Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, ЗНО, інклюзія, навчання доброчесності, НУШ, освітнім управлінцям, підручники, сертифікація
30 Грудня 2021
8 676
0
2021 рік був непростим для української освіти. Пандемія точно вдарила по її якості, проте ми не знаємо наскільки, адже для цього потрібно провести масштабне дослідження. Весь рік школи отримували оновлені карантинні вимоги й були змушені постійно адаптовуватися до змін. Випускники шкіл завалили ЗНО з математики, а в п’ятих класах стартувало пілотування реформи НУШ – теж зі своїми викликами.
“Нова українська школа” розповідає про найважливіші події, що трапилися цьогоріч. Дякуємо всім читачкам й читачам, що були з нами в 2021-му – вас майже 5 мільйонів. І бажаємо, аби наступного року нам усім вдалося подолати виклики, що з’явилися або проявилися в цьому році.
2021-й – рік, коли пілотування стандарту Нової української школи перейшло в 5 клас.
З одного боку, беззаперечним плюсом є те, що реформу НУШ продовжують. Та, з іншого – є чимало викликів і проблем, з якими потрібно буде дати раду наступного року.
Ще восени 2019 року новий Український інститут розвитку освіти усунули від добору підручників і організації пілотування НУШ, тож усім цим зайнявся Інститут модернізації змісту освіти, який раніше планували поступово ліквідувати.
Оскільки новий Держстандарт базової освіти довгий час був на громадському обговоренні та погодженні в Кабміні, типову освітню програму до нього затвердили тільки в лютому 2021 року. Тут варто згадати жваві обговорення і критику освітян через велике навчальне навантаження, яке передбачає ця програма. Щоправда, ситуацію трохи врятували наявність мінімально допустимої кількості годин на вивчення різних освітніх галузей і можливість за рахунок цього перерозподіляти години.
Хоча програма була вже в лютому, навчати вчителів майбутніх 5-х пілотних класів почали наприкінці квітня, хоча міністерство мало розуміння, що НУШ у базовій освіті – це значно більше вчителів і значно серйозніша підготовка. Ще пізніше МОН оголосило про набір проєктів модельних навчальних програм, тож їх затвердили в середині липня – у розпал відпусток.
За браком часу, можливості проводити очне навчання й плану пілотування, підготовленого заздалегідь, вчителі пройшли серйозну теоретичну підготовку й не таку глибоку практичну, як це було з учителями початкової школи.
Окрім того, вже після старту пілотування виявилося, що до кінця не вирішені питання з надбавками і поділом класів на групи на таких курсах, як STEM, виділених грошей із субвенції НУШ недостатньо для забезпечення пілотних шкіл усіма підручниками й обладнанням, а рекомендації щодо оцінювання розробляли восени, а не перед стартом пілотування. Про це все “Новій українській школі” розповіли директори пілотних шкіл, і чимало з цих проблем так і залишаються нерозв’язанами.
Тепер пройдімося хронологією:
На початку січня стало зрозуміло, що до організації грифування модельних навчальних програм, за яким мають працювати пілотні класи, УІРО не підпустили, відповідальним за це визначали ІМЗО. У лютому затвердили Типову освітню програму для 5–9 класів, а в другій половині квітня МОН офіційно оголосило про продовження пілотування.
Список пілотних шкіл можна подивитися за цим посиланням.
Проблеми були і з упровадженням НУШ у масовій практиці, тобто в 4-х класах. Спочатку уряд розподілив субвенцію НУШ аж у середині травня (у минулі роки розподіл субвенції затверджували в лютому). У середині липня Держказначейство все ще не перераховувало кошти на місця, оскільки Мінфін не надав йому бюджетний розпис. Казначейство змогло почати перераховувати гроші лише 20 липня. Такі затримки призвели до того, що чимало місцевих влад не встигли закупити меблі, обладнання й навчальні матеріали до 1 вересня. А 30 листопада міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що на місцях витратили менше половини субвенції.
Вийшла друга частина результатів моніторингу впровадження НУШ, яка показала, що учні пілотних класів проявляють вищу ініціативність. Більше про результати дослідження читайте за посиланням.
Також автори реформи напрацювали Дорожню карту НУШ. Це покроковий план дій для МОН та інших стейкхолдерів, які вони мають зробити, аби реформа мала продовження. Більше про документ читайте тут.
У січні учні 9-х класів зіткнулися з викликом: деякі школи оголосили, що не будуть набирати 10-ті класи. Це пов’язано зі зміною шкільної мережі й реорганізацією деяких шкіл у ліцеї (навчають 10–11(12) класи) з одночасним закриттям старших класів у інших закладах.
На практиці, без змін до порядку зарахування учнів, це означало, що вони не зможуть автоматично перевестися в 10 клас, як інші дев’ятикласники, а змушені будуть вступати в інший заклад і проходити конкурс, якщо охочих буде більше, ніж місць.
Батьки били на сполох через таку несправедливість. Водночас Міносвіти не пояснювало, що робити цим учням. Потім МОН, урешті, підтвердило, що в такому разі можливий конкурс на вступ і ніхто з представників держоргану не робив заяв про план виправити цю несправедливість і запровадити перехідний період для реформи на час реорганізації мережі.
Ситуації лише трохи зарадило ухвалення змін до закону “Про освіту” в частині про ліцеї, що передбачають відтермінування реорганізації мережі шкіл до 2027 року (раніше було до 2024-го) і обов’язкове створення мапи ліцеїв до 2024 року. Тож часу на підготовку запуску ліцеїв стало більше.
Водночас ухвалений закон нівелював реформу старшої школи, адже передбачає наявність мінімум двох класів на паралелі (замість чотирьох, як планувалося) і можливість для ліцеїв мати в складі базову та початкову ланки (планувалося, що ліцеї будуть окремими закладами і як виняток матимуть у складі 5–9 класи, але в жодному разі не початкові). Фактично, будь-яка школа зможе змінити назву на ліцей, суттєво не трансформувавши принципи своєї роботи, а місцеві влади отримали карт-бланш не робити нічого для зміни мережі закладів освіти.
Наприкінці листопада померла заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій. Ми співчуваємо родині і всім освітянам – адже пані Любомира була відданою прихильницею реформи. Це велика втрата для освіти.
Новий карантинний рік почався з того, що Тернопіль вирішив піти проти рішення уряду про запровадження всеукраїнського локдауну в січні. Проте вже за кілька днів мер Сергій Надал написав, що Тернопіль таки дотримається вимог Кабміну і школи підуть на дистанційне навчання.
З 25 січня учні з багатьох регіонів почали повертатися за парти, проте чимало шкіл продовжили навчатися дистанційно через перебування місцевості в червоній зоні.
У лютому уряд вирішив дослухатися до вчителів і батьків і таки дозволити учням 1–4 класів навчатися очно навіть у червоній зоні – адже цим дітям дуже складно навчатися в онлайні, а батьки в такому разі змушені весь час бути вдома. Також Кабмін заборонив очну роботу шкіл, якщо мінімум 50% учнів і працівників перебувають на самоізоляції.
Наприкінці квітня Головний санлікар обрадував батьків довгоочікуваними змінами – їм дозволили переступати пороги шкіл.
Перед самим початком навчального року МОЗ змінило список протиепідемічних заходів для дитячих садків та інших закладів освіти щодо використання масок, перевірки температури тощо.
У 2021-му змінювали не тільки формат навчання і відвідування шкіл, а й оцінювання. Зокрема, у березні від Державної підсумкової атестації звільнили учнів 4-х і 9-х класів, а у квітні – і 11-х. ЗНО дозволили не складати випускникам, які не планували вступати у виші. Це рішення розкритикували чимало освітніх експертів через те, що МОН і Верховна Рада позбавили Україну останнього інструменту моніторингу якості освіти в той час, коли, навпаки, потрібно було проводити й додаткові дослідження, аби зрозуміти, наскільки пандемія вдарила по результатах навчання школярів.
Карколомним моментом для шкільної освіти стала масова вакцинація освітян, яку розпочали в червні.
Ще в липні уряд ухвалив рішення, згідно з яким, у червоній, помаранчевій і жовтій карантинних зонах школи повинні були мати мінімум 80% вакцинованих працівників для очної роботи. Водночас учні 1–4 класів могли навчатися за будь-яких умов.
Проте вже всередині вересня уряд змінив правила: для роботи в жовтій і помаранчевій карантинних зонах було достатньо щепитися однієї дозою вакцини. Водночас для роботи в червоній зоні було потрібно, аби всі працівники школи пройшли повний курс вакцинації. Уже за тиждень уряд дозволив роботу дошкільних, початкових та спеціальних закладів освіти навіть у разі менш як 80% вакцинованих працівників.
7 жовтня працівників шкіл приголомшили новиною: уже через місяць усі вони мали вакцинуватися, аби не бути відстороненими від роботи. Щоби залишитися при роботі, достатньо і однієї дози вакцини, проте чинність так званого жовтого ковід-сертифіката обмежили 30 днями. А 1 грудня уряд пішов далі – дозволив очну роботу шкіл у жовтій та помаранчевій зонах лише за умови вакцинації всіх працівників.
На самому початку від роботи відсторонили майже 10 тис. невакцинованих працівників. Зараз, за підрахунками “Нової української школи” таких залишилося приблизно 2 тисячі.
Водночас деякі суди почали скасовувати накази про відсторонення працівників шкіл. Проте не всі.
У 2020/2021 році майже у 43% шкіл було організоване інклюзивне навчання (18 687 інклюзивних класів).
Тим не менше, 2021 рік відзначився боротьбою громадських активістів і небайдужих батьків за продовження розвитку інклюзивної освіти й незгортання реформи інтернатів. Зокрема, у січні 60 міжнародних і українських організацій звернулися до влади із закликом не припиняти реформу інтернатів. Тим не менше, навесні ж Верховна Рада продовжила на рік трансформацію санаторних шкіл.
А пізніше міністр освіти і науки Шкарлет заявив, що діти зі сліпотою, глухотою та інтелектуальними порушеннями не можуть навчатися у звичайних закладах середньої освіти, а тільки в спеціальних. Цей пункт грубо суперечить чинним законодавству й нормативним актам, зокрема, статті 20 закону “Про освіту”. Проти цього різко виступили громадськість і батьки. Тоді МОН змінило свою позицію.
Пізніше уряд затвердив нові положення про спеціальну школу та навчально-реабілітаційний центр, які великою мірою консервують усталену систему спеціальних шкіл і не сприяють їхній взаємодії у сфері інклюзивної освіти зі звичайними школами. Більше про це тут.
У липні Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою з 1 січня 2022 року для педагогів у ІРЦ вводиться надбавка до посадового окладу не менше 25%, а тривалість робочого тижня для них скорочується з 40 до 36 годин. Також скасована вимога про 18 годин безпосередньої роботи з дітьми. Більше про зміни читайте тут.
Також уряд змінив постанови про інклюзивне навчання в садках і школах, ввівши рівні підтримки для дітей з особливими освітніми потребами. Докладніше читайте тут і тут.
Також Кабмін перетворив “Школу супергероїв” на держустанову. Тож тепер навчання при лікарнях – це державна програма.
У 2021 році й далі тягнулася історія з науковими роботами і призначенням на посаду міністра освіти і науки Сергія Шкарлета.
Зокрема, ДБР почало розслідувати можливе “кнопкодавство” під час призначення Шкарлета міністром. Також нардепи звернулися до Конституційного суду щодо голосування за призначення Шкарлета, проте він ухвалив проміжне рішення не розглядати справу.
Окрім того, Шкарлет заявив, що виграв суд про плагіат, про що НАЗЯВО, яке, власне, і знайшло плагіат у роботах міністра, не було відомо, а згодом НАЗК виявило порушення в декларації чиновника.
Цьогоріч були й інші неоднозначні міністерські призначення. Зокрема, директором ІМЗО став Євген Баженков, який фігурував у справі щодо розкрадання майна Фонду соцстрахування.
Пізніше держсекретарем МОН призначили Сергія Захаріна, який програв справу про авторське право в першій інстанції - видавав журнал, дуже схожий на інший авторитетний науковий журнал. Він подав в апеляцію (рішення ще не опубліковане). Порівняти обкладинки двох журналів – оригінального і “підробного” – можна за цим посиланням.
Насамкінець, конкурс на очільника Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН виграв Олег Єресько, відомий тим, що разом з екскерівницею УЦОЯО Іриною Зайцевою редагував програми ЗНО з історії України. У результаті звідти зникли згадки про Шухевича, Бандеру, дисидентів-шістдесятників і термін “національна ідея”. Цікаво, що, згідно з протоколами засідань конкурсної комісії (які, до слова, МОН нам надіслало тільки після скарги в уряд), більше конкурсних балів набрав інший кандидат, Володимир Божинський. Проте, як нам стало відомо з джерел у МОН, після конкурсу кандидати пройшли співбесіди з уже загаданим Сергієм Захаріним, за результатами яких переможцем конкурсу оголосили Яреська, а не Божинського.
Перед самим новим роком сталася ще одна зміна в керівному складі МОН – звільнили заступника міністра Ігоря Гарбарука. Чиновник написав заяву про звільнення після того, як у соцмережах вибухнув скандал, пов’язаний з його робочим візитом до Львова і спільним фото із зустрічі, на якому, окрім заступника міністра та міського голови Андрія Садового, була жінка (багато журналістів писали, що це його помічниця, проте ця інформація не підтверджена) в сукні з глибоким декольте і високим розрізом.
Після соди, яка лікує рак, 2021-й став роком віднаходження інших помилок у підручниках. Зокрема, у підручниках з історії України знайшли згадку, що Росія заснувала Одесу та Дніпро. В інших підручниках з історії надрукували мапу України без Криму в умовних позначеннях на багатьох сторінках, а потім рекомендували вчителям заклеювати це. У підручнику з української мови знайшли посилання на порносайт, а з природознавства – антинаукові твердження про магнітні явища.
Водночас МОН повторно грифувало підручник, у якому йшлося про чудодійні властивості соди. І хоча цю згадку звідти забрали, у книжці лишилося чимало іншої антинаукової інформації.
До слова, підручники можуть видаватися повторно без проходження експертизи завдяки змінам у порядку, які МОН затвердило наказом від 20 липня 2020 року. Він передбачає, що гриф можна видавати підручникам, що вже використовувалися в освітньому процесі. Так міністерство вже збирається перевидати аж 88 підручників.
Кінець року відзначився ще однією зміною у сфері підручникотворення – новим порядок конкурсного добору. Головна зміна в тому, що конкурсний добір не передбачає проведення експертизи змісту підручників, а до нього допускатимуть лише ті підручники, які вже отримали гриф.
Тобто зміст підручників аналізуватимуть до конкурсу в межах надання грифу, а саме проводитимуть науково-методичну, мовно-літературну, психолого-педагогічну та антидискримінаційну експертизи (так вони називалися в попередньому порядку проведення конкурсу).
Цими експертизами займатимуться предметні (галузеві) комісії, список членів яких відкритий для всіх. Згідно з попереднім порядком проведення конкурсу, підручники аналізували анонімні експерти для мінімізації корупційних ризиків.
З хорошого – Верховна Рада заборонила плагіат та фальсифікації у підручниках, а після 1 січня 2024 року підручники та посібники обов’язково матимуть пройти апробацію, а перед тим бути обраними вчителями на конкурсі. Це стосуватиметься підручників, які видаються як уперше, так і повторно. Проте для дії цього закону ще потрібно внести зміни в нормативно-правові акти.
Уряд затвердив нові норми та порядок організації харчування в закладах освіти. Більше про зміни читайте за цим посиланням.
Проте в липні Кабмін пішов на послаблення – дозволив соняшникову олію для приготування страв у школах та вніс ще кілька точкових змін.
Водночас вирішили, що школи та садочки не можуть перевіряти за новими нормами з 1 вересня, адже не кожен заклад освіти мав змогу запровадити їх одразу, бо часто договори на постачання продуктів укладаються на календарний рік. Проте з 1 січня 2022 року дотримання нових норм обов’язкове для всіх шкіл.
У травні Україні презентували шкільне чотиритижневе меню, яке підготувала робоча група на чолі із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком та командою проєкту CultFood спільно з технологами, дієтологами та представниками МОЗ. А в жовтні МОЗ опублікувало технологічні карти для цього меню.
У липні вся Україна гриміла через те, що учасники ЗНО провалили тестування з математики. З причинами цього розбираємося тут.
У контексті освітніх оцінювань варто сказати, що Український центр оцінювання якості освіти тотально недофінансовували. До прикладу, через це завдання ЗНО проходили через одну перевірку замість двох, а також застопорилося впровадження стратегії освітніх оцінювань, яка передбачає об’єктивний моніторинг якості освіти на кожній її ланці.
Проте в грудні з’явилася хороша новина: МОН планує створити мережу комп’ютеризованих центрів оцінювання. Це суттєво здешевить проведення тестувань і зробить їх ще більш об’єктивними.
У 2021 році ГО “Смарт освіта”, яка заснувала і веде сайт НУШ, активно працювала, аби зробити середню освіту в Україні кращою.
Зокрема, створила курс для 3–4 класів “Уроки доброчесності”, що складається з двох зошитів для учнів, методичного посібника, рамкового документа й навчальної програми. Розробка настільки зацікавила вчителів, що команді потрібно було додруковувати посібники – усього випущено орієнтовно 19 тис. екземплярів.
Також разом із сімейною та дитячою психологинею Світланою Ройз організація розробила “Ресурсну скриню”. Це добірка вправ та інструментів, які допоможуть дорослим навчити дітей емоційної стійкості, співпереживання і стресостійкості. Додатком до неї є методичний посібник із відповідями психологині на шкільні запитання від читачів сайту.
А ще цьогоріч ГО “Смарт освіта” випробувала новий для себе формат – подкасти. Про тренди та зміни в освіті можна послухати за цим посиланням (для візуалів є текстові версії подкастів).
І насамкінець маємо подарунок для батьків – друге видання посібника “#ЖивіПисьменники. Батькам” із добіркою дитячих книжок і рекомендаціями, як їх читати та обговорювати з дітьми. Перше видання дивіться за цим посиланням.
Вікторія Топол, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos
Обговорення