2022 рік для освіти: пригадуємо найголовніші події

Коли минулого року ми писали, що 2021 був непростим для української освіти, ми ще не уявляли, яким буде 2022.

Повномасштабна війна, яку почала проти України російська федерація, у перші дні паралізувала навчальний процес. Частина українських міст опинилася в російській окупації, багато дітей із батьками чи опікунами виїхали за кордон або змінили місце проживання в межах України. У таких умовах – під обстрілами, з повітряними тривогами, у постійному стресі, а частково й у зоні безпосередніх бойових дій – освітяни мали дати змогу учням завершити навчальний рік, а вступникам – скласти вступні тестування. Восени до переліку проблем додалися блекаути, які переривали процес дистанційного навчання.

У таких безпрецедентних обставинах освітянам вдалося порівняно швидко мобілізуватися й організувати навчання залежно від безпекової ситуації в регіоні – ба більше, волонтерити, підтримувати дітей та батьків, організовувати роботу пунктів незламності. Хтось з учителів виявив справжній героїзм, – у тилу й на фронті – а хтось, на жаль, зганьбив себе колаборацією з ворогом.

“Нова українська школа” розповідає про основні події, що трапилися цього року. Дякуємо всім читачкам і читачам за те, що були з нами, і зичимо, щоб наступний рік приніс нам головне – Перемогу.

НУШ

У 2021–2022 навчальному році стартувало пілотування НУШ у п’ятих класах. Вчителі та батьки виявили, що діти, які вчилися в НУШ у молодшій школі, більш ініціативні, мотивовані вчитися не заради балів, а заради знань – і так само не гроші, а потенційна користь суспільству надихають їх на вибір майбутньої професії. Дослідження показали, що діти НУШ добре володіють м’якими навичками, ефективно співпрацюють та ухвалюють рішення. Проте мають слабко виражені тверді навички.

Школи, розташовані в порівняно безпечних регіонах, майже не переривали навчання з початком повномасштабної війни. І, хоч програму за 2021–2022 навчальний рік загалом виконано, нові обставини спричинили додаткові труднощі. Школярам НУШ, як і іншим, доведеться надолужувати освітні втрати.

Серед основних проблем, які ідентифікували в пілотних 5 класах, – форми оцінювання, організація навчання в умовах воєнного часу, навантаження на учнів, підручники, освітня субвенція тощо. Докладний матеріал про виклики, із якими зіткнулися пілотні класи, можна прочитати за посиланням.

У вересні 2022 року всі пʼятикласники країни пішли в НУШ. Виявилося, що вчителям-предметникам не вистачає методичної підтримки, школам – матеріально-технічного забезпечення, а відсутність друкованих підручників для 5-класників обурює деяких батьків. Ми поспілкувалися з директорами, вчителями та батьками різних шкіл України та дізналися в них про стан реформи. Докладніше читайте в статтях “Що з НУШ у великих містах” та “Що з НУШ у містечках і селах”.

Усіх цікавила (й досі цікавить) ситуація з підручниками для 5 класів.

З 16 до 25 лютого на YouTube каналі Інституту модернізації змісту освіти мали відбутися презентації підручників для п’ятих класів НУШ. Через початок повномасштабної війни деякі онлайн-презентації, заплановані на 24–25 лютого, не відбулися (“Здоров’я”, “Етика”, “Інформатика”, “Мова та література національних меншин”).

Однак на друковані версії підручників, презентованих ще в лютому, школярі, вчителі та батьки чекають досі. У середині липня держава шукала кошти на друк підручників для п’ятих класів. Ішлося про 320 млн грн.

Цей семестр 5 класи користувалися електронними версіями підручників.

Наприкінці листопада директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков прозвітував, що підручники з математики для п’ятого класу будуть готові орієнтовно до 5 грудня, а до кінця календарного року їх розвезуть на обласні бази. Аналогічно посадовець окреслив і ситуацію з підручниками з української мови. Проте станом на сьогодні відомо лише про нові доставлення підручників для учнів з ООП – збільшеним шрифтом і шрифтом Брайля.

На друк підручників для 6 класів на 2023 рік передбачено лише часткове державне фінансування.

