Як використовують субвенцію НУШ на місцях – у цифрах (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Протягом останнього місяця редакція “Нової української школи” отримувала десятки повідомлень від батьків першокласників і вчителів про матеріальну неготовність класів до 1 вересня. Про те, що області ще не до кінця використали субвенцію НУШ, зазначала і міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час Серпневої конференції в Києві. За її словами, лише 44,1% з 1 мільярда гривень повністю використані.

За децентралізованою системою управління, яка зараз існує в Україні, державні субвенції потрапляють в обласний бюджет, після чого розподіляються обласною радою серед місцевих бюджетів, а потім – місцевими радами серед шкіл. Отже, саме від оперативної роботи рад і залежала вчасність забезпечення шкіл. Якщо місцева рада не збиралась на сесію чи не проголосувала за розподіл субвенції і виділення співфінансування, це автоматично відтерміновувало проведення закупівель. Це і спричинило велику затримку в багатьох ОТГ, районах і містах обласного значення.

Також на затримку вплинули запізні оголошення тендерів і їх відміна через відсутність пропозицій від виробників. Тепер же, коли чимало управлінь заразом терміново проводять закупівлі, виробники заявляють про неможливість зробити таку кількість товару в стислі терміни. По всій Україні управління освіти отримують сповіщення від виробників про затримку поставок через завеликі замовлення.

Кожен випадок невчасного забезпечення шкіл потрібно розглядати окремо – і найоперативнішу інформацію знають у школах і управліннях освтіи. Проте ми спробували подивитися на ситуацію зверху, аби загалом її оцінити. Тому запросили інформацію в обласних управлінь освіти щодо використання субвенції і дофінансування, яке, згідно з Постановою Кабміну, обов’язково мало бути.

Оцінити ситуацію вдалося частково – не від усіх областей вдалося отримати повні дані. Деякі надсилали лише загальнообласні дані щодо використання субвенції, інші – статистику щодо всіх ОТГ, районів і міст обласного значення. Ддеякі ж взагалі на відповіли на наші запити про публічну інформацію – як-от Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Тернопільська (сповіщення про збільшення терміну розгляду запитів ми не отримували).

В інформаційних запитах ми запитували про обсяги  виділених коштів субвенції і співфінансування в області загалом та районах, ОТГ і містах обласного значення окремо; розподіл субвенції і дофінансування між дидактичними матеріалами, меблями і мультимедійним обладнанням; стан використання субвенції і співфінансування в області загалом і окремо в районах, ОТГ і містах обласного значення.

Нижче публікуємо всю інформацію, яку маємо на сьогодні. Також у Міністерстві освіти і науки нам вдалося отримати дані, що області подавали перед Серпневою конференцією в Києві.

Оскільки нам не вдалося отримати повну інформацію, і вона постійно змінюється, ми надалі надсилатимемо запити на публічну інформацію, співпрацюватимемо з МОН і Державним казначейством та оновлюватиме дані. Про зміни обов’язково напишемо на нашій сторінці у Facebook.

Нагадуємо, що і ви можете надсилати інформаційні запити, щоб контролювати ситуацію у своєму місті, районі чи ОТГ. Інструкція, як це робити, є за цим посиланням. Будемо вдячні, якщо поділитеся з нами відповідями – це важливо для оперативного інформування. Надсилайте документи на [email protected].

Як читати таблиці

1. Кожне посилання – це окремий документ, в якому міститься вся інформація, що ми маємо про ту чи іншу область. Часом це лише зведені для всієї області дані, іноді – таблиці про використання субвенції та співфінансування в районах, ОТГ і містах обласного значення.

2. Щодо кожних даних зазначено дату, станом на яку подано інформацію. Оскільки ми отримували відповіді на інформаційні запити протягом двох тижнів, то й дати всюди різні.

3. Більша частина інформації отримана сайтом НУШ. Поряд з інформацією від МОН у дужках зазначено “дані МОН”.

4. Дані щодо використання субвенції отримували різні. Деякі області у відповідях зазначали профінансовані видатки. Профінансовані – означає кошти, уже спрямовані на виконання бюджету (тобто для їх використання вже проведено, оголошено чи от-от буде оголошено тендери і допровогові закупівлі).

Частина областей додавала інформацію щодо касових видатків. Це – кошти, які з рахунків місцевих органів самоврядування вже заплачені за поставлені і прийняті товари. Нюансом цієї цифри є те, що якщо виробник затримує поставки, отримує кошти тільки за поставлений товар –отже на цей час касові видатки будуть меншими за обсяг коштів, що врешті має отримати виробник. Наприклад, з обіцяних 100 парт завезено тільки 50, отже і оплата за решту меблів відбудеться пізніше, хоча вони гарантовано з’являться в школі, адже виробник і державна установа пов’язані договором.

Інші області не уточнювали, яку саме інформацію подавали,  користуючись формулюванням “використано”.  У цьому випадку ми не можемо знати напевне, які саме видатки маються на увазі – профінансовані чи касові.

Картинка-мотиватор

Фото: автор gustavofrazao, Depositphotos

“Нова українська школа”

Фото: автор – BrianAJackson, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення