Яким для освіти був 2024 рік: огляд основних подій і тенденцій

2024 рік в освіті відзначився низкою подій: міняли й ухвалювали нову нормативну базу, почали підготовку до пілотування профільної середньої освіти й розгортання комплексної політики “Школа офлайн”, скорочували й адаптували під актуальні потреби модельні програми. Змінилася кількість предметів на НМТ й частково – система державного фінансування вищої освіти. Ширше коло учителів-предметників змогло пройти сертифікацію й отримати право на відповідні доплати.

Усі це відбувалося в умовах, коли повномасштабна війна триває, а ворог продовжує атакувати цивільну інфраструктуру. На жаль, дії окупантів призводять не лише до емоційного виснаження учасників та учасниць освітнього процесу, а й до фізичного знищення закладів освіти та загибелі дітей та дорослих.

Але, попри труднощі, з якими зіткнулася освітня система, вона вистояла: навчання продовжується в класах, в укриттях, онлайн, зі світлом і при ліхтариках. Запровадження реформи НУШ триває в 7 і пілотних 8 класах, фахівці розробляють нові курси, пишуть та апробують підручники. Пошкоджені школи й садочки поступово відбудовують.

У цьому матеріалі ми спробували відстежити основні події та тенденції 2024 року в освіті за такими рубриками (ви можете одразу переходити до того розділу, який вас найбільше цікавить):

• кадрові й управлінські зміни в освітній системі;
• НУШ;
• бюджет на освіту й зарплати освітян;
• становище й проблеми вчителів:

- молоді вчителі й входження в професію;

- сертифікація-2024 та зміни в нормативних документах;

• освіта під час повномасштабної війни:

- “Школа офлайн”, укриття й безпека;

- освіта на тимчасово окупованих територіях;

- інклюзивне навчання;

- профільна середня освіта, дошкілля, медалі та інші стратегічні рішення;

- мовне питання;

- зміст освіти;

• вступна кампанія і вимірювання якості освіти:

- PISA;

- НМТ;

- ДПА й моніторинги якості освіти;

- грантова система та інші зміни у вищій освіті;

• діджиталізація;
• реформа харчування;
• а що “Смарт освіта”?

Згадаймо разом, яким був 2024 рік 🎄

КАДРОВІ Й УПРАВЛІНСЬКІ ЗМІНИ В ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ

У 2024 році відбулася низка кадрових і функційних змін у Міністерстві освіти науки України та інших державних інституціях. Можливо, вони були не такими резонансними, як торік, але доволі важливими.

Зокрема, у вересні новою заступницею міністра зі шкільної освіти стала Надія Кузьмичова. На цій посаді вона змінила Андрія Сташківа (судячи з інформації на сайті МОН, останній залишається на посаді заступника міністра, займаючись іншим напрямом діяльності). Докладніше про проєкти й педагогічний досвід Надії Кузьмичової читайте за посиланням.

Також у листопаді посаду освітнього омбудсмена обійняла Надія Лещик (каденція першого освітнього омбудсмена, Сергія Горбачова, завершилася 14 серпня 2024 року). З жовтня 2019 року вона працювала очільницею відділу медіа та аналітики Служби освітнього омбудсмена. Докладніше про професійний досвід пані Надії – за посиланням, наше велике інтерв’ю із нею – тут.

Нарешті, у серпні установою, що відтепер відповідає за процедуру апробації підручників, став Український інститут розвитку освіти – замість Інституту модернізації змісту освіти, претензії до роботи якого накопичувалися роками. Докладніше – за посиланням (зокрема, ідеться про укладання угод на друк підручників за удвічі завищеними цінами між ІМЗО й ТОВ “Видавництво Атлант”. Щодо цього випадку триває службове розслідування МОН).

НУШ

У 2024–2025 навчальному році реформа “Нова українська школа” на загальнонаціональному рівні “перейшла” із базового до адаптаційного циклу середньої освіти – у 7 клас. Навчання за новим Державним стандартом – це нові виклики й щодо змісту, і щодо організації навчання, особливо в умовах війни. Однак, попри всі негаразди, упровадження НУШ триває – зокрема, визначені школи продовжують пілотувати реформу у 8 класах.

Якщо говорити про особливості впровадження реформи цього року, то варто згадати про декілька головних тем: наприклад, розуміння суті реформи і її фінансування в середній школі, забезпечення дітей підручниками, оцінювання “по-новому”.

💡Декілька досліджень засвідчили, що розуміння НУШ серед учителів, батьків і дітей часто є доволі поверховим. За даними опитування “Зміст освіти у старшій профільній школі”, яке у вересні презентував Київський міжнародний інститут соціології, 65% вчителів підтримують ідеї “Нової української школи”, проте лише 29% педагогів “дуже добре обізнані, розуміють суть і знають деталі реформи”, а 10% директорів закладів освіти стверджують, що “погано обізнані” або “практично нічого не знають” про НУШ. Серед батьків та учнів 5–6-х класів лише 14% детально ознайомлені із суттю реформи (докладніше про оцінку впровадження реформи, задоволеність нею тощо – за цим посиланням).

Очевидно, що така ситуація на восьмому році впровадження реформи має загрозливий вигляд і потребує певного реагування.

Так, у середині жовтня міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив про плани створення Імплементаційного агентства з реалізації реформи НУШ. Декілька робочих груп, які займаються переглядом програм для українських школярів, надалі об’єднають в Імплементаційне агентство, яке реалізовуватиме вже ухвалені рішення щодо реформи.

Щодо фінансування реформи, проблемою стало те, що порядок надання субвенції (1,5 мільярда гривень) для реалізації НУШ у 2024 році Уряд затвердив лише на початку липня. Варто, однак, зауважити, що невикористані кошти субвенції 2023 року громади могли використовувати й у 2024-му. На наступний рік на імплементацію НУШ у бюджеті закладено 2,15 мільярда гривень. Ці гроші підуть на закупівлю обладнання та засобів навчання для шкіл, а також на підвищення кваліфікації вчителів.

Джерело: ГО “Смарт освіта”, Гімназія №75 міста Києва

💡Певні новації були запроваджені у сфері забезпечення учнівства підручниками. Зокрема, з 2024 року всі підручники, які видають державним коштом, з 1 вересня до початку конкурсу підручників мають проходити апробацію (після належної експертизи). На наступний рік заплановано конкурсні відбори підручників для 1, 2, 3 і 8 класів НУШ. У цьому році пріоритетною була апробація навчальної літератури для 8 (пілотних) класів. Це означає, що підручники пройдуть “польові випробування” в школах, а авторські колективи отримають від учителів зворотний зв’язок, який дасть змогу покращити матеріали. Докладніше про цю процедуру читайте за посиланням, а за цим лінком ви можете ознайомитися із роз’ясненнями щодо апробації від УІРО.

Друк і розвезення підручників, на відміну від попереднього року, відбулися із затримкою. Так, станом на 3 вересня, за словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, для 7-класників надрукували й передали на доставку 99,7% усіх підручників. Реально доставлено в регіони на 1 вересня було 82,03% підручників. До 19 вересня відсоток збільшився до 92% (докладніше за областями – за посиланням). На кінець жовтня шість регіонів так і не були забезпечені підручниками для 7 класів на 100%. 22 жовтня профільний Комітет Верховної Ради визнав “незадовільною роботу Міністерства освіти і науки в частині забезпечення шкіл підручниками й навчальними посібниками”. На думку представників Комітету, ця проблема набула системного характеру.

Восени найгарячішою темою довкола НУШ стало запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнівства 5–9-х класів. Відповідні методичні рекомендації набули чинності на початку серпня. Тепер учителі мають оцінювати не лише знання дітей, а і їхні навички, розвиток, уміння, охоплені в кожній галузі трьома чи чотирма групами результатів.

💡Після жовтневого вебінару МОН про те, як виставляти оцінки по-новому, учительська спільнота все ще потребувала додаткових деталізованих роз’яснень із цього питання: як за один урок оцінити 30 дітей за різними групами результатів? Як виставляти оцінки в журнал, у якому не передбачено клітинок для нового оцінювання? Чи потрібно ставити поточні оцінки й на основі чого виставляти тематичне оцінювання? Як пояснити учнівству й батькам, що саме означає певна оцінка?