ОСВІТА ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Навчання в укриттях

Система освіти України не була готова до початку повномасштабного російського вторгнення: не були заздалегідь напрацьовані алгоритми й форми роботи, а в тих закладах освіти, де були укриття, їх довелося приводити в належний стан. У деяких закладах освіти педагоги навіть самовільно копали чи поглиблювали такі схованки.

Проводити навчання в очній формі з вересня 2022 року отримали право школи й садки з укриттями в порівняно безпечних регіонах. За даними МОН, станом на 2 вересня укриття мали 64 % шкіл, до 16 вересня відсоток збільшився до 68.

На кінець жовтня 1 710 українських шкіл мали інтернет в укриттях. Це число збільшується завдяки благодійникам.

Неадекватна поведінка російської влади посіяла страх ядерної загрози. У листопаді “НУШ” дослідила ситуацію з протирадіаційними укриттями в українських школах. Про результати читайте за посиланням.

Чотири моделі навчання від МОН

На початку вересня МОН представило чотири моделі навчання, що залежали від місця перебування учня: на території, суттєво віддаленій від бойових дій; у зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території; за межами України. Окремо врахували й потреби дітей ВПО.

Для тих учнів, які перебувають на безпечних територіях і їхнє місце проживання не змінилося, а також для ВПО, запропонували очну, дистанційну, сімейну (домашню), змішану та екстернатну форми навчання.

Для учнів за кордоном – усі перераховані, крім змішаної. Для тих дітей, які залишилися на ТОТ або перебувають у зоні бойових дій, очне навчання зі зрозумілих причин неможливе. Вони можуть вчитися за українською програмою дистанційно, дистанційно-екстернатно або за сімейною формою.

На думку представників громадських організацій, наразі потребує допрацювання система захисту особистих даних дітей із ТОТ та їхніх батьків, якщо родина, попри все, обрала залишитися в українській системі освіти.

Навчання українських дітей / робота вчителів за кордоном

Масовий виїзд українців за кордон породив кризу в системі освіти: як діти, які опинилися в чужій країні, мають продовжувати навчання? Як влаштуватися в школу за кордоном? Як поєднувати навчання в місцевій школі, якщо цього вимагає закон, з навчання в українській? Як, зрештою, уникнути подвійного навантаження і перезарахувати “закордонні” оцінки? Як скласти ЗНО? Як вступити до закладу вищої освіти?

У грудні Центр економічних стратегій заявив, що в ЄС навчається приблизно 43 % українських дітей.

Учителі, які виїхали за кордон, мали розв’язати проблеми із власними умовами праці. Станом на 14 квітня з України виїхали орієнтовно 22 тисячі вчителів, на 27 травня – уже 26 тисяч освітян. Нагадуємо, що, відповідно до законодавства, педагоги мають право продовжувати трудову діяльність у дистанційній формі.

Навчання в окупації

Для загарбників було важливо створити ілюзію “нормального життя” на окупованих територіях, тож на батьків почали тиснути ще з літа. Навчання в “російських” школах, звичайно, відбувається за програмами рф. В інфопросторі було чимало новин про знищення окупантами українських підручників, шкільних музеїв, бібліотек тощо.

Однак жодних повідомлень про “нормальний” навчальний процес на ТОТ немає: десь дітей протягом дня не випускають із приміщення школи, їх обшукують, десь до учителів приставлено озброєних військових. За словами мера Мелітополя Івана Федорова, у школах міста окупанти розміщують свої казарми.

На Херсонщині окупанти пропонували батькам гроші за навчання дітей, а воєнні рф збиралися жити в школах. На тимчасово окупованих територіях Запорізької області батькам погрожують штрафами й позбавленням батьківських прав, якщо дитина не відвідує “російську” школу.

Умови навчання в окупаційних закладах освіти невідповідні: учителів бракує. Так, у Бердянську із 733 учителів на співпрацю з окупантами пішли 97, тож функції педагогів виконують технічні працівники, “заробітчани” з росії або освітяни з інших тимчасово окупованих територій, наприклад, з Маріуполя. У цьому місті залишається приблизно 11 тисяч дітей шкільного віку, які навчаються в неопалюваних приміщеннях і примусово “набираються” російського патріотизму.

Крім цього, у листопаді надійшло повідомлення, що окупанти повністю ліквідували українськомовні школи й класи в Криму.

Восени завдяки переможному контрнаступу ЗСУ було звільнено майже всю Харківщину й частину Херсонщини. У зв’язку із цим з 1 вересня близько 400 шкіл і садків повернулися під контроль України.

МОН створило порядок дій із відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях, проте складнощі його запровадження покладені на виконавців на місцях.

Після деокупації частини Херсонщини з’явилися цифри щодо стану освіти на цій території: за словами міністра Сергія Шкарлета, у звільнених територіальних громадах загалом розташовано 137 шкіл (з них 59 – у Херсоні), 130 дитячих садків (75 – у Херсоні) та 12 закладів професійно-технічної освіти (9 – у Херсоні). З них повністю зруйновано 24, ще 84 пошкоджено. До онлайн-навчання долучилися 65 000 дітей, з них 37 000 – з уже звільнених територій. 4 000 вчителів Херсонщини працюють за українськими програмами, проте дехто з них отримав оплату праці за кілька місяців лише в листопаді. Тільки 1 % освітян області погодився на співпрацю з окупантами – херсонські вчителі масово відмовлялися ставати колаборантами.

Педагогами-колаборантами займаються відповідні структури. Проти них було запроваджено санкції, а станом на середину вересня – відкрито 19 кримінальних проваджень. Роз’яснення щодо того, як звільнити вчителя-колаборанта за рішенням суду, нещодавно дав освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За даними на 24 листопада, в окупації залишаються 1 044 заклади загальної середньої освіти й близько тисячі дитячих садків.

Зруйновані заклади освіти

Заклади освіти всіх рівнів, від садків до університетів, зазнали ушкоджень чи є повністю зруйнованими через дії російської армії. Неодноразово надходили й повідомлення про те, що окупанти розміщують у школах боєприпаси й особовий склад.

Міністерство освіти й науки запустило сайт, на якому, зокрема, веде облік втрат: на сьогодні 3 025 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. 2 619 з них пошкоджено, 406 – зруйновано повністю.

Для порівняння у квітні ця цифра становила 1 018 і 95 відповідно, збитки оцінювали в п’ять мільярдів доларів. Станом на 1 вересня повністю зруйновані окупантами були вже 270 освітніх закладів, пошкоджені – 2 405.

Про долю закладів освіти, розташованих на ТОТ або в безпосередній зоні бойових дій, точних відомостей немає, однак деякі новини з’являються. Наприклад, у Бахмуті окупанти пошкодили або зруйнували всі 46 закладів освіти. Повністю виміряти масштаби втрат вдасться лише після деокупації територій.

Однак, попри руйнування, шкільне життя триває. Одинадцятикласники із Чернігова вирішити закарбувати свій досвід фотосесією до випускного альбому серед руїн. “У нас вкрали свято, вкрали дитинство. І ми хотіли показати світу, що життя продовжується, незалежно від умов”, – сказала одна зі школярок.

Уже сьогодні місцеві громади й волонтерські фонди працюють над тим, щоб відновити зруйновані школи в тих областях, які найбільше постраждали від дій росіян. Наприклад, адміністрації ЗЗСО можуть подати відповідні заявки до фонду savED.

Освітяни в ЗСУ

З початком повномасштабної війни чимало учителів приєдналося до Збройних сил України або бригад Територіальної оборони. Мабуть, усі бачили зворушливі репортажі про те, як освітяни проводили заняття з окопів або поверталися у відпустку до своїх учнів. Хоробрих учителів підтримують волонтери – великий матеріал про те, як спільнота “Учитель іде в ЗСУ” допомагає освітянам-фронтовикам, читайте тут.

Відповідно до роз’яснень МОН, за педагогами, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації або військову службу за призовом з-поміж резервістів у особливий період, зберігають середній заробіток. Тих освітян, хто служить за контрактом, ця норма не стосується.

Наприкінці липня педагогічних працівників шкіл звільнили від призову під час мобілізації. А на початку грудня Комітет Верховної Ради України з питань освіти підтримав законопроєкт про відстрочку від мобілізації для освітян дошкілля та позашкілля, які займалися цією діяльністю до 24 лютого 2022 року.

Волонтерство

Цього року й освітяни, і школярі з батьками зробили неймовірне, невтомно працюючи, щоб допомогти фронту. Волонтерський рух в Україні став справді народним, адже його мета зрозуміла кожному – це перемога.

• Наприклад, житомирські школярі зібрали гроші й придбали авто для ЗСУ.
• Їхній дев’ятирічний земляк випікав і продавав хліб, щоб віддати зароблене на потреби війська.
• Так само дванадцятирічний хлопець із тимчасово окупованого Бердянська продавав лимонад у Тернополі, щоби прискорити звільнення рідного міста.
• Львівський школяр за допомогою волонтерів заробив 120 тис. грн для ЗСУ розіграшем марок із російським воєнним кораблем.
• Одинадцятирічна чемпіонка світу із шашок влаштувала благодійний турнір.

• А восьмирічний школяр із Бучі грав у шахи з перехожими в Луцьку.
• Одеські діти продавали іграшки, щоб допомогти вимушеним переселенцям.
• Дівчинка із Чернігова обрізала волосся, аби отримані кошти передати армії.
• З цією само метою підліток з Івано-Франківська продав футболку з автографом Кріштіану Роналду на благодійному аукціоні.
• Діти з Кривого Рогу, брат і сестра дев’яти й п’яти років, зібрали на армію понад 35 тисяч гривень, виступаючи із саксофоном у центрі Львова.

• Так само, вуличними виступами, зібрав понад 64 тисячі хлопчик із Чернігова. Він передав гроші Фонду Сергія Притули.
• Улітку в Бучі школярі мили автівки, щоб зібрати кошти на військо. Усі вияви людяності, на які спромоглися цього року українські діти, складно перерахувати.

Освітяни тим часом очолювали й надихали цю діяльність. Наприклад, учителі й школярі Одещини під час блекаутів разом плели сітки, шкарпетки, виготовляли обереги й окопні свічки. Майже дві тонни російських книжок здали на макулатуру на Чернігівщині. Звісно, отримані гроші передали на Збройні сили.

А наприкінці листопада школи почали відкривати перші пункти незламності – зокрема, у Черкасах.

НМТ ЗАМІСТЬ ЗНО ТА ВСТУПНА КАМПАНІЯ – 2022

Ще 28 лютого МОН звільнило учнів 1–9 класів від ДПА. У листопаді уряд запропонував скасувати ДПА й на 2023 рік. Обидва рішення були, звісно, продиктовані початком повномасштабної агресії російської федерації. У зв’язку з війною відбулася і низка змін у процесі вступу до ЗВО.

Наприкінці березня Сергій Шкарлет анонсував мультипредметний тест замість традиційного формату ЗНО, а також написання мотиваційних листів та співбесіди замість іспитів. У березні НМТ називали одноразовим рішенням, проте вже восени 2022 року стало ясно, що Міністерство освіти й науки налаштоване провести його замість ЗНО і 2023 року. Водночас Мінфін запевняє, що кошти на проведення традиційного ЗНО в бюджеті на наступний рік заплановані.

Національний мультипредметний тест учні складали очно в липні. Крім підконтрольних територій України, до тестування, за планом, можна було долучитися в 39 інших країнах світу. НМТ тривав 120 хвилин і містив 60 питань з української мови, математики та історії України. Намір складати тест підтвердили майже 230 тисяч учасників, однак зрештою його пройшли 214 тисяч осіб.

За даними УЦОЯО, у фінальному підсумку НМТ охопив 32 країни. До нього було залучено 18 000 учителів. Організатори провели 25 змін тестувань, створили 693 тимчасові екзаменаційні центри та використали 20 028 аудиторій.

Труднощі виникли із тим, щоб надати право на вступ школярам, які опинитися в тимчасовій окупації. Якщо їм не вдавалося виїхати на підконтрольну Україні територію, такі учні мали змогу скласти альтернативні випробування дистанційно – індивідуальну усну співбесіду або творчий конкурс.

ЗМІНИ В БЮДЖЕТІ

Зарплати вчителів

Російська агресія і воєнний стан вплинули на порядок нарахування і виплати зарплат освітянам.

Зокрема, у березні в МОН роз’яснили: оплату праці всім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим) закладів і установ освіти, де навчання призупинено, здійснюватимуть у розмірі середньої заробітної плати. Тим педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, платитимуть із розрахунку заробітної плати, встановленої за тарифікації.

