Яким був 2023 рік для освіти: згадуємо головне

Українська система освіти вистояла попри повномасштабну війну – і це найголовніший і найоптимістичніший підсумок 2023 року. Попри блекаути, повітряні тривоги й психологічне виснаження педагоги продовжували вчити дітей, учні й учениці – здобувати знання, складати тестування, проходити міжнародні оцінювання і внутрішні моніторинги, а вся спільнота разом – волонтерила й підтримувала фронт.

Цей рік запам’ятався цифровізацією, великою увагою до психологічної стійкості, до освітніх втрат і їхнього надолуження, але ще – суттєвими кадровими змінами в профільному міністерстві й фактичним перезавантаженням реформи “Нова українська школа”.

На початку 2023 року, під час засідання Уряду, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль озвучив державні пріоритети на рік. Серед них була й освіта, зокрема безпека навчального процесу – “учнів, студентів, учителів, викладачів”. Серед інших ключових моментів Шмигаль відзначив потребу вдосконалювати дистанційний формат навчання, створювати якісний контент і забезпечувати учасників навчального процесу доступом до швидкісного Інтернету.

Наприкінці року можемо поговорити про те, наскільки ці завдання були реалізовані.

КАДРОВІ ЗМІНИ В МІНІСТЕРСТВІ ОСВІТИ І НАУКИ

17 березня 2023 року ексміністр освіти і науки Сергій Шкарлет написав заяву про відставку. 20 березня Верховна Рада підтримала його звільнення: “за” проголосували 295 народних депутатів, один виступив проти, пʼятеро утрималися.

Джерело: Телеграм-канал Олексія Гончаренка

Докладніше про те, чим запамʼятався Сергій Шкарлет на посаді міністра освіти і науки, можна прочитати за посиланням. Якщо коротко, йдеться про плагіат у його науковій роботі, сумнівні кадрові призначення, невизнання результатів виборів у Могилянці, партнерство з букмекерською конторою Parimatch, неспроможність організувати навчання дітей на окупованих територіях, ігнорування освітніх втрат і провальне впровадження “НУШ” у середній школі.

Уже наступного дня, 21 березня 2023 року, Верховна Рада одноголосно ухвалила кандидатуру Оксена Лісового на посаду міністра освіти і науки України. З 2010 року Лісовий працював директором Малої академії наук, а з початком війни добровільно вступив до лав ЗСУ й боронив Україну як командир підрозділу 95-ої бригади десантно-штурмових військ.

Втім, незадовго після призначення у наукових роботах нового міністра також виявили плагіат. Це стало початком бурхливої суспільної дискусії про академічну доброчесність. Зрештою, 19 травня Уряд затвердив механізм добровільної відмови від наукових ступенів. Наприкінці місяця міністр Лісовий написав заяву про відмову від ступеня кандидата наук.

Зміна очільника МОН стала початком хвилі кадрових призначень.

24 березня Кабмін ухвалив рішення про призначення Тетяни Вакуленко директоркою Українського центру оцінювання якості освіти – до цього вона декілька років обіймала посаду заступниці директора.

Заступниками міністра освіти і науки стали

• Євген Кудрявець – заступник з питань європейської інтеграції, пізніше – перший заступник міністра освіти і науки;
• Дмитро Завгородній – заступник із цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Денис Курбатов – заступник з напряму науки та інновацій;
• Євгенія Смірнова – заступниця з питань дошкілля (засновниця соціального проєкту “Школа супергероїв”);
• Андрій Сташків і Михайло Винницький – заступники міністра з питань середньої й вищої освіти відповідно.

Державним секретарем МОН призначили Максима Ярмистого (про обов’язки посадовця можна докладніше прочитати за посиланням), генеральним директором директорату шкільної освіти – Ігоря Хворостяного, а новою директоркою Українського інституту розвитку освіти – Наталію Софій, яка раніше обіймала посаду заступниці директора в цій установі.

Важливою подією стало також призначення міністра цифрової трансформації Михайла Федорова на посаду Віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій. До кінця року Мінцифри презентувало декілька важливих освітніх проєктів, спрямованих на збільшення доступності онлайн-освіти. Але про це згодом.

НУШ

У 2022-2023 році школярі 6-х класів почали навчання за новим Державним стандартом на загальнонаціональному рівні, а в “пілотних” школах НУШ перейшла вже до 7-х класів.

Зі зміною керівництва МОН знову активно розгорнулося суспільне обговорення реформи – у фокусі опинилися “перезавантаження” НУШ, адже очевидно, що через низку чинників у попередні роки її не впроваджували належно.

У серпні Оксен Лісовий анонсував “відновлення реформи НУШ” і зазначив, що в МОН працюють над поверненням відповідної субвенції. На Серпневій конференції заступник міністра Андрій Сташків підтвердив: МОН погоджує з урядом виділення коштів на НУШ, зокрема на поповнення матеріально-технічної бази й підвищення кваліфікації вчителів. За його словами, з 1 вересня пілотування в 7-х класах готові були розпочати 145 шкіл.

• 19 вересня стало відомо про повернення субвенції на НУШ у сумі 473,3 мільйона гривень.

Порівняно із попереднім роком, коли субвенцію на НУШ скасували після секвестру бюджету, така ситуація вселяє обережний оптимізм.

На 2024 рік на НУШ запланували 1,5 мільярда гривень: для 5-7-х класів НУШ придбають оснащення, навчальні матеріали, забезпечать восьмий пілотний клас, а також підвищать кваліфікацію вчителів. 19 грудня Уряд додатково виділив на НУШ мільярд гривень – їх можна буде довикористати у 2024 році.

• На початку вересня були затверджені й опубліковані на сайті МОН модельні програми для 7-9 класів за новим Державним стандартом базової середньої освіти – отже, їх уже можуть використовувати вчителі “пілотних” класів і попередньо вивчати предметники, які зараз працюють із шестикласниками.
• На жаль, майже весь попередній – 2022-2023 – навчальний рік минув для п’ятикласників без друкованих підручників. Частину з них надрукували за гроші міжнародних партнерів і розвезли вже у 2023 році.

До середини липня 2023 року потреба в підручниках з української мови й математики для 5-х класів була закрита, надрукували й 74% підручників з природничих наук. Однак на друк підручників з української літератури, історії України, іноземних мов і зарубіжної літератури для 5-х класів коштів не виділяли.

Найбільш проблемним залишився пілот НУШ у 7-му класі – на друк підручників для нього коштів не було. Щодо низки назв для 5-6-х класів станом на середину літа вели перемовини із міжнародними партнерами.

Утім, 14 вересня з’явилася оптимістична новина: Уряд виділив 552,8 мільйона гривень, необхідних для друку підручників для п’ятикласників, причому частину суми планували заощадити із зарплат народних депутатів. 10 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення відповідних змін до державного бюджету. Ці кошти дадуть змогу додрукувати підручники з п’яти предметів для 5-х класів і ще з трьох – для 6-х.

Станом на 6 вересня для шестикласників уже надрукували й передали в доставку 116 назв оригінальних і перекладних підручників загальним накладом 4 769 768 примірників. За словами заступника міністра, усі підручники для 5-6-х класів мали надійти у школи в грудні 2023 року.

БЮДЖЕТ НА ОСВІТУ

У листопаді 2023 року Уряд перерозподілив освітню субвенцію в обсязі 37,5 мільйона гривень між місцевими бюджетами 7 областей: Запорізької, Київської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської. Це рішення було спрямоване на забезпечення стабільної оплати праці в повному обсязі для освітян у цих регіонах. Загалом у 2023 році з об’єктивних причин суттєво змінилася формула розподілу освітньої субвенції, докладніше про це – в розлогому коментарі за посиланням.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, після війни підвищення зарплат учителям залишиться першочерговим завданням. Однак станом на липень обсяг бюджетних коштів на зарплати освітянам у 2023 році складав на 20,5 млрд грн менше, ніж торік.

У 2024 році на освіту в Україні заклали майже на 22% більше, ніж минулоріч, а саме 171,2 мільярда гривень, із яких 148,8 мільярда – загальний фонд МОН. На освітню субвенцію виділили 103,2 мільярда гривень (у 2023 році – 87,5 мільярда). Ці кошти підуть і на підвищення зарплат освітянам:

• на 10,4% з 1 січня 2024 року;
• на 12,6% з 1 квітня 2024 року (за тарифною сіткою).

Крім того, у 2024 році в Державному бюджеті України передбачили кошти на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти, на друк підручників, шкільні автобуси, модернізацію харчоблоків у школах, підтримку дітей з ООП тощо. А на початку листопада Уряд ухвалив розпорядження, за яким понад 1,8 мільйона гривень перерозподілять на функціонування Національного центру “Мала академія наук України” та інтерактивного-освітнього простору “Музей науки” в Києві.

Варто зазначити, що станом на 1 листопада 2023 року 1 360 місцевих бюджетів України ​накопичили 3,2 мільярда гривень невикористаних коштів освітньої субвенції. У Міністерстві фінансів наголосили, що накопичення та невикористання освітньої субвенції є неприпустимим, адже в умовах повномасштабної війни соціальні видатки в Україні здійснюють коштом міжнародних партнерів.

У 2023 році, до речі, міжнародні партнери продовжили фінансову підтримку української освіти. Вище, наприклад, ми вже згадували про спонсорування друку підручників для 5-6 класів.

ОСВІТА ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Психологічний стан учнівства та вчителів

2023 рік відзначився посиленням турботи про психологічний стан учнів та вчителів, адже втома й виснаження накопичуються й призводять до негативних наслідків, яким потрібно давати раду. Наприклад, за результатами дослідження Go Global, ще в січні

• 54% опитаних учителів відчували професійне вигорання й потребу в психологічній допомозі,
• 80% зазначали, що з 24 лютого 2022 року навантаження на них збільшилося.

Осіннє опитування від цієї ж освітньої фундації, проведене серед педагогів із прифронтових регіонів, засвідчило:

• 82% переконані, що стали більш тривожними,
• 76% – витрачають значно більше часу, ніж раніше, на підготовку до уроків.

Восени з’явилися дані опитування від Соціологічної групи “Рейтинг”:

• 62% українських матерів стверджують, що їхні діти стали свідками подій, пов’язаних із війною, або пережили їх.
• При цьому 48% дітей бояться гучних звуків,
• а 37% виявляють дратівливість.

За даними дослідження Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН, у 26% українських підлітків уже виявлено посттравматичний стресовий розлад. Діти потребують психологічної підтримки від дорослих, зокрема й учителів, які самі перебувають не в найліпшому стані. При цьому дослідження, оприлюднене на початку грудня Державною службою якості освіти, виявило: у 20% шкіл і 67% дитсадків України немає психолога.

Щодо підтримки вчителів, то багато проєктів навчання зі стійкості, допомоги собі й дітям проводили громадські організації й ініціативи. Однак і на державному рівні ухвалені певні рішення.

• Зокрема, Верховна Рада ухвалила зміни до Закону “Про повну загальну середню освіту”: тепер учителі обов’язково підвищуватимуть кваліфікацію з надання психологічної допомоги (не менше ніж 10% від загального обсягу годин підвищення кваліфікації).
• Крім того, МОН опублікувало інструктивно-методичні матеріали про проведення “психологічних хвилинок” і стало співорганізатором курсів для шкільних психологів.
• У травні міністр освіти і науки Оксен Лісовий презентував проєкт МОН – “Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти” на 2023-2024 роки.

Попри те, що освітяни, які працюють у закладах освіти за основним місцем роботи, мають відстрочку від мобілізації, багато з них продовжують боронити Україну на фронті, часто поєднуючи цю важку роботу із професійними обов’язками. Зокрема, учитель з Вінниці Тарас Ткачук написав підручник з української мови для 6 класу, перебуваючи в лавах ТрО. А в Дніпрі започаткували премію для школярів і школярок на честь загиблого на фронті вчителя географії, який працював у ліцеї інформаційних технологій, – Сергія Столбцова.

Школярі за кордоном

У жовтні 2023 року у МОН повідомляли про 378 617 дітей за кордоном і 221 668 дітей ВПО .

Більшість дітей, які виїхали, – близько двох третин – продовжує навчатися в українських школах. У серпні Міністерство освіти і науки вирішило зменшити навантаження для цих учнів та учениць, дозволивши вивчати дистанційно лише українознавчий компонент (мову, літературу, історію) близько 6 годин на тиждень. Пізніше МОН повідомило, що для дітей, які перебувають за кордоном, також створили нову форму навчання – в обраних дистанційних школах в кожній області, що мало зменшити навантаження на вчителів там, де вони можуть працювати очно чи змішано. У Києві такий формат почали розробляти ще в травні. Діти в таких школах мають навчатися за окремою типовою програмою.

Водночас зі стартом нового навчального року почали з’являтися повідомлення від батьків, які тимчасово перебувають з дітьми з кордоном, що школи в Україні відмовляють їм у продовженні навчання за сімейною, дистанційною формами та екстернатом. У МОН докладно роз’яснили, чому школи не мають права на такі дії.

Укриття й безпека

Максимальне виведення дітей “в офлайн” там, де це дозволяє безпекова ситуація, стало одним із пріоритетів нового міністерства.

У липні МОН повідомляло, що орієнтовно 65% усіх закладів освіти мають обладнані укриття, які можуть вмістити 56% учасників навчального процесу. Станом на жовтень 2023 року субвенцію на облаштування укриттів розподілили між місцевими бюджетами в обсязі 1 444,2 млн грн, або 96 % затвердженого обсягу. Однак касові видатки становили лише 90,5 млн грн, тобто 6,2 % від розподіленого обсягу. У жовтні ДСНС повідомила, що понад 19 700 закладів освіти України з 28 000 забезпечені укриттями. У цих спорудах можуть розміститися 57% учасників освітнього процесу.

У квітні Кабмін ухвалив Концепцію безпечної школи, якою передбачено й розбудову укриттів (з організацією умов для навчання там). У вересні МОН оприлюднило “Практичний посібник з проєктування укриттів у закладах дошкільної та загальної середньої освіти” – він має допомогти органам місцевого самоврядування та освітнім управлінцям розібратися з усіма питаннями щодо будівництва захисних споруд.

Чергування в укриттях та “пунктах незламності” подекуди стало додатковим навантаженням на освітян – нагадаємо: щодо правового аспекту цього питання є докладні роз’яснення від освітнього омбудсмена.

Перед початком навчального року Андрій Сташків заявив, що на прифронтових територіях заклади освіти не працюватимуть офлайн навіть за наявності укриттів – це близько 2,5 тисяч ЗО. Відповідно до вимог безпеки після оголошення тривоги урок має бути завершений. Однак уже у вересні з’явилося повідомлення, що в Запорізькій області педагогічні ради шкіл самостійно вирішуватимуть, чи продовжувати онлайн-уроки після оголошення повітряної тривоги. Докладніше про те, на які ризики таке рішення наражає дітей, із коментарем МОН – у нашому матеріалі.

Пригадаємо також низку скандалів, повʼязаних з укриттями в Києві цього року.

• Попри заяву Київської міської військової адміністрації про те, що укриття в школах міста будуть цілодобово доступні для всіх громадян, дітей не пустили в укриття під час тривоги, адже вони були із собакою.
• Інша гучна історія пов’язана із закупівлею овочерізок та електросковорідок в укриття закладів освіти Дніпровського району на загальну суму близько 2,8 млн грн – і барабанів “для психологічного розвантаження” на понад 800 тис. грн.

З метою навчання дітей основних правил безпечної поведінки (як у побуті, так і в специфічно воєнній ситуації, наприклад, із вибухонебезпечними пристроями) в Україні почали відкривати “Школи безпеки”. Першу таку школу відкрили при ДСНС у Самбірському районі Львівської області.

Джерело: lviv.media

А в листопаді набув чинності Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства освіти і науки України, який затверджує Порядок раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти.

На жаль, росія в різні способи продовжує впливати на українських дітей та підлітків. Наприклад, їх регулярно залучають до “псевдомінувань” закладів освіти та інфраструктурних об’єктів – таку групу в березні викрила СБУ. Певної шкоди, зокрема, щодо популяризації російських наративів – завдали також поширення серед підлітків агресивної субкультури “ПВК “Редан” і серіалу “Слово пацана”. Тож заходи із медіаграмотності й критичного мислення, на які також був багатий 2023 рік, видаються вкрай актуальними й надалі. Нагадаємо також, що МОН випустило електронний посібник для вчителів і батьків “Як говорити про російсько-українську війну у школі? Уроки стійкості, боротьби та перемог”.

Відбудова й відновлення

За даними saveschools.in.ua, на кінець грудня 2023 року 3 798 закладів освіти в Україні постраждали від бомбардувань та обстрілів, 365 з них зруйновані повністю. На жаль, іноді в школи “прилітало” тоді, коли всередині перебували освітяни – так, двоє педагогів, секретар і бібліотекар загинули в Ромнах, коли безпілотник окупантів влучив у будівлю закладу освіти.

Водночас на прифронтових, зокрема й деокупованих, територіях цього року відбувалися певні кроки з відновлення і пошкоджених будівель, і матеріально-технічної бази. Ідеться про ініціативи громадських організацій та благодійних фондів, місцевої влади. Крім того, на деокупованих територіях, зокрема на Харківщині, до викладання в школах долучилися студентки – вони заступили на місця тих учителів-колаборантів, які після звільнення регіону втекли до росії або не були допущені до роботи.

Широке обговорення на початку року викликала ідея модульних і тимчасових будівель, у яких діти зможуть учитися, поки не відновлять/побудують “капітальні” споруди. Наприклад, модульні дитячі садки успішно ввели в експлуатацію на деокупованій частині Київщини (у Бородянському районі) і на Житомирщині.

Джерело: пресслужба Київської обласної військової адміністрації

У Львові за допомоги міжнародних партнерів “надрукували” 3D-принтером корпус молодшої школи, де зможуть вчитися й діти з-поміж ВПО.

Джерело: телеграм-канал Михайла Федорова

А в Харкові реалізували унікальний проєкт “метрошколи”: класи облаштували на станціях метро, у них є місце для близько 1 000 дітей (докладніше про технічне оснащення класів та організацію навчання – за посиланням). У другій чверті кількість класів зросла з початкових 60 до 75. У жовтні в Харкові анонсували початок будівництва першої в Україні підземної школи.

Джерело: Харківська міська рада

Старша профільна школа та інші стратегічні рішення

У 2023 році МОН та інші відомства ухвалили низку стратегічних рішень щодо освіти.

• Наприклад, у середині грудня МОН і Мінцифри презентували Глобальну інноваційну візію, якою визначили пріоритетні цілі в освіті до 2030 року.
• Крім того, Міністерство освіти і науки затвердило дорожню карту європейської інтеграції держави у сферах освіти й науки до 2027 року.
• Проєкт Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2030 року, який є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, на сьогодні вже пройшов обговорення та погодження. Нагадаємо також, що для директорів та педагогів доступний посібник “Впроваджуємо інклюзію у закладі освіти” від ДСЯО.
• На початку вересня в МОН презентували стратегію дошкільної освіти до 2030 року, яка враховує сьогоднішні проблеми галузі, зокрема малі зарплати, що впливають на рішення фахівців покинути роботу вихователя.
• На 2024-2030 роки МОН планує реалізувати глобальну реформу оплати праці вчителів – про це заявив на Серпневій конференції Оксен Лісовий. Пілотування проєкту, за його словами, почнеться в 500 школах уже наступного календарного року, а протягом 2023-2024 навчального року відбудеться експертиза нової системи. Реформа передбачає низку заходів, серед яких – підвищення базового посадового окладу й скорочення надбавок.
• Однак найбільшого розголосу набуло продовження реформи старшої профільної школи. На Серпневій конференції анонсували, що восени міністерство вийде в публічний простір із концепцією і Стандартом старшої профільної школи, – дійсно, у жовтні проєкт Стандарту винесли на громадське обговорення. Старшокласники навчатимуться не два, а три роки (12 класів) із можливістю гнучко формувати профілі й предмети за основним чи поглибленим рівнями. Пілотування наразі заплановане на 2025 рік. У середині грудня МОН й Організація економічного співробітництва та розвитку підписали план спільних дій щодо розроблення концепції профільної середньої освіти та забезпечення експертного супроводу пілотування цієї реформи в Україні.

Правове регулювання роботи вчителів

З 1 січня 2023 року набули чинності зміни в трудовому законодавстві України, зокрема щодо роботи за сумісництвом. Про основні зміни й наслідки для педагогічних працівників читайте тут. Окремо нагадаємо, що викладання предметів директорами ЗО й ведення освітянами гуртків не вважається сумісництвом.

Ще однією важливою подією 2023 року стало визнання неконституційним укладання строкових трудових договорів з освітянами-пенсіонерами. Судді ухвалили, що ця норма закону порушує принцип рівності між учителями. Який вплив це має на регулювання трудових відносин у школах, читайте у відповідному роз’ясненні.

Мовне питання

Втішно, що у 2023 році кардинально скоротилася кількість шкіл, де вивчають російську: з 2021 року кількість школярів, що навчаються російською мовою поряд з державною разюче зменшилася – з 82 700 (2,0%) осіб до 1 362 (0,03%). Такі дані оприлюднив мовний омбудсмен Тарас Кремінь – із докладнішою інформацією можна ознайомитися за посиланням.

Водночас змін зазнало навчання угорською. Зокрема, школи, де викладали угорською, мають перейти на українську до 1 вересня 2024 року. Угорський уряд наполягав на зміні українського законодавства, говорячи, що чинний закон про освіту в Україні “топче всі європейські цінності” через обмеження використання угорської мови”. Наразі Україна й Угорщина ведуть перемовини у сфері освіти. За словами Євгена Кудрявця, країни вже дійшли певних домовленостей щодо мовного питання.

Вступна кампанія і вимірювання якості освіти

PISA-2022

У 2022 році – попри початок повномасштабної війни – Україна погодилася на участь у PISA – міжнародному дослідженні якості освіти, у межах якого оцінюють навички 15-річних підлітків. Дослідження було спрямоване на те, щоб з’ясувати, наскільки підлітки в усьому світі оволоділи математичною, природничо-науковою та читацькою компетентностями.

З трьох основних галузей, які досліджували, найнижчі результати українські підлітки отримали в читанні, а найвищі – у природничих дисциплінах. Варто зазначити, що читацька грамотність – це не загальна “начитаність” українських підлітків, а їхнє вміння працювати з текстом, аналізувати його, шукати інформацію, розрізняти факти й судження тощо. У цьому аспекті спостерігається загальне “просідання” компетентності у світі, і саме в читанні українські учні відстають від однолітків країн ОЕСР найбільше – на 48 балів, тобто близько два з половиною роки навчання.

Величезним є й розрив між результатами учнів з міста й села в Україні – у середньому кількість балів різниці з трьох галузей еквівалентна понад чотирьом з половиною рокам навчання. Учні й учениці професійно-технічних закладів освіти приблизно на три роки відстають від учнів із ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл.

Докладно про результати PISA-2022 можна прочитати за посиланням. Маємо, однак, ще раз нагадати: українські підлітки складали це тестування в стані постійної тривожності, стресу під час війни й, безумовно, ці чинники не могли не вплинути на загальні результати.

У 2025 році Україна знову візьме участь у PISA – її оплатить Організація економічного співробітництва та розвитку.

НМТ

Національний мультипредметний тест, створений у 2022 році як тимчасова альтернатива ЗНО, не став одноразовим рішенням.

2023 року в структурі тесту залишили завдання з двох обов’язкових предметів – української мови й математики. Третій предмет абітурієнти й абітурієнтки могли обирати самостійно. Докладніше про зміни в НМТ-2023 порівняно із 2022 роком можна прочитати за посиланням.

Несхвалення у великої частини суспільства викликало скасування обов’язкового тесту з історії України. Громадські організації звернулися до МОН із відкритою заявою щодо неприпустимості таких змін у час, коли росія використовує всі можливі засоби для розхитування української національної ідентичності. Повернути історію до переліку обов’язкових дисциплін не вдалося з безпекових міркувань, однак обсяг програми НМТ з цього предмета був дещо розширений. Ще в січні в УЦОЯО прогнозували: історію як предмет за вибором обере найбільша кількість вступників – так, зрештою, і сталося. Серед предметів за вибором лідером була саме історія України, аутсайдером – хімія (докладніше – у цьому матеріалі).

На тимчасово окупованих територіях вступники могли складати НМТ дистанційно у форматі співбесіди, а за кордоном для українських абітурієнтів організували екзаменаційні центри в низці країн. При цьому явка абітурієнтів в Україні виявилася вищою, ніж у ТЕЦ за кордоном.

Загалом НМТ-2023 закінчилося із 4 193 200-бальними результатами з різних предметів. Лідерами серед 200-бальників є математика й українська мова – їх склали на найвищу оцінку 1 871 і 1 095 осіб відповідно. Докладніше із таблицею розподілу найкращих результатів можна ознайомитися тут. Крім того, в УЦОЯО проаналізували результати українського учнівства з фізики – більшість абітурієнтів, на жаль, має лише фрагментарні знання із цього предмета.

Також цього року в МОН почали боротьбу із “польським вступом” без ЗНО/НМТ, адже така схема пов’язана як зі свідомим обманом абітурієнтів певними закладами, так і з порушеннями обмежень, встановлених стандартами вищої освіти в Україні.

ДПА й моніторинги якості освіти

У 2023 році Державної підсумкової атестації не проводили, однак уже в березні лунали пропозиції від освітнього Комітету Верховної Ради повернути ДПА у формі НМТ/ЗНО на 2024 рік. 8 листопада 2023 року ВР ухвалила законопроєкт, згідно з яким учні 4, 9 та 11-х класів не складатимуть ДПА в цьому навчальному році.

Однак у 2024 році планують провести пілотну ДПА у 4-х класах: приблизно 2 000 учасників пілоту пройдуть атестацію за двома галузями – мовно-літературною (українська мова й читання) та математичною.

У майбутньому, орієнтовно з 2028 року, в разі ухвалення відповідного законопроєкту обов’язковим предметом на ДПА для 4-х, 9-х, 11-х класів стане англійська мова.

У 2023 році продовжилися й дослідження якості освіти, зокрема в аспекті моніторингу освітніх втрат.

ЗМІСТ ОСВІТИ

2023 рік запам’ятається також дискусією щодо англійської мови. Наприкінці червня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. У ньому, серед іншого, йшлося про законодавче стимулювання показу фільмів англійською мовою в кінотеатрах і обов’язкове складання англійської під час ЗНО чи НМТ. Які думки “за” і “проти” висловлювали посадовці в процесі обговорення, можна пригадати за посиланням.

Зрештою цей законопроєкт із низкою поправок ухвалений у першому й готується до другого читання у Верховній Раді – норму щодо повного переходу на демонстрацію фільмів мовою оригіналу в кінотеатрах прибрали. Законопроєкт передбачає, що держава сприятиме вивченню англійської мови, наприклад, забезпечуючи її викладання в школах і садочках. Крім того, Уряд планує запустити глобальну програму Future Perfect з вивчення англійської мови, якою зможуть скористатися всі українці. До речі, дослідження в межах цієї програми виявило, що 90% учителів англійської мови мають рівень В2 і вище – докладніше за посиланням.

У плані змісту освіти цей рік запам’ятався поверненням до теми обов’язкового курсу зі статевого виховання – і не усуненого віктимблеймінгу в підручниках з “Основ здоров’я”.

• Ще 9 лютого активісти зареєстрували петицію на сайті Президента України із закликом запровадити обовʼязкове статеве виховання в початковій та середній школі, а також у закладах вищої та професійно-технічної освіти. У середині квітня Президент передав петицію, яка набрала відповідну кількість голосів, на розгляд Кабміну.

У травні ЗМІ опублікували відповіді МОН авторці петиції – причому міністр Лісовий і тодішній гендиректор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олег Єресько дали різні відповіді. Якщо міністр зазначив, що в МОН розробляють проєкт стандартів, які передбачають впровадження окремого курсу статевого виховання в шкільну освіту, то, на думку Єреська, тема статевого виховання достатньою мірою представлена в уже наявних курсах і підручниках.

• У переліку підручників було згадано й скандальні “Основи здоров’я”. Нагадаємо, що деякі підручники з цього предмета прямо пропагують звинувачення жертви в сексуальному насильстві. У вересні школярка Ярина Холод проаналізувала три перевидання навчальної літератури з “Основ здоров’я” і виявила, що вони не містять оновлених законодавчих визначень, а також корисної для дітей інформації, як діяти в разі насильства. І, хоч із перевидань прибрали термін “віктимна поведінка”, тексти зі звинуваченням жертви у “провокаціях” не змінилися.

Кейс “Основ здоров’я” є частиною більшої проблеми зі змістом підручників і міг би стати приводом для ретельного перегляду навчальної літератури для дітей експертними комісіями. Наприклад, у жовтні МОН опублікувало рекомендації щодо використання контенту в підручниках з української мови та літератури (читання) для початкової школи. На основі аналізу 43 підручників (86 книжок) психологиня Світлана Ройз сформулювала поради щодо того, як розглядати з учнями вміщений у цих виданнях “чутливий контент”, зокрема твори російських та білоруських авторів, твори про війну, твори, що містять згадки про жорстокість і смерть, заклики до невиявлення емоцій тощо.

Важливі зміни торкнулися викладання предмета “Захист України”. Роботу над оновленням дисципліни почали в серпні 2023 року. Пілот проєкту планували запустити вже у вересні на базі шкіл з різних областей України. Ідеться про такі актуальні знання й навички, як домедична допомога, керування дронами, мінна безпека й орієнтування на місцевості. Крім того, у середині вересня стало відомо, що перші 26 ветеранів війни завершили навчання та викладатимуть початкову військову підготовку в школах у межах проєкту Міноборони.

РЕФОРМА ХАРЧУВАННЯ

Цього року попри виклики воєнного стану продовжилося впровадження реформи шкільного харчування, яка стартувала ще у 2020 році. Зокрема, посадовці сформували стратегію реформування цієї системи на 2023-2027 роки – Уряд ухвалив її у жовтні.

Реформа передбачає, серед іншого, три форми організації харчування:

• кухню повного циклу (усе готують з нуля на місці – у закладі освіти),
• опорну кухню (з однієї потужної кухні їжу транспортують до сусідніх шкіл)
• і фабрику-кухню (окрема будівля, де їжу готують і з якої її потім доставляють до шкіл кількох громад).

Першу фабрику-кухню почали будувати у квітні в Бучі, під іншу приблизно в той самий час підготували ділянку в Лозовій Харківської області. 19 грудня фабрику-кухню в Бучі урочисто відкрили. За планом, уже в січні-лютому тут щоденно готуватимуть близько 10 тисяч порцій для шкіл із трьох навколишніх громад – Бучі, Немішаєвого та Бородянки.

Джерело: МОЗ

ОСВІТА НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

6 червня 2023 року світ шокував черговий воєнний злочин росіян – підрив греблі Каховської ГЕС. Найбільше постраждали звільнені й тимчасово окуповані території Херсонської області. За першими повідомленнями МОН, у зоні підтоплення опинилися близько 80 населених пунктів, де розташовані приблизно 27 садків, 15 шкіл, 6 закладів професійно-технічної та 15 закладів вищої освіти, 2 наукові установи НАН України. Збитки, яких росіяни завдали українській освіті й культурі (адже йдеться і про знищені водою музеї та інші установи) неможливо повністю оцінити, адже велика частина цих територій, на жаль, досі окупована.

У 2023 році загарбники продовжили свою “освітню політику” на ТОТ, пов’язану із забороною всього українського, викривленням історії (наприклад, із підручників з історії прибирають згадки про Київ), мілітаризацією і депортацією українських дітей, тотальним наглядом у школах. Станом на 9 грудня 2023 року в Україну повернули лише 387 із майже 20 тисяч викрадених росією дітей. Також надходили повідомлення, що окупанти намагалися заманити дітей з третіх країн на відпочинок до кримського “Артеку”, щоб зробити неповнолітніх “живим щитом” у разі контрнаступу ЗСУ.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у жовтні повідомляв про мінімум 70 “військово-патріотичних таборів” у росії й на ТОТ, де “перевиховують” українських дітей.

У школах Каховського району – і на інших територіях – загарбники забороняють дітям навчатися онлайн в українських школах і погрожують депортувати школярів, проводять регулярні перевірки, аби виявити учнів, які залишилися в українській системі освіти. Окупанти продовжують використовувати будівлі освітніх установ як місця розташування військ, а на гаджети дітей встановлюють шпигунське програмне забезпечення, яке відстежує і блокує український контент.

Навесні батькам на Запоріжжі, які відмовлялися “евакуювати” дітей, погрожували “не зарахувати навчальний рік”. У так званій “ЛНР” окупанти готуються запровадити радянські практики виховання – “жовтенят”, “піонерів” і “комсомольців”.

Водночас далеко не всюди росіянам вдається зробити “навчальний процес” масовим. У Маріуполі, наприклад, на початок листопада їм вдалося відкрити лише 20% шкіл, однак дітей не вистачає для наповнення навіть однієї. До зовнішності й дрескоду вчителів окупаційна “влада” міста висунула низку абсурдних вимог, як, наприклад, заборону фарбувати волосся для жінок і носити бороди для чоловіків. Хоч, можливо, декого із колаборантів такий підхід влаштовує – принаймні одна із проросійських учительок Маріуполя розкритикувала концепцію НУШ для окупаційних ЗМІ, несвідомо підкресливши всі переваги реформи.

У майбутньому мешканців ТОТ потрібно буде реінтегрувати в усі аспекти суспільного життя України. З огляду на це в листопаді Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, згідно з яким в Україні визнаватимуть результати освіти, яку громадяни здобули на тимчасово окупованих територіях.

Крім того, для освітньої реінтеграції в Україні планують створити 33-тисячний кадровий резерв педагогів, які працюватимуть, зокрема, у Криму після його деокупації. Ідеться про понад 20 тисяч вчителів у школи, близько 8 тисяч вихователів у дошкільні заклади освіти й майже 3 тисячі викладачів у заклади вищої освіти.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ

• Ще в лютому презентували Національну екосистему вивчення та тестування рівня володіння англійською мовою для вчителів та учнів.
• А навесні Мінцифри пообіцяло продовжити роботу над цифровізацією освітнього документообігу: створити електронний реєстр учнів, учителів і шкіл та перевести документацію в онлайн. На початку вересня Кабмін ухвалив рішення про запровадження єдиної електронної системи обліку дітей дошкільного і шкільного віку – АІКОМ (автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту). Докладніше про те, як використовувати АІКОМ – за цим посиланням, а також у великому роз’ясненні.
• Крім того, у квітні Уряд підтримав упровадження системи “EvaluEd” для зовнішнього оцінювання й самооцінювання освітніх процесів.

• МОН у співпраці зі шведсько-українським проєктом “Підтримка децентралізації в Україні” розробили дашборд, на якому можна переглянути інформацію за ключовими освітніми індикаторами.

• Створили й інший дашборд – інтерактивну мапу розподілу ґаджетів між закладами освіти.
• У травні Міністерство цифрової трансформації презентувало проєкт Дія. Освіта. Він покликаний допомогти українцям, які втратили роботу, і решті охочих розвинути нові навички та побудувати кар’єру. На платформі вже доступні освітні серіали з різних професій.
• А у вересні Володимир Зеленський представив новий освітній застосунок – “Мрія”. Пілотування планують почати в школах до кінця цього навчального року.

ПЕРЕМОГИ НАШИХ ДІТЕЙ… І НЕ ТІЛЬКИ

2023 рік був багатий на перемоги й досягнення українських учнів та учениць на міжнародному рівні – і наукові, і спортивні, і творчі. Ось лише деякі з них:

• українська збірна здобула перше місце на Європейській олімпіаді з математики для дівчат;

Джерело: Facebook Людмили Франкевич

• вихованці й вихованки МАН привезли п’ять медалей з міжнародної виставки в Женеві – два золота і три бронзи;
• а також – 15 медалей і 13 спец нагород з міжнародного конкурсу EUROINVENT;
• проєкти українських школярів запустили на Міжнародну космічну станцію на борту ракети Space X Dragon;

Джерело: МОН

• на Олімпіаді геніїв українська делегація здобула 35 нагород, зокрема п’ять золотих медалей;
• українська команда виборола одне срібло й чотири бронзи на 53-й Світовій олімпіаді з фізики;
• троє українських дівчат здобули Міжнародну дитячу премію миру (International Children’s Peace prize) за розроблення застосунків для дітей-біженців;

Джерело: Aaron Chown/PA

• школярка з Івано-Франківська перемогла на Міжнародній олімпіаді з астрономії;
• команда українських школярів стала бронзовим призером Міжнародної учнівської олімпіади з географії (IESO 2023);
• а ще українці здобули три золоті, вісім срібних, сім бронзових та дві почесні нагороди на “I-FEST” (міжнародні змагання з інженерії, науки й технологій);
• а також – вибороли три срібні та одну бронзову медаль на Міжнародній учнівській олімпіаді з інформатики;
• а ще – здобули чотири срібні медалі на Європейській юніорській олімпіаді з інформатики;
• крім того – одну золоту, одну срібну та дві бронзові медалі на Балканській олімпіаді з інформатики;
• а з міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів Infomatrix українська команда привезла три золотих, п’ять срібних і шість бронзових медалей;
• школяр з Волині розробив компʼютерну гру про козаків, з якою переміг на міжнародній виставці винаходів INOVA-2023 у Хорватії;
• українська учнівська збірна виборола 82 медалі на Європейських іграх єдиноборств серед учнів;
• українські школярі здобули 38 медалей на Всесвітній Гімназіаді U15.

А ще діти й підлітки удосконалювали засоби противибухової безпеки, розробляли прилади для автоматичного оголошення повітряної тривоги, вигравали гранти для реалізації мистецьких проєктів, активно волонтерили й створювали соціальні передачі.

У червні Міністерство внутрішніх справ нагородило вісьмох дітей-героїв, які виявили хоробрість і відвагу в небезпечних ситуаціях, у яких могли б розгубитися навіть дорослі люди. Прикро й несправедливо, що українським дітям узагалі доводиться виявляти цей героїзм, але їхні досягнення й рішучість справді надихають.

Джерело: Міністерство внутрішніх справ України

А у вересні 2023 року двоє українських вчителів – учитель української мови та літератури Артур Пройдаков та директорка харківської школи №10, де під час війни знайшли порятунок сотні людей, Людмила Таболіна – потрапили в топ-50 кращих учителів світу за версією Global Teacher Prize. Згодом Артур Пройдаков увійшов до десятки найкращих учителів світової премії Global Teacher Prize 2023.

