Теми статті: батькам, вчителям, директорам, освітнім управлінцям, учням
30 Грудня 2024
563
0
За рік, що минає, журналісти, аналітики, юристи та методисти медіа “Нова українська школа” підготували майже 300 статей, 30 юридичних роз’яснень (здебільшого це відповіді юристів на запитання читачів) та півтори тисячі новин. Наша команда намагалася тримати в полі зору найважливіші події, які відбулися в освіті впродовж 2024 року, та оперативно і якісно розповідати про це читачам і читачкам.
Ми зверталися за поясненнями законодавчих змін до Міністерства освіти і науки чи освітніх експертів, відвідували школи, які мають свій досвід розв’язання актуальних проблем, спілкувалися з учителями та директорами на вільній території України, тимчасово окупованій та за кордоном. А ще обговорювали з освітянами їхні виклики в роботі й те, що надихає їх розвиватися та рухати освіту далі.
Також готували для вчителів і вчительок конспекти або добірки цікавих вправ, які урізноманітнять навчання та полегшать підготовку до уроків.
2024-й був непростим для всіх. 10 років війни, з яких три – повномасштабне вторгнення росії зі щоденними обстрілами – величезний виклик, з яким можемо впоратися лише разом.
Дякуємо кожній і кожному, що, попри непрості часи, читали нас, коментували, ділилися досвідом та проблемами. Без вас, дорогі читачі й читачки, ми б не змогли розвивати медіа й команду.
Пропонуємо разом пригадати 2024 рік у добірці найважливіших, на нашу думку, текстів.
Через війну частина освітян опинилася в окупації. Частині довелося пройти російські катівні, полон або фільтраційні табори, чи виїхати на підконтрольну територію України. Дехто втратив школу як фізичне місце роботи, бо її знищили російські ракети, але й далі навчає учнів на дистанційці. А хтось пішов на фронт, щоб боронити Україну.
Тексти з цієї серії розповідають вражаючі історії освітян про їхній досвід під час великої війни:
1. Передавали домашні завдання через машину з хлібом: як пережили російську окупацію освітяни Вільхуватського ліцею на Харківщині;
2. “У нашій школі жили й катували окупанти”: історія протистояння та відновлення закладу освіти в Бородянці;
3. Проукраїнські мітинги, підвали-катівні, фільтрація та відновлення навчання для 3 500 учнів – історія одного директора;
4. “росіяни залишали міни прямо в класах”: про окупацію та відновлення просторів безпеки після деокупації в Дергачівській громаді;
5. “Не стріляй – нехай вона дійде”: щоденник директорки, яка після обшуків, погроз та ризику ув’язнення не пішла на співпрацю з окупантами;
6. “Туди постійно прилітали снаряди, тому врятувати бодай щось було неможливо”: розмова із вчителькою з Посад-Покровської гімназії;
7. “На наших зошитах написано “Гостомельський ліцей № 2″, але ж його немає”: як живе заклад освіти, який постраждав у перші дні російського вторгнення”;
8. 12 історій вчителів, які заради захисту України змінили туфлі на берці, а підручники – на зброю;
9. Маяк для маріупольських “кораблів”. Як учні та вчителі релокованого ліцею відновлюються в Києві.
Критичне мислення та відділення російських міфів від правди – важливі навички, якими має володіти кожен і кожна з нас. Упродовж року до редакції зверталися як батьки, так і вчителі за поясненнями, як бути, якщо діти мимоволі поширюють російську пропаганду або слухають російську музику. Як протидіяти цьому м’яко та ефективно?
Сподіваємося, у наших текстах ви знайдете відповіді на ці запитання.
10. Звідки діти можуть чути російські наративи – пояснення фактчекерки та дослідниці дезінформації;
11. Якщо раптом учні озвучують російські наративи: які шляхи комунікації найбільш коректні;
12. Фільтрують інформацію та не ведуться на російські фейки: досвід однієї школи, яка завчасно навчала учнів медіаграмотності;
13. Чому українські підлітки споживають російський контент і що можна запропонувати натомість – на прикладі проєкту “Колайдер”;
14. Міфи про Героїв Небесної Сотні та Революцію Гідності: як росія намагається знецінити події на Майдані та як про це розповідати учням.
Минулий рік запам’ятався багатьма освітніми змінами. Міністерство освіти і науки розпочало підготовку реформи старшої школи, напрацювало нове оцінювання учнів 5–9-х класів, розробило комплексну політику “Школа офлайн”. Крім цього, МОН оновило програму “Захисту України”, запровадило уроки щастя та вперше запустило апробацію підручників, яка має покращити їхню якість.
Про основні зміни 2024 року ми розповідали у низці матеріалів, ось частина з них:
15. Що планує МОН до 2027 року: короткий бриф стратегічного плану міністерства;
16. Про УІРО, експертизу підручників, “прискорені” програми та наставництво – велике інтерв’ю з Наталією Софій;
17. Апробація підручників: велика розмова з УІРО про те, як вчителі можуть впливати на якість шкільної літератури;
18. Новий професійний стандарт вчителя: аналізуємо основні зміни;
19. Позапланові перевірки та інституційні аудити під час воєнного стану: що треба знати закладам освіти та як підготуватися;
20. Які зміни чекають на шкільне харчування у 2024-му та як працює нова фабрика-кухня;
21. Меню Клопотенка: як приживаються рецепти шеф-кухаря в школі, чому їх стало понад 600 та які страви найбільше люблять діти;
22. Які зміни чекають на професійні ліцеї/коледжі в межах реформи профільної середньої освіти;
23. 10 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою (частина перша);
24. 11 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою (частина друга);
25. Як читати Державний стандарт профільної середньої освіти: докладний розбір структури й змісту;
26. Як використовувати оновлену Типову освітню програму для 5–9-х класів: відповіді МОН на найпоширеніші питання;
27. Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів;
28. Що пропонує новий закон про дошкільну освіту: короткий огляд змін;
29. “Оновлений “Захист України” формуватиме в дітей оборонну свідомість” – усе, що треба знати про зміни у викладанні курсу та підготовку вчителів;
30. Усе про “Уроки щастя”: зібрали відповіді на популярні питання;
31. Що передбачає нова концепція історичної освіти та які ризики й переваги для учнівства має;
32. Які побоювання освітян та батьків спричинив наказ № 850 та які з них безпідставні – розпитали в МОН;
33. НМТ-2024: які тенденції та виклики підсвітили результати національного мультипредметного тесту – пояснює Тетяна Вакуленко;
34. Конкурси директорів під час воєнного стану: що змінилося в законодавстві та як усе відбувається на практиці;
35. Яку “нормативку” потрібно підготувати школам перед початком навчального року: докладна інструкція;
36. “Вчителям хворіти не можна”: як нараховують лікарняні педагогам та чому виплати різняться;
37. “Порушити права легко, а відновити — дуже важко”, — велика розмова з новою освітньою омбудсменкою Надією Лещик;
38. Грантова система, об’єднання університетів, вступ до аспірантури й інші зміни у вищій освіті – розмова із заступником міністра.
Цього року редакція чимало уваги присвятила темі підтримки молодих учителів у професії. Власне, ця тема завжди на слуху в суспільства, а цьогоріч були презентовані ще й нові дослідження про старіння учительської професії та брак освітянських кадрів у майбутньому (про них ми розповідали тут і тут).
Ми ж говорили з учителями-початківцями про їхні перші кроки у школі, низькі зарплати та необхідність наставництва:
39. Як полегшити майбутнім вчителям вхід у професію: педагоги-практики готують проєкт із менторства;
40. Неповага до особистого часу, низька зарплата та те, що її тримало: відверта розмова з молодою вчителькою;
41. Профорієнтація, олімпіади й класне керівництво: як лікарка лабораторної діагностики стала “молодою вчителькою” в 50 років;
42. “Сучасні вчителі – не лише носії та передавачі знань”: говоримо з українськими педагогами про їхні сильні та слабкі сторони;
43. “Інколи університет і школа – це два паралельні світи”: розмова зі студентами, викладачами та вчителями про підготовку майбутніх педагогів;
44. Проблеми й потреби молодих учителів: чому молодь покидає професію (докладна аналітика).
Наперекір щоденним стресам та викликам, деякі школи знаходять ресурси, щоб навчати дітей в укриттях, інтегрувати в уроки нові методики, як-от, документальне кіно, а також поступово й послідовно впроваджувати реформу “Нова українська школа”.
Можливо, у цих текстах освітні управлінці, директори та вчителі знайдуть щось корисне для своїх закладів освіти:
46. “Не пропускають жоден урок фізкультури”: як у школах Чернівців впровадили 14 нових видів спорту;
47. 5 порад київської школи, як можна проводити уроки в укритті під час повітряних тривог;
48. Дівчата і хлопці разом “літають” на дронах та стріляють у тирі: як громада на Київщині осучаснює викладання “Захисту України”;
49. Що більше людей – то більше ідей. Як на Полтавщині учні, батьки й учителі писали дієві стратегії шкіл;
50. “Діти не помічають, як проходить урок”: вчителька зі Львова про свій досвід поєднання документального кіно та шкільних предметів;
51. Як Київський ліцей № 107 готується пілотувати реформу профільної середньої освіти вже з вересня цього року;
52. Вивчають запити учнів, відкривають нетипові профілі та готують кадрові резерви: як Чернігів “лагідно” реформує старшу профільну школу;
53. Яким може бути гнучке й індивідуальне профільне навчання — розповідаємо на прикладі Боярського академічного ліцею “Гармонія”.
Часто чуємо від учительства, як багато часу вони витрачають на підготовку до уроків. А якщо школа працює у змішаному форматі, коли водночас треба готувати два варіанти уроку – очного та дистанційного, це додає ще більше клопоту.
Аби допомогти вчителям із цим завданням, методисти “НУШ” упродовж року готували цікаві конспекти уроків, а також спільно з ініціативними освітянами збирали добірки мотиваційних та активних вправ для учнівства.
Нагадуємо найцікавіші методички “НУШ”:
54. Танець життя Ольги Кобилянської: урок за новелою “Valse melancolique”;
55. Урок-дослідження про Івана Малковича: неочікувані факти, інтерактивні завдання, питання для обговорення;
56. Створюємо інтегровані онлайн-уроки в інклюзивних класах: поради та ідеї для роботи з дітьми з ООП;
57. Добірка вправ з української літератури, які пожвавлять ваш урок;
58. Меми, емодзі, рольові ігри: як учням запам’ятати все про історичних осіб. 5 активностей, які справді працюють;
59. Урок про Олену Телігу: надихаємося сильними жінками не лише на 8 Березня;
60. 10 ідей, як зробити уроки хімії легкими й пізнавальними;
61. Як перетворити уроки на цікаві інженерні майстерні: добірка простих інструкцій хендмейду від Інженерного тижня;
62. 5 безплатних сервісів, які урізноманітнять уроки географії;
63. Топ-5 завдань для пожвавлення уроку про Василя Симоненка;
64. Урок про Євгена Чикаленка – того, хто “любив Україну до глибини власної кишені”;
65. Відео – улюблений учнівський формат? Ефективні сценарії використання на уроках у скарбничку вчителям;
66. 10 універсальних мінівправ на будь-який урок;
67. Тренуємо креативне мислення в учнів: добірка вправ від Марії Титаренко;
68. 14 ідей для уроку: вивчаємо міфи та легенди в 5 класі;
69. Ідеї на новий навчальний рік: опановуємо СКЕТЧНОУТИНГ;
70. Сучасні патріотичні пісні: конспект та презентація для уроку;
71. 10 простих вправ із медіаграмотності на будь-який урок;
72. Готуємося до уроку за повістю Оксани Радушинської “Метелики в крижаних панцирах”;
73. “Чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже? Чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?”: нетравматичні пропозиції для уроків про Голодомор;
74. “Маленький дзвонар із Конотопу”: цікавий конспект уроку з віртуальними екскурсіями, інтерактивом та іншими подарунками;
75. 15 креативних вправ із біології для розвитку компетентностей;
76. Як допомогти дитині “розговоритися” англійською: поради від вчительок-волонтерок із проєкту “Україна розмовляє англійською”;
77. Від страху перед білим аркушем до захопливих есе: як розвивати в учнівства навички письма? Досвід вчителів із “Національного проєкту: пишемо есе”.
Програми та підручники застарілі, нецікаві учнівству і часом заскладні – часто такі закиди чули від батьків, та й учителів. Реформа “Нової української школи” мала би це змінити. Та не все вдається так, як планувалося на старті. Чому так і що вдалося змінити – розповідали в аналітичних текстах:
79. Хронологічний підхід, російськ(омовн)і автори, проблеми вікової відповідності: аналізуємо модельні програми із зарубіжної літератури для 5–9-х класів;
80. Аналізуємо програми із зарубіжної літератури для 5–9-х класів: що змінилося;
81. Які твори з курсу “зарубіжки” найбільше люблять учні – результати опитування вчителів;
83. Списки літератури на літо: навіщо їх дають та як потім не забути прочитане [+ твори для кожного класу за всіма програмами];
84. Що пропонують в оновленому проєкті Типової освітньої програми для 5–9-х класів: топ-5 змін за версією “НУШ”;
85. Топ-5 проблем упровадження “Нової української школи” у 5–6-х класах: результати дослідження;
86. Конкурс “Учитель року”: що кажуть про нього педагоги-учасники та які є альтернативи в Україні й світі.
Завжди цікаво зазирнути за лаштунки навчання в інших країнах: як працюють їхні вчителі, які предмети вивчають учні, як відрізняється годинне навантаження учнівства та вчительства. А ще цікаво дізнатися, як наші учні, які вимушено виїхали за кордон через війну, адаптуються до інших умов навчання.
За рік назбирали декілька таких розповідей:
87. “Місток для повернення на батьківщину”: як у німецьких школах Гессена українські учні вчать рідну мову та культуру;
88. Як навчають вчителів у Німеччині та чим заохочують молодь залишатися в професії;
89. Старша школа в Європі: оглядаємо досвід декількох країн та шукаємо точки дотику з українською освітою;
90. “Кожна дитина має право вивчати рідну мову”: як у місцевих школах Швеції навчають української;
91. Як підготовка та мотивація педагогів впливає на результати учнів – приклад Естонії;
92. Як викладають громадянську освіту в школах різних країн світу;
93. Піжамний понеділок, куточки для відпочинку та тематичні дні: українка про досвід роботи в одній із німецьких шкіл;
94. 10 цікавих фактів про навчання старшокласників Фінляндії;
95. Як Україна тримає зв’язок з учнями за кордоном — досвід шкіл у Варшаві, Женеві та Міжнародної української школи.
Знайти компромісне рішення у будь-якій конфліктній ситуації завжди непросто. А якщо йдеться про дітей чи дорослих, які мають травматичний досвід, спричинений війною, це завдання ще більше ускладнюється.
Крім цього, батьки та вчителі постійно нарікають на брак мотивації у дітей, що так чи так позначається на їхніх результатах навчання.
Щоб підтримати освітян, батьків та учнів у пошуках правильних рішень, упродовж року редакція “НУШ” разом із психологами готувала пояснення:
96. Як змотивувати учнів та учениць на новий навчальний рік: починаємо із цілепокладання (+ презентація);
97. Завершуємо навчальний рік правильно: як цікаво підсумувати роботу з учнями;
98. Як розпізнати та приборкати дитячу агресію: дієві поради для освітян;
99. “Не такі діти”? Як освітяни можуть підтримати учнів з атиповою поведінкою;
100. Сваряться через службу батьків у ЗСУ: чому між дітьми виникають такі конфлікти та як їм запобігати;
101. Мама в ЗСУ – як проживати розлуку з дитиною та тримати зв’язок;
102. Тато в ЗСУ – як тримати зв’язок із дитиною та комунікувати попри відстань;
103. Тато загинув на війні: як говорити про це з дітьми та зберігати світлі спогади про батька;
104. Як батькові зберегти зв’язок із дитиною, якщо вона за кордоном через війну;
105. “Не обламати вроджений інтерес до пізнання”: психологиня про те, як долати небажання дітей вчитися;
106. “Що до війни було нормою, тепер може травмувати дитину”: як вихователям підтримувати дошкільнят з ознаками психологічної травми.
Знаємо, що найціннішими є історична правда та відновлення справедливості. Утім, у низці матеріалів ми дозволили собі трохи помріяти про те, як би жила Україна та світ без росії.
Що з того вийшло – читайте в нашій добірці:
107. Якбитологія для душі: ідеї для уроків історії на тему “А що, якби росії не було”;
109. Якби росія не захопила Крим: цікаві ідеї для уроків історії.
Цього року вийшов четвертий сезон подкасту “Дофамін для освіти”. Керівниця ГО “Смарт освіта” Галина Титиш спілкувалася з учителями, аналітиками, громадськими діячами, освітніми управлінцями, аби спільно розібратися, у чому слабкі та сильні сторони нашої освіти та що потрібно змінювати для її поліпшення.
Для тих, хто любить слухати подкасти, нагадуємо про розмови четвертого сезону (текстові версії шукайте на сайті НУШ у розділі “Дофамін для освіти”):
110. Як Україна готується до реформи профільної середньої освіти;
111. Чому молоді вчителі (не) йдуть у школи;
112. Тестування: міфи та реальність;
113. Інтегроване навчання: переваги, проблеми та чому його не треба боятися;
114. Хімію на НМТ здає 1% учасників: чому так мало та як повернути дітям любов до предмета;
115. Підлітки “поза політикою”: як вирощувати цікавість до суспільно важливих тем;
116. Цифровізація, програми чи дистанційка? Через що “просідає” читацька грамотність і як цьому зарадити;
119. Розмова про основні проблеми громад у сфері освіти та шляхи їх розвʼязання.
Наостанок ділимося одним з улюблених форматів – тестами. Готуючи їх, ми намагалися розважити вас, читачі й читачки, а також “зашити” в тести корисну інформацію.
120. Дню Соборності – 25 років: перевірте в тесті, що знаєте про історію свята;
121. Перевірмо, як добре ви знаєте українських поетів і поеток: тест до Всесвітнього дня поезії;
122. Як добре ви знаєте пісні про вчителів: пісенний тест;
123. Чи знаєте ви, як приборкати спеку? Короткий тест для перевірки;
124. НезалежностіТест або чи добре ви знаєте історію про те, як Україна знову стала незалежною;
125. “Загадковий чарівник чи реальна історична постать”: що ми знаємо про святого Миколая? Пройдіть тест.
2024 рік майже позаду, але щоб не було, які події б не чекали на нас у 2025-му (сподіваємося, переможні й радісні), залишаємося з кожною і кожним із вас на зв’язку.
Добірку створила Інна Лиховид, а над усіма матеріалами працювала редакція “Нової української школи”
Титульне фото: НУШ
Обговорення