Надалі, однак, у ситуації із виплатами заробітних плат відбулося чимало змін. Згідно з помісячним розписом видатків державного бюджету, із червня до грудня 2022 року місцеві бюджети мали отримати на 10 % зменшений обсяг освітньої субвенції. Скорочення субвенції мало призвести до недофінансування видатків на оплату праці педагогів у середньому на 17 % щомісяця, а отже, до зменшення надбавок і доплат учителям.

Загалом видатки на освіту з держбюджету скоротили на 14 млрд грн. Детальна таблиця зі скороченням у різних галузях – за посиланням.

У червні Рада виконавчих директорів Світового банку виділила 1,49 млрд доларів на виплати зарплатні вчителям і держслужбовцям. Ці гроші пообіцяли виділяти щомісяця за умови, що заробітні плати виплачуватимуть у повному обсязі.

У грудні 2022 року уряд пообіцяв, що заборгованостей по зарплаті вчителям уникнуть завдяки перерозподілу освітньої субвенції.

Є проблема із виплатами зарплати вчителям із тимчасово окупованих територій. МОН запевняє, що вчасно перераховує до місцевих бюджетів кошти, а труднощі виникають через місцеве самоуправління: наприклад, відсутні керівники управлінь освіти або інша особа, яка має право ставити цифровий підпис. Водночас освітяни, які виїхали з деяких громад ТОТ і організували навчальний процес дистанційно, станом на початок грудня не отримували зарплату 8 місяців.

У проєкті держбюджету-2023 субвенцію на зарплати вчителям запропонували скоротити на 19 %.

Бюджет на освіту 2023

8 жовтня Верховна Рада ухвалила за основу проєкт Держбюджету-2023 в першому читанні. Як наслідок, уряду доручили допрацювати збільшення видатків на освітню сферу: на профтехосвіту на 220 млн грн; освітньої субвенції на зарплати – втримати хоча б на торішньому рівні, 97,2 млрд, після перерозподілу видатків через війну; врахувати збільшення мінімальної зарплати на 2,3 % 2023 року.

Остаточна сума видатків МОН на 2023 рік, ухвалена в другому читанні, склала 131 млрд грн, що на 10.9 млрд менше, ніж торік. Зауважимо, що в бюджеті-2023 взагалі не передбачено видатків на НУШ. Зате з’явилися дві нові субвенції: на облаштування укриттів у школах та на придбання шкільних автобусів. З докладним аналізом можна ознайомитися за посиланням.

Також на початку листопада уряд затвердив Порядок використання коштів із рахунку МОН для потреб освіти й науки в межах UNITED24. Ці гроші підуть на придбання шкільних автобусів, засобів навчання, комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення для потреб освіти й науки; створення освітніх програм та інструментів; відновлення роботи державних та комунальних закладів освіти й науки, що постраждали внаслідок військової агресії рф; відновлення та модернізацію мережі дослідницької та інноваційної інфраструктури.

Пріоритет у фінансуванні отримають освітні та наукові заклади регіонів, які найбільше постраждали від бойових дій.

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ОСВІТИ ВІД МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ

Українську освіту у зв’язку із повномасштабною війною фінансово підтримали міжнародні партнери.

• Зокрема, ЄС виділив 100 млн євро на відновлення українських шкіл: 34 мільйони спрямують на дрібні та середні ремонти навчальних приміщень та закупівлю шкільного обладнання, ще 66 мільйонів нададуть безпосередньо уряду як бюджетну підтримку. Ще 14 млн євро Євросоюз пообіцяв надати на закупівлю шкільних автобусів.
• За словами Сергія Шкарлета, ще 100 млн євро Єврокомісія виділила на укриття в школах. За ці гроші влаштують укриття в 74 опорних ЗЗСО.
• Google виділив 2 млн доларів на розвиток цифрової освіти в Україні, зокрема “навчання українців цифрової грамотності, подолання цифрового розриву та масштабування платформи Дія.Цифрова освіта”. Ще 50 тисяч ліцензій Workspace компанія дала Уряду для безплатного користування терміном на рік. Крім цього, Google надасть українським освітянам 50 тисяч ноутбуків Chromebook. Спочатку йшлося про 43 тисячі девайсів.
• На початку жовтня ЮНІСЕФ виділив по 3 тисячі доларів опорним школам. Кошти планували витратити на поточний ремонт будівель опорних закладів; підготовку до опалювального сезону, зокрема, ремонт та модернізацію котелень, придбання обігрівачів, генераторів, пального; засоби для навчання, компʼютерне та інше обладнання, зокрема, програмне забезпечення, послуги з доступу до інтернету.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ

На шляху до цифровізації освіти, попри бойові дії, повітряні тривоги й кризу в енергосистемі, було здійснено кілька важливих кроків.

По-перше, документи про освіту планують інтегрувати до застосунку “Дія”. Цей інструмент стане в пригоді ВПО, особам із тимчасово окупованих територій, а також українцям, які перебувають за кордоном, щоб отримати, поновити або визнати документи про освіту. Пізніше в МОН уточнили, що скористатися сервісом зможуть особи, що досягли 14 років, мають реєстраційний номер облікової картки платника податків і є власниками документів про освіту. Перелік документів, які будуть доступні в “Дії”, є тут.

Наприкінці вересня МОН зареєструвало наказ про повну диджиталізацію – ведення ділової документації ЗЗСО в електронній формі. Наказ набуде чинності після офіційного опублікування. Повний список документів, які потрібно буде вести “в електронці”, є за посиланням.

Крім цього, наприкінці грудня Всеукраїнська школа онлайн розмістила діагностичні тести для виявлення і подальшого подолання освітніх втрат у п’ятих, сьомих та дев’ятих класах. Учні й учителі отримають докладний звіт про наявні “прогалини” в знаннях, список тем та посилань на ресурси, які потрібно опрацювати, щоб впоратися із ситуацією.

PISA-2022

У середині вересня МОН оголосило, що Україна візьме участь в основному етапі міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 у жовтні. Цього року провідною галуззю дослідження була математика, а додатковою інноваційною – креативне мислення. Дослідження вперше проводили в комп’ютерному форматі.

Наприкінці жовтня основний етап PISA-2022 завершився. У ньому мали взяти участь 7 000 15-річних учнів / студентів, що представили б усі регіони країни (окрім Криму). На жаль, до вибірки дослідження не вдалося включити учнів / студентів із п’яти областей (Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська та Харківська) через війну. 3 000 підлітків, які змогли з’явитися на тестування, здійснили маленькі подвиги: долали труднощі, щоби дістатися місця тестування; переривали роботу над завданнями, аби спуститися в укриття; мерзнули в неопалюваному класі чи підвальному приміщенні.

Обробка й узагальнення даних, їхнє кодування тривали до середини грудня, а міжнародний звіт з’явиться лише в грудні 2023 року.

ПЕРЕМОГИ НАШИХ

Попри повномасштабну війну, українські школярі вкотре довели, що вони талановиті, працелюбні, цілеспрямовані й, очевидно, дуже стресостійкі. 2022 рік ознаменувався низкою міжнародних перемог.

• Зокрема, українська команда показала найкращий результат на Європейській дівочій олімпіаді з інформатики в Туреччині. Три учасниці здобули золоті медалі, одна – бронзову.

• У сфері інформаційних технологій ця перемога не була єдиною: українські школярі здобули 2 золоті, 2 срібні та 4 бронзові медалі на VI Європейській юніорській олімпіаді з інформатики. В олімпіаді взяли участь 172 учасники з 32 країн. Українська команда посіла друге місце в командному заліку.
• Крім цього, українська випускниця Діана Богатир виборола “золото” та спеціальну нагороду від Organization for Creativity Innovation and Invention Promotion (OCIIP) на Міжнародному змаганні винаходів та інновацій (iCAN) у Канаді. Вона презентувала інноваційний проєкт “UV Cleaner – пристрій для дезінфекції поверхонь та речей, виготовлений на основі сучасних ультрафіолетових світлодіодів”.
• Широкого розголосу набула ще одна подія – мінілабораторії, які створили учні-члени МАН України, відправили на Міжнародну космічну станцію на кораблі SpaceX Dragon. Авторами проєктів є школярі з Одеси та Харкова – їхньою метою є визначити, чи впливає відсутність гравітації на формування кристалів та структуру зубних пломб.

• На згадку заслуговує також історія хороброї школярки Марини з Херсона, яка виїхала з окупованого міста на міжнародну олімпіаду з фізики попри відсутність “зеленого коридору”. Дівчина готувалася до олімпіади три роки й виборола бронзову нагороду. Узимку Марина виборола срібну медаль на міжнародній учнівській олімпіаді з фізики, хімії та біології. Наступного року школярка планує представити Україну на науковій олімпіаді й здобути золото.

КАДРОВІ СКАНДАЛИ

Наприкінці жовтня новим директором Українського центру оцінювання якості освіти Кабінет Міністрів призначив Едуарда Цируліка, колишнього керівника відділу з організації корпоративного управління Національного авіаційного університету. Народна депутатка Інна Совсун назвала призначення таким, що “поховає найуспішнішу реформу в освіті за всі часи – ЗНО”, адже Цирулік – це “людина від шахрая Луцького”, ректора НАУ, який є екснардепом від “Партії регіонів”.

Реагуючи на таке призначення, депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт із пропозицією підвищити кваліфікаційні вимоги до директора Українського центру оцінювання якості освіти. Серед вимог є такі: стаж роботи у сфері освіти (оцінювання якості освіти) щонайменше 10 років; досвід управлінської роботи щонайменше 5 років. Зазначимо, що інформації про вагомі здобутки Едуарда Цируліка у відкритих джерелах немає.

Крім того, 23 листопада СБУ повідомила ексміністру освіти Дмитру Табачнику про підозру в державній зраді. За формулюванням Служби безпеки України, Табачник “надав згоду на співпрацю з представниками федеральної служби безпеки російської федерації та вирішив допомагати останнім у проведенні підривної діяльності проти України”.

ЩО СТАЛОСЯ ЩЕ

• Учителям повернули 56 днів відпустки. Точніше, у тексті законопроєкту запропоновано змінити першу частину статті 12 закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”: “У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік”. Отже, рішення про 24-денну відпустку залишається на розсуд роботодавця.
• Міністерство освіти й науки затвердило нову Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року. У ній, зокрема, закріплена позиція про розвиток військово-патріотичного виховання. При цьому, однак, предмет “Захист України” досі має “хлоп’ячу” й “дівчачу” програми. Батьки, які не згодні із такою ситуацією, можуть узяти участь в опитуванні й надіслати листа до МОН. Інструкція про те, як це зробити, тут.
• Загалом у серпні оновили зміст таких навчальних програм ЗЗСО: “Історія України”, “Всесвітня історія” для 6–11 класів, інтегрованого курсу “Історія: Україна і світ” (10 клас), “Захист України”, “Основи здоров’я”, “Географія”, “Правознавство”, “Громадянська освіта”, “Зарубіжна література”, “Література (молдовська та зарубіжна/румунська та зарубіжна/угорська та зарубіжна)”. Зокрема, зі змісту останніх програм вилучили твори російських і білоруських авторів, а до програм з історії додали повний розгляд російсько-української війни від 2014 року. До програми “Основи здоров’я” додали теми, пов’язані з ризиками воєнного часу, а також блок із ПДР для велосипедистів.
• 4 липня на конференції в Лугано премʼєр-міністр України Денис Шмигаль презентував План відновлення України. Окремий розділ присвячено освіті – для трансформації цієї сфери хочуть залучити 5 млрд доларів. Докладніше про те, що передбачено для середньої, дошкільної та професійно-технічної освіти, можна дізнатись у цьому матеріалі.

ГО “СМАРТ ОСВІТА”

Пізнавальні зустрічі

Уже наприкінці лютого, щоби підтримати українських дітей, ГО “Смарт освіта” запустила проєкт “Пізнавальні зустрічі”. Він спрямований на те, щоб допомогти українським дітям – незалежно від того, де вони перебувають, – повернути собі хоча б частину того довоєнного життя, у якому є заняття, вчителі та однокласники.

Українські та іноземні вчителі проводять заняття, щоби підтримати учнів, перемкнути їхню увагу на інші теми та розповісти їм цікаву та корисну інформацію. Ці зустрічі не є формальними уроками: дітей не оцінюють. Головне – зацікавити їх та розповісти щось нове, перемістити фокус уваги дітей із війни на неймовірні факти з історії, біології, розповіді з книжок тощо. На заняттях діти співають, малюють, обговорюють фільми та книжки, вивчають історію через меми та віртуально подорожують екзотичними країнами.

Іноземні вчителі-волонтери допомагають проводити англомовні заняття з українськими дітьми та організовувати тематичні зустрічі: на одну з них навіть приходив справжній астронавт Кріс Хедфілд, а фокусник Кріс Пілсфорт проводив власне магічне шоу.

За весь час ГО “Смарт освіта” провела понад тисячу занять, які відвідали понад 57 тис. дітей.

Залишаємося з Україною

Також “Смарт освіта” організувала онлайн-заняття з української мови, літератури та історії України для українських школярів 5–11 класів, які з 1 вересня навчаються в інших країнах.

Програма зберігає зв’язок українських дітей не тільки з українською системою освіти, але й із самою Україною. За 15 тижнів проєкту “Залишаємось з Україною” вже було проведено майже 1 900 занять у 74 навчальних групах. У листопаді було оголошено донабір учнів.

Проєкти з підвищення кваліфікації: психологічна підтримка

У грудні ГО “Смарт освіта” за підтримки МФ “Відродження” організували для освітян програми підвищення кваліфікації педагогічних працівниць з удосконалення знань та навичок про психологічну самодопомогу та стабілізацію емоційного стану дитини.

Щомісяця передбачені дводенні тренінги для педагогів від психологині Наталії Подоляк, а також тижнева навчально-практична програма з EMDR.

• Тренінги з Наталією Подоляк покликані сформувати в освітян знання про психологічну травматологію, надають конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги. Ці навички можна буде застосувати в роботі з учнями.
• EMDR – спеціальна травмотерапія, метод психотерапії, який об’єднує найкращі елементи низки терапевтичних підходів та комбінує їх із рухами очей або іншими формами двосторонньої стимуляції, щоб активізувати механізм обробки травматичної інформації мозком. Знання і навички, здобуті на тренінгах з ЕMDR, мають допомогти запобігати виникненню ПТСР і професійне вигорання. Своїми враженнями учасниці діляться тут.

Скриня в укриття

У грудні ГО “Смарт освіта” за сприяння ChildFund International запустила проєкт “Скриня в укриття“. Наповнення розробили дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз та команда експертів ГО “Смарт Освіта”.

Скрині призначені для дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Школи могли подати заявку на отримання таких безплатних наборів.

Речі підібрані так, щоб заспокоїти школярів, поліпшити їхній емоційний стан, зайняти їх корисною діяльністю: тут є антистресові іграшки, освітлювальні прилади, пледи, настільні ігри, книги тощо.

Цей проєкт – пілотна версія, де ми разом зі школами хочемо протестувати склад скринь, проаналізувати потреби, щоб змінити наповнення для наступних партій.

Інші проєкти

Спільно із сімейною і дитячою психологинею Світланою Ройз ГО “Смарт освіта” запустила щотижневі онлайн-практикуми стійкості та відновлення для всіх охочих. Трансляції відбуваються щовівторка й щоп’ятниці о 19:00. Зустрічі тривають по 15 хвилин та складаються з ефективних практик, які можна виконувати, аби краще справлятися з новинами й бути опорою для дітей. Вправи можна робити й з дітьми.

У квітні ГО “Смарт освіта” розпочала цикл трансляцій про навчання та підтримку дітей з ООП під час війни. Зустрічі проводила фахівчиня з корекційної педагогіки Ольга Малікова, виконавча директорка Української асоціації поведінкових аналітиків. Заняття охопили такі важливі теми, як ігрова діяльність дітей з ООП та навички, які під час неї формуються; підтримка “академічних” навичок (засвоєних у школі) у побуті; побутова самостійність, соціальні навички та організація навчання дитини з ООП. Записи зустрічей доступні для перегляду на YouTube-каналі НУШ у розділі Live.

Також у квітні в партнерстві зі Школою мистецтв вільних та небайдужих було запущено роботу Мистецького клубу для українських дітей у Кракові (докладніше читайте тут). Діти, які долучилися, отримали змогу вільно творити, розвивати свої мистецькі навички, опановувати різні техніки й спілкуватися з однолітками.

Ірина Пасько, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – 160275, Depositphotos