Джерело: Освіторія

А ЩО “СМАРТ ОСВІТА”?

Цього року “Смарт освіта” продовжила низку своїх попередніх проєктів – і розпочала нові, спрямовані на підтримку українських освітян та учнівства.

Команда “Смарт освіти” від усього серця дякує педагогам, які брали участь в різних проєктах, ділилися досвідом і підтримували ініціативи ГО, а також батькам і дітям, які нам довірилися.

• На початку року ми розіслали “Скрині в укриття”, наповнення яких розробили разом із партнерами. Ці скрині покликані зробити перебування дітей і вчителів у безпечних місцях комфортнішим, відновити їхній ресурс і допомогти цікаво й корисно провести “тривожний” час.

Авторка – Марія Брикимова, Печерська гімназія №75, Київ

• У 2023 ми розробили нову онлайн-платформу Resilience.help. Там зібрані кращі світові практики психологічної стійкості і витривалості, якими можуть скористатися освітяни, психологи й усі охочі. Матеріали на платформі розроблені на основі науково-доказових методів і практик.
• Крім того, ГО “Смарт освіта” регулярно організовувала психологічні тренінги для вчителів, а разом із психологинею Світланою Ройз створила карткову гру “Скажи мені: сила запитань” для дітей від п’яти років. Докладніше дізнатися про правила гри, а також безплатно завантажити й роздрукувати її можна за посиланням. Окрім цього, спільно зі Світланою команда “Смарт освіти” розробила терапевтичні ігри “Сила усмішки” та “Невидимі дари: знаходь свою силу”.
• Позитивний досвід проведення кетч-ап класів у 2022 році надихнув ГО “Смарт освіта” на продовження проєкту під назвою “Тепер я знаю”. Учні й учениці 4-10-х класів могли приєднатися до онлайн-уроків і протягом п’яти тижнів “підтягнути” свої знання з предметів, із якими мали труднощі. З відгуками про першу з трьох хвиль навчання можна ознайомитися за посиланням.
• У 2023 році продовжився й проєкт “Залишаємось з Україною” для учнів та учениць, які тимчасово перебувають за кордоном, – це безплатні онлайн-заняття з української мови, літератури та історії України. Цього року команда проєкту удосконалила навчальні програми й завдання, розробила нові тести, сформувала 80 груп й охопила близько 1 700 дітей з 25 країн світу. До проєкту долучилися 53 учителя й психолог, який реагував на складні ситуації.
• “Пізнавальні зустрічі” з іноземними вчителями-волонтерами цього року змінили назву на “Україна розмовляє англійською”. Команда й волонтери провели 930 уроків – це понад 31 тисяча приєднань учасників. Проєкт сфокусувався на практиці розмовної англійської мови. Крім того, команда організувала 20 курсів розмовної англійської у школах, а також провела цикл профорієнтаційних зустрічей з англомовними спікерами й долучила до проєкту в ролі волонтерів студентів Університету Альберти. Зверніть увагу: щоденні розклади занять регулярно з’являються на сайті у розділі “Афіша”.

Канадські волонтери колядують для українських дітей під час одного з уроків

• Одним із наймасштабніших проєктів 2023 року для команди стали аудіоуроки “Вчися вухами” для 8-11-х класів. Наразі на п’яти платформах доступні для прослуховування 286 уроків середньою тривалістю по 20 хвилин – з української мови, української літератури, історії України та всесвітньої історії, а також із громадянської освіти. Кожен урок має завдання, есе, тести, питання, рекомендації – і всі вони відповідають шкільній програмі.

Вчителька Юлія Топольницька під час запису аудіоуроку. Авторка – Марія Брикимова

• Інший аудіопроєкт, але для батьківсько-освітянської аудиторії, – подкаст “Дофамін для освіти”. У третьому сезоні керівниця ГО “Смарт освіта” Галина Титиш поговорила з вісьмома експертами й експертками на різні теми: від проблем пам’яті й сну під час війни – до викладання фізики й математики в середній школі.
• Крім того, для освітян і батьків у межах проєкту “Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир” ГО “Смарт освіта” із партнерами створили тематичний посібник, у якому експерти узагальнили дослідження літературознавців, психологів та істориків на відповідну тему. Посібник містить інструменти для полегшення проживання дитячого й підліткового воєнного досвіду та травматичних подій через літературні твори сучасних українських письменників – завантажити його можна безоплатно.

Тетяна Стус, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”, із посібником “Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир”

• А ще працювали над надзвичайно важливим (зважаючи на результати PISA-2022 з читання) проєктом есе.

На початку року, у січні, команда тренерів завершила навчання від американських експертів з National Writing Project. Далі всі лекції від українських та американських експертів переклали, опрацювали, адаптували й оцифрували. Після цього розробили Методичний посібник для вчителів, який містить теоретичний блок та 8 навчальних модулів, і попрацювали з сучасними дитячими письменниками. Як результат, маємо 54 художні тексти та інструменти для роботи з ними. На наступному етапі проєкту уже підготовлені національні тренери будуть ділитися досвідом з колегами й навчати вчителів писати й передавати це учням.

Команда ГО “Смарт освіта” вже готує релізи нових проєктів, які, віримо, допоможуть українським дітям та підліткам здобути якісну освіту – і полегшать життя освітянам. Дякуємо, що залишаєтеся з нами!

Безпечних, вдалих, добрих свят!

Ірина Пасько, аналітикиня “Нової української школи”

Титульне зображення: “НУШ”