКРАЩІ

Репетиторство, або ж індивідуальне навчання, здійснюють учитель, асистент учителя або інша доросла людина. Вони надають учневі чи учениці інтенсивну індивідуальну підтримку. Такі заняття можна проводити поза звичайними уроками, як додаткове навчання, наприклад, у форматі подовження навчального часу чи літньої школи – або як заміна урокам.

Наскільки такий підхід ефективний?

Докази свідчать, що репетиторство може бути дуже ефективним: воно забезпечує прогрес, який у середньому дорівнює п’яти додатковим місяцям навчання. [У цьому дослідженні користь від застосування методу, прийому, підходу до навчання вимірюють у місяцях – скільки б дитині довелося вчитися додатково, щоб досягти аналогічного результату].

Докази засвідчують, що індивідуальне навчання має бути додатковим до звичайного викладання, але чітко пов’язаним із ним. Також важливо, щоб учителі контролювали прогрес учня або учениці, щоб переконатися, що репетиторство дійсно корисне для дитини.

Дослідження, у яких порівнюють репетиторство із навчанням у невеликих групах, показують неоднозначні результати: у деяких випадках індивідуальне навчання показало кращі результати, а в інших – навчання в групах по двоє чи троє було таким само ефективним, чи навіть ефективнішим за репетиторство. Варіативність результатів може свідчити про те, що важливий конкретний тип і якість викладання, яке проводять у цих малих групах, а не точний розмір групи.

Програми із залученням асистентів учителів або волонтерів можуть позитивно впливати на успішність дітей, але показувати меншу ефективність, ніж програми, де працюють досвідчені, спеціально підготовлені вчителі. Там, де навчання проводять волонтери чи асистенти вчителя, доцільніше використовувати чітко структуровані програми.

Особливості використання методу з різними типами учнівства

Дослідження, проведені в початкових класах, як правило, демонструють більш позитивний вплив репетиторства на успішність (+6 місяців), ніж у середній ланці (+4 місяці).

Результати в математиці виявилися значно нижчими (+2 місяці), ніж у навчанні грамотності (+6 місяців).

Короткі регулярні сеанси (приблизно 30 хвилин, три-п’ять разів на тиждень) протягом встановленого періоду часу (до десяти тижнів) забезпечують оптимальний ефект.

Дослідження, у яких для репетиторства використовували цифрові технології, продемонстрували загалом такі самі результати, як і дослідження традиційного офлайн-навчання сам на сам.

Дослідження проводили в семи країнах світу, і результати в усіх випадках були подібними.

РЕПЕТИТОРСТВО ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І РОЗРИВІВ

Дослідження в Англії показали, що учні, які мають право на безплатне шкільне харчування (тобто соціально незахищені, з “неблагополучних” родин), як правило, отримують додаткові переваги від індивідуальних занять. Особливо виграють від нього учні з низьким рівнем успішності.

Індивідуальні заняття можуть допомогти учням і ученицям досягти прогресу, адже під час таких зустрічей учителі надають цілеспрямовану академічну підтримку тим дітям, які мають низьку успішність або ризикують відстати. Такий підхід дає змогу вчителю або репетитору зосереджуватися суто на потребах учня чи учениці, викладаючи матеріал на тому рівні, який точно відповідає розумінню дитини. Індивідуальне навчання передбачає вищий рівень взаємодії й вищу якість зворотного зв’язку, порівнюючи з навчанням разом із класом. А це, своєю чергою, може допомогти дітям приділити більше часу новим або незнайомим темам, подолати перешкоди в навчанні й, зрештою, успішніше опанувати навчальну програму.

Поради для директорів та вчителів і вартість запровадження методу

Репетиторство надає додаткову підтримку, орієнтовану на потреби учня або учениці. Що менше дітей має одночасно навчати вчитель або вчителька, то тіснішою стає взаємодія між ним чи нею та учнівством. Запроваджуючи для певних дітей або підлітків індивідуальні заняття, аби вони дали максимальний результат, школам варто врахувати такі аспекти:

  • точно визначити учнів/учениць, які потребують додаткової підтримки;
  • зрозуміти, які в кого з дітей прогалини в навчальній програмі, і використовувати це розуміння для правильного вибору змісту індивідуальних занять;
  • переконатися, що вчителі належно підготовлені до високоякісної взаємодії з учнівством, наприклад, до надання добре спланованого зворотного зв’язку;
  • забезпечити, щоб зміст занять був чітко пов’язаний зі змістом навчання в класі, щоб учитель і репетитор (тьютор) мали час обговорити цей зв’язок і заняття загалом;
  • моніторити вплив навчання на успішність учнівства й відповідно коригувати заняття.

Індивідуальні заняття можуть проводити вчителі, кваліфіковані асистенти вчителів, академічні ментори (наставники) чи репетитори. Заняття, як правило, проводять протягом тривалого періоду – декількох тижнів або й семестру.

Середня вартість індивідуального навчання помірна. Якщо його запроваджують у школі, витрати значною мірою складаються із періодичних доплат учителям та вартості додаткових навчальних матеріалів. Як вказано в дослідженні, завдяки Національній програмі репетиторства у Британії школи могли придбати на перший рік (2020–2021) субсидоване офлайн або онлайн-навчання (сам на сам з учителем) у 15-годинних блоках за середньою вартістю 167–180 фунтів [8900–9590 гривень] на учня. Витрати на онлайн-заняття нижчі, порівнюючи з офлайн-репетиторством, зокрема з тими заняттями, на яких освітню послугу надають кваліфіковані фахівці.

Якщо репетиторством чи навчанням у малих групах займаються шкільні вчителі чи їхні асистенти, зрозуміло, що це вимагатиме значної кількості їхнього робочого часу (порівнюючи з роботою на весь клас). Враховуючи нижчу вартість, як зазначають дослідники, спочатку можна спробувати навчання в малих групах, перш ніж переходити до суто індивідуальних занять.

Окрім часу та витрат, керівники шкіл можуть розглянути можливість залучити провайдерів послуги із доведеною ефективністю (в українських умовах це, скажімо, репетиторські центри, викладачі підготовчих курсів університетів тощо). Щоб збільшити вплив індивідуального навчання, яке проводять у школі, директори можуть організувати професійний розвиток для вчителів, асистентів і тьюторів. Висока якість в таких сферах, як формувальне оцінювання, знання навчальної програми, пояснення матеріалу, зворотний зв’язок, сприятиме розвитку потенціалу школи загалом.

Переконливість доказів про ефективність індивідуального навчання дослідники оцінюють як помірну. Вони визначили 123 дослідження, які відповідають критеріям включення до Teaching and Learning Toolkit. Тема дещо втратила в переконливості доказів через такі причини:

  1. Значний відсоток досліджень не було незалежно оцінено. Оцінки щодо ефективності, надані організаціями, які пов’язані з індивідуальним навчанням (наприклад, комерційними постачальниками), зазвичай вищі, а це може впливати на загальні висновки щодо підходу.
  2. Існує велика кількість непояснених варіацій між результатами, включеними до теми. Усі огляди містять певні варіації в результатах, тому важливо дивитися на різні групи учнівства, враховуючи показники, що не відповідають середнім. “Незрозуміла варіативність (або неоднорідність) знижує нашу впевненість у результатах, адже ми не змогли перевірити, як контекст, методологія чи підхід впливають на результат [застосування індивідуального навчання]”, – наголошують дослідники.

Як і у випадку з будь-яким оглядом доказів, метадослідження узагальнює середній вплив індивідуального навчання, визначений під час академічних досліджень. Важливо враховувати контекст закладу освіти й спиратися на своє професійне судження, застосовуючи підхід у певному середовищі.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

1. У середньому індивідуальні заняття дуже ефективні для покращення учнівської успішності. Індивідуальне навчання може бути ефективною стратегією надання цілеспрямованої підтримки учням та ученицям, які мають низьку успішність або відчувають труднощі в певних сферах.

2. Репетиторство з більшою ймовірністю принесе користь дитині, якщо воно буде додатковим до звичайних уроків і прямо пов’язаним із ними.

3. Індивідуальне навчання може бути дорогою послугою, особливо якщо його проводять вчителі. Навчання в невеликих групах або з асистентами вчителя, а не сам на сам з учителем, у середньому трохи менш результативне, але може бути економічно ефективним рішенням.

4. Індивідуальні заняття, які проводять асистенти вчителів, природно, будуть особливо корисними, якщо асистенти мають досвід, добре навчені й мають певну підтримку – наприклад, проводять заняття за готовими планами, структуровано.

Метод, інструмент, підхід Вартість Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік) Метод, інструмент, підхід Вартість Ефективність (у місяцях навчального прогресу на рік)
Навчити вчитися (осмислювати, планувати, оцінювати своє навчання) Низька +7 Індивідуальні завдання (у межах навчального процесу – залежно від потреб і здібностей учня) Низька +4
Навчити розуміти прочитане Низька +6 Літні школи Помірно висока +3
Навчити говорити й слухати Низька +6 Мистецькі практики (у межах шкільної програми чи в позашкільних гуртках) Низька +3
Фідбек (зворотний зв’язок) про успіхи учня Низька +6 Подовження навчального часу Помірно висока +3
Навчання майстерності (розбивання матеріалу на блоки, у кожному з яких учні мають досягти певного рівня) Низька +5 Поділ класу на групи за рівнем навчальних досягнень Низька +2
Спільне навчання Низька +5 Зменшення розміру класу Дуже висока +2
Фоніка (формування стійких зв’язків між звучанням мови й письмовими символами) Низька +5 Наставництво/

Менторство (наставником є старша людина – учень або дорослий-волонтер)

Помірно висока +2
Взаємонавчання Низька +5 Фізична активність Низька +1
Домашнє завдання Низька +5 Плата вчителю за досягнення учнів Порівняно низька +1
Індивідуальні заняття (репетиторство) Помірно висока +5 Поділ на групи та “потоки” (формально за схильностями й уміннями, але часто – за реальними навчальними досягненнями) Низька 0
Соціально-емоційне навчання (здобуття “м’яких навичок”) Низька +4 Шкільна форма Низька Недостатньо доказів для висновків
Допомога асистента вчителя Помірно висока +4 “Виїзне” навчання (наприклад, на природі) Помірно висока Недостатньо доказів для висновків
Залучення батьків Низька +4 Стиль навчання (використання одного головного підходу в навчанні) Низька Недостатньо доказів для висновків
Навчання в малих групах Порівняно низька +4 Формування кар’єрних прагнень Низька Недостатньо доказів для висновків
Комплексні виховні заходи (робота із поведінкою, ставленням до навчання, однокласників, учителів тощо) Порівняно низька +4 Повторний рік Дуже низька -3

Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”

Титульне фото: автор – Mikhail Nilov, pexels.com

Матеріали за темою

Обговорення