Такі роз’яснення міністерство надало в листопаді (докладно – за посиланням, стислий варіант – тут). У новому оцінюванні акцент роблять не на знаннєвому компоненті, а на компетентнісному підході. Зберігайте собі жовтневу “шпаргалку” від редакції НУШ: як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів (головне з вебінару про оцінювання).

💡Перед якими труднощами досі постають вчителі, запроваджуючи нове оцінювання, і як розвʼязують проблеми на місцях, читайте у великому грудневому матеріалі за посиланням. На запит редакції “НУШ” у МОН зазначили, що аналізують коментарі освітян і розробляють практичні інструкції для проведення оцінювання на предметах / інтегрованих курсах різних освітніх галузей. Під час підсумкового брифінгу МОН заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова розповіла, що у 2025 році в МОН планують активізувати співпрацю з батьками, які є учасниками освітнього процесу, але часто не розуміють оновленої системи оцінювання, та проводити відповідні курси для освітян через ІППО.

БЮДЖЕТ НА ОСВІТУ Й ЗАРПЛАТИ ОСВІТЯН

Державний бюджет на освіту у 2024 році склав 176,2 мільярда гривень. Для порівняння, у 2023 році на освіту виділили 143,4 мільярда, а на 2025 рік заклали 194,3 мільярда гривень (у першому читанні Верховна Рада ухвалила суму 167 мільярдів, однак у листопаді Уряд запропонував суттєво збільшити освітній бюджет).

💡Наприкінці листопада Президент підписав проєкт бюджету на 2025 рік. Зокрема, передбачені видатки на ремонт та будівництво укриттів у школах (учетверо більше, ніж у 2024 році), а також на закупівлю шкільних автобусів, харчування учнів початкових класів і модернізацію харчоблоків, протипожежний захист тощо. Докладніше про те, які статті витрат заплановані, читайте за посиланням, а також у цьому матеріалі.

• 103 мільярди гривень спрямують на оплату праці педагогів (на рівні минулого року, отже, як такого підвищення зарплат не заплановано).
• Утім, ще 12 мільярдів гривень планують скерувати на доплати педагогічним працівникам у комунальних ЗЗСО (1000 гривень з 1 січня 2025 року і 2000 гривень з 1 вересня 2025 року). Ці доплати, за словами Оксена Лісового, призначатимуть автоматично. Докладніше про сценарії підвищення зарплат, над якими працює МОН, читайте у цьому матеріалі.

Надбавку до заробітної плати з 1 січня 2025 року отримуватимуть усі педагогічні працівники ЗЗСО – не лише вчителі, а й психологи, керівники гуртків, вихователі груп подовженого дня. На призначення виплат не впливатимуть стаж роботи чи місце розташування закладу освіти. Доплати мають компенсувати проблему підвищення військового збору до 3,5%, що зменшує суму, яку вчителі отримують “на руки”.

Загалом питання зарплат учителів у 2024 році стояло доволі гостро. Ще восени 2023 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував підвищення зарплат освітянам приблизно на 21%. Воно мало відбутися у два етапи в межах зростання мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2024 року – на 10%, а з 1 квітня – ще на 12%. У 2024 році справді відбулося підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки: раніше він складав 2893 гривні, а з 1 січня 2024 року збільшився до 3195 гривень. Відповідно збільшилися й інші тарифні розряди.

💡Однак, квітневого підвищення заробітних плат не відбулося. У Мінфіні, розглянувши підготовлений Мінекономіки проєкт постанови Кабінету Міністрів, зазначили: з огляду на обмеженість фінансового ресурсу передчасно розглядати питання підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 квітня 2024 року. Докладніше про це рішення читайте за посиланням.

Також у сфері оплати праці вчителів відбулися зміни в механізмі нарахування щорічної допомоги на оздоровлення і в тому, як загалом нараховуватимуть надбавку за вислугу років (докладніше – за лінком).

СТАНОВИЩЕ Й ПРОБЛЕМИ ВЧИТЕЛІВ

У 2024 році проблеми й потреби вчителів були у центрі уваги дослідників. Зокрема, ГС “Освіторія” (дослідження “Вчителі України: кадровий потенціал”) з’ясувала, що понад 40% учителів налаштовані піти з професії до 2030 року. Водночас лише половина студентів педагогічних спеціальностей планує працювати в школі найближчими роками.

За словами дослідників, найбільше в Україні бракує вчителів молодших класів: у містах – 19 тисяч педагогів; у селах – понад 11 тисяч. Школи також відчувають дефіцит учителів іноземних мов (19 тисяч), фізичної культури (12 тисяч), технологічної галузі (майже 8 тисяч).

47% опитаних українських освітян задоволені своєю роботою, але абсолютна більшість педагогів (80%) вважає, що суспільство не цінує їхню працю. Головні демотиватори українських учителів – низька зарплата, велике робоче навантаження й бюрократія та задачі, що відволікають від навчання дітей. Останній чинник назвали 59% опитаних. Імовірно, із такими даними пов’язаний намір МОН скоротити обсяги паперової роботи та скасувати певні форми звітності для шкіл.

Молоді вчителі й входження в професію

З огляду на наведені вище результати не дивно, що у 2024 році проблеми молодих учителів і входження в педагогічні професії лишалися у фокусі уваги спільноти й освітніх управлінців. Середній вік педагогів в Україні щороку зростає, водночас зменшується кількість молодих фахівців у закладах освіти.

💡Опитування на сайті “НУШ” підсвітило ТОП-5 проблем молодих учителів:

1. низький рівень зарплат;
2. формальність наставництва;
3. перевантаженість і дискримінація;
4. стосунки із батьками й відсутність підтримки з боку адміністрації в конфліктах;
5. підготовка у закладах вищої освіти.

Водночас стосунки з учнівством для більшості проблемою не є – навпаки, виховання дітей, спілкування з ними – найголовніша мотивація стати вчителем для молоді.

За словами Оксена Лісового, МОН наразі розробляє декілька моделей реформування педагогічної освіти в університетах. Один із підходів передбачає інтеграцію її елементів у класичні заклади вищої освіти й створення педагогічної магістратури (“Академії вчительства”), а також проходження обов’язкової педагогічної практики на четвертому курсі в класичних університетах. Такий підхід дасть змогу обирати професію вчителя більш усвідомлено.

Вступна кампанія-2024 засвідчила, що спеціальність “Середня освіта” залишається не надто привабливою для абітурієнтів з високими балами: середній конкурсний бал НМТ студентів і студенток, які цього року вступили на педагогічні спеціальності на бюджет, – 140. Для порівняння: на журналістику, право чи фінанси він становить приблизно 180.

💡На думку заступника міністра освіти Михайла Винницького, це пов’язано саме із низьким стартовим рівнем зарплат педагогів. Водночас саме на “Середню освіту” у 2024 році набрали найбільше бюджетників – 6100 осіб, а ще 300 мали достатні бали для отримання гранту.

Проблему низьких зарплат протягом року намагалися розвʼязувати на місцевому рівні. Наприклад, у Чернівцях на надбавки молодим учителям виділили близько 8 мільйонів гривень. Про те, яку допомогу надають молодих педагогам в інших регіонах (надбавки, педагогічна інтернатура, методпідтримка), читайте за посиланням.

Сертифікація-2024 та зміни в нормативних документах

Ще в січні 2024 року в УІРО почали роботу над оновленням професійного стандарту вчителя. У вересні Міністерство освіти і науки затвердило професійний стандарт “Вчитель закладу загальної середньої освіти”. Ним замінили три інші профстандарти: “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти” і “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”.

💡Основні зміни в цьому документі порівняно з попередніми такі:

• поява професійних кваліфікацій, погоджених із Національною рамкою кваліфікації;
• оптимізація кількості компетентностей, які необхідні для роботи вчителя (їхнє скорочення з 15 до 12);
• визначення траєкторії здобуття професійних кваліфікацій (також закладена ідея появи кваліфікаційних центрів, де можна буде оцінити свою відповідність обов’язкам учителя без попереднього навчання).

Новий профстандарт можна використовувати як інструмент для самооцінювання та оцінювання вчителя, орієнтуватися на нього під час підготовки до сертифікації та атестації. Докладно про всі зміни в документі читайте в коментарях директорки УІРО Наталії Софій та головного спеціаліста Департаменту вищої освіти МОН Ігоря Балуби.

Зображення: НУШ

💡Крім того, у МОН оголосили про намір виправити помилки в постанові Уряду № 800, що регулює підвищення кваліфікації педпрацівників. У планах, серед іншого, – створити реєстр провайдерів таких послуг, що відповідають певним стандартам.

Щодо сертифікації, то її цьогоріч мали право пройти вчителі початкових класів, математики та української мови й літератури, які викладають у 5–6-х класах (для них оцінювання почалося в березні), а також учителі історичної та громадянської галузі (почалося у вересні). Загалом сертифікацію пройшли 1478 педагогів: 150 вчителів математики, 297 – історії та громадянських дисциплін, 380 – української мови та літератури, 651 – початкових класів. У сертифікації-2025 зможуть взяти участь, крім названих вище категорій, ще й учителі англійської мови – до 500 осіб.

💡Крім того, ще в січні МОН запропонувало для громадського обговорення нову редакцію Положення про атестацію педагогічних працівників. У листопаді його ухвалили. Основні зміни стосуються педагогічних звань і кваліфікаційних категорій учителів, які не мають вищої освіти; збереження педагогічних звань та кваліфікаційних категорій до наступної атестації при переході на іншу роботу; порядку створення атестаційних комісій тощо (більше – за цим лінком). Після оприлюднення документа на пошту “НУШ” надійшло чимало запитів. Усі частини юридичного роз’яснення з цієї теми читайте за цими посиланнями – там ви обов’язково знайдете відповіді на свої питання: 1 частина, 2 частина, 3 частина, 4 частина, 5 частина.

ОСВІТА ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

У 2024 році ворог продовжив фізично нищити освітню систему України – ідеться і про пошкодження та руйнування шкіл, садочків, вишів, профтехів, і, на жаль, про загибель учасників освітнього процесу – дітей та вчителів. Так, 8 липня внаслідок російської ракетної атаки на київську лікарню “Охматдит”, де перебували 627 дітей, восьмеро з них зазнали поранень, а розташовані в медичному центрі класи й бібліотека “Школи Супергероїв”, були зруйновані.

Джерело: МОЗ

Станом на 23 грудня 2024 року через дії окупантів в Україні загинуло 596 дітей, 1 723 дитини отримали поранення різного ступеня тяжкості (за даними Офісу Генерального прокурора України). Кількість зафіксованих випадків депортації дітей до росії на грудень 2024 року – 19 546. Повернути вдалося 388 осіб.

💡У жовтні пресслужба Президента України повідомила, що для ідентифікації та повернення українських дітей, яких незаконно депортувала росія, створять базу ДНК. А в листопаді Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 9495 “Про охорону дитинства”, у якому йдеться, зокрема, про захист прав депортованих і примусово переміщених дітей.

У вересні голова Національної поліції України Іван Вигівський розповів, що з 24 лютого 2022 року внаслідок російської агресії були пошкоджені / знищені 2 509 закладів освіти. Це, зокрема:

• 1 668 шкіл;
• приблизно 800 дитячих садочків;
• 141 заклад вищої освіти.

У розрізі областей найбільше закладів освіти втратили Донецька (808), Херсонська (446), Харківська (286), Сумська (приблизно 170) та Луганська (також приблизно 170) області. Водночас за 8 місяців 2024 року, за словами Вигівського, зруйнованих і пошкоджених закладів було більше, ніж за весь 2023 рік.

Інші – значно більші – цифри назвала у жовтні заступниця міністра освіти і науки України зі шкільної освіти Надія Кузьмичова. За її інформацією, “від початку бойових дій постраждали 3 524 заклади освіти, з них 360 зруйновано повністю”. Це 14,81% від усіх закладів освіти України. З цих ЗО 1663 – школи, з яких 201 зруйнована повністю.

Надія Кузьмичова повідомила, що кількість шкіл, які функціонують в Україні, скоротилася з 12 930 на кінець 2022–2023 навчального року до 12 592 на кінець 2023–2024 навчального року, а у вересні 2024 року склала 12 268. Це сталося, серед іншого, і через “укрупнення” шкіл (зокрема, у Запорізькій та Тернопільській областях). Водночас 879 шкіл нині фізично розташовані на тимчасово окупованих територіях – через це частина з них перебуває на простої.

Водночас триває і відбудова закладів освіти, які пошкодила рф. Скажімо, у травні на відновлення Михайло-Коцюбинського ліцею на Чернігівщині Уряд виділив 64 мільйони гривень, а у вересні відкрили відбудований ліцей №3 в Ірпені. Кошти для відновлення громади залучають переважно з-поза місцевих бюджетів: із закордонної допомоги, з бюджету області або ж від українських благодійних організацій. Великий матеріал про відбудову пошкоджених шкіл прикордоння читайте за посиланням.

“Школа офлайн”, укриття й безпека

Загалом у 2024 році гарантування безпеки учасникам й учасницям освітнього процесу лишалося у фокусі освітньої політики: держава-агресорка не припинила обстрілів цивільної інфраструктури, водночас регулярно прокочувалися хвилі “мінувань”, зокрема і закладів освіти. Тож у 2024 році, як і раніше, гарячою темою лишалися як надійні укриття – умова виходу в офлайн, – так і щоденна безпека в освітньому просторі, фізичному чи віртуальному (наприклад, у МОН запровадили механізм повідомлення про булінг через АІКОМ).

💡Ще в січні стартував проєкт з офіцерами безпеки в школах – перші повідомлення про це надійшли із Сумщини, де спеціально навчили 65 правоохоронців. Спочатку такі функції виконували поліцейські, далі Національна поліція провела окремий відбір. Посаду запровадили для шкіл, що працюють в очному або змішаному форматі, зокрема на прифронтових та прикордонних з росією і білоруссю територіях. Фінансування роботи офіцерів безпеки відбувається коштом засновника закладу освіти (найчастіше – громад). Великий матеріал про ініціативу – за цим лінком.

Джерело: автор – Денис Кривопишин

Підготовка першого набору офіцерів Служби освітньої безпеки завершилася в липні – до кінця року вони мали розпочати роботу у 2000 українських шкіл. Офіцери безпеки мають виконувати правоохоронну, наставницьку й просвітницьку функцію; більшість з них – жінки. Вони, зокрема, обстежують територію школи на наявність небезпечних предметів, супроводжують дітей до укриття, реагують на випадки булінгу тощо. Докладніше про те, які щоденні обов’язки виконують офіцери безпеки, читайте в статті.

💡У листопаді Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №11543 про обов’язкові заходи безпеки в школах. Серед них, скажімо, профілактика запобігання правопорушенням серед учнівства, розробка правил перебування на території та в приміщення закладу, облаштування території огорожами, встановлення “тривожних кнопок” для термінового виклику поліції та посилення вимог до охоронців (зокрема, ними не можуть бути особи з непогашеною судимістю, ті, хто були засуджені за насильство чи булінг).

Крім того, згідно з постановою № 1245 Уряду України (про експериментальний проєкт для посилення безпеки в закладах освіти) у всіх ЗЗСО країни мають встановити металодетектори / рамки безпеки й запровадити пропускний режим. Таке рішення викликало занепокоєння освітян: скільки часу знадобиться дітям, щоб зайти вранці до школи, наскільки раніше треба буде приходити?

💡У МОН роз’яснили: металодетекторів має бути достатньо, щоб пропустити всіх дітей за пів години, а реалізувати цю перевірку мають, власне, офіцери безпеки. У вересні Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий наголосив, що кожен заклад освіти має бути оснащений металодетекторами, пожежною і звичайною сигналізаціями, системою відеоспостереження тощо. Умовою офлайн-навчання є наявність бомбосховища, однак ціна розв’язання цієї проблеми, за словами міністра, становить приблизно 4 мільярди доларів.

Власне, 2024-й став роком запровадження комплексної політики “Школа офлайн”. Ключові інфраструктурні елементи цієї концепції такі:

• наявність укриттів у закладах освіти (у жовтні затвердили механізм використання відповідної дотації);
• забезпечення шкіл автобусами для підвезення учнівства;
• забезпечення вчителів і учнів девайсами в регіонах, де неможливо організувати очне навчання.

💡У межах “Школи офлайн” МОН запланувало вивести на очне навчання понад 300 тисяч учнів та учениць із прифронтових територій, перевести дітей-ВПО на навчання в школи за місцем перебування, а дітей на ТОТ – на індивідуальний формат. Також МОН змінює вимоги до дистанційних класів, у яких має бути мінімум 20 учнів.

Власне, із виходом дітей в офлайн, навчанням дистанційно дітей з ТОТ та дітей-ВПО пов’язана, мабуть, найрезонансніша постанова 2024 року – наказ № 850. Текст документа потрапив у публічний простір на початку липня – до того, як міністерство вийшло з офіційною комунікацією щодо “Школи офлайн”. Наказ спричинив гострі дискусії серед батьків, учителів та освітніх управлінців, тож МОН вирішило ґрунтовно його доопрацювати. Серед претензій ішлося, зокрема, про те, що вимога для дітей-ВПО відвідувати школу за місцем фактичного перебування, а не продовжувати дистанційне навчання у “своїй” школі (яка фізично розташована на окупованій чи прифронтовій території), порушує їхні права.

💡Побоювання учасників освітнього процесу стосувалися й безпосередньо безпеки: чи захистить укриття від прямого влучання російського снаряда? Що робити, якщо обстріл почнеться під час довезення дітей до школи? Чи не завадять постійні тривоги навчанню, адже потрібно буде весь час спускатися в укриття? Чи не станеться так, що тривога почнеться після вибухів, а отже, в укритті не буде сенсу?

У МОН акцентують: безпека лишається безумовним пріоритетом, а отже, ніхто не “виганятиме” дітей в офлайн там, де зберігаються високі ризики. Так, у вересні міністерство затвердило перелік територіальних громад за рівнем ризику безпеки для очного навчання. Визначено п’ять категорій ризику для громад: непереборний, дуже високий, високий, помірний та задовільний. Громади з останньої категорії мають змогу організувати навчання в порівняно безпечному й повноцінному очному форматі.

💡З іншого боку, педагоги порушили й таке питання: чи не стануть зміни, пов’язані зі “Школою офлайн”, причиною скорочень? У міністерстві запевняють, що на основі даних з АІКОМ скорочення вчителів очікується на рівні 1,5 %, а ті, хто втратить роботу, матимуть змогу знайти її в іншій школі або записатися в кадровий резерв (докладніше про те, як він функціонуватиме – за посиланням).

Зрештою, попри численні роз’яснення від МОН (докладніше читайте тут, за цим посиланням, а також у великому інтерв’ю із Надією Кузьмичовою), наказ № 850 фактично скасували. Наразі зміни до деяких нормативно-правових актів, які сприятимуть впровадженню комплексної політики “Школа офлайн”, затверджено наказом № 1276 від 9 вересня 2024 року. Ці зміни запровадять із 1 вересня 2025 року.

💡У прифронтових областях, однак, уже облаштовують повноцінні підземні школи. Наприклад, у травні 620 дітей розпочали навчання у першій підземній школі Харкова, а у вересні новий навчальний рік стартував у метросадочку цього міста. Підземні школи протягом року будували також у Запорізькій області, скажімо, у Запорізькому районі станом на початок грудня підземна школа була готова на 80%.

Джерело: Telegram, Ігор Терехов

Восени рф посилила обстріли української енергетичної інфраструктури, тож проблема блекаутів, а разом із нею й опалення шкільних приміщень, знову загострилася. Наприкінці жовтня з’явилися новини про те, що ЮНІСЕФ планує виділити 203,35 мільйона гривень для 700 українських шкіл – на підготовку до зими (утеплення, закупівлю обладнання для тепло- та електрогенерації, ремонту інженерних мереж тощо).

Освіта на тимчасово окупованих територіях

Станом на жовтень 2024 року в українській системі освіти навчаються понад 44 тисячі дітей, які нині перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це означає, що їхні родини вірять у відновлення контролю України над цими територіями – а діти потребують підтримки й захисту своїх прав, адже належать до надзвичайно вразливої категорії (скажімо, прізвища абітурієнтів з ТОТ наразі шифрують із безпековою метою). Водночас, за даними ГО “Альменда”, загалом на ТОТ станом на червень перебувало 1,6 мільйона українських дітей, з них 615 тисяч – шкільного віку.

Окупанти продовжують чинити злочини на непідконтрольних Україні територіях: вилучають із бібліотек і спалюють українські книжки, зокрема на історичну тематику, роздають школярам “Z-комікси”; вчать українських дітей керувати дронами й залучають їх до діяльності так званих “молодіжних рухів”; б’ють і обшукують дітей, встановлюють у школах скриньки для анонімних доносів та агітують старших школярів іти на війну проти України. Докладно про те, як живуть і вчаться діти на ТОТ, читайте у великому матеріалі.

Джерело: “Радіо Свобода”

💡Діти з ТОТ, що дистанційно лишаються в українській системі освіти, змушені водночас відвідувати ті школи, які контролюють окупанти. Через це навантаження на таких школярів і школярок сягає 12 годин на добу. 6 травня 2024 року МОН затвердило Рекомендації щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти (наказ № 701) – за ними можна працювати, зокрема, і з учнівством ТОТ. На думку експертів, це скорочення програм було суттєвим полегшенням, проте необхідна конкретизація, “чіткіша регуляція, пряма вказівка на вичерпний перелік предметів та навчальних програм”.

У серпні для педагогів, які готують учнівство зі значними освітніми втратами до вступних іспитів (зокрема, дітей із ТОТ), розробили навчальні посібники з української мови та історії України, що відповідають модифікованим (скороченим) програмам.

💡З 1 вересня 2025 року діти з ТОТ зможуть продовжити навчатися дистанційно чи перейти на педагогічний патронаж – такі форми освіти пропонують у межах комплексної політики “Школа офлайн”. Патронаж – це, фактично, індивідуальні заняття з учителем за щотижневим планом: 5 годин на тиждень для початкових класів, 8 годин – для 5–9-х класів, 12 – для 10–11-х класів. Навантаження педагогам нараховуватимуть за кожну дитину, тож це рішення дороговартісне для держави, але воно дасть змогу дітям не просто “числитися” в списках класу, а реально відвідувати заняття.

На стратегічному рівні у вересні Уряд затвердив план заходів із відновлення освіти на деокупованих територіях на 2024–2027 роки.

Інклюзивне навчання

У 2024 році субвенція для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, на жаль, надійшла до громад запізно: Кабмін ухвалив постанову № 396 про її використання 9 квітня, тож області отримали кошти лише наприкінці місяця, а деякі ОТГ – аж наприкінці весни чи влітку (ідеться про першу частину коштів – 203 мільйони гривень на 8 місяців).

💡Це стало причиною скасування корекційно-розвиткових занять для дітей з ООП – або ж фахівцям, які проводили такі заняття, їх не оплачували. Крім недостатньої заробітної плати чи її затримки, заняття могли не проводити через виїзд відповідних фахівців із громади чи дистанційне навчання. Докладніше про те, як відбувався розподіл коштів і на яких етапах сталися затримки, читайте за посиланням.

Варто також пам’ятати, що інклюзивно-ресурсні центри, як й інші заклади освіти, зазнали руйнувань та пошкоджень з початку повномасштабної війни (таких, за даними МОН, 36); 46 ІРЦ розташовані на тимчасово окупованих територіях. Наразі в Україні працюють 664 ІРЦ.

💡Друга частина субвенції – 101,5 мільйона гривень – мала надійти до тих областей, у яких не було на цей період залишків субвенції з попереднього року (у достатній кількості для оплати занять). Постанова № 396 також дозволила громадам перерозподілити залишки субвенції на закупівлю спеціальних засобів за попередні роки відповідно до потреб – наприклад, спрямувати на оплату занять фахівців.

Крім того, у червні 2024 року Кабінет міністрів затвердив Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання до 2029 року, а також операційний план із її реалізації на 2024–2026 роки. Посадовці визначили ключові проблеми інклюзивного навчання: недостатньо інклюзивне та безбар’єрне освітнє середовище; нерівний доступ до якісного інклюзивного навчання в територіальних громадах; низький рівень сприйняття багатоманітності людини в суспільстві. На розв’язання цих проблем і спрямована Стратегія, зокрема, вона передбачає підтримку педагогів необхідними ресурсами та допомогу органам місцевого самоврядування в запровадженні політик інклюзії.

💡Щодо планів на майбутнє, то з 1 вересня 2025 року в школах створюватимуть спеціальні класи для учнів і учениць з ООП. Їх формуватимуть з урахуванням конкретних особливостей розвитку дітей, рівня підтримки, якого вони потребують, а також наявності фахівців та матеріально-технічної бази за місцем проживання дітей. Наприклад, для дітей із порушеннями зору використовуватимуть підручники шрифтом Брайля, для дітей із порушеннями слуху – жестову мову тощо. Спецкласи будуть навчатися за відповідними програмами (а отже, підручниками й посібниками), із формуванням індивідуальної освітньої траєкторії, за участі учителів-дефектологів, асистентів учителя (вони працюватимуть у початкових класах, у класах, де навчатимуться діти із 4 і 5 рівнями підтримки, у групах подовженого дня – як асистенти вихователя). Наповнюваність класів буде малою, а в школах створять команди психолого-педагогічного супроводу.

Законопроєкт про створення аналогічних спеціальних груп у закладах дошкільної освіти МОН запропонувало до обговорення у жовтні 2024 року. Докладніше про те, яку наповнюваність груп відповідно до типу ООП пропонують у цьому проєкті, а також про порядок утворення й функціонування таких груп читайте за посиланням.

Профільна середня освіта, дошкілля, медалі та інші стратегічні рішення

Наприкінці липня Уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти – його застосовуватимуть у 10–12-х класах академічних ліцеїв, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та закладах фахової передвищої освіти (у частині здобуття повної загальної середньої освіти). Це стало однією з головних подій у середній освіті за рік.

Джерело: ГО “Смарт освіта”, школа “Славута”

💡Пілотування Стандарту розпочнеться у 2025 році, а впровадження на загальнонаціональному рівні – у 2027-му. Ліцеями-амбасадорами профільної середньої освіти стали 30 пілотних шкіл. Загальну мапу пілотування в МОН представили у квітні під час форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)”.

До 2027 року необхідно затвердити типову освітню програму, провести вже згадане пілотування, а також створити мережу ліцеїв. Під час Серпневої конференції-2024 стало відомо, що в МОН готують зміни вимог до академічних ліцеїв – ними стануть школи, які матимуть по чотири класи на 100 учнів/учениць на паралелі, відокремлені від початкових шкіл (1–4 класи) та гімназій (5–9 класи). Статуси шкіл (початкова, гімназія чи ліцей) громади мали визначити до 1 вересня 2024 року.

💡Основною відмінністю нової концепції старшої школи стане не лише тривалість навчання (три роки – 10–12 класи – замість двох): учнівство отримає змогу обирати велику кількість предметів, гнучко формувати індивідуальні освітні траєкторії. Серед обов’язкових предметів – українська мова та література, історія України, англійська мова, математика, фізкультура й “Захист України”. Серед предметів за вибором будуть виокремлюватися обов’язкові за профілем, вибіркові за профілем та предмети за вільним вибором (непрофільні). Про те, як відбуватиметься розподіл годин між обов’язковими та вибірковими дисциплінами в різних класах, а також про інші особливості нового Державного стандарту, читайте в докладному роз’ясненні на сайті НУШ.

За результатами дослідження “Зміст освіти у старшій профільній школі”, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, 78-85% батьків і 85% старшокласників підтримують впровадження профільного навчання.

Водночас ідея 12-річної освіти не знаходить серед батьків такого широкого розуміння: понад 59% опитаних її не поділяють, що може свідчити про потребу в додатковій комунікації цього питання з боку МОН.

Про головні міфи щодо старшої профільної школи та їхнє спростування ви можете докладніше прочитати у великому матеріалі за посиланням.

💡Ще одним важливим рішенням стало затвердження оновленої Типової освітньої програми для 5–9-х класів. Зокрема, у новій версії програми відсутнє поняття рекомендованого навантаження, а різниця між максимальним та мінімальним створює резерв годин, який можна розподіляти гнучкіше. Серед інших змін такі: у програмі визначили кількість годин на інтегровані курси різних освітніх галузей і співвіднесли їх із навчальними предметами, а також на міжгалузеві інтегровані курси; оновили опис інструментарію оцінювання; визначили вимоги до модельних і навчальних програм тощо. Докладний розбір головних змін – за цим посиланням.

Певні зміни відбулися і в початковій школі: з 1 вересня почала діяти нова норма – 2 стаття 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Згідно з нею, кількість учнів у класах початкової школи (державного чи комунального закладу освіти) має бути від 5 до 24 учнів. Ця вимога стосується наразі лише першого класу денної чи вечірньої форм навчання. Докладніше, зокрема про винятки, – у цьому роз’ясненні від освітнього омбудсмена.

💡Важливі зрушення у 2024 році трапилися у сфері дошкільної освіти. У березні профільний Комітет Верховної Ради підготував законопроєкт № 8030 щодо реформи дошкільної освіти – власне, проєкт Закону “Про дошкільну освіту”. У документі йшлося, зокрема, про мобільні дитячі садки для дітей з віддалених населених пунктів, а також про створення Центрів підтримки батьків (мінімум по одному на громаду). Як головні новації автори закону позиціюють доступність дошкільної освіти, гарантованість зарахування дитини до дитячого садка, а також акцент на безпеці дітей. Скажімо, запроваджена заборона на роботу в дитячих садках особам, які вчинили умисне кримінальне правопорушення щодо дитини чи жорстоко поводилися з дитиною.

Крім того, як зазначили в Комітеті, у цьому проєкті вперше на рівні закону запровадили обов’язкову умову скороченого робочого часу для працівників дошкілля; обов’язкову щорічну оплачувану відпустку в 56 днів; помірне педагогічне навантаження; можливість підвищень посадових окладів з боку громади. Докладно про форми здобуття дошкільної освіти, розміри груп, норми педагогічного навантаження – у роз’ясненні за посиланням.

Джерело: resultant.com

Крім того, у червні в МОЗ затвердили нову форму довідки про медогляд для учнівства та дошкільнят, суттєво спростивши цю процедуру: відтепер за наявності обов’язкових щеплень її може видати сімейний лікар.

💡Гучне обговорення було пов’язане з темою золотих і срібних медалей. Ще в січні освітній омбудсмен виступив із роз’ясненнями щодо того, чи дійсно ці медалі забезпечують певні пільги під час вступної кампанії. Він нагадав, що останніми роками, зокрема у 2023 році, наявність медалей у жоден спосіб не враховували під час вступу до закладів вищої освіти. Водночас у 2023 році Україна витратила 1,8 мільйона гривень для закупівлі 21,3 тисячі медалей, а в школах, які досі “міряються” кількістю медалістів, школярі й школярки часом стають заручниками такої ситуації й змушені брати участь у всіх олімпіадах, щоби вчителі-предметники не знижували їм оцінки.

З огляду на це у вересні профільний Комітет Верховної Ради України рекомендував скасувати виготовлення та вручення в школах золотих і срібних медалей державного зразка. Який закордонний досвід може стати в пригоді в Україні для заміни системи нагородження медалями – читайте у статті на сайті “НУШ”.

Мовне питання

Восени 2024 року група народних депутатів України запропонувала до розгляду Верховної Ради законопроєкт № 12086, спрямований на внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо забезпечення українськомовного освітнього середовища в ЗО. Як розповіла Наталія Піпа, одна зі співавторок законопроєкту, раніше було складно довести, що позаурочний час (перерви, час у їдальні тощо) – частина освітнього процесу: у законах, що регулювали це питання, чіткого визначення поняття “українськомовного освітнього середовища” не було. Фіксація такого визначення стосуватиметься не лише шкіл, а й закладів дошкільної, вищої, позашкільної, професійної та професійно-технічної освіти.

💡Нагадаємо, що в липні дослідження Державної служби якості освіти показало: абсолютна більшість учителів й учительок під час освітнього процесу використовує лише державну мову, водночас порівнюючи із 2022–2023 навчальним роком зменшилася кількість опитаних (батьків, дітей, учителів), які вважають українську мову рідною.

Отже, законопроєкт уточнює обов’язки вчителів розмовляти українською мовою не лише під час будь-яких занять, а й після них і на перервах на території закладу освіти, проводити просвітницьку роботу серед здобувачів і здобувачок освіти щодо важливості спілкування українською мовою (докладніше роз’яснення – у цій публікації). Ще однією новацією проєкту № 12086 є пропозиція запровадити систему вимірювання мовленнєвих компетентностей учнівства.

Законопроєкт спричинив хвилю обговорень серед батьків та вчителів – зокрема, ширилися побоювання, що дітей штрафуватимуть за російську мову на території закладу освіти. Наталія Піпа спростувала такі припущення, зауваживши, що діти є лише споживачами освітніх послуг, а от ті, хто їх надають, тобто вчителі та адміністрація, мають відповідати за порушення законодавства. Утім, жодних нових покарань законопроєкт № 12086 не пропонує: адміністративна відповідальність за порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” діє вже декілька років. Зокрема, ідеться і про штраф у розмірі 3400 грн за постановою Уповноваженого із захисту державної мови (докладніше про це читайте за посиланням).

Наразі в картці законопроєкту на сайті Верховної Ради України останнє оновлення його статусу – від 4 жовтня 2024 року. Законопроєкт опрацьовують у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.

Зміст освіти

Цього року низка змін і навіть скандалів була пов’язана і зі змістом освіти. Скажімо, значну суспільну дискусію ініціювало запровадження “Уроків щастя” – курсу із соціально-емоційного навчання. Він розрахований на учнів та учениць 1–7-х класів, а також дошкільнят. Учителів і батьків, зокрема, непокоїло питання, як можна оцінювати такий предмет і чи не стане він додатковим навантаженням на дітей. У МОН запевнили, що формального оцінювання з “Уроків щастя” не передбачено. Крім того, вони будуть інтегровані до інших предметів. Відповіді на всі популярні питання щодо цього курсу – за посиланням.

У контексті змісту освіти запам’яталися також бурхливі обговорення довкола підручника з української мови, де була вміщена мапа України без Криму, що з’явилася в книзі через недогляд дизайнерів. Як наслідок, видавництво “Літера ЛТД” зобов’язалося за власний кошт передрукувати підручники з української мови для 7 класу з некоректною мапою.

Схожий випадок трапився і з підручником із “Захисту України” (“Захист Вітчизни. Рівень стандарту”, 10 клас), де матеріал про екіпірування військовослужбовців ЗСУ проілюстрували фотографією військових російської армії. Це помітили самі школярі. Термін дії грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” для цього видання завершився у 2023 році, тож користуватися ним, власне, уже не можна.

Джерело: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

💡Загалом предмет “Захист України” лишався у центрі уваги протягом усього року. У травні МОН затвердило оновлену освітню програму із цього курсу для 10-11-х класів. На загальнонаціональному рівні вона набуде чинності з 2027 року. Концепцію викладання кардинально змінили на практично орієнтовану: з 1 вересня 2024 року навчання школярів і школярок у школах, які приєдналися до педагогічного експерименту, відбувається раз на місяць (цілий день) у тренінговому форматі в спеціальних міжшкільних центрах. Ці простори мають бути оснащені стрілецькими тренажерами, навчальними дронами, аптечками, медичними манекенами тощо, однак, за словами народної депутатки Інни Совсун, не в усіх регіонах, які беруть участь в експерименті, центри підготували вчасно й належно. Крім того, станом на жовтень не було офіційної інформації щодо приєднання до програми Києва.

Докладніше про те, які теми вивчатимуть школярі й школярки 10–11-х класів – за посиланням. Кожен модуль можуть викладати як учителі “Захисту України”, так і запрошені фахівці й фахівчині з конкретної теми, а ще осередок може залучати профільні організації. Важливо, що відтепер усі учні й учениці відвідуватимуть однакові заняття – без поділу за статтю. Докладні роз’яснення щодо змін у програмі й підходах до викладання від Оксена Лісового та Інни Совсун читайте у цій статті.

💡З 2025 року у 8-х класах “НУШ” з’явиться нова обов’язкова дисципліна – “Підприємництво й фінансова грамотність” (її вивчення учні продовжать у 9 класі). Модельну програму, на основі якої розробляють необхідні навчальні матеріали, створили фахівці Національного банку України. Про те, які теми передбачатиме цей предмет, читайте за посиланням.

За даними Нацбанку, станом на березень на курс “Фінансова грамотність для освітян” зареєструвалися приблизно 10 тисяч учителів, серед яких найбільше – педагогів математики й географії. Однак викладати цей предмет можуть будь-які предметники, які пройдуть відповідне підвищення кваліфікації. Докладніше про те, як оцінити успішність дітей з курсу “Підприємництво й фінансова грамотність”, читайте у порадах від фахівців Національного банку.

Крім того, у червні Президент підписав закон про статус англійської мови в Україні. У статті 8 цього закону визначено, зокрема, що держава має забезпечити обов’язкове використання англійської мови в освітньому процесі дошкілля, у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти відповідно до освітньої програми, за якою заклад освіти провадить освітню діяльність.

ВСТУПНА КАМПАНІЯ І ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

PISA

У 2024 році Український центр оцінювання якості освіти продовжив публікувати загальні й тематичні звіти за результатами PISA-2022 – тестування компетентностей 15-річних підлітків. Завантажити усі наявні на сьогодні звіти можна за посиланням.

💡Зокрема, обговорення викликали результати українських підлітків з креативного мислення. Найвищих рівнів креативності за шкалою PISA досягли 13% учнів та учениць, які брали участь в оцінюванні. Натомість 59% перебувають на базовому рівні, тобто здатні генерувати ідеї для простих і помірно складних завдань на креативне письмове або візуальне вираження ідей та креативне розв’язання соціальних і наукових проблем. Водночас 18% протестованих 15-річних мають найнижчий рівень креативного мислення. Докладно про те, як креативне мислення корелює з академічною успішністю, соціально-економічним статусом, типом закладу освіти та гендерною приналежністю особи, читайте за посиланням.

Україна братиме участь і в PISA-2025: у березні було затверджено наказ про проведення пілотного етапу тестування, метою якого є апробація інструментів оцінювання. З 8 квітня до 6 травня 2024 року в ньому взяли участь понад 2,2 тисячі 15-річних учнів / учениць і студентів / студенток із 56 закладів освіти 16 регіонів та Києва.

НМТ

Цього року Зовнішнє незалежне оцінювання знову відбулося у форматі Національного мультипредметного тесту, однак процедура й зміст НМТ зазнали певних трансформацій. На відміну від попереднього року, учасники й учасниці проходили тестування із чотирьох навчальних предметів. Три з них були обов’язковими (українська мова, математика та історія України), а четвертий – за вибором. Нагадаємо, що у 2023 році учасники й учасниці складали три предмети, у 2022 – два. Обрати як четверту дисципліну можна було англійську, французьку, німецьку чи іспанську мови, біологію, географію, хімію чи фізику, українську літературу.

💡Цього року тестування тривало чотири години із 20-хвилинною перервою: “розбивання” тестів з різних предметів на декілька днів підвищило б безпекові ризики для вступників та персоналу. За словами очільниці Українського центру якості освіти Тетяни Вакуленко, ні зменшити, ні збільшити кількість предметів на НМТ наразі неможливо: усі обов’язкові дисципліни є ключовими, тож їх неможливо скоротити. Водночас, якщо вибіркових предметів буде два, навряд чи вийде проводити НМТ в один день, а це створить і додаткові небезпеки, і логістичні труднощі для учасників та учасниць. Докладне інтерв’ю із Тетяною Вакуленко щодо основних тенденцій НМТ-2024 читайте за цим посиланням.

У середині вересня УЦОЯО оприлюднив двотомний звіт про результати НМТ-2024. Згідно з даними УЦОЯО, найпопулярнішими серед предметів за вибором були англійська мова, географія та біологія.

💡Загалом на НМТ у 2024 році зареєструвалися 312 508 осіб, з яких 25% становили випускники минулих років. Близько 283 тисяч осіб взяли участь у тестуванні й отримали результат. Найвищим середній бал за всіма предметами НМТ здобули учасники й учасниці зі Львівської, Київської та Волинської областей. Щодо предметів, то найвищі середні бали вступники отримали з іноземних мов, найнижчі – з математики. У 2024 році із чотирьох предметів НМТ хоча б одну 200-бальну оцінку отримали 3 417 учасників, семеро осіб склали всі чотири предмети на 200 балів.

Наразі відомо, що у 2025 році модель проведення НМТ залишиться без змін: у листопаді Президент підписав відповідний закон. Список обов’язкових та вибіркових дисциплін буде таким самим, як у 2024 році. Очікується, однак, що у 2025 році для успішного складання НМТ учасникам і учасницям достатньо буде надати 15% правильних відповідей з кожного предмета (у 2023 році досить було 10%).

💡Найбільші зміни в НМТ-2025 порівнюючи з 2024 роком стосуються змісту тестування з історії України. Цей блок міститиме завдання за весь шкільний курс – від найдавніших часів до подій початку XXI ст. У 2022 році завдання НМТ з історії України охоплювали лише XX–XXI століття. У 2023 і 2024 роках тест розширили завданнями про події другої половини XVI – початку XXI століття. Докладніше про те, які теми додадуть у 2025 році, читайте за лінком. На виконання 30 завдань вступники матимуть 60 хвилин.

Добір на навчання за програмами бакалавра у 2025 році здійснюватимуть за результатами вступних випробувань 2022–2025 років.

ДПА й моніторинги якості освіти

У 2024 році учнівство 9 та 11 класів знову було звільнене від проходження Державної підсумкової атестації – уп’яте поспіль, починаючи з “ковідного” 2019–2020 навчального року.

💡Водночас навесні (у квітні-травні) 2024 року провели пілотування ДПА для 4 класів – перший етап апробації деяких складників цього оцінювання. Про це стало відомо ще в лютому – вийшов відповідний наказ МОН. У пілотуванні ДПА у формі ЗНО мали взяти участь 2 000 школярів і школярок 4 класів. Діти складали три предмети: українську мову, математику, читання. За словами Тетяни Вакуленко, ДПА наприкінці початкової школи – це аж ніяк не вступні випробування до 5 класів. Його проводять не для того, щоб “відсікти учнів або карати вчителів”. Оцінювання спрямоване на збір інформації про рівень знань та навичок учнівства, на те, щоб виявити слабкі й сильні сторони цих дітей, допомогти побудувати для них індивідуальні освітні траєкторії тощо.

У 2025 році УЦОЯО проведе 2-й етап апробації ДПА-4, а для 9-класників пілотне тестування планують провести у 2026 році (ДПА-9). Розроблення моделі цієї атестації, як зазначили в УЦОЯО, є викликом – зокрема, тому, що українські школярі й школярки 5–9-х класів навчаються за багатьма модельними програмами. Знання та навички 9-класників оцінюватимуть з мовно-літературної, математичної, історичної галузей, із громадянської освіти, іноземних мов та природничих дисциплін. До речі, за результатами дослідження, більшість директорів ЗЗСО вважає, що вступ до академічних ліцеїв має відбуватися саме за результатами атестації після 9 класу.

💡Крім того, у травні відбувся моніторинг знань, покликаний отримати об’єктивні дані про якість освіти учнів / учениць 6 і 8 класів з математики та української мови за два попередні роки навчання (5–6 та 7–8 класи відповідно). Його результати Державна служба якості освіти презентувала в жовтні. Згідно з даними аналітиків, більшість учнів 6 і 8 класів має середній рівень знань з математики та української мови, причому результати навчання шестикласників порівнюючи з попереднім роком дещо покращилися. Докладніше про результати цього моніторингу – за посиланням.

Грантова система та інші зміни у вищій освіті

Найбільшою новацією у вступній кампанії до вишів стало пілотування грантової системи. Наприкінці квітня профільний Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому законопроєкт про впровадження освітніх грантів для здобуття вищої освіти: крім бюджетної форми навчання, вступники, які отримали принаймні 150 балів з двох предметів, могли претендувати на державні гранти, щоб покрити частину вартості навчання за контрактом. Ця можливість створена для тих, хто здобуває першу вищу освіту за денною чи дуальною формою на бакалавраті (або в магістратурі медичного, ветеринарного чи фармацевтичного спрямування).

💡Грант першого рівня (результати НМТ від 150 балів із двох предметів) складав 15 000 грн, грант другого рівня – 25 000 грн (від 170 балів з двох предметів НМТ). Враховували також коефіцієнти спеціальності, які також впливали на кінцеву суму гранту.

У випуску подкасту “Дофамін для освіти” заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький наголосив, що ця реформа здобула популярність серед вступників: були випадки, коли абітурієнти обирати контрактну форму із грантовим співфінансуванням замість бюджетного місця через пріоритетність місця навчання. Водночас не всі скористалися державними грантами – приблизно 1% вступників виїхали за кордон.

💡Найчастіше абітурієнти в Україні обирали менеджмент та комп’ютерні спеціальності, натомість бракує вступників на таких спеціальностях, як фізика та астрономія, авіаційна та ракетно-космічна техніка, хімічні технології, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, соціальна робота, середня освіта.

На вищу освіту в Україні чекають подальші зміни. За словами Михайла Винницького, до 2030 в Україні має лишитися близько сотні закладів вищої освіти трьох типів: класичні університети, університети прикладних наук (із дуальними програмами) та світоглядні академії (скажімо, художні чи музичні).

4 грудня завершилося громадське обговорення проєкту Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році. Зокрема, у МОН планують збільшити вагові коефіцієнти профільних дисциплін під час вступу – так вступників мотивуватимуть обирати профільний предмет четвертим на НМТ. На спеціальності з високим конкурсом вимоги для отримання гранту стануть суворішими – потрібно буде 170 балів з двох предметів. А от для отримання гранту на навчання з галузей “Освіта”, “Природничі науки математика та статистика”, “Інженерія, виробництво та будівництво”, “Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина”, “Транспорт та послуги”, “Безпека та оборона” може бути достатньо 140 балів з двох предметів НМТ.

Крім того, на друге читання у Верховній Раді наразі очікує законопроєкт № 10399, за яким студенти, що навчаються на бюджетній формі, матимуть певні зобов’язання перед державою – отримають від неї перше робоче місце (докладніше – за лінком).

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ

У 2024 році тривали проєкти із діджиталізації освіти, розпочаті чи анонсовані раніше. Зокрема, у червні в 40 школах з шести областей України розпочалося пілотування “Мрії”, а 2 вересня відбулася офіційна презентація цього освітнього застосунку та вебпорталу. Заклади освіти вже можуть подавати заявки на приєднання до “Мрії” – після апробації вона доступна для всіх шкіл.

Джерело: МОН

💡Зокрема, для школярів у бета-версії доступні план дня, “Мрія ID” – цифровий освітній документ, інструмент моніторингу навчальних досягнень, домашні завдання з дедлайнами виконання. Батьку у “Мрії” бачать інтерактивні графіки успішності дитини, її розклад, домашні завдання та статуси їх виконання. Для педагогів під час пілотування додатка й вебверсії доступні автоматичний конструктор розкладу, цифровий журнал, навчальні плани та планувальник домашніх завдань.

Ще одним цифровим нововведенням став розподіл субвенції на укриття, який відбувався на платформі DREAM. Загалом на капітальний ремонт і будівництво укриттів у державному бюджеті заклали 2,5 мільярда гривень, іншу частину коштів мали співфінансувати громади.

Крім того, у травні в МОН розробили проєкт інструктивно-методичних рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту. Завантажити документ можна за посиланням.

РЕФОРМА ХАРЧУВАННЯ

У 2024 році продовжилася реформа шкільного харчування – ця тема запам’яталася низкою гучних заяв. Зокрема, на початку жовтня МОН повідомило, що вже з поточного місяця всіх учнів і учениць 1–4-х класів – не лише пільгові категорії – забезпечуватимуть безплатним харчуванням. На це з держбюджету виділили 2 мільярди гривень відповідної субвенції. Кошти мали змогу отримати заклади, що працюють в очному або змішаному форматі та відповідають іншим вимогам.

Джерело: Офіс першої леді Олени Зеленської

💡Утім, уже 11 жовтня стало відомо, що йдеться лише про один безплатний прийом їжі на день. На харчування однієї дитини на день заклали 50 гривень – утім, громади можуть самостійно дофінансовувати цю суму. Якщо заклад освіти закуповує продукти, кошти субвенції можуть покривати 100% вартості харчів, якщо користується послугами кейтерингу або аутсорсингу – до 70% (решту може доплатити громада).

У листопаді Президент України Володимир Зеленський, презентуючи План стійкості у Верховній Раді, оголосив, що харчування в закладах середньої освіти з 2025 року стане безплатним для всіх школярів і школярок, а не лише для учнів початкової школи. Наприкінці листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що Уряд шукатиме можливості й ресурси для реалізації такого завдання.

Поза цим триває осучаснення харчового обладнання в закладах освіти. Зокрема, за рішенням Кабміну субвенцію обсягом 1,5 мільярда гривень спрямували на придбання сучасного обладнання, реконструкцію та капітальний ремонт їдалень у школах (173 проєкти у 23-х областях України за моделями “базова кухня”, “опорна кухня” та “фабрика-кухня”). Реалізацію цих проєктів мають завершити до 31 грудня 2024 року.

Докладно про роботу фабрик-кухонь, вплив війни на реформу харчування та інші виклики читайте у великому матеріалі за посиланням.

А ЩО “СМАРТ ОСВІТА”?

У 2024 році громадська організація “Смарт освіта” продовжила підтримувати освітян і школярів України, реалізуючи низку проєктів. Ми щиро дякуємо всім педагогам, які приєдналися до наших ініціатив і підтримали їх своєю експертизою.

Найголовніші перемоги ГО “Смарт освіта” у цьому році такі:

1. провели офлайн-презентацію дослідження “Нова українська школа в 5–6-х класах: виклики впровадження”;

Джерело: ГО “Смарт освіта”

2. провели очний тренінг для вчителів від “Національного проєкту: пишемо есе” (навчили 50 вчителів, які зараз навчають понад 2500 дітей написання текстів та креативного мислення);

Джерело: ГО “Смарт освіта”

3. провели дослідження впливу психологічного тренінгу на емоційний стан освітян та презентувати його результати для кола експертів і стейкхолдерів;

Джерело: ГО “Смарт освіта”

4. проєкт “Вчися вухами” здобув 3-тє місце в категорії історичний подкаст на премії “Слушно” від Megogo.

Джерело: Megogo

У 2024 році 106 прифронтових, прикордонних і відбудованих шкіл отримали від “Смарт освіти” “Скрині в укриття” – це спільна розробка ГО та психологині Світлани Ройз. Загальна вага надісланих скринь складає майже 9 тонн. Уміст кожної розрахований на понад 100 дітей – скрині містять антистресові іграшки, настільні ігри, розмальовки, книжки, пледи, каремати-пазли, ліхтарики та інші потрібні речі, покликані допомогти школярам упоратися із тривожністю й зробити їхнє перебування в укритті комфортнішим.

Джерело: ГО “Смарт освіта”

Також протягом 2024 року ГО “Смарт освіта” втілила “Національний проєкт: пишемо есе”. Фахівці розробили методичний посібник для вчителів (теоретичний блок і 9 модулів), надрукували й розіслали посібники для учнівства до пілотних шкіл; уклали збірку з 57 публіцистичних текстів для учнів 8–11-х класів, а також розробили інструмент для роботи з художніми текстами (їх наразі понад 40). Крім того, у проєкта з’явилася унікальна вебсторінка. А ще силами команди організований “Національний конкурс: пишемо есе” для учнів 8–11-х класів (наразі надійшло приблизно 300 заявок – переможців та переможниць оголосять у січні).

У проєкті “Тепер я знаю” (catch-up класи) навчання відбувалося онлайн за спеціально розробленими програмами з математики та української мови, водночас наповнення порівнюючи з попередніми роками змінили майже на 90%. Методисти також розробили нові програми та тести з історії України. У проєкті, який залучив 53 вчителі, навчалися 80 груп, які охопили приблизно 1700 дітей, що зараз перебувають у понад 25 країнах світу.

Продовжив роботу і проєкт “Залишаємось з Україною” – для дітей, які зараз за кордоном, тричі на тиждень відбувалися безплатні онлайн-уроки з української мови та літератури. У цьому навчальному році до програми приєдналися 1700 дітей. Крім того, цьогоріч проєкт уперше охопив учнівство початкової школи – українськомовний компонент вивчали 142 дитини віком від 8 до 10 років. Усіх їх поділили за рівнем знання української на 5 категорій, і в кожної були своя програма й календарно-тематичний план.

Активно працювала команда проєкту з психологічної стійкості учасників освітнього процесу. Так, тренінг “Діти війни й робота з ними” відвідали 241 учасник/учасниця, за “Програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівниць та працівників з удосконалення навичок психологічної самодопомоги” (EMDR) навчалися 30 вчителів із проєкту “Залишаємось з Україною”, а за Програмою “Психосоціальна підтримка освітян” – 418 вчителів і 61 психолог.

За 2024 рік вийшло 600+ аудіоуроків у проєкті “Вчися вухами”. Загалом уроки набрали понад 500 000 прослуховувань і 13 700 підписників у соцмережах та на подкаст-платформах. З’явилися нові уроки для 6-х класів, а також позапрограмові курси з історії Криму, сексуального виховання, екологічної свідомості, вступу до STEM.

Успішно продовжив діяльність проєкт “Україна розмовляє англійською” (УРА). Волонтери з усього світу (серед яких 27 приєдналися протягом цього року) провели 866 безоплатних уроків для українських дітей та підлітків. Крім “зіркових” зустрічей (наприклад, із фахівцями NASA та Українського антарктичного центру), команда УРА також організувала 14 курсів розмовної англійської мови в українських школах (тривалістю 3–7 місяців).

Зустріч команди “Смарт освіта” з волонтерами

У подкасті “Дофамін для освіти” вийшов 4-й сезон – 10 епізодів. Фахові спікери говорили про природничі дисципліни, науку в Україні, про реформу профільної середньої освіти, про підтримку зусиль дітей у навчанні. Сезон прослухали 3 390 разів, прочитали випуски в текстовому вигляді – 29 514. Найбільш цитованим став епізод із Михайлом Винницьким про вищу освіту.

Нарешті, сайт “Нова українська школа” у 2024 році продовжував працювати для освітян, батьків і дітей. Цього року ми випустили понад 1550 новин, понад 30 юридичних роз’яснень, близько 40 авторських колонок, понад 300 статей, а також потрапили на мапу рекомендованих медіа від Інституту масової інформації та “Детектор медіа”. Ми продовжили розвивати методичний напрям у рубриці “Матеріали для уроків”, а також заснували читацький клуб для вчителів. Разом з учителями-методистами ми створили збірку завдань з 10 основних тем із природничих дисциплін для 4–6-х класів.

У наступному році сайт продовжить працювати для вас – але вже з іншою командою.

Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”

Титульне фото: укриття на 900 квадратних метрів в Миколаївському ліцеї №55. Автори – БФ “SavED”.