Напишіть нам

Всі теми

Підсумки року: що сталося з українською освітою у 2020-му

Рік, що минає, складно назвати простим. Він приніс чимало кардинальних змін в організацію навчання в усьому світі. Україна показала непогані результати, запустивши однією з перших дистанційне навчання. Натомість, частина запланованих реформ так і лишилася на папері, а в деяких напрямах були зроблені навіть кроки назад.

Тож згадаймо, яким був 2020 рік для української освіти – “Нова українська школа” пропонує ретроспективу значимих подій цього року.

ПАНДЕМІЯ

11 березня уряд запровадив карантин у всіх школах країни для протидії коронавірусу. Учні так і не повернулися в школи до кінця весни. Українські вчителі були змушені екстрено опановувати технічні засоби й методики дистанційного навчання. Для допомоги їм сайт НУШ написав більше десятка текстів із порадами, а також провів 11 онлайн-трансляцій.

Згодом ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” створила для шкіл посібник із методичними рекомендаціями щодо дистанційного навчання.

Також дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО “Смарт освіта” за підтримки Міністерства освіти і науки в Україні розробили дистанційні уроки з біології про COVID-19.

У квітні МОН запустило трансляцію відеоуроків для учнів 5-11 класів. Передивитися їх можна на YouTube-каналі міністерства. Наприкінці місяця розпочалися і трансляції для учнів початкової школи.

З фінансуванням усе було не так гладко. У 2020 році органи місцевої влади мали отримати 7,56 мільярда гривень на розвиток освітньої інфраструктури. У бюджеті на 2020 рік закладали 3,5 мільярда гривень на НУШ. Крім того, з’явилася програма розвитку опорних та великих шкіл “Спроможна школа для кращих результатів”.

Втім, уже в березні Верховна Рада суттєво скоротила освітній бюджет. Зокрема, субвенцію НУШ зменшили до мільярда, а програму “Спроможна школа для кращих результатів” – до 500 мільйонів.

У зв’язку з пандемією МОН звільнило випускників початкової та базової шкіл від державної підсумкової атестації після 4-го та 9-го класів. Проте міністерство до останнього було проти звільнення від ДПА у формі ЗНО 11-класників, про що найактивніше просили директори київських шкіл. Київ урешті ухвалив таке рішення самостійно, проте МОН назвало його неправомірним. Згодом, у середині червня, Верховна Рада таки ухвалила закон, який дозволив випускникам шкіл не складати державну підсумкову атестацію у формі ЗНО.

Пандемія не оминула й ЗНО. Довгий час МОН не могло назвати точної дати його проведення, терміни переносили. Та найбільший конфуз стався із пробним ЗНО. Уряд скасував проведення пробного ЗНО за три дні до встановленої дати, хоча в МОН запевняли, що пункти тестування добре підготовлені для відвідування великої кількості людей.

Перше тестування мало відбутися 15 червня в понеділок, а рішення ухвалили ввечері в п’ятницю. Український центр оцінювання якості освіти, відповідальний за проведення ЗНО, дізнався про рішення Кабміну з соцмереж. Згодом абітурієнтам запропонували пройти тестування онлайн. Для повернення коштів учасникам із “антиковідного” фонду виділили 52,45 мільйона гривень. До слова, це єдине, на що виділили кошти з антиковідного фонду, хоча саме освіта чи не найбільше проспонсорувала цей фонд.

Цей інцидент став причиною почати говорити про повне скасування ЗНО цьогоріч і взагалі. Першим про це написав освітній омбудсмен Сергій Горбачов, посилаючись на власні джерела. Його повідомлення запустило кампанію в соцмережах “Руки геть від ЗНО”.

У кінці квітня в Україні почали говорити про можливе відновлення навчання в школах. Тож Департамент освіти і науки Києва розробив регламент відновлення освітнього процесу в закладах освіти після зняття карантинних обмежень. Це був перший подібний документ в Україні. Учні так і не повернулися на очні заняття, проте цей документ став взірцем для розроблення державної політики перед новим навчальним роком.

У липні Кабмін запровадив “кольорові” рівні епідемнебезпеки. Школам у червоних зонах заборонили працювати. Так тривало перші 2 місяці навчання, аж поки в листопаді їх не скасували, а заклади освіти, в яких 50% учнів і персоналу перебувають на самоізоляції, заборонили відвідувати на всій території України.

Із закриванням шкіл були проблеми. До прикладу, міська влада Тернополя відмовилася закривати школи на карантин через потрапляння міста в червону епідеміологічну зону. Через це поліція почала штрафувати директорів шкіл. Тим не менше, за Тернополем низка інших міст теж відмовилися закривати школи.

У серпні МОЗ надало протиепідемічні вимоги для закладів освіти під час карантину. До цього міністерство дало лише рекомендації.

Окрім того, новий навчальний рік стартував без фінансової підтримки з боку держави – ані на дезінфектори та захисні засоби, ані на поділ на групи класів, ані на забезпечення дистанційного навчання. МОН подало пропозицію до бюджету на 2021 рік про виділення 13,2 мільярда гривень спеціальної субвенції, за яку мали би закупити маски, санітайзери та дезінфектори для шкіл. Але йшлося про те, що школи могли отримати ці кошти тільки в 2021 році. Та й урешті в бюджет заклали в 13 разів меншу суму.

Водночас, починаючи з серпня, очільник МОН Сергій Шкарлет заявляв, що на дезінфектори й дистанційку можна використати залишки освітньої субвенції (з неї платять зарплати вчителям). Проте порядок використання цієї субвенції не передбачав цих витрат. Зміни в постанову Кабміну внесли – але аж у листопаді. Тоді ж 539 мільйонів гривень на дезінфектори додали в субвенцію НУШ, але її проблема полягала в тому, що через вибори місцеві влади могли не встигнути розподілити ці кошти між школами, а невикористані залишки на кінець календарного року повертаються в Держбюджет.

Окрім того, лише в жовтні почало діяти нове положення про дистанційне навчання, яке визначило його не лише як окрему форму здобуття освіти, а також унормувало проведення змішаного навчання. Цей документ школи чекали ще в серпні.

У цьому ж місяці Кабмін ухвалив рішення про спрямування коштів Держбюджету-2020 на підготовку дистанційних курсів з усіх предметів – з цих коштів оплатили запуск онлайн-платформи “Всеукраїнська школа онлайн” (нагадаємо, ще у вересні Сергій Шкарлет обіцяв відновлення телеуроків, але їх так і не запустили – натомість у грудні презентували цю онлайн-платформу).

На початку зими уряд посилив карантинні обмеження з 8 до 24 січня 2021 року включно. Школи не працюватимуть. У МОН зазначають, що під час локдауну школи можуть вести дистанційне навчання.

ЗМІНИ В МОН

На початку березня Верховна Рада проголосувала за відставку прем’єра Олексія Гончарука. Разом із прем’єром у відставку пішов увесь уряд, зокрема й міністерка освіти і науки Ганна Новосад. Новим прем’єром став Денис Шмигаль, виконувачем обов’язки міністра освіти і науки призначено Юрія Полюховича, заступника ексміністерки.

Уже наприкінці березня уряд призначив тимчасовою виконувачкою обов’язки міністра освіти і науки Любомиру Мандзій, яка раніше теж була заступницею Новосад.

Згодом т.в.о. міністра освіти і науки став ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет. Рішення про це ухвалили на засіданні Кабміну 25 червня.

Для узаконення цього Кабмін додав ще одну ставку заступника міністра в штатний розпис міністерства – тільки з цієї посади можна стати виконувачем обов’язки міністра. До цього Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій не підтримав кандидатуру Шкарлета, почали ширитися чутки про недостатність голосів для затвердження його на посаді, тому уряд не ризикнув подати його на голосування в залі.

Усе це відбувалося на фоні протестів у Києві відбувалися проти призначення Шкарлета міністром, а науковці, які знайшли плагіат у наукових роботах Шкарлета, зверталися до влади з прямим закликом проти його призначення. Згодом Етичний комітет Національного агентства з питань забезпечення якості освіти офіційно підтвердив плагіат нового т.в.о. очільника МОН. Шкарлет у відповідь подав у суд на нацагентство, де його представляє той самий адвокат, що й соратника Віктора Януковича Андрія Портнова. Портнов також судиться з агентством щодо рішення про плагіат в своїх роботах.

Пікет проти нового т.в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета у Києві, червень 2020 року. Фото: Ірина Андрейців

На початку липня уряд звільнив з посади чотирьох заступників міністра освіти і науки – Юрія Полюховича, Петра Коржевського, Єгора Стадного та Максима Ярмистого. На посадах заступниць залишились Любомира Мандзій та Світлана Даниленко.

За два тижні Кабмін призначив двох заступників міністра, а за кілька днів – ще двох. Ними стали Андрій Вітренко, Ігор Гарбарук, Микола Кизим та Артур Селецький.

Невдовзі виконувачем обов’язки директора Інституту модернізації змісту освіти став Євген Баженков, який раніше фігурував у скандалі про розкрадання майна Фонду соціального страхування та працював в МОН за Табачника. Дотепер ІМЗО очолював Костянтин Трушковський.

У жовтні Євросоюз надіслав офіційне попередження т.в.о. міністру освіти і науки Сергію Шкарлету через спроби ліквідувати директорати в міністерстві. Запропоновані Шкарлетом зміни порушували не лише зобов’язання України в межах проведеної реформи, але також умови надання зарезервованої для України макрофінансової допомоги ЄС.

Проте в листопаді МОН таки затвердило нову структуру. Новий штатний розпис об’єднав директорати і, водночас, на 50% скоротив кількість фахівців з питань реформ, які були відібрані на прозорих конкурсах і зарплату яким фінансував Євросоюз. За кілька днів після скорочення до чотирьох відомство відновило кількість директоратів і частково спеціалістів. Це відбулося, найімовірніше, через подальше невдоволення ЄС.

Проте директорати дошкільної та шкільної і інклюзивної та позашкільної освіти так і залишилися об’єднаними в один.

Верховна Рада призначила Шкарлета міністром освіти і науки

Сергій Шкарлет у Верховній Раді перед призначенням на посту міністра освіти і науки. Ілюстрація: скріншот ефіру телеканалу “Рада”

17 грудня Верховна Рада таки призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. За призначення проголосували 226 народних депутатів – мінімальна кількість необхідних голосів. Це також відбувалося на фоні невдоволення освітянської спільноти та частини парламентарів. Освітяни і науковці писали відкриті звернення проти цього призначення, а Шкарлет приймав присягу під вигуки “Ганьба!” від  частини народних депутатів.

Ілюстрація: скріншот ефіру телеканалу “Рада”

РЕФОРМА НУШ

16 січня Верховна Рада ухвалила новий закон про середню освіту. Серед нововведень – педагогічна інтернатура для молодих вчителів, строкові трудові угоди для вчителів-пенсіонерів, надбавка за завідування ресурсною кімнатою і фіксована надбавка 20% за роботу в інклюзивних класах, а також три моделі вивчення української в школах для корінних народів і національних меншин. Президент підписав цей закон 13 березня.

Водночас, під загрозою опинилося реформування конкурсу підручників. МОН забрало в УІРО проведення першого етапу конкурсу підручників для 4-х класів НУШ і повернуло його ІМЗО, реформування якого розпочали в міністерстві, коли його очолювала Лілія Гриневич. В УІРО рішення міністерства пояснили тим, що інститут не отримав достатньо ресурсів та часу на підготовку до проведення експертизи підручників за новими правилами. Нагадаємо, Український інститут розвитку освіти створили, аби поступово він перебрав функції ІМЗО, який неодноразово “завалював” конкурс підручників і має погану репутацію через постійні помилки в підручниках.

Щодо бюджету-2021, то субвенція НУШ зберігається на рівні 1,42 мільярда гривень (як у бюджеті-2020 до скорочення), освітня субвенція (виплата зарплатні вчителям) виростає до 99,6 мільярда гривень (у проєкті бюджету планувалося 102 мільярди), “Спроможна школа для кращих результатів” – 1 мільярд гривень.

Із 1 січня 2021 року зарплатня педагогів має зрости на 20%, а з 1 грудня – ще на 8%. Водночас, у проєкті бюджету (від якого у МОН відштовхувались у розрахунках) було закладено приблизно на 3 мільярди гривень більше, ніж ухвалили. Раніше друге підвищення анонсували влітку, а не взимку.

Із 1 січня 2021 року зарплатня педагогів має зрости на 20%, а з 1 грудня – ще на 8%. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

У серпні з’явилися результати першого етапу моніторингу впровадження освітньої реформи. Воно показало, що учні пілотних класів НУШ краще за своїх однолітків зі звичайних класів співпрацюють, ухвалюють рішення та обґрунтовують власну позицію.

Читайте також інтерв’ю зі співавторкою дослідження.

30 вересня уряд ухвалив Державний стандарт базової освіти, за яким навчатимуться учні НУШ. Стандарт запрацює з 2022 року. А вже наступного року має розпочатися його пілотування.

              Читайте також інтерв’ю з керівником групи розробників нового стандарту Романом Шияном

В листопаді з’явився проєкт Положення про ліцей, за яким учні здобуватимуть старшу профільну освіту в 10-12 класах у цих закладах.

У грудні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства затвердило професійний стандарт за трьома вчительськими професіями: Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти, Вчитель закладу загальної середньої освіти, Вчитель із початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста).

У цьому році не обійшлося без одіозних заяв. Зокрема, Сергій Шкарлет запропонував починати навчання в школі з 5-ти років і водночас залишити 12-річку. У цій статті пояснюємо, що не так із цією заявою.

Також ще до призначення на посаду т.в.о. Шкарлет заявляв про посилення ваги атестату для вступу у виші та що потрібно подумати про 10-річне навчання. Розбір його слів читайте за цим посиланням.

ІНШІ ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ Й НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ

МОН надало роз’яснення до нового Порядку підвищення кваліфікації педпрацівників, який відкрив ринок освітніх можливостей для вчителів. Ці рекомендації пояснюють, як учителю підвищити кваліфікацію не в ІППО.

Безоплатним харчуванням забезпечуватимуть учнів, які мають статус внутрішньо переміщеної особи. Відповідні законодавчі зміни стосуються також вихованців садків та студентів професійно-технічних закладів.

МОН затвердило типовий перелік обладнання для шкільних природничих кабінетів та STEM-лабораторій. Наприклад, для STEM-лабораторій передбачають 3D-принтер, 3D-сканер, 3D-ручки, цифрові фрезерувальний, лазерний та токарний верстати, програмовані електронні модулі, мультимедійне та вимірювальне обладнання тощо.

Також МОН затвердило примірний перелік запитань щодо знання законодавства, на які відповідатимуть кандидати на посаду директора школи. За цим опитувальником можна готуватися до конкурсу на посаду директора школи.

Уряд ухвалив положення про центри професійного розвитку вчителів. Центри створюють, реформуючи районні науково-методичні кабінети. Вони мають надавати підтримку вчителям, а не контролювати їхню роботу.

МОН розпочало проєкт із пілотування безплатного програмного забезпечення для створення та ведення шкільних електронних журналів та щоденників. ПЗ розроблене на базі державної модульної системи АІКОМ (раніше ДІСО). У грудні ця система запрацювала.

Мінекономіки затвердило методичні рекомендації щодо особливостей закупівель у сфері організації харчування в школі, розроблені спільно з МОН, МОЗ, Держпродспоживслужбою, Держаудитслужбою, Антимонопольним комітетом та експертами міжнародних проєктів.

МОН винесло на громадське обговорення проєкт Базового компонента дошкільної освіти, який забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою завдяки узгодженості, спільним для дошкільної та початкової освіти принципам, підходам й цінностям.

З 1 січня 2021 року запрацює новий санітарний регламент шкіл. Освітяни чекали оновлення цього документа кілька років.

ІНШІ НОВИНИ

Мінсоцполітики спільно з МОН почали апробовувати проєкт Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання. Відтепер посада асистента учня може бути оплачуваною. За проєктом стандарту, рішення про надання дитині асистента за рахунок бюджетних коштів ухвалює структурний підрозділ із питань соціального захисту населення.

У 2019/2020 навчальному році кількість інклюзивних класів зросла на 60% порівняно з минулим роком. Водночас, кількість учнів у інклюзивних класах зросла на 56%.

МОН відтермінувало пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 через пандемію COVID-19. У грудні Організація економічного співробітництва і розвитку, яка проводить дослідження, вирішить перенести проведення на 2022 рік.

Український центр оцінювання якості освіти переклав перший том міжнародного звіту дослідження якості освіти PISA-2018. Також у вільному доступі з’явилася база даних міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. 2018 року Україна вперше взяла участь у дослідженні разом із понад 80-ма країнами та економіками світу.

Окрім того, МОН через карантин відклало другий цикл моніторингового дослідження якості початкової освіти.

Двоє українських педагогів увійшли в світовий ТОП-50 Global Teacher Prize 2020. А українська Global Teacher Prize оголосила найкращого вчителя України. Ним став Василь Дяків, вчитель всесвітньої історії, громадянської освіти, історії України, основ здоров’я Заліщицької державної гімназії (місто Заліщики Тернопільської області).

Читайте також інтерв’ю з Василем Дяківим

Цього року 902 вчителя початкової школи успішно пройшли сертифікацію, вони отримуватимуть 20% надбавку від окладу впродовж трьох років. Усього на сертифікацію цьогоріч зареєструвалися 1591 педагог. Для тих, хто провалив сертифікацію, не передбачено жодних санкцій.

Львівський IT Кластер спільно з “Новою українською школою” запустили серію подкастів для учнів “Мамо, я в IT”.

Transparency International Ukraine створила онлайн-мапу з інформацією про закупівлі у школах та дитсадках 24 обласних центрів.

ГО “Смарт освіта” та ДУ “Український інститут книги” в партнерстві з Фундацією Дарини Жолдак розробили посібник “Живі письменники. Батькам”, який допоможе заохотити дітей до читання.

ВІД РЕДАКЦІЇ

2020-й можемо назвати роком викликів для освіти. Не те, щоби ніколи не було складно. Впроваджувати реформи – ще й яке непросте завдання. Але це легше робити, коли є підтримка з боку держави, а, головне, бачення – куди рухається освітня політика.

Пандемія – сама собою була великим викликом для всієї системи освіти і, зокрема, для МОН, яке було не готово оперативно підтримати вчителів методично. Ба більше, цей виклик стався майже одразу, як міністерство втратило керівницю.

Опісля державні органи вирішили, що Сергій Шкарлет – найкращий вихід для української освіти, не дивлячись на протести освітян, науковців і батьків учнів. Його одіозні заяви, які точно не вписуються в концепцію НУШ, різко протирічать нібито підтримці курсу на реформу. Це як мінімум ризик того, що в реформи не буде чітко окресленого плану, лідерства, а як максимум – може свідчити про зумисну протидію.

Проте ми, безперечно, раді, що в бюджеті-2021 збереглася субвенція НУШ (сподіваємося, її не зріжуть на інші потреби), що ухвалені закон “Про повну загальну середню освіту” і Державний стандарт базової освіти. Це заслуга того, що в МОН та дотичних до нього структурах залишилися прибічники реформи. Що в суспільстві досі є потреба на зміни, через запит і тиск якого ці зміни таки відбуваються.

Тож сподіваємося, що наступного року описані нами ризики не справдяться, і реформа буде системно впроваджуватись.

Анна Степанова-Камиш, Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Valerii_Honcharuk